Рішення № 88343529, 20.03.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Рішення

Іменем України

Справа № 712/474/19

Номер провадження 2/712/98/20

12 березня 2020 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання – Олефіренко В.В.

позивачки ОСОБА_1

представник позивача адвоката Попельнюх А.О.

представника відповідача адвоката Кірса В.В.

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Юрфактор Сервіс", Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості", треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки припиненим та скасування рішення про державну реєстрацію прав, -

В С Т А Н О В И В:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог та аргументів учасників справи

ОСОБА_5 звернулась до суду з вказаним позовом з вимогами: 1) визнати припиненим договір іпотеки № 014/2061/18/02471, укладений 21.05.2007 року між ВАТ «АКБ «Престиж», який перейменований на ВАТ «Ерсте банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_6 , предметом якого була однокімнатна квартира за адресою : кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 35,3 кв.м, 2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44060603 від 15.11.2018 року 12:39: 49, ОСОБА_7 , Черкаська філія Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» (номер запису про право власності 28932215), 3)стягнути солідарно з ТОВ "Юрфактор Сервіс", Черкаської філії Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" судові витрати.

В обґрунтування вимог вказує, що 21.05.2007 року між її дядьком ОСОБА_8 та ВАТ «АКБ «Престиж», який перейменований на ВАТ «Ерсте банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» був укладений кредитний договір № 014/20161/18/02471, згідно якого банком був наданий кредит в сумі 24 000 доларів США строком користування до 20.05.2017 року зі сплатою 13,5 % річних. В якості забезпечення кредитного договору між банком та ОСОБА_4 був укладений договір поруки від 21.05.2007р. та між банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки від 06.05.2009р. Крім того, між банком та позивачкою ОСОБА_9 був укладений договір іпотеки № 014/2061/18/02471, предметом якого була однокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 35,3 кв.м., належна позивачу на підставі свідоцтва про право власності від 29.03.2007р. 02.04.2011р. позивачка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_10 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народилась дитина ОСОБА_11 , на даний час позивач з членами сім`ї проживають у вказаній квартирі. Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 02.03.2015р. за позовом ПА «Фідобанк» стягнуто солідарно з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , заборгованість за кредитним договором № 014/20161/18/02471 в сумі 251746,12 грн., стягнуто солідарно з ОСОБА_8 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 014/20161/18/02471 в сумі 251746,12 грн. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер. Після смерті позичальника припинена дія кредитного договору № 014/20161/18/02471 від 21.05.2017р. та припинилась дія договору іпотеки з припиненням пов`язаного з нею зобов`язання. 19.06.2018р. між ТОВ «Юрфактор Сервіс» та банком був укладений договір відступлення (купівлі-продаж) права вимоги за кредитним договором, договорами поруки та договором іпотеки № 014/20161/18/02471, вказаний договір відступлення права вимоги був підписаний після припинення кредитного зобов`язання та договору іпотеки. Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.11.2018р. державним реєстратором Каленчуком М.А., ЯФ КП «Реєстрація нерухомості», Черкаська обл., зареєстроване право власності ТОВ «Юрфактор Сервіс» на квартиру кв. АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки № 014/20161/18/02471/1 від 21.05.2007р. без законних підстав.

27.02.2019 року представник відповідача ТОВ «Юрфактор Сервіс» скерував до суду відзив на позовну заяву обґрунтовуючи його тим, що 19.06.2018 року ПАТ «ФІДОБАНК» відповідно до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги відступив шляхом продажу ТОВ «Юрфактор Сервіс» право вимоги банку до ОСОБА_8 за кредитним договором № 014/2061/18/02471 від 21 травня 2007 року, ОСОБА_4 з договором поруки № 014/2061/18/02471/1 від 21.05.2007 року, ОСОБА_2 за договором поруки № 014/2061/18/02471/2 від 06.05.2009 року та ОСОБА_9 за договором іпотеки № 014/2061/18/02471 від 21.05.2007 року. Позивач посилається на те, що основне зобов`язання - кредитний договір припинилося внаслідок смерті боржника ОСОБА_8 , а відповідно припинився договір іпотеки. Також посилалась на те, що вона не погоджувалася забезпечувати виконання зобов`язання новими боржниками, тому відповідно до статті 523 ЦК України договір іпотеки припинений ще й з цієї підстави. Варто зауважити, що зазначені підстави припинення іпотеки є взаємовиключними. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер. Відповідно до копії паспорта померлого з 30.11.1991 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народилися діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_12 . Померлий, до моменту смерті, проживав разом з своєю сім`єю, за однією адресою ( АДРЕСА_2 ). 26.02.2018 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кондакової Н.В. з заявою, щодо надання відомостей про звернення спадкоємців ОСОБА_8 з заявою про відкриття спадщини та нотаріусом була надана відповідь, що таке звернення відсутнє, як відсутні і заяви про відмову спадкоємців від її прийняття. Отже наведене дає підстави для висновку, що основне зобов`язання - кредитний договір № 014/2061/18/02471 від 21 травня 2007 року не є припинений, оскільки, зобов`язання померлої особи ОСОБА_8 перейшло в порядку спадкування до спадкоємців, тобто відбулося передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, а тому, іпотека, на момент звернення стягнення, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, була чинною. В позовній заяві позивач, зазначає про необхідність скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, яка проведена суб`єктом державної реєстрації - Черкаською філією Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», реєстратором - Каленчуком Микитою Андрійовичем. 12.11.2018 року відповідач, на підставі договору іпотеки та в порядку статті 37 Закон про іпотеку звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею 35,3 кв.м, житловою площею 17,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 . Право власності було зареєстровано суб`єктом державної реєстрації - Черкаська філія Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 28932215. Відновленням становища, яке існувало до реєстрації права власності за відповідачем на предмет іпотеки, є поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності позивача на об`єкт нерухомості. Скасування рішення про державну реєстрацію прав є свого роду відновлення становища, яке існувала до цього у позивача. Обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності за своєю правовою природою не є спором про відновлення майнових прав позивача, адже таке поновлення не пов`язане з виникненням або припиненням права на цей об`єкт нерухомості, а є наслідком скасування неправомірного, як вважає позивач, рішення реєстратора. Просить суд відмовити в задоволенні позову з приводу вимоги про визнання договору іпотеки припиненим, з приводу вимоги в частині скасування рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, дана справа має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, тому просить суд закрити провадження.

21.06.2019 року представником позивача ОСОБА_13 подано відповідь на відзив, обґрунтовуючи його тим, що з приводу посилання відповідача не те, що 26.02.2018 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кондакової Н.В. з заявою, щодо надання відомостей про звернення спадкоємців ОСОБА_8 з заявою про відкриття спадщини, в матеріалах справи міститься відповідь нотаріуса Кондакової Н.В. від 26.02.2019 року та інформаційна довідка № 55273547 від 26.02.2019 року, яку надано у зв`язку з відкриттям спадкової справи, тобто, нотаріус відкрила спадкову справу через більш ніж півтора роки після смерті ОСОБА_8 . Відповідач у своєму відзиві вказує на те, що кредитний договір № 014/2061/18/02471 від 21 травня 2007 року не є припиненим, оскільки зобов`язання померлої особи ОСОБА_8 перейшло в порядку спадкування до спадкоємців, тобто відбулася передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, а тому іпотека на момент звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки була чинною та посилається на постанову ВС від 16 травня 2018 року у справі № 645/147/14-ц. Слід зазначити, що у справі № 645/147/14-ц підставою для скасування рішень попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції було те, що судами не було з`ясовано чи відбулася заміна боржника у забезпеченому іпотекою зобов`язанні, чи дає зміст договору іпотеки підстави вважати, що іпотекодавець не погоджувався забезпечувати зобов`язання іншим боржником, і в залежності від встановленого визначитися із наявністю чи відсутністю конкретної правової підстави припинення іпотеки, передбаченої статтею 17 Закону України «Про іпотеку». Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 січня 2019 року у справі № 645/147/14-ц зустрічний позов про визнання договору іпотеки припиненим було задоволено частково та визнано припиненою іпотеку. Однією з підстав задоволення позову було те, що договір поруки між позивачем та відповідачем не укладався. Таким чином, іпотекодавцем виступила не належна особа, яка за законом не може бути іпотекодавцем, адже не є майновим поручителем, дана ситуація має місце в даній справі. Підстави припинення іпотеки визначено статтею 17 Закону України «Про іпотеку». Іпотека, як застава нерухомого майна, за спадкоємця може бути тільки добровільною, в противному випадку після заміни боржника у зобов`язанні раніше існуюча іпотека припиняється. ОСОБА_8 , як боржник за кредитним договором № 014/2061/ 18/02471 від 21 травня 2007 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . В матеріалах цивільної справи не містяться докази того, що позивач, як іпотекодавець, надала свою згоду на забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 014/2061/18/02471 від 21 травня 2007 року іншим боржником, окрім ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто, позовні вимоги стосовно того, що у спірних правовідносинах іпотека є припиненою на підставі ст. 523 Цивільного кодексу України повністю обґрунтовані, оскільки іпотекодавець позивач не погоджувалась забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником, окрім ОСОБА_8 . Твердження відповідача, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію права власності за своєю правовою природою не є спором про відновлення майнових прав позивача, адже таке поновлення не пов`язане з виникненням або припиненням права на цей об`єкт нерухомості, а є наслідком скасування неправомірного рішення реєстратора, а тому дана справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства є хибним, оскільки у випадку задоволення позову, визнання договору іпотеки № 014/2061/18/02471 від 21 травня 2007 року припиненим та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Юрфактор сервіс» право власності на даний об`єкт повернеться до позивача. В даній справі вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності є похідними від спору щодо майна, і тому дана вимога повинна розглядатися в цивільному судочинстві.

Позивачка та її представник адвокат Попельнюх А.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задоволити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив. Додатково пояснили, що відповідачем пред`явлено вимоги до спадкоємців позичальника ОСОБА_8 після спливу строків, передбачених ст.1281 ЦК України, а тому на час прийняття спірного рішення іпотечне зобов`язання позивачки було припинене також і з цих підстав. Крім того, вказували, що позивачка іншого житла не має і на її утриманні перебуває малолітня дитина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Представник відповідача ТОВ «Юрфактор Сервіс» адвокат Кірса В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відповіді на відзиві також зазначив, що відповідачем 18.02.2020р. пред`явлено вимоги до спадкоємців позичальника ОСОБА_8 до спливу строків, передбачених ст.1281 ЦК України у редакції згідно з Законом від 03.07.2018р. № 2478-VIII.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Суд вислухавши в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Хід розгляду справи

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 січня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 січня 2019 року заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , власником якого зареєстрований ТОВ "Юрфактор Сервіс".

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 30 січня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 06 березня 2019 року задоволено заяву про зустрічне забезпечення та визначено позивачу ОСОБА_1 розмір зустрічного забезпечення у сумі 410 000,00 грн.

23 квітня 2019 року постановою Апеляційного суду Черкаської області ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.03.2019 року про застосування зустрічного забезпечення скасовано, відмовлено представнику ТОВ «Юрфактор сервіс» в задоволенні заяви.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 09 липня 2019 року задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та закрито підготовче провадження.

2.Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що між ВАТ АКБ "Престиж", який змінив найменування на ПАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк" та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір №014/2061/18/02471 від 21.05.2007 року, згідно з умовами якого відповідачу був виданий кредит в сумі 24000 дол.США строком користування до 20 травня 2017 року, зі сплатою 13,5%. В забезпечення повернення кредиту між кредитодавцем та ОСОБА_2 , а також між кредитодавцем та ОСОБА_4 були укладені договори поруки, згідно з умовами яких поручителі зобов`язались нести солідарну відповідальність по кредитних зобов`язаннях позичальника.

Крім того, 21 травня 2007 року № 014/2061/18/02471 укладено договір іпотеки між ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Престиж», який перейменований на ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_14 .

Згідно з п.1.1. даного договору, даний договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору № 014/2061/18/02471 від 21.05.2007 року, укладеного між іпотеко держателем та ОСОБА_8 , а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому (надалі – Кредитний договір), за умовами якого іпотекодержатель зобов`язується перед позичальником надати йому кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування, в сумі 24 000 дол. США, а позичальник, в свою чергу зобов`язується повернути цей кредит, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених Кредитним договором, а також виконати інші умови Кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов Кредитного договору.

Відповідно п.1.2 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: однокімнатна квартира, загальною площею 35,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 (далі- предмет іпотеки), та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.03.2007 року, виданого Соснівським райвиконкомом м. Черкаси.

Згідно з п.1.3 договору іпотеки, заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 156700 грн.

Відповідно до п.8.5 договору іпотеки, ця іпотека зберігає силу у випадку, коли у встановленому законом порядку відбувається переведення позичальником боргу за кредитним договором на іншу особу. Відступлення прав за цим договором здійснюється іпотекодержателем без необхідності отримати згоди іпотекодавця, за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за кредитним договором. Відступлення прав іпотекодержателем за цим договором здійснюється за правочином про відтуплення прав, який підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку (якщо така реєстрація була проведена). Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити іпотекодавця про відступлення прав за цим договором і права вимоги за кредитним договором.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору іпотеки № 014/2061/18/02471 від 21 травня 2007 року укладеної між ПАТ «Ерсте Банк», що є правонаступником щодо прав та зобов`язання ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_9 викладено п. 1 викласти пункти 1.1. та 1.7 розділу 1 Договору іпотеки «предмет договору» в наступній редакції: 1.1 Цей Договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору № 014/2061/18/02471 від 21 травня 2007 року, укладеного між іпотекодержателем та ОСОБА_8 (далі іменується як «Позичальник»), а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому (надалі-Кредитний договір), за умовами якого іпотекодержатель зобов`язується перед Позичальником, надати йому кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування, в сумі 24 000, 00 (Двадцять чотири тисячі) доларів США, на строк до 20 травня 2018 року (включно), а Позичальник, в свою чергу зобов`язується повернути цей кредит, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках передбачених Кредитним договором, а також виконати інші умови Кредитного договору та у випадках передбачених Кредитним договором, а також виконати інші умови Кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов Кредитного договору.

Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 02 березня 2015 року, яке набрало законної сили 16.11.2015р., стягнуто солідарно з ОСОБА_8 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “Фідобанк” заборгованість за кредитним договором №014/2061/18/02471 від 21.05.2007року в сумі 251746,12грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства “Фідобанк” заборгованість за кредитним договором №014/2061/18/02471 від 21.05.2007року в сумі 251746,12грн.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що 15.04.2013р. в зв`язку з виникненням простроченої заборгованості ОСОБА_8 за кредитним договором №014/2061/18/02471 від 21.05.2007року на підставі ч.2 ст.1050 ЦК України та пунктів 5.5 та 6.5 кредитного договору щодо права кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту у випадку порушення умов кредитування позичальником, на адресу позичальника та поручителів кредитодавцем направлено вимогу дострокового повернення кредиту та оплати заборгованості за кредитним договором на загальну суму 17 245,42 доларів США, що еквівалетно 137 842, 64 грн. у 30-денний строк, яка залишена без виконання та станом на 01.08.2014р. заборгованість позичальника за кредитним договором №014/2061/18/02471 від 21.05.2007року складала 251746,12грн., яка складається з заборгованості за кредитом 184141,69 грн. як еквівалент 14 904,37 доларів США, заборгованості по відсоткам 55359,12 грн. як еквівалент 4480,75 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту 6760,27грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків 5485,04 грн.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис 1958.

Згідно з договором відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги 19.06.2018 року ПАТ «ФІДОБАНК», який є правонаступником ВАТ «АКБ «Престиж» відступив право вимоги ТОВ «Юрфактор Сервіс».

Відповідно до п. 4 даного договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти в сумі 103 174,05 грн. без ПДВ, надалі за текстом – Ціна відступлення, сплачені Новим кредитором Банку до моменту укладення цього Договору на підставі протоколу, складеного за результатам відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор, але не пізніше 20 (двадцяти)робочих днів із дати складання такого протоколу.

Відповідно до Додатку до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 19.06.2018 року реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами кредитний договір № 014/2061/18/02471 від 21.05.2008 р., договір поруки № 014/2061/18/02471/1 від 21.05.2008 року, договір поруки № 014/2061/18/02471/2 від 06.05.2009 року, договір іпотеки № 014/2061/18/02471 від 21.05.2018 року.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.11.2018р. державним реєстратором Каленчуком М.А., ЯФ КП «Реєстрація нерухомості», Черкаська обл., зареєстроване право власності ТОВ «Юрфактор Сервіс» на квартиру кв. АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки № 014/20161/18/02471/1 від 21.05.2007р.

Відповідно до відповіді від 26.02.2019 року № 107/01-16 приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кондакової Нелі Володимирівни, що за даними спадкового реєстру, інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_8 відсутня. Згідно з наданої інформації довідки зі Спадкового реєстру № 55273547 у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Згідно з довідкою Управління з питань державної реєстрації від 02.08.2019 року № 16516-01-21 до наявної адресної картки особи, станом на 14.07.2017 року, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - дружина (шлюб з ОСОБА_8 зареєстрований 30.11.1991р. відділом ЗАГСу м.Черкаси), ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - син.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

ЦПК України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та житлових правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Тому, вирішуючи питання про юрисдикцію суду, необхідно, насамперед, з`ясувати характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Спір за позовом виник з приводу реалізації відповідачем як іпотекодержателем прав на предмет іпотеки та реєстрації за ним права власності на нього. Отже, спірні правовідносини пов`язані з виконанням договору іпотеки. А тому суд вважає, що спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства. Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 826/14433/16 (К/9901/7474/18), від 11 квітня 2018 року у справі № 826/366/16, від 11 квітня 2018 року у справі № 554/14813/15-ц.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разіневиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною першої статті 10 Закону визначено, що державним реєстратором є, окрім інших, нотаріус.

Згідно з частиноютретьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права й обов`язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (частина перша статті 1282 ЦК України).

Якщо спадкодавецьбув позичальником за кредитним договором, після його смерті відбувається заміна позичальника за кредитним договором на спадкоємців, які прийняли у спадщину спадкове майно. Такі спадкоємці за визначених у законодавстві умов надалі несуть відповідальність за кредитним договором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель – це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника. Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (частина перша статті 11 цього Закону).

Порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (частина перша статті 523 ЦК України).

Отже, системний аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави для висновку, що обов`язок майнового поручителя за договором іпотеки може бути повністю припиненим з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, у випадку, коли спадкоємцем після смерті позичальника, а отже, і новим боржником за кредитним договором, є інша особа, ніж цей майновий поручитель, і якщо останній не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником.

Суд бере до уваги правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц, провадження № 14-49цс19, що зобов`язання особи як майнового поручителя за договором іпотеки може бути повністю припиненим з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, у випадку, коли спадкоємцем після смерті позичальника, а отже, і новим боржником за кредитним договором, є інша особа, ніж цей майновий поручитель, і якщо останній не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником.

Судом встановлено, що позивачка як майновий поручитель не є спадкоємцем ОСОБА_8 , що прийняла спадщину від померлого. Такими спадкоємцями є дружина та діти померлого- ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , які на момент його смерті проживали з спадкодавцем та упродовж шести місяців з моменту відкриття спадщини не заявили про відмову від неї, що підтверджується листом приватного нотаріуса Кондакової Н.В. від 26.02.2019р. про відсутність у Спадковому реєстрі інформації про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_8 та довідкою Управління з питань державної реєстрації від 02.08.2019 року № 16516-01-21 про склад сім`ї спадкодавця на час відкрит тя спадщини. Отже, новими боржниками за кредитним договором № 014/20161/18/02471 від 21.05.2017р. є інші особи, ніж майновий поручитель ОСОБА_15 і вона не давала згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новими боржниками.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, зобов`язання ОСОБА_1 за договором іпотеки припинилися відповідно до статті 523 ЦК України з моменту прийняття спадщини спадкоємцями померлого ОСОБА_8 , яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 і тому на момент прийняття спірного рішення 15.11.2018 року були відсутні законні підстави для звернення стягнення на належну позивачці квартиру за кредитними зобов`язаннями за кредитним договором № 014/20161/18/02471 від 21.05.2017р.

Що стосується пункту 8.5 договору іпотеки, яким передбачено, що іпотека зберігає силу у випадку, коли у встановленому законом порядку відбувається переведення позичальником боргу за кредитним договором на іншу особу, у даному договрві не міститься погодження його сторонами надання згоди позивачкою як майновим поручителем згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання спадкоємцями боржника.

Крім того, суд також враховує, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги (частини друга та третя статті 1281 ЦК України у редакції, чинній час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 ) Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою статті 1281 ЦК України, позбавляється права вимоги (частина четверта вказаної статті).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц зазначала, що стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення кредиторських вимог до спадкоємців, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою. Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Відтак, сплив строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців, визначених статтею 1281 ЦК України має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права).

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Суд виходить з того, що за недоведеністю факту повідомлення спадкоємцями позичальника ОСОБА_8 кредитодавця про відкриття спадщини, останній не знав і не міг знати про відкриття спадщини, а тому мав право пред`явити вимоги до спадкоємців протягом одного року від настання строку вимоги (частини друга та третя статті 1281 ЦК України у редакції, чинній час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Оскільки право вимоги за кредитним договором наступило до відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок пред`явлення кредитодавцем вимоги дострокового повернення кредиту та стягненя заборгованості за кредитним договором рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 02 березня 2015 року, кредитором спадкодавця могла бути пред`явлена вимога до спадкоємців протягом року від моменту відкриття спадщини 14 липня 2017р., тобто до 14 липня 2018 року, однак таку вимогу відповідач пред`явив тільки 18 лютого 2020 року, після прийняття спірного рішення в порядку звернення стягненя на предмет іпотеки.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, а також припинення таких зобов`язань.

Таким чином, судом встановлено, що безпосередньо до ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , які згідно зі статтею 1282 ЦК України за наявності визначених законом умов мали нести відповідальність у межах вартості одержаного у спадщину майна, відповідач та та його правонаступник як кредитори вимоги своєчасно належним чином не пред`явили, а тому відповідно до статей 548, 593 ЦК України на момент прийняття спірного рішення в порядку звернення стягненя на предмет іпотеки відповідач втратив одночасно і право вимоги за договором іпотеки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки реалізація прав відповідача ТОВ "Юрфактор Сервіс" на звернення стягнення на предмет іпотеки відбулась без законних для цього підстав, цим порушені права та законні інетереси позивачки, які підлягають до поновлення, позов підлягає до задоволення в частині вимог до ТОВ "Юрфактор Сервіс" про визнання договору іпотеки припиненим та скасування рішення про державну реєстрацію прав.

В частині позовних вимог до нотаріуса позов не підлягає до задоволення, оскільки належним відповідачем у даних спірних правовідновинах є саме іпотекодержатель, який звернувся до суб`єкта державної реєстрації без законних підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

При зверненні до суду позивачка сплатила судовий збір 1536,80 грн., тому на підставі ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ "Юрфактор Сервіс" на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. пропороційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 12, 77, 81, 258, 263, 265, 272, 352, 354, 391 ЦПК України ст. 523, 548, 593, 598, 1268 ЦК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ "Юрфактор Сервіс" про визнання договору іпотеки припиненим та скасування рішення про державну реєстрацію прав – задоволити у повному обсязі.

Визнати припиненим договір іпотеки № 014/2061/18/02471, укладений 21.05.2007 року між ВАТ «АКБ «Престиж», який перейменований на ВАТ «Ерсте банк» та ОСОБА_16 та скасувати рішення державного реєстратора Черкаської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Каленчука Микити Андрійовича про державну реєстрацію права власності ТОВ "Юрфактор Сервіс" на квартиру за адресою : кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 35,3 кв.м, індексний номер 44060603 від 15.11.2018 року (номер запису про право власності 28932215).

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" відмовити.

Стягнути з ТОВ "Юрфактор Сервіс" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 768,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до суду апеляційної інстанції) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Дата виготовлення повного тексту рішення 22.03.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ТОВ «Юрфактор Сервіс» (м. Черкаси, вул.. Надпільна, 55, код ЄДРПОУ 39880444)

Відповідач: КП «Реєстрація нерухомості (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Святопетрівське, вул.. Володимирська, 2Б, код ЄДРПОУ 42011093)

Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

Третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )

Третя особа: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4