Ухвала суду № 88347653, 18.03.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/3154/20

н/п 2-а/766/461/20

УХВАЛА

про залучення до участі у справі у якості відповідача

18 березня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар Красновський І.В.,

учасники: не з`явились.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в особі інспектора, сержанта поліції роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Херсонській області Іваніцького Ігоря Вікторовича (ЄДРПО 40108782, місце знаходження: 73034, м. Херсон, проспект Адмірала Сенявіна, б. 128), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в особі інспектора, сержанта поліції роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Херсонській області Іваніцького Ігоря Вікторовича, у якому просить скасувати постанову серії ЕАк №2122747 від 17 лютого 2020 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та закрити адміністративну справу на підставі ст. 247 КУпАП.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.03.2020 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач у судові засідання, що призначались на 11.03.2020 р. та 18.03.2020р. не з`явилася, у судове засідання призначене на 18.03.2020 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання не з`явився, з невідомих суду причин, про день час та місце розгляду справу повідомлявся у визначений законом спосіб. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

ч.5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта(ч.9 ст. 205 КАС України).

З урахуванням положень ст.205 КАС України, та наявних в матеріалах справи доказів належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, заяви представників про розгляд клопотань без участі та відсутності перешкод для розгляду питання про залучення належного відповідача у судовому засіданні, суд приходить до висновку про можливість розглянути це питання у письмовому провадженні без участі сторін.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту права, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію»(далі-Закон №580- VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль, за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №580- VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону №580- VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках визначених Законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень за забезпечує їх виконання.

Відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 18.11.2015 року №96, Департамент патрульної поліції організовує діяльність патрульної поліції та здійснює контроль за їх діяльністю.

Згідно із статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів(статті 80 і 81( в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша ст. 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частина перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частина перша і друга статті 119, частина перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша друга і п`ята статті 133, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161,164-4, статтею 175-1(за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідно сільської, селищної, міської ради), статтями 176,177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183,192,194,195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Частиною першою статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів(темної пори року) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, та передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладання адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган(вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення зокрема, передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП, інспектори відповідного органу діють не як самостійні суб`єкти владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів, а саме – від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.

Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійними відповідачами у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП, покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 цього Кодексу.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади – суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позов подано до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі сержанта поліції третьої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у Херсонській області Іваницького І.В., за зазначеною позивачем адресою і визначенням відповідача «у особі інспектора, сержанта поліції роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Херсонській області Іваніцького Ігоря Вікторовича», вбачається фактичне заявлення позовних вимог до сержанта поліції третьої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у Херсонській області Іваницького І.В., що не узгоджується з зазначеними вище положеннями закону.

Положення частини другої-третьої статті 48 КАС України передбачають, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача змінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рушення у справі залучити до участі у справі співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесенні позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому, обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежних відповідачів та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Враховуючи викладене, оскільки позивач у судове засідання не з`являється, через канцелярію суду клопотав про розгляд справи у його відсутності, однак при зверненні до суду із цим позовом не правильно визначив відповідача зазначаючи відповідачем Департамент патрульної поліції в особі сержанта ПП Управління патрульної поліції у Херсонській області, який на його думку, повинен відповідати за позовом, при цьому, в ході розгляду справи клопотання про заміну неналежного відповідача на належного не подав, тож суд, з урахуванням приписів КАС України приходить до висновку про необхідність залучення до участі у справі Департамент патрульної поліції Національної поліції України у якості відповідача за ініціативою суду.

Керуючись ст. ст. 47, 48, 69-71, 162 КАС України, суд,-

постановив:

Залучити в якості відповідача по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в особі інспектора, сержанта поліції роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Херсонській області Іваніцького Ігоря Вікторовича (ЄДРПО 40108782, місце знаходження: 73034, м. Херсон, проспект Адмірала Сенявіна, б. 128), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – Департамент патрульної поліції Національної поліції України ( вул.. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048).

Надати відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.М.Булах