Рішення № 88353168, 23.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Д О Д А Т К О В Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року м. Київ № 640/4888/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Білизни" про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Білизни"

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Білизни" про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Білизни" про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні.

Сторони в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення.

Так, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», відповідно до якої установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

При цьому, суд звертає увагу, що протоколом Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 березня 2020 року № 8 визнано, що на території м. Києва існує потенційна загроза виникнення надзвичайної ситуації природного характеру (відповідно до Класифікатору надзвичайних ситуацій, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 відноситься до категорії «Надзвичайна ситуація природного характеру» код 20711 «Надзвичайна ситуація, пов`язана з екзотичним та особливо небезпечними захворюванням людей (окремі випадки)», яка може набути регіонального рівня (відповідно до пунктів 4 та 9 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24березня 2004 року № 368).

Як вбачається з пункту 1 рішення Постійної комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «Про додаткові заходи запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції (COVID 19)» від 11 березня 2020 року (протокол № 9), з метою попередження розповсюдження нової коронавірусної інфекції (COVID-19) на території міста Києва, з урахуванням ймовірного розвитку складної епідемічної ситуації, відповідно до статей 28, 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», введено обмежувальні заходи на території міста Києва з 00 год.00хв. 12 березня 2020 року до 31 березня 2020 року, а саме: призупинено освітній процес у закладах загальної середньої, дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти усіх типів, форм власності міста Києва; призупинено освітній процес у вищих навчальних закладах; обмежено проведення спортивних заходів на території м. Києва; призупинено роботу театрів, кінотеатрів, музеїв, культурно-масових заходів, тощо; призупинено роботу розважальних центрів; призупинено роботу розважальних зон в шопінг молах; забезпечено обмеження проведення масових заходів на території м. Києва (більше 60 осіб), до участі в заходах допускати лише осіб, які пройшли термометрію; забезпечено недопущення до роботи працівників підприємств та установ міста Києва з ознаками інфекційного захворювання.

Одночасно головний санітарний лікар України та заступник Міністра охорони здоров`я Віктор Ляшко заявив, що карантин в Україні через коронавірус триватиме до 3 квітня, але його можуть і продовжити. За його словами, продовження карантину буде залежати від епідемічної ситуації на території України (https://www.rbc.ua/ukr/news/minzdrave-nazvali-usloviya-prodolzheniya-1584297932.html).

Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ) - спеціалізованої установи ООН.

Статут ВООЗ підписаний Україною 22 липня 1946 року, згідно якого уряди несуть відповідальність за здоров`я своїх народів, і ця відповідальність вимагає прийняття відповідних заходів соціального характеру і в галузі охорони здоров`я (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_599).

Відповідно до статті 2 Статуту основними функціями ВООЗ, зокрема, є: А) діяти в якості керівного і координуючого органу в міжнародній роботі з охорони здоров`я; (B) встановити і підтримувати ефективну співпрацю з Об`єднаними Націями, зі спеціалізованими установами, з урядовими установами з охорони здоров`я, з професійними групами і з іншими організаціями, які для цього виявляться придатними; (F) забезпечити і підтримувати таке адміністративне і технічне обслуговування, включаючи епідеміологічний та статистичне, яке може знадобитися; (G) заохочувати і розвивати роботу по боротьбі з епідемічними, ендемічними та іншими хворобами.

12 березня 2020 року ВООЗ оголосила про початок пандемії COVID-19 (http://www.euro.who.int/ru/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic).

13 березня 2020 року Генеральний директор ВООЗ на брифінгу для ЗМІ по COVID-19 оголосив, що в даний час Європа стала епіцентром пандемії, де реєструється більше випадків і смертей, ніж в решті світу, за винятком Китаю. В даний час щоденно реєструється більше випадків, ніж в Китаї в розпал епідемії.

Досвід Китаю, Республіки Корея, Сінгапуру та інших країн ясно показує, що активне тестування і відстеження контактів в поєднанні із заходами соціального дистанціювання і мобілізацією громади можуть запобігти зараженню і врятувати життя людей.

Наведене свідчить, що на даний час в Україні досить нестабільна ситуація, пов`язана з поширенням смертельно небезпечного вірусу. При цьому, дистанціювання громади може суттєво зменшити випадки зараження.

Так, Рада суддів України 11 березня 2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання (https://legalhub.online/sudova-praktyka/rada-suddiv-ukrayiny-zrobyla-zayavu-shhodo-karantynnyh-zahodiv/).

Згідно із статтею 4 Закону України «Про Основи законодавства України про охорону здоров`я», основними принципами охорони здоров`я в Україні є, зокрема, гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами.

Стаття 5 наведеного Закону визначає, що охорона здоров`я - загальний обов`язок суспільства та держави. Державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено дій суду щодо здійснення судочинства під час пандемії. З урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню вірусу та дотримання правил дистанціювання громади та з метою недопущення затягуванню розгляду справи та відкладення їх на дати після стабілізації епідеміологічного стану в країні, суд приходить до висновку про застосування положення статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України та перехід до розгляду заяви в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Білизни" про ухвалення додаткового судового рішення, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Білизни" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19 лютого 2019 року № 00002031402, № 00002041402 та № 00002051402, прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Білизни" (01030, місто Київ, вулиця Коцюбинського, будинок 14Б, квартира 17/1, код ЄДРПОУ 40087532) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655,місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судовий збір в сумі 10 943 (десять тисяч дев`ятсот сорок три) грн 07 коп.

Відповідно до частин 1, 7 статті 139 кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1, 3, 4, 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що с вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та адвокатом Макаревич Оксаною Вікторівною укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 27 лютого 2019 року №27/02 та додаткову угоду №1 до договору від 27 лютого 2019 року №27/02, відповідно до яких позивачу надано наступні послуги: правовий аналіз правомірності висновків акту від 28 січня 2019 року №58/26-15-14-02-01-14/40087532 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Білизни" з питань дотримання податкового законодавства за період з 28 жовтня 2015 року по 30 вересня 2018 року, валютного - за період з 28 жовтня 2015 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 28 жовтня 2015 року по 30 вересня 2018 року" та винесених на їх підставі податкових повідомлень-рішень від 19 лютого 2019 року № 00002031402, № 00002041402 та № 00002051402; підготовка позовної заяви про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 лютого 2019 року № 00002031402, № 00002041402 та № 00002051402 та подання її до суду.

Також, позивачем надано копію акту приймання-передачі наданих послуг від 13 березня 2019 року, відповідно до якого позивачем прийнято зазначені вище послуги, та копію платіжного доручення від 01 березня 2019 року №742, відповідно до якого позивачем сплачено 15 000,00 грн в якості авансового внеску відповідно до договору від 27 лютого 2019 року №27/02 та додаткової угоди №1.

Суд зауважує, що зменшення витрат на професійну правничу допомогу можливо лише за умови подання суду до початку дебатів відповідного клопотання протилежної сторони, а не за власною ініціативою суду. При цьому тягар доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18.

Суд зауважує, що відповідачем клопотань/заяв про зменшення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду не подано

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Керуючись статтями 72-77, 132, 134, 139, 143, 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Білизни" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Білизни" (01030, місто Київ, вулиця Коцюбинського, будинок 14Б, квартира 17/1, код ЄДРПОУ 40087532) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655,місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко