Ухвала суду № 88350066, 20.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 березня 2020 року Справа № 160/1934/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (направлена засобами поштового зв`язку 15.02.2020 року) ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.05.2019 року № Ф-1538-56/484 У на суму 21030,90 грн.

В мотивування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області 10.05.2019 року сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1538-56/484 У, відповідно до якої за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальну суму 21030,90 грн., яку позивачем не було отримано та про яку останньому 21.12.2019 року стало відомо у зв`язку з тим, що здійснюються утримання заробітної плати відповідно до отриманої за місцем роботи, ТОВ "НОВОТЕХ-ТЕРМІНАЛ", постанови Державного виконавця (Металургійний відділ ДВС міста Кривий Ріг) від 29.11.2019 року у виконавчому провадженні ВП № 60493855, яку ТОВ "НОВОТЕХ-ТЕРМІНАЛ" отримано 21.12.2019 р. відповідно до поштового відправлення № 5006504325845 (у зазначеному поштовому відправленні знаходилась і копія вимоги № Ф-1538-56/484 У. Також, позивач зазначає, що він був зареєстрований як фізична особи-підприємець в 08.09.2004 року. В 2006 році у зв`язку з тим, що не провадив діяльність позивач подавав заяву про припинення себе як фізичної особи підприємця та у зв`язку з тим, що пройшло багато часу документі з припинення діяльності як фізичної особи - підприємця за 2006 рік не зберіг станом на теперішній час. Враховуючи викладене, позивач, дізнавшись про те, що нараховується єдиний соціальний внесок, вдруге вжив заходи з припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (Дата запису: 21.12.2019; Номер запису: 22270060003000870; Стан суб`єкта: припинено) - хоча діяльність і не провадив, будь-якої звітності не подавав. Позивач також стверджує, що приписами частин 2 та 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Отже, Управління мало право нарахувати внесок, прийнявши вимогу про його сплату, на підставі; акту перевірки; звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів; бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закону нараховується внесок. Отже, ОСОБА_1 не подавав звітність, Управління чи інший державний орган не проводив перевірку стосовно нього, не витребовувались та не надавались бухгалтерські та інші документи. Відтак, спірна вимога про сплату боргу є протиправною та підлягає до скасування.

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подано до суду клопотання про забезпечення позову, за результатами розгляду якого, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року у задоволенні останнього відмовлено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу та третім особам із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - "Копія" та у лівому нижньому куті документа - "Згідно з оригіналом"; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку.

06.03.2020 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду направлено заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій містилась заява про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою та засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу, яка надійшла до канцелярії суду 11.03.2020 року. В обґрунтування заяви щодо пропущеного строку звернення до суду позивач зазначив про те, що 21.12.2019 року у зв`язку з тим, що здійснюються утримання заробітної плати відповідно до отриманої за місцем роботи, ТОВ "НОВОТЕХ-ТЕРМІНАЛ", постанови Державного виконавця (Металургійний відділ ДВС міста Кривий Ріг) від 29.11.2019 року у виконавчому провадженні ВП № 60493855, яку ТОВ "НОВОТЕХ-ТЕРМІНАЛ" отримано 21.12.2019 р. відповідно до поштового відправлення № 5006504325845 (у зазначеному поштовому відправленні знаходилась і копія вимоги № Ф-1538-56/484 У. Також, позивач зазначає, що є вимога від роботодавця, на адресу якого було надіслано Металургійним відділом ДВС міста Кривий Ріг постанову державного виконавця та копію вимоги. У зв`язку із чим, позивач 28.12.2019 року надіслав на адресу ДПС України скаргу у відповідності до ст. 25 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", яку ДПС України залишено без задоволення. Відповідь на скаргу отримано 07.02.2020 року, що підтверджується поштовим відправленням № 0405344975140).

В період з 05.03.2020 року по 19.03.2020 року суддя Прудник С.В. перебував на лікарняному.

Вказана заява підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Так, згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частин першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».

Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Також, суду зазначає, що одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 до суду подано клопотання про витребування письмових доказів.

Вказане клопотання підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Суд звертає увагу на те, що за приписами ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Отже, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч. 3 ст.77 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Статтею 129 Конституції України обов`язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, відповідно до частини восьмої статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, накладення штрафу.

Враховуючи вище наведене, суд вважає за необхідне витребувати від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: 1) засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 року № Ф-1538-56/484 У на суму 21030,90 грн. та письмове підтвердження щодо отримання ОСОБА_1 цієї вимоги, 2) копію реєстраційної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.

Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Отже, з огляду на вказане, суд вважає за необхідне попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою.

Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та відкрити провадження в адміністративній справі.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 21 квітня 2020 року в приміщенні суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.

Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подати до суду засвідчені належним чином відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України:

- 1) копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 року № Ф-1538-56/484 У на суму 21030,90 грн. та письмове підтвердження щодо отримання ОСОБА_1 цієї вимоги,

- 2) копію реєстраційної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вказані витребувані письмові докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк до 21 квітня 2020 року.

Суд попереджає Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Роз`яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник