Рішення № 88352594, 23.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 березня 2020 р. Справа № 520/1012/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Київського відділу обслуговування громадян у м. Харкові (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Харків, майдан Свободи, буд. 5 Держпром, під. 3, пов. 2, 61022), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Свободи, б. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсії № 21 управління застосування пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 88 від 31.10.2019 року щодо відмови ОСОБА_1 в переводі з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування";

- зобов`язати Київський відділ обслуговування громадян у м. Харкові (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за вислугу років з 01.10.2019 року з розрахунку 90% від розміру заробітної плати відповідно до довідки про складові заробітної плати № 313 від 09.10.2019 року виданої Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради, без обмеження її максимального розміру, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.11.1993 року №3723-ХІІ в редакції Закону № 432-ІV від 16.01.2003 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив у переводі з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", оскільки станом на час звернення до відповідача позивач мав загальний безперервний трудовий стаж 42 роки 2 місяці та 28 днів, у тому числі, в органах місцевого самоврядування та державних органах - 33 роки 8 місяців 16 днів. Таким чином, станом, коли стаж роботи позивача на посадах, що прирівнювались до державної служби (30.11.2005 р.) став дорівнювати 20 років, позивач мав право претендувати на пенсію державного службовця в тому обсязі, який був прописаний в ст. 37 Закону України «Про державну службу» 1993 року.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року залучено в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області до участі у справі № 520/1012/2020 за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу обслуговування громадян у м. Харкові (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заяви по суті справи є позов та відзив.

ГУ ПФУ в Харківській області 11.02.2020 та 25.02.2020 до канцелярії суду подав відзиви на адміністративний позов (за аналогічним змістом тексту), в якому просив суд відмовити у задоволені позову, зазначивши, що у даному випадку відповідач діяв на підставі та у межах чинного законодавства. Зазначивши, що позивачу у переході з пенсії за віком на загальних умовах на пенсію за віком як держслужбовцю згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723 - XII було відмовлено в зв`язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 - XII та актами Кабінету Міністрів України, а отже оскаржуване рішення є законним та таким, що не підлягає скасуванню. Зазначивши, що на момент набрання чинності Законом № 889-УІІІ позивач не працював на посадах державної служби, переводити на пенсію за віком за нормами законодавства України про державну службу з урахуванням положень пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VII законні підстави відсутні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком.

28.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Київського відділу обслуговування громадян у м. Харкові (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про переведення на пенсію за віком як посадовій особі органів місцевого самоврядування в розмірі 90% заробітної плати.

Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 21 управління застосування пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 88 від 31 жовтня 2019 року було відмовлено у переводі пенсії призначеної відповідно до Закон № 1058-ІV на пенсію згідно з Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Листом від 08.11.2019 року № 385/Ф-10-27 позивачу повідомлено, що підстави для перерахунку пенсії відсутні, оскільки відсутній необхідний спеціальний стаж (за правилами, встановленими станом па момент розгляду заяви, тобто в 2019 році), а також роз`яснено, що чинним законодавством України передбачені обмеження граничного розміру пенсії.

Позивач не погодився із вказаним рішенням та звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (надалі - Закон № 889-VIII).

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., № 52, ст. 490 із наступними змінами, далі - Закон № 3723-'XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто до 01.05.2016 року право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 року, відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу"№889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.

Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних положень Закону № 889-VIII та ст. 37 Закону №3723-XII суд зазначає, що із набранням чинності Закону № 889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Разом із тим, законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 року (день набрання чинності Законом № 889-VIII) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, або які мають не менш як 20 років стажу на таких посадах, що підтверджується матеріалами справи.

Суд зазначає, що для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески).

Відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про державну службу" № 889 - VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (Закону України „Про державну службу"), призначається особам, які:

1) досягли пенсійного віку;

2) мають страховий стаж: чоловіки - 35 років, жінки-30 років;

3) не призначали пенсію відповідно до Закону України „Про державну службу" №3723-XII;

4) на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889 - VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 - XII та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01 травня 2016 року.

Суд зазначає, що відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМ України № 622 від 14.09.2016 року позивач досяг пенсійного віку, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач станом на момент звернення до відповідача мав загальний безперервний трудовий стаж 42 роки 2 місяці та 28 днів. В тому числі, в органах місцевого самоврядування та державних органах має стаж роботи 33 роки 8 місяців 16 днів, а саме: з 15.08.1985 року по 27.05.2002 року (16 років 8 місяців та 12 днів) працював на різних посадах у міськвиконкомі Харківської міської ради народних депутатів; з 28.05.2002 року по 30.11.2005 року (3 роки 6 місяців і 2 дні) працював на різних посадах Харківської обласної державної адміністрації; з 26.04.2006 року по 28.10.2019 року (13 років, 6 місяців і 2 дні) - працював на різних посадах в Харківській міській раді.

Позивачу пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723 - XII не призначалась, на день набрання чинності Законом України „Про державну службу" №889 - VIII має більше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 - XII та актами Кабінету Міністрів України, набутий до 01 травня 2016 року.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апарату, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України «Про державну службу».

Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3 723-XII, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.

Відповідно до Постанови КМ України від 12.08.1993 № 637 із змінами і доповненнями основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

На виконання Закону «Про державну службу» № 3 723-XII Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 3 травня 1994 p. N 283 «Про Порядок обчислення стажу державної служби». Відповідно до п. 2 Порядку, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в редакції чинній станом на 01.05.2016 року, пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Положеннями статті 22 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в редакції чинній станом на 01.05.2016 року, визначено, що до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону № 3723-ХІІ стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби".

Відповідно до п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Стаття 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення відділу з питань перерахунків пенсії №21 управління застосування пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 88 від 31.10.2019 року щодо відмови ОСОБА_1 в переводі з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" - підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 , має необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, та відповідно має право на отримання пенсії за віком як держслужбовець згідно ст.37 Закону України „Про державну службу" №3723 - XII.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Київського відділу обслуговування громадян у м. Харкові (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за вислугу років з 01.10.2019 року з розрахунку 90% від розміру заробітної плати відповідно до довідки про складові заробітної плати № 313 від 09.10.2019 року виданої Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради, без обмеження її максимального розміру, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.11.1993 року №3723-ХІІ в редакції Закону № 432-ІV від 16.01.2003 року, суд зазначає наступне.

Згідно ст.37 Закону України "Про державну службу" чинної на момент виникнення спірних правовідносин - пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 1058, а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-УІ, що набрав чинності 01.10.2011 (далі - Закон № 3668-УІ) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, оскільки для позивача існує право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески), то позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Київського відділу обслуговування громадян у м. Харкові (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Харків, майдан Свободи, буд. 5 Держпром, під. 3, пов. 2, 61022), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Свободи, б. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсії № 21 управління застосування пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 88 від 31.10.2019 року щодо відмови ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в переводі з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Свободи, б. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344) призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.10.2019 року відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".

В іншій частині - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено та підписано 23 березня 2020 року.

Суддя Ю. О. Супрун