Рішення № 88363371, 19.03.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/7086/18

провадження №2/216/781/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Бутенко М.В.

за участю:

секретаря судового засідання Клименко О.В.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Просять суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість та штраф за кредитним договором № 11.08.2018-100002950 в розмірі 17800,00 грн. та судові витрати по справі за сплату судового збору у розмірі 1762.00 грн.

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду заяву, у якій вказав, що просить суд розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд ухвалити рішення на користь позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, судові повістки направлені йому за адресою зазначеною в позовній заяві не отримує, інформації щодо іншої адреси для листування в порушення вимог ст. 131 ЦПК України суду не надано. За правилами ст.128-130 ЦПК України, відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, не надав суду жодної заяви або клопотання. На думку суду, така поведінка відповідача свідчить про недобросовісне користування правами сторони у цивільному процесі, у зв`язку з чим суд визнає неповажною неявку відповідача ОСОБА_1 та вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, та зі згоди представника позивача, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, в частині, що стосуються питання виконання зобов`язань за кредитним договором.

Матеріалами справи підтверджено, що 11.08.2018 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11.08.2018-100002950, відповідно до п.1.1 якого, цим договором кредитор зобов`язався надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Зазначений договір укладений на строк до одного місяця (п.8.1договору). Відповідно до п.1.4. договору Кредитор надає позичальнику Кредит у розмірі 10000,00 гривень, на 14 календарних днів з кінцевим терміном повернення до 24.08.2018 року зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 2800,00 грн. 11.08.2018 року ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» видав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується копією касового ордера №3 264 від 11.08.2018 року, чим виконав свої зобов`язання. У відповідності до п.п. 4.1 договору відповідач ОСОБА_1 зобов`язався забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування ними, шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора в такі терміни а). Повернення кредиту до 24.08.2018 року; проценти за користування кредитом в день повернення кредиту або в останній день строку, на який кредит пролонгований; в). штрафні санкції, які можуть бути нараховані кредитом за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором негайно, з моменту пред`явлення кредитором вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. В подальшому відповідач ОСОБА_1 пролонгував строк користування Кредитом відповідно до п.2.7 кредитного договору до 06.09.2018 року, за що сплатив проценти щодо пролонгованого Кредиту у розмірі 2600,00 грн. До теперішнього часу відповідач не сплатив позивачу заборгованість, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Пунктом 5.4 договору передбачено, що у випадку неналежного виконання позичальником грошових зобов`язань за договором кредитор залишає за собою право нарахування штрафу, розмір якого щодня зростає на 2%, починаючи від 2% у перший день невиконання. Отже сума штраф, на яку має право позивач, та яку відповідач повинен сплатити позивачу, становить 23552,00 грн. , відповідно до розрахунку, однак позивач просить стягнути лише частину штрафу у розмірі 5000,00 грн. , що не є відмовою позивача від права на стягнення іншої частини штрафу у майбутньому. Просять суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість та штраф за кредитним договором № 11.08.2018-100002950 в розмірі 17800,00 грн., згідно розрахунку заборгованості та судові витрати по справі за сплату судового збору у розмірі 1762.00 грн.

Враховуючи відсутність оплати за кредитом з боку відповідача, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог позивача про стягнення з Відповідача розрахованої позивачем суми боргу за кредитним договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одночасно, за приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

При цьому за ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 258-259, 263,265, 268, 280-283, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 551, 610, 624, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України у від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ, вул.. Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код 37356833) заборгованість та штраф за кредитним договором № 11.08.2018-100002950 в розмірі 17800,00 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот гривень) та судові витрати по справі за сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя: М. В. Бутенко