Ухвала суду № 88349719, 20.01.2020, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/221/20

Номер провадження 2/237/618/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20.01.2020 року м. Курахове

Суддя Мар`їнського районного суду Донецької області Кучко Я.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації м. Красногорівка Мар`їнського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

16 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Дослідивши матеріали справи, суддя вбачає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.

Згідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру - про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 840 гривень 80 копійок.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви. В обгрунтування необхідності звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що вона перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі, з 2014 року з початку проведення АТО увесь час мешкає у м. Красногорівка, довгий час була не працевлаштована. Зарплата, яку позивач отримувала до вересня 2019 року була її єдиним джерелом існування та у позивача відсутні заощадження у тому числі в банках України, що підтверджується довідкою банку.

Вирішуючи подане до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначає, що згідно ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Приписами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких наступних підстав: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, при наявності скрутного матеріального стану суд може за клопотанням особи звільнити, відстрочити або розтрочити сплату судового збору виключено за наявності передбачених для того п. 1 або 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

В свою чергу, позивач у клопотанні про звільнення від сплати судового збору конкретної правової підстави, визначеної частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не вказала, а лише зазначила про необхідність врахування її матеріального стану, не зазначивши будь-якої умови, з якою позивач пов`язує необхідність її звільнення від судового збору.

Водночас, позивачем було долучено до заяви про звільнення від сплати судового збору довідку про доходи з якої вбачається, що за 2019 рік позивачу нараховано 72735,09 гривень заробітної плати, податок з доходів фізичних осіб становить 13092,33 гривні.

Таким чином, позивачу у 2019 році виплачено 59642,76 гривні заробітної плати, 5 відсотків від розміру якої становить 2982,13 гривень, що, з врахуванням належної до сплати суми судового збору у розмірі 840 гривень 80 копійок, свідчить про неможливість застосування до позивача положень п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Суд наголошує на тому, що Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобовязання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Таким чином, враховуючи предмет спірних правовідносин позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви в якій викладено одну вимогу немайнового характеру - 840 гривень 80 копійок. Реквізити рахунку для сплати судового збору: отримувач Мар`їнське УК/Мар`їнський район 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 38028736, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA958999980313181206000005293 , код класифікації доходів бюджету 22030101, судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, так як подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України, з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації м. Красногорівка Мар`їнського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.

Надати позивачу строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків позовна заява буде вважатись не поданою і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Ю. Кучко