Ухвала суду № 88353161, 23.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

23 березня 2020 року м. Київ № 640/2291/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Громадської організації "Ошукані українці"

до Міністерства юстиції України

третя особа Політична партія "Слуга Народу"

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Ошукані українці" (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа - Політична партія "Слуга Народу", в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо нездійснення контролю за діяльністю Політичної партії "Слуга Народу" в частині дотримання нею Статуту Політичної партії "Слуга Народу", Закону України "Про політичні партії в Україні"; зобов`язати Міністерство юстиції України звернутись до адміністративного суду із позовом про заборону діяльності політичної партії "Слуга Народу"; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Позивачем подано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяви про виклик свідків та про розгляд справи в загальному порядку.

Розглянувши заяви позивача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також, суд зауважує, що відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», відповідно до якої установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами;

проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

При цьому, суд звертає увагу, що протоколом Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 березня 2020 року № 8 визнано, що на території м. Києва існує потенційна загроза виникнення надзвичайної ситуації природного характеру (відповідно до Класифікатору надзвичайних ситуацій, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 відноситься до категорії «Надзвичайна ситуація природного характеру» код 20711 «Надзвичайна ситуація, пов`язана з екзотичним та особливо небезпечними захворюванням людей (окремі випадки)», яка може набути регіонального рівня (відповідно до пунктів 4 та 9 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24березня 2004 року № 368).

Як вбачається з пункту 1 рішення Постійної комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «Про додаткові заходи запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції (COVID 19)» від 11 березня 2020 року (протокол № 9), з метою попередження розповсюдження нової коронавірусної інфекції (COVID-19) на території міста Києва, з урахуванням ймовірного розвитку складної епідемічної ситуації, відповідно до статей 28, 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», введено обмежувальні заходи на території міста Києва з 00 год.00хв. 12 березня 2020 року до 31 березня 2020 року, а саме: призупинено освітній процес у закладах загальної середньої, дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти усіх типів, форм власності міста Києва; призупинено освітній процес у вищих навчальних закладах;

обмежено проведення спортивних заходів на території м. Києва; призупинено роботу театрів, кінотеатрів, музеїв, культурно-масових заходів, тощо; призупинено роботу розважальних центрів; призупинено роботу розважальних зон в шопінг молах; забезпечено обмеження проведення масових заходів на території м.Києва (більше 60 осіб), до участі в заходах допускати лише осіб, які пройшли термометрію; забезпечено недопущення до роботи працівників підприємств та установ міста Києва з ознаками інфекційного захворювання.

Одночасно головний санітарний лікар України та заступник міністра охорони здоров`я Віктор Ляшко заявив, що карантин в Україні через коронавірус триватиме до 3 квітня, але його можуть і продовжити. За його словами, продовження карантину буде залежати від епідемічної ситуації на території України (https://www.rbc.ua/ukr/news/minzdrave-nazvali-usloviya-prodolzheniya-1584297932.html).

Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоро`я (ВООЗ) - спеціалізованої установи ООН.

Статут ВООЗ підписаний Україною 22 липня 1946 року, згідно якого уряди несуть відповідальність за здоров`я своїх народів, і ця відповідальність вимагає прийняття відповідних заходів соціального характеру і в галузі охорони здоров`я (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_599).

Відповідно до статті 2 Статуту основними функціями ВООЗ, зокрема, є: А) діяти в якості керівного і координуючого органу в міжнародній роботі з охорони здоров`я; (B) встановити і підтримувати ефективну співпрацю з Об`єднаними Націями, зі спеціалізованими установами, з урядовими установами з охорони здоров`я, з професійними групами і з іншими організаціями, які для цього виявляться придатними; (F) забезпечити і підтримувати таке адміністративне і технічне обслуговування, включаючи епідеміологічний та статистичне, яке може знадобитися; (G) заохочувати і розвивати роботу по боротьбі з епідемічними, ендемічними та іншими хворобами.

12 лютого 2020 року ВООЗ оголосила про початок пандемії COVID-19 (http://www.euro.who.int/ru/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic).

13 березня Генеральний директор ВООЗ на брифінгу для ЗМІ по COVID-19 оголосив, що в даний час Європа стала епіцентром пандемії, де реєструється більше випадків і смертей, ніж в решті світу, за винятком Китаю. В даний час щоденно реєструється більше випадків, ніж в Китаї в розпал епідемії.

Досвід Китаю, Республіки Корея, Сінгапуру та інших країн ясно показує, що активне тестування і відстеження контактів в поєднанні із заходами соціального дистанціювання і мобілізацією громади можуть запобігти зараженню і врятувати життя людей.

Наведене свідчить, що на даний час в Україні досить нестабільна ситуація пов`язана з поширенням смертельно небезпечного вірусу. При цьому, дистанціювання громади може суттєво зменшити випадки зараження.

При цьому, Рада суддів України 11 березня 2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання (https://legalhub.online/sudova-praktyka/rada-suddiv-ukrayiny-zrobyla-zayavu-shhodo-karantynnyh-zahodiv/).

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що адміністративна справа становить значний суспільний інтерес, враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення судового засідання за участі представників сторін позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача та розгляду справи в загальному порядку.

Також, суд зауважує, що позивачем не зазначено, які саме обставини, що мають значення для справи, можуть повідомити свідки зазначені у відповідній заяві.

Керуючись частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяв позивача про розгляд справи в судовому засіданні за участі сторін та допит свідка відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко