Рішення № 88349534, 10.03.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47580/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

суддя: Матійчук Г.О.

секретар судового засідання: Хабеця О.О.,

справа №757/47580/19-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»

суть спору: про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Пискун Л. М.

представник відповідача: адвокат Литвин А. В.

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2019 року до суду надійшла вказана позовна заява, в обґрунтування якої позивач зазначила, що вона з 01.12.2016 року працювала у відповідача на різних посадах. 18.02.2019 року її було переведено на посаду завідувача сектору касових операцій ТВБК №10026/0151 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області.

05.08.2019 року наказом №2892-к відповідач звільнив її з займаної посади з формулюванням «в зв`язку з втратою довір`я, п. 2 ст. 41 КЗпП України». Підставою для звільнення послугували: її пояснення (з доповненнями) від 10.06.2019 р., від 25.06.2019 р., від 03.07.2019 р., висновок службового розслідування від 05.07.2019 р., протокол засідання профспілкового комітету від 16.07.2019 р.№10.

Вважає своє звільнення незаконним з підстав недотримання відповідачем вимог трудового законодавства, зокрема факт її відсутності на засіданні профспілкового комітету 11.07.2019 р. та 16.07.2019 р., зазначаючи, що на засіданні 11.07.2019 р. вона не була присутня з причин недопущення її та її адвоката на це засідання. Що стосується засідання профкому, яке відбулось 16.07.2019 р. то в той день вона перебувала на лікарняному, про що повідомила відповідача листом.

Крім того, зазначила, що нею також на адресу відповідача 12.07.2019 р. направлено два листи про звільнення з посади за власним бажанням та за угодою сторін. Які в свою чергу були розглянуті, але у їх задоволені відмовлено, з тих підстав, що заявниця намагається уникнути відповідальності за винні дії.

Таким чином, вважає незаконними засідання профкому, на якому розглядалось питання про її звільнення та, відповідно, протокол засідання профкому від 16.07.2019 р. №10, який в подальшому став однією з підстав винесення наказу про звільнення №2892-к від 05.08.2019 р.

Просила захистити її права, які були порушені відповідачем шляхом скасування наказу про звільнення №2892-к від 05.08.2019 р. та поновлення її на посаді завідувача сектору касових операцій ТВБВ №10026/0151 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк».

13.09.2019 року судом відкрито спрощене позовне провадження та вирішено розглянути справу без повідомлення сторін.

21.10.2019 року від представника відповідача - адвоката Лизуненка С.О. надійшло клопотання про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою суду від 21.10.2019 року клопотання представника відповідача - адвоката Лизуненка С.О. про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін задоволено, та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

07.11.2019 року від відповідача, за підписом представника, надійшов відзив на позов (а.с.152-160, т.1), в якому відповідач заперечує проти позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що у травні 2019 року було призначено документальну ревізію ТВБВ №10026/0151 в ході якої виявлено сумнівні операції з рахунком одного з клієнтів. За вказаним фактом та на підставі службової записки начальника відділу ревізій відповідача було призначено проведення службового розслідування, яке проводилось з 07.06.2019 р. по 05.07.2019 р., за результатами якого встановлено зарахування на один із рахунків клієнта соціальної допомоги, а згодом зняття цих грошових коштів з рахунку та його закриття. Всі видаткові операції по цьому рахунку ініціювались та візувались старшим контролером-касиром сектору касових операцій ОСОБА_2 , а оплата документів здійснювалась завідувачем сектора касових операцій - ОСОБА_1 . За результатами дослідження підпису клієнта на первинних касових документах та картках зразків підписів, встановлено їх відмінність.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку про грубе порушення позивачем ОСОБА_1 вимог внутрішніх нормативних документів АТ «Ощадбанк» та наявність підстав для втрати довір`я до неї з боку роботодавця, що в свою чергу є підставою для застосування процедури звільнення за п. 2 ст. 41 КЗпП України.

Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що причини пропуску позивачем засідань профкому, які відбулись 11.07.2019 р. та 16.07.2019 р. є неповажними. ОСОБА_1 відмовилась від участі в засіданні профкому 11.07.2019 р. з підстав недопущення на засідання її адвоката, який в свою чергу не підтвердив своїх повноважень. В зв`язку з чим, це засідання було перенесено на 16.07.2019 р., на яке позивач також не з`явилась і не зазначивши причин поважності відсутності на засіданні профкому її представника (з документально підтвердженими повноваженнями на представництво).

Також в відзиві міститься посилання на практику Верховного Суду України, зокрема, що відсутність згоди профспілкового органу на звільнення працівника не є підставою для поновлення його (працівника) на роботі.

14.11.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач наголошує на тих самих підставах задоволення позову, про які йдеться в самому позові.

25.11.2019 року через канцелярію суду подано заперечення на відповідь на відзив, а 02.12.2019 року пояснення на заперечення на відзив на позов. Вказані документи фактично дублюють обґрунтування, викладені в попередніх процесуальних заявах.

Вислухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 з 18.02.2019 року обіймала посаду завідувача сектору касових операцій ТВБК №10026/0151 філії - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк». З того ж дня, 18.02.2019 року, позивач несла повну індивідуальну матеріально відповідальність, про що уклала відповідний договір з відповідачем (а.с. 186, т.1).

Згідно посадової інструкції завідувача сектору - остання є матеріально відповідальною особою (п.1.5. Інструкції) (а.с.187 т.1).

24.05.2019 року начальником філії - Головне управління по м. Києву та Київській області видано наказ №618 про призначення документальної ревізії ТВБВ №10026/026 (відділення в якому відкрито рахунок ОСОБА_3 ).

07.06.2019 року начальником філії - Головне управління по м. Києву та Київській області видано наказ №682 про призначення проведення службового розслідування за фактами, зазначеними у службовій записці від 06.06.2019 року №1100.23-12_2019_94 начальника відділу ревізій щодо виявлених під час проведення документальної ревізії сумнівних операцій за рахунком № НОМЕР_1 (980) клієнта ОСОБА_3 в ТВБВ №10026/0151.

10.06.2019 року, 25.06.2019 року та 03.07.2019 року ОСОБА_1 надала письмові пояснення (пояснювальні записки) в рамках службового розслідування (а.с. 168-174, т.1).

05.07.2019 року було закінчено проведення службового розслідування та складено висновок, з яким ОСОБА_1 була ознайомлена (а.с. 161-167, т.1), за результатами розслідування, 05.07.2019 року було направлено AT «Ощадбанк» на адресу профспілкової організації повідомлення про намір припинити трудові відносини з ОСОБА_1 , з проханням надати дозвіл на звільнення її з посади завідувача сектора касових операцій ТВБВ №10026/0151 у зв`язку з втратою довір`я на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП (а.с.175, т.1).

Засідання первинної профспілкової організації було призначено на 11.07.2019 року, однак було перенесено в зв`язку з відмовою ОСОБА_1 бути на ньому присутньою, з причин недопущення її адвоката - Іванова В.В. до кімнати засідання, а саме в зв`язку з відсутністю повноважень ОСОБА_4 на виконання вимог статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». ОСОБА_1 була запрошена в зал засідання профспілкової організації, але за відсутності ОСОБА_4 , втім вона не скористалась своїм правом бути присутньою, що змусило первинну профспілкову організацію закрити та перенести засідання на іншу дату (а.с.176, т.1).

12.07.2019 року ОСОБА_1 направлено поштою до AT «Ощадбанк» дві заяви про звільнення за власним бажанням та за угодою сторін, які надійшли до банку 16.07.2019 року (а.с.178, 180, т.1).

16.07.2019 року проведено друге засідання первинної профспілкової організації, на яке ОСОБА_1 та/або її представник не з`явились. За результатами засідання, протоколом № 10 від 16.07.2019 року було надано згоду на припинення трудових відносин з ОСОБА_1 , відповідно до вимог п. 2 ст.41 КЗпП України, у зв`язку з втратою довір`я (а.с.177, т.1).

22.07.2019 року AT «Ощадбанк» направило позивачу відповіді на її заяви про звільнення за власним бажанням та за угодою сторін, де повідомило про неможливість задоволення вказаних заяв в зв`язку з розглядом цих питань профспілковим комітетом в т.ч. на підставі службового розслідування та притягнення винних осіб, згідно з результатами службового розслідування, до дисциплінарної відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що з 12.07.2019 року по 04.08.2019 року включно позивач знаходилась на лікарняному, про що свідчить листок непрацездатності (а.с.121-123, т.1).

05.08.2019 року згідно наказу № 2892-к позивача було звільнено з посади завідувача сектору касових операцій ТВБВ №10026/0151 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області AT «Ощадбанк», у зв`язку з втратою довір`я, на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України. Того ж дня позивача було ознайомлено з наказом, видано його копію, видано трудову книжку і проведено повний розрахунок.

Згідно ч.1ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Для розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України потрібна наявність таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл та ін.); 2) винна дія працівника; 3) втрата довіри до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Як роз`яснено в абзаці другому пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», звільнення з підстав втрати довіри суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом та ін.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільненні з підстав втрати довір`я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов`язані з їх роботою.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-100цс16.

Згідно вимог ч. 1 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

На виконання вимоги ч. 1 ст. 43 КЗпП України, 16.07.2019 р. був отриманий дозвіл первинної профспілкової організації Оболонського району філії - Головного управління по м. Києву та Київської області AT «Ощадбанк» на припинення трудових відносин з ОСОБА_1 у зв`язку з втратою до неї довір`я, згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України (протокол №10 від 16.07.2019 р.) (а.с. 177, т.1).

Згідно наказу від 05.08.2019 р. №2892-к ОСОБА_1 була звільнена з посади завідуючого сектору касових операцій ТВБВ № 10026/0151 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області AT «Ощадбанк» у зв`язку з втратою довір`я, згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України (а.с. 185).

З наказом про звільнення позивач ознайомлена 05.08.2019 року (а.с. 103 зворот, т.1).

Посада завідуючого сектору касових операцій, яку обіймала позивач, безпосередньо пов`язана зі зберіганням, обробкою, реалізацією та використанням у процесі діяльності матеріальних цінностей, із працівником було укладено договір про повну матеріальну відповідальність (а.с. 186, т.1).

Таким чином, саме вчинені працівником дії щодо порушення вимог внутрішніх нормативних документів банку та посадових обов`язків стали підставою для втрати довір`я і неможливості в подальшому здійснення роботи з матеріальними цінностями.

Отже, викладені фактичні обставини та норми чинного законодавства свідчать про правомірність видання банком наказу від 05.08.2019 р. щодо звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв`язку з вчиненням нею винних дій, які дають підстави для втрати довір`я до неї як до працівника, що безпосередньо обслуговує грошові цінності.

Таким чином, розглядаючи справу на підставі наявних матеріалів справи, у яких відсутні докази порушення вимог чинного законодавства під час звільнення позивача, беручи до уваги ту обставину, що позивачем дійсно були допущені порушення, які і стали підставою для її звільнення у зв`язку з втратою до неї довір`я, підстав для скасування наказу про звільнення та поновлення її на роботі немає, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами регулюється ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи, що позовна вимога ОСОБА_1 «про скасування наказу про звільнення» обкладається судовим збором, а також те, що у задоволені позову відмовлено в повному обсязі, суд приходить до висновку, що з позивача слід стягнути на користь держави судовий збір за цю позовну вимогу в розмірі 768,40 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 32, 41, 43, 235 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 211, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику застосування судами трудових спорів», -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк») про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк») (ЄДРПОУ 00032129, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г).

Суддя Г.О. Матійчук