Рішення № 88345030, 20.03.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18855/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2020 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, пені за час прострочення виконання зобов`язання, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, пені за час прострочення виконання зобов`язання, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої вимоги мотивував тим, що 14 лютого 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Toyota Camry» д/н НОМЕР_1 під керуванням позивача та автомобіля марки «Mitsubishi» д/н НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Євроінс Україна». Згідно звіту № 16/02/19 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 15 лютого 2019 року, відповідно до якого розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Toyota Camry» державний номерний знак НОМЕР_1 становить у розмірі 28 577,50 грн., вартість відновлювального ремонту становить у розмірі 28 577,50 грн. 04 квітня 2019 року позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування, яке до теперішнього часу не виплачено. Згідно рахунку-фактури Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт на Столичному» № 2019001159 від 19 лютого 2019 року вартість відновлювального ремонту становить у розмірі 61 478,44 грн. У зв`язку з чим просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» страхове відшкодування у розмірі 28577,50 грн., пеню за час прострочення виконання зобов`язання за період з 04 липня 2019 року по 04 жовтня 2019 року у розмірі 2438,83 грн; стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 32900,94 грн., моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.

Згідно вимог ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідачів про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

14 лютого 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Toyota Camry» д/н НОМЕР_1 під керуванням позивача та автомобіля марки «Mitsubishi» д/н НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_2 (а.с. 67-68).

14 березня 2019 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП (а.с. 16).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Toyota Camry» д/н НОМЕР_1 застрахована на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АМ/5072360 (а.с.61).

Позивач просить стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 28 577,50 грн.

Підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми страхового відшкодування позивач зазначив про настання страхового випадку.

На підтвердження позовних вимог позивач надав висновок звіт № 16/02/19 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 15 лютого 2019 року, відповідно до якого розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Toyota Camry» державний номерний знак НОМЕР_1 становить у розмірі 28 577,50 грн., вартість відновлювального ремонту становить у розмірі 28 577,50 грн. (а.с. 17-46), заяву про виплату страхового відшкодування від 04 квітня 2019 року (а.с. 48, 49).

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до якого позовні вимоги не визнав повністю, оскільки позивачем не було виконано вимоги Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо надання пошкодженого автомобіля на огляд експерту для визначення розміру матеріальної шкоди.

На підтвердження відзиву представником відповідача надано суду поліс № АМ/5072360 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений між відповідачами, відповідно до якого застраховано автомобіль марки «Mitsubishi» д/н НОМЕР_2 (а.с. 66), повідомлення про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком від 14 лютого 2019 року (а.с. 67-68, 69), заява про виплату страхового відшкодування від 04 квітня 2019 року (70-72), рапорт фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 24 квітня 2019 року про відмову позивача у наданні пошкодженого автомобіля на огляд для визначення розміру матеріальної шкоди (а.с. 73), лист Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» від 23 травня 2019 року про необхідність надання пошкодженого автомобіля на огляд для визначення розміру матеріальної шкоди (а.с. 74), акт № В-22490/19 про відмову у виплаті страхового відшкодування/страховій виплаті від 27 грудня 2019 року (а.с. 75), лист Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» від 26 грудня 2019 року відмову у виплаті страхового відшкодування/страховій виплаті (а.с. 76-77).

Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно із ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди житло, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 34.1 статі 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

05 квітня 2019 року позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 48, 49).

Згідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно п. 37.2 ст. 37 зазначеного Закону рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.

Судом встановлено, що 14 лютого 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Toyota Camry» д/н НОМЕР_1 під керуванням позивача та автомобіля марки «Mitsubishi» д/н НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Євроінс Україна». 04 квітня 2019 року позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування, яке до теперішнього часу не виплачено.

Щодо твердження представника відповідача про ненадання позивачем пошкодженого автомобіля на огляд експерту для визначення розміру матеріальної шкоди, суд вважає таке.

Відповідно до пункту 34.1 статі 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до пункту 33-1.1 статі 33-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Однак представником відповідача не надано належних та допустимих доказів отримання позивачем повідомлень про необхідність надання пошкодженого автомобіля на огляд експерту для визначення розміру матеріальної шкоди, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За встановлених обставин суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» страхового відшкодування у розмірі 28 577,50 грн. повністю.

Позивачем заявлено позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення пені за час прострочення виконання зобов`язання за період з 04 липня 2019 року по 04 жовтня 2019 року у розмірі 2438,83 грн.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені, яка сплачується за кожен день прострочення, полягає в тому, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожним днем (місяцем) нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно ст. 36.5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

З урахуванням положень п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 28 577,50 грн. підлягає стягненню з 04 липня 2019 року по 04 жовтня 2019 року, виходячи з такого розрахунку.

Період/кількість днівоблікова ставка НБУ %Подвійна облікова ставка НБУ %Кількість днів у розрахункуСума невиплаченого страхового відшкодуванняСума пені за простроченя виплати страхового відшкодування04.07.19-18.07.1917,5351528 577,50 грн.411,04 грн.19.07.19-05.09.1917,0344928 577,50 грн.1304,36 грн.06.09.19-04.10.1916,5332828 577,50 грн.723,43 грн.Всього:2438,83 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» пені за час прострочення виконання зобов`язання за період з 04 липня 2019 року по 04 жовтня 2019 року у розмірі 2438,83 грн. повністю.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 32900,94 грн.

Між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування збитків у позадоговірних зобов`язаннях.

Предметом доказування є вчинення відповідачем певних дій, які призвели до заподіяння позивачу матеріальної шкоди.

Підставою для задоволення позовних вимог позивачем зазначено, що для повного відшкодування завданої шкоди відповідач зобов`язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди (відновлювальним ремонтом) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 32900,94 грн. (61478,44 грн. - 28 577,50 грн.).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано суду рахунок-фактуру Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт на Столичному» № 2019001159 від 19 лютого 2019 року (а.с. 47).

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, відповідно до якого позовні вимоги не визнає повністю, оскільки розмір позовних вимог є меншим, ніж ліміт відшкодування шкоди, визначений страховим лімітом. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На підтвердження відзиву відповідач надав суду лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт на Столичному» від 12 лютого 2020 року, відповідно до якого ремонтні роботи автомобіля марки «Toyota Camry» д/н НОМЕР_1 на підставі рахунку-фактури Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт на Столичному» № 2019001159 від 19 лютого 2019 року не проводилися (а.с. 110).

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ( частина друга статті 1187 ЦК України).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе, у межах суми страхового відшкодування, виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди в межах суми страхового відшкодування.

Вказані вище висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року № 14-176цс18.

Згідно з частиною першою статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 , як власника наземного транспортного засобу марки «Mitsubishi» д/н НОМЕР_2 застраховано в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Євроінс Україна» відповідно до полісу № АМ/5072360 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 66).

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При розрахунку різниці суми відшкодування позивач виходить із вартості відновлювального ремонту, визначеної у рахунку-фактурі Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт на Столичному» № 2019001159 від 19 лютого 2019 року.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п.1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Отже, позивач має право на відшкодування в повному обсязі реальної вартості понесених витрат.

Тому предметом доказування є обставини, що підтверджують оплату вартості відновлювального ремонту.

Проте позивачем не надано доказів оплати суми вартості відновлювального ремонту, яка зазначена в рахунку-фактурі Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт на Столичному» № 2019001159 від 19 лютого 2019 року, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За встановлених обставин суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди, яку він оцінює у 30 000 грн. 00 коп.

При з`ясуванні фактів, з якими закон пов`язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов`язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Стаття 23 ЦК України передбачає підстави моральної шкоди. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болі і стражданнях, що особа зазнала в зв`язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв`язку з протиправною поведінкою у відношенні його; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв`язку з ушкодженням чи знищенням майна; у приниженні честі, достоїнства, а також ділової репутації. Моральна шкода стягується незалежно від стягнення майнової шкоди.

У пункті 3 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" указується, зокрема, порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, настання інших негативних наслідків. Звідси, потерпілий вважається зазнавшим моральну шкоду, якщо він перетерпів душевні страждання у виді негативних змін душевно-психологічного функціонування організму чи фізичні страждання у виді негативних змін біологічного функціонування організму.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 5 цієї постанови обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.7 зазначеної постанови заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Враховуючи роз`яснення, що містяться у п.9 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з характеру й обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, що випробував позивач у зв`язку з пошкодженням автомобіля та необхідністю проведення ремонту, тяжкості вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, часу та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, інших обставин, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості.

Суд дійшов висновку, що діями відповідача спричинені позивачу моральні страждання, які пов`язані з пошкодженням транспортного засобу.

При визначенні розміру відшкодування, керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності, суд визначає у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5 000,00 грн. В решті заявлених вимог відмовити.

За встановлених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, пені за час прострочення виконання зобов`язання, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягають задоволенню частково: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», код ЄДРПОУ 22868348, юридична адреса: 03150, вул. Велика Васильківська, 102, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , страхове відшкодування у розмірі 28 577 (двадцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят сім) грн. 50 коп., пеню за час прострочення виконання зобов`язання за період з 04 липня 2019 року по 04 жовтня 2019 року у розмірі 2 438 (дві тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 83 коп. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 32 900 (тридцять дві тисячі дев`ятсот) грн. 94 коп. та у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. В решті вимог відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 просив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 1, 2 с. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Нормами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Однак позивачем не надано належних та допустимих доказів оплати вартості витрат на правову допомогу, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому за встановлених обставин витрати на правову допомогу у розмірі 7 500,00 грн. стягненню з позивача не підлягають.

Позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 310,16 грн.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача - ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 50,00 грн.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 23, 549, 625, 979, 980, 981, 990, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", п.п. 3, 5, 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 142, 247, 259, 263, 264-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, пені за час прострочення виконання зобов`язання, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», код ЄДРПОУ 22868348, юридична адреса: 03150, вул. Велика Васильківська, 102, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , страхове відшкодування у розмірі 28 577 (двадцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят сім) грн. 50 коп., пеню за час прострочення виконання зобов`язання за період з 04 липня 2019 року по 04 жовтня 2019 року у розмірі 2 438 (дві тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

В решті вимог відмовити.

У задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», код ЄДРПОУ 22868348, юридична адреса: 03150, вул. Велика Васильківська, 102, м. Київ, на користь держави судовий збір у розмірі 310 (триста десять) грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 50 (п`ятдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Є.Арапіна