Ухвала суду № 88348162, 19.03.2020, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/318/20

Номер провадження 2/728/217/20

У Х В А Л А

про закриття провадження

19 березня 2020 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Пархоменка П.І.

за участі:

секретаря судового засідання - Горбач Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі цивільну справу:

за позовом ОСОБА_1

до

відповідача державного реєстратора Ширінкіної Лесі Олексіївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Красилівська сільська рада Бахмацького району Чернігівської області

вимоги позивача: про скасування запису державного реєстратора про право власності

учасники справи – не з`явилися,

у с т а н о в и в :

1. 25 лютого 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до державного реєстратора Ширінкіної Л.О. (далі відповідач) з вимогою про скасування запису державного реєстратора про право власності.

2. Позивач просила:

2.1. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 29137408 щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7420384500:01:003:0122 за суб`єктом права (власником) ОСОБА_2 ;

2.2. Судові витрати покласти на відповідача.

3. У судове засідання учасники справи не з`явилися, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі.

4. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

5. Аналізуючи особливості спірних правовідносин, Суд доходить висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

6. Так, Суд звертає увагу на те, що публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

7. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

8. З іншої сторони приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.

9. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

10. Далі Суд звертає увагу на те, що питання юрисдикції спорів із державним реєстратором неодноразово було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.

11. Наприклад, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис. Належним відповідачем у таких справах є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; участь у справі державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) не змінює характеру цього спору на адміністративний.

12. В ухвалі від 18 листопада 2019 року у справі № 808/772/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

13. Особливості даних правовідносинах свідчать, що в спорі відсутня, як відповідач, особа право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

14. Позов пред`явлений саме до державного реєстратора, як єдиного відповідача, який реалізував функцію, покладену на нього Законом № 1952-IV.

15. Зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

16. Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 1952- IV державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора, пов`язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

17. Таким чином, за суб`єктивним складом даний спір пов`язаний з вимогою до суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій (див. пункти 7, 9).

18. Важливо те, що в даному спорі відсутня будь-яка інша заінтересована особа право на майно якої оспорюється (див. пункт 11).

19. При цьому, учасники спору не виступають, як рівноправні суб`єкти, оскільки відповідач реалізував свою владну функцію, а позивач з такими діями не погодився (див. пункт 6).

20. Також під час визначення предметної юрисдикції справи Суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулась позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

21. В такому випадку Суд наголошував, що предметом вимоги є саме скасування запису про право власності, який був здійснений на підставі Закону № 1952-IV (див. пункти 14-16) і спір стосується законності (незаконності) вчинення відповідних дій, як управлінської функції, інші заінтересовані особи відсутні.

22. При цьому, вимоги про визнання права власності за позивачем не ставляться і відповідний спір між будь-якими особами відсутній.

23.Таким чином, за своїм, як суб`єктивним, так і предметним критеріями та характером спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, даний спір відноситься до публічно правового.

24. В такому випадку Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

25. Важливість визначення юрисдикції підтверджується закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя.

26. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

27. А згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

28. Таким чином, враховуючи те, що позовні вимоги про скасування запису державного реєстратора про право власності мають розглядатися за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства, провадження у справі необхідно закрити.

З цих підстав,

керуючись статтями 1-2, 4, 19, 255, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Ширінкіної Лесі Олексіївни про скасування запису державного реєстратора про право власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Красилівська сільська рада Бахмацького району Чернігівської області – закрити .

2. Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку із прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

3. Роз`яснити, що розгляд справи відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області П.І. Пархоменко