Рішення № 88352443, 10.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 березня 2020 р. № 520/9532/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А.В.

при секретарі - Мурадли А.І.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не прибув

третьої особи - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Вольф (Павелків) Тетяни Леонідівни (вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 15,м. Київ,02094) третя особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просила суд визнати протиправною та скасувати Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену 02.07.2019 року приватним виконавцем Вольф ( теперішнє прізвище Павелків) Тетяною Леонідівною у виконавчому провадженні № 57801398 від 28.11.2018 року;визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф (теперішнє прізвище Павелків) Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 57801398 від 28.11.2018 року та стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (колишнє прізвище Вольф) Тетяни Леонідівни на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.

Позивач в судове засідання позовні вимоги підтримала в повному обсязі , просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, але надав до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечував та просив справу розглядати за його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, а тому суд приходить до висновку про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Так, судом встановлено, що постановою приватного виконавця Вольф Т.Л. від 02.07.2019р. відкрито виконавче провадження № 57801398.

Згідно наявної в матеріалах справи постанови приватного виконавця виконавчого округу міст Києва Вольф Т.Л. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 02.07.2019р. виконавче провадження №57801398 є відкритим з виконання виконавчого напису приватного нотаріусу КМНО Хара Н.С. №10375, виданого 29.10.2018 про стягнення з позивача на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 17215,98 грн. Крім того, зазначеною постановою звернено стягнення на доходи боржника .

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відкриття зазначеного виконавчого провадження, позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404- VIII від 02.06.2016 в редакції, чинній на час прийняття спірної постанови (далі - Закон №1404-VIII), виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону №1404-УІІІ. у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідне з ч.1 ст. 5 Закону №1404-VIIІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» № 1403- VII від 02.06.2016, (далі - Закону №1403) про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються зокрема виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 23 Закону №1403, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Наявні в матеріалах справи відомості з Єдиного реєстру приватних виконавців України свідчать про те, що виконавчим округом приватного виконавця Вольф (Павелків) Тетяни Леонідівни визначено місто Київ .

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону №1403, виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Згідно з ч.2 ст. 25 Закону №1403, приватний виконавець має право приймати до виконанім виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Як зазначає сама позивачка та підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту позивача ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаних обставин відсутні законні підстави прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення з фізичної особи, місце проживання якої є місто Харків.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на факт місцезнаходження майна боржника у м. Києві, оскільки під таким майном відповідач розуміє гронові кошти наявні на картковому рахунку позивача № НОМЕР_2 , відкритому у ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», розташований за адресою м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

При цьому, відповідач, стверджуючи, що позивач є власником карткового рахунку № НОМЕР_2 та наявних на цьому рахунку грошових коштів, посилається лише на подану стягувачем заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_2 відкритому у вищевказаному банку..

Будь яких доказів на підтвердження наявності у позивача карткового рахунку № НОМЕР_2 відкритому у ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», розташованого за адресою м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4. відповідачем не надано.

Разом із тим, позивач стверджує про відсутність у неї будь якого майна у м.Києві, у т.ч. коштів у банківських установах у м.Києві та заперечує факт укладання з ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» будь-яких договорів щодо відкриття та/або обслуговування карткових чи поточних рахунків або відкриття рахунків в будь-яких інших фінансових установах, правонаступником яких є ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк».

Згідно з ч. 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Отже, всупереч цієї норми при відкритті виконавчого провадження відповідач не пересвідчився з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про порушення відповідачем приписів ч.2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» щодо місця виконання рішення.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправні сть рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач доводи позивача не спростував.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити .

Визнати протиправною та скасувати Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 , винесену 02.07.2019 року приватним виконавцем Вольф ( теперішнє прізвище Павелків) Тетяною Леонідівною у виконавчому провадженні № 57801398 від 28.11.2018 року.

Визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф (теперішнє прізвище Павелків) Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 57801398 від 28.11.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (колишнє прізвище Вольф) Тетяни Леонідівни ( АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн.40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 23 березня 2020 року.

Суддя Зінченко А.В.