Рішення № 88351692, 23.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4559/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

23 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку загальному позовного провадження (в письмовому провадженні) заяву представника позивача за вх. № 11734/20 від 13.03.2020 року про ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.05.2019 року, скасування рішення від 12.07.2019 року.

Рішенням від 19.11.2019 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна» задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення №0025231414 від 31.05.2019 року, №0025201414 від 31.05.2019 року, №0025111402 від 31.05.2019 року, №0025261414 від 31.05.2019 року.

Відмовлено в задоволенні вимоги щодо скасування рішення про залишення скарги без розгляду від 12.07.2019 року №32366/6/99-99-11-04-01-25.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року по справі №420/4559/19 повернути особі, яка її подала.

13.03.2020 року за вх. № 11734/20 директором ТОВ «Пуратос Україна» подано заяву в якій заявник просить:

- ухвалити по справі 420/4559/19 за позовом ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА» до ГУ ДФС в Одеській області, ДФС України про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень № 0025231414 від 31.05.2019, № 0025201414 від 31.05.2019, № 0025111402 від 31.05.2019, № 0025261414 від 31.05.2019; про скасування рішення про залишення скарги без розгляду від 12.07.2019 № 32366/6/99-99-11-04-01- 25 додаткове рішення, в якому вирішити питання про розподіл судових витрат.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частини 2, 3 ст. 132 КАС України закріплюють, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З аналізу матеріалів справи, зокрема адміністративного позову (резолютивної частини), вбачається, що при винесенні рішення по справі №420/4559/19 питання щодо повернення сплаченого судового збору не вирішувалось.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п. 30).

Частиною 1 статті 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників (пункт 1 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України).

З урахуванням національного законодавства та практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна» суму судового збору за подання адміністративного позову щодо задоволеної вимоги, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була «неминучою», так як сплата судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 252, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача за вх. № 11734/20 від 13.03.2020 року про ухвалення додаткового рішення - задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пуратос Україна" суму судового збору за подання адміністративного позову за:

платіжним дорученням № 3877 від 29.07.2019 року у сумі 19 210, 00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295, 279 КАС України.

Пунктом 15.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.