Ухвала суду № 88355604, 18.03.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

18.03.2020 м. ДніпроСправа № 904/8816/17

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Міністерства оборони України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М", м. Марганець, Дніпропетровська область

про стягнення пені у розмірі 37584грн.00коп. та штрафу у розмірі 45360грн.00коп.

Без представників сторін.

СУТЬ СПОРУ: Міністерство оборони України звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом - М" з позовом про стягнення пені в розмірі 37584грн. та штрафу в розмірі 45360грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором постачання речового майна №286/3/16/129 від 05.10.2016.

Позивач зазначає, що за договором постачання речового майна №286/3/16/129 від 05.10.2016 відповідач мав поставити продукцію на загальну суму 648000грн. в строк до 15.10.2016 включно.

Пунктом 6.1 договору №286/3/16/129 від 05.10.2016 передбачено, що товар постачається на умовах DDP (Міжнародні правила тлумачення термінів Інкотермс в редакції 2010) - склад замовника. Фактично, продукція була поставлена 14.11.2016.

Відповідно до підпункту 8.3.3 пункту 8.3 договору №286/3/16/129 від 05.10.2016 за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з постачальника стягується додатково штраф в розмірі 7% від вартості товару.

На підставі викладеного, позивач нарахував пеню в розмірі 37584грн. та штраф в розмірі 45360грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2017 порушено провадження у справі та призначено судове засідання.

В клопотанні №17/10/30-2П від 30.10.2017 відповідач просив зупинити провадження у справі до розгляду господарським судом м. Києва справи №910/1891/17, в якій розглядатиметься питання недійсності підпункту 8.3.3 пункту 8.3 договору №286/3/16/129 від 05.10.2016.

У доповненнях до заяви про зупинення провадження №17/11/15-2П від 15.11.2017 відповідач вказав, що ухвалою господарського суду м. Києва від 13.11.2017 було порушено провадження у справі №910/19543/17 за позовом ТОВ «Інтерфом - М» до Міністерства оборони України про визнання договору недійсним в частині.

На підставі викладеного, відповідач просить зупинити провадження у справі №904/8816/17 до розгляду пов`язаної з нею справи №910/19543/17.

Також відповідач заявив клопотання №17/11/15-3П від 15.11.2017 про витребування доказів в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України, в якому просить витребувати від позивача засвідчені належним чином копії всіх документів, що підтверджують здійснення приймального контролю якості товару постачальника за договором №286/3/16/129 від 05.10.2016.

27.11.2017 засобами електронного зв`язку на адресу суду на адресу суду надійшли доповнення до клопотання про витребування доказів. Відповідач просить суд витребувати від позивача наступну інформацію:

- дані про особу (прізвище, ім`я та по батькові, займану посаду) на яку був покладений обов`язок з проведення приймального контролю якості (товару) у постачальника за договором №286/3/16/129 від 05.10.2016 із наданням належним чином засвідчених копій підтверджуючих документів;

- календарну дату, коли такій посадовій особі довели до відома умови договору №286/3/16/129 від 05.10.2016, зокрема, умову щодо необхідності проведення приймального контролю якості (товару) постачальника із наданням належним чином засвідчених копій підтверджуючих документів;

- дані про особу (прізвище, ім`я та по батькові, займану посаду), яка фактично здійснювала приймальний контроль якості (товару) постачальника за договором №286/3/16/129 від 05.10.2016 та номер і дату рішення керівника Центра розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України про направлення представника замовника за договором №286/3/16/129 від 05.10.2016 за місцезнаходженням постачальника для здійснення приймального контролю якості (товарів) постачальника із наданням належним чином засвідчених копій підтверджуючих документів;

- календарну дату та номер виданого наказу про відрядження такої посадової особи для проведення приймального контролю якості (товару) постачальника за договором №286/3/16/129 від 05.10.2016 із наданням належним чином засвідчених копій підтверджуючих документів;

- календарну дату, коли Центром розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України була здійснена виплата витрат на відрядження посадовій особі, яка здійснювала приймальний контроль якості (товару) постачальника за договором №286/3/16/129 від 05.10.2016, із наданням належним чином засвідчених копій підтверджуючих документів;

- календарну дату, коли був здійснений приймальний контроль якості (товару) постачальника за договором №286/3/16/129 від 05.10.2016, із наданням належним чином засвідчених копій підтверджуючих документів.

Також представник відповідача у судовому засіданні від 27.11.2017 заявив усне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через нез`явлення представника позивача у судові засідання та ненадання витребуваних документів. У судовому засіданні від 27.11.2017 судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2017 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом - М» про зупинення провадження у справі 904/8816/17. Провадження у справі №904/8816/17 зупинено до розгляду Господарським судом м. Києва справи №910/19543/17.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2018 у справі №910/19543/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом - М" до Міністерства оборони України про визнання недійсним підпункту 8.3.3 пункту 8.3 договору №286/3/16/129 від 05.10.2016.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2020 поновлено провадження у справі №904/8816/17. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 25.02.2020.

24.02.2020 на електрону адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання, призначеного на 25.02.2020, на іншу дату. Відповідач стверджує, що не має можливості направити у судове засідання свого повноважного представника.

Також 24.02.2020 відповідач заявив клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 судове засідання відкладене на 18.03.2020. Вказаною ухвалою задоволено клопотання відповідача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Суд доручив проведення відеоконференції Шостому апеляційному адміністративному суду.

17.03.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання, призначеного на 18.03.2020, на іншу дату.

Судом встановлено, що подане клопотання не підписано електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП) представника позивача.

Відповідно до частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Частиною 3 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" №851-IV від 22.05.2003 визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі статтею 6 цього Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Приписами статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" №851-IV від 22.05.2003 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Надіслане представником позивача електронною поштою клопотання не містить ЕЦП, а отже, не належить до офіційних документів.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та скасовується Кабінетом Міністрів України.

Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

З метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» №211 від 11.03.2020 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №215 від 16.03.2020) установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин. Цією постановою, зокрема, заборонено:

- з 00год.01хв. 17.03.2020 до 03.04.2020 проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- з 12год.00хв. 18.03.2020 до 03.04.2020 регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями);

- з 12год.00хв. 18.03.2020 до 03.04.2020 перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому).

Рішенням Ради суддів України №19 від 17.03.2020 на період з 16.03.2020 до 03.04.2020, рекомендовано встановити особливий режим роботи судів України. Зокрема, роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:

- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;

- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;

- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

Згідно з повідомленням на сайті «Судова влада України» від 18.03.2020 на період установленого на всій території України карантину Верховний Суд з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» за можливості вживатиме заходів для мінімізації усного розгляду справ.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Разом з тим, звертаємо увагу на те, що згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність забезпечення участі сторін в судовому засіданні, та право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, для повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи і те, що подано клопотання про відкладення розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне розглянути позовну заяву у розумний строк.

Враховуючи викладене, з метою надання можливості всім учасникам справи прийняти участь в судовому засіданні і реалізувати свої процесуальні права Господарський суд Дніпропетровської області відкладає розгляд справи на 22.04.2020 о 11год.00хв.

Керуючись статтями 42, 46, 120, 121, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відкласти судове засідання до 22.04.2020 о 11год.00хв.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань №3-207 (2-й поверх) за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

2. Повідомити учасників справи про судове засідання, яке відбудеться 22.04.2020 о 11год.00хв.

3. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

4. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

5. Роз`яснити учасникам справи про можливість суду прийняти рішення за наслідком підготовчого/судового засідання за відсутності їх представників за умов повного використання ними процесуальних прав, обов`язків та за наявності від них відповідних заяв.

6. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\ та у на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

7. Ухвала набирає законної сили 18.03.2020 та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

8. Повний текст підписаний 23.03.2020.

Суддя Р.Г. Новікова