Рішення № 88350540, 20.03.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/11833/19

категорія 102090000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить визнати протиправним і скасувати рішення першого заступника начальника Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області Федорчука А.А. від 18.03.2019 №22 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянина Камеруну ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , яка видана на період з 10.05.2018 по 09.05.2019.

Позов обґрунтований тим, що на час внесення УСБ України в області подання, позивач на законних підставах навчався та проживав у гуртожитку Житомирського державного технологічного університету за адресою: АДРЕСА_1. Також вважає, що УДМС України в Житомирській області безпідставно не здійснило перевірку обґрунтованості подання УСБ України в Житомирській області та прийняло незаконне рішення, так як УСБУ в області та відповідачем не доведено факт недостовірного подання позивачем документів щодо свого місця проживання при отриманні посвідки на тимчасове проживання.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 відкрито загальне провадження у справі та призначено справу до розгляду на 17.12.2019.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 31.01.2018 оформляв посвідку на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 у зв`язку із навчанням. Відповідно до копії цієї посвідки іноземець зареєстрував 05.02.2018 своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , але 24.04.2018 здійснив реєстрацію, одночасно зі зняттям з реєстрації за попереднім місцем проживання, свого нового місця проживання по АДРЕСА_2 . Хоча фактично за цією адресою не проживав, тому, на думку відповідача, позивачем подано неправдиві відомості про місце свого проживання.

Підготовче засідання, призначене на 17.12.2019, відкладено на 22.01.2020 у зв`язку з задоволенням клопотання відповідача про виклик свідків.

Викликані судом свідки не з`явились, поштова кореспонденція повернулась на адресу суду як невручена.

Ухвалою від 22.01.2020 для належної підготовки справи до розгляду по суті суд продовжив строк підготовчого провадження у справі №240/11833/19 на тридцять днів та призначив наступне підготовче судове засідання на 10.02.2020.

10.02.2020 свідки також не з`явились свідки, тому суд підготовче засідання відклав на 20.02.2020 для повторного виклику свідків.

Ухвалою суду від 20.02.2020 закрито підготовче засідання та призначено подальший розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області 03.05.2018 із заявою для отримання посвідки на тимчасове проживання з метою возз`єднання сім`ї з громадянкою України.

При заповненні зазначеної заяви іноземець повідомляє про ряд даних та підтверджує шляхом проставляння підпису у відповідній графі, що усвідомлює, що неправдиві відомості, подані ним у цій заяві, можуть бути причиною відмови у видачі (скасуванні раніше виданої) посвідки на тимчасове проживання. Одними із таких даних була адреса проживання. У вказаній заяві, серед іншого, місцем проживання в Україні позивач зазначив: АДРЕСА_2 .

Позивачу видано посвідку на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 .

До Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області 13.03.2019 від Управління Служби безпеки України в Житомирській області надійшло подання разом із додатками про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину Камеруну ОСОБА_1 .

Так, 18.03.2019 УДМС у Житомирській області прийняте рішення №22 про скасування посвідки на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 на підставі п.п. 1 п. 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 (далі - Порядок №322).

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача про скасування посвідки на тимчасове проживання протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Статтею 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, установленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини.

Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (стаття 2 Закону України від 11.12.2003 №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", далі - Закон №1382-ІV).

Статтею 3 Закону №1382-IV визначено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом;

вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати;

місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (абзац сімнадцятим статті 6 Закону №1382-IV).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №322 посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Пунктом 5 Порядку №322 передбачено, що посвідка видається протягом 15 робочих днів з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.

Згідно з п. 14 Порядку №322 ДМС має право отримувати інформацію про особу з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі, необхідному для ідентифікації особи у зв`язку з оформленням посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміном.

Доступ до зазначеної інформації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".

У разі відсутності можливості надання ДМС прямого доступу до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, чи надіслання запитів у електронній формі захищеними каналами зв`язку отримання відомостей про особу здійснюється шляхом надсилання запитів та надання відповідей на них у паперовій формі.

Пунктом 21 Порядку №322 передбачено, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.

У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.

У пункті 32 Порядку №322 наведений перелік документів, що подаються іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки.

Згідно з пунктами 35, 38 Порядку №322 після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється посвідка, та перевірку поданих нею документів.

Після прийняття рішення про оформлення посвідки або відмову в її оформленні матеріали формуються в окрему справу, яка зберігається протягом 15 років.

Підпунктом 1 пункту 63 Порядку №322 передбачено, що посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі отримання від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.

Відповідно до пунктів 64, 65, 66 Порядку №322 рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.

Копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається такій особі і приймаючій стороні рекомендованим листом не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня його прийняття.

Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення про скасування посвідки інформує про це ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби.

Згідно з п. 77 Порядку №322 рішення про скасування посвідки може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку або до суду в установленому порядку.

Як вбачається зі змісту спірного рішення №22 від 18.03.2019 про скасування посвідки на тимчасове проживання, підставою для його прийняття став підпункт 1 пункту 63 Порядку №322.

Представник відповідача, доводячи правомірність спірного рішення, стверджував, що посвідку було видано на підставі неправдивих відомостей, а саме: заявником-іноземцем зазначено неправдиві відомості щодо місця його проживання та підстав отримання посвідки, про що УДМС у Житомирській області у березні 2019 року отримало інформацію від Управління Служби безпеки України в Житомирської області, викладену у поданні від 13.03.2019 №57/3-1714 про те, що ОСОБА_1 при оформленні посвідки на тимчасове проживання зазначив, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, встановлено, що будинок за вказаною адресою не придатний для проживання та жодна особа там фактично не проживає.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати. Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини (ст. 3 Закону №1382-IV).

Порядком №322 не передбачено вимоги повідомлення Управління ДМС в Житомирській області про обрання особою декількох місць проживання чи визначення з декількох місць основного чи про зміну місця проживання.

Заява-анкета, яка передбачена Порядком №322 і форма якої затверджена МВС, містить графу місце проживання. Відсутні норми чи роз`яснення, що особа має повідомляти про зміну місця проживання.

Разом з тим слід зазначити, що у матеріалах Управління СБУ в Житомирській області відсутня будь-яка інформація про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, повідомлених позивачем про місце проживання при поданні документів. На підставі яких даних зроблено висновки у поданні Управління СБУ в Житомирській області суду повідомлено не було.

У ході розгляду справи відповідачем не було підтверджено обставин того, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 , на момент реєстрації позивачем там свого місця проживання, не міг бути зазначений як такий. Явку свідків - власницю згаданого будинку та дружину позивача, а також їх актуальні адреси перебування, відповідач не забезпечив, а тому у суду відсутні будь-які докази в підтвердження обставин повідомлення позивачем неправдивих даних для отримання посвідки.

Отже, суд враховуючи принцип вільного вибору місця проживання, визначений Конституцією і Законами України, дійшов висновку про те, що спірне рішення прийняте з порушенням вимог ст. 2 КАС України щодо його обгрунтованості.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність дій відповідача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 768,40 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (вул. Пушкінська, 44, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 37808497) від 18.03.2019 №22 про скасування посвідки на тимчасове проживання, виданої громадянину Камеруну ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.03.2020.

Суддя Н.М. Майстренко