Ухвала суду № 88343232, 14.03.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2020 Справа №607/4806/20

провадження № 1кс/607/2246/2020

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., за участі секретаря судового засідання Созанської Т.І., за участі прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Побер І.І., захисника - адвоката Чапаєвої Г.М., розглянувши клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Лесь В.Р., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Свачієм М.І. про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вознесенськ Миколаївської області, українця, громадянина України, неодруженого, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , раніше судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Лесь В.Р., за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Свачієм М.І. у кримінальному провадженні №12018210010001636 від 07 червня 2018 рокузвернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 07.06.2018 року, близько 00:10 год. ОСОБА_1 , перебуваючи неподалік від залізничного вокзалу м. Тернопіль по вул. Привокзальний майдан в м.Тернополі та побачив раніше невідомого йому ОСОБА_2 . В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 07.06.2018 року, близько 00:10 год. ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік від залізничного вокзалу м.Тернопіль по вул.Привокзальний майдан в м.Тернополі, почав переслідувати ОСОБА_2 в напрямку АДРЕСА_2 . Ломоносова, 41 в м.Тернополі, де останній проживає. Знаходячись біля під`їзду №3 будинку 41, що по вул. Ломоносова в м. АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 підійшов ззаду ОСОБА_2 та наніс удар в область ніг, внаслідок чого останній впав на асфальтне покриття.

Після чого, діючи умисно, з корисливих мотивів, відкрито викрав сумку, вартістю 394,33 гривні, в які знаходились грошові кошти в сумі 6000 гривень та 250 доларів США, що еквівалентне 6550 гривень, посвідчення водія, паспорт громадянина України на його ім`я, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу який належить потерпілому, посвідчення із місця роботи та банківські картки, яка була одягнута у ОСОБА_2 через плече, чим завдав ОСОБА_5 , матеріальної шкоди на суму 12944,33 грн.

27.03.2019року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

22 листопада 2019 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

12 березня 2020 року ОСОБА_1 на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду затримано та дане кримінальне провадження відновлено.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити. Вважає, що лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .

Захисник Чапаєва Г.М. просила не обирати її підзахисному ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, зазначивши, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення є лише припущеннями, просила обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

На думку слідчого судді ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим та прокурором доказами, а саме:

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 07.06.2018р.;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 від 12.07.2018р.;

- висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_5 від 04.07.2018р.;

- висновок судової товарознавчої експертизи від 27.08.2018р.;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 16.08.2018р.;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 13.08.2018р.;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.06.2018р.;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.06.2018р.;

- протоколом пред`явлення ОСОБА_5 для впізнання за фотознімками від 23.06.2018р.;

- протоколом огляду предмету (відеозапису) від 10.07.2018р.

Метою застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартоює забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі до шети років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, крім того був оголошений в розшук. Також ОСОБА_1 може погрожувати потерпілому з метою дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні,що може негативно вплинути на хід досудового розслідування.

Таким чином, ОСОБА_1 не працює, офіційних доходів не отримує, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання, раніше судимий, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів. Вище вказане в цілому свідчить про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі з метою уникнення відповідальності може переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих та інших учасників кримінального провадження, а також продовжувати вчиняти інші злочини.

Тому, в разі застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, орган розслідування не матиме можливості запобігти його впливу на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, характер вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_1 , який не працює, репутацію та міцність соціальних зв`язків останнього, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України.

Беручи до уваги усе вищевикладене, клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Лесь В.Р., слід задовольнити частково, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, при цьому відмовивши у задоволенні клопотання захисника Чапаєвої Г.М., підтримане підозрюваним ОСОБА_1 про відмову в клопотанні про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Крім того, згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186КК України, його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення застави відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Лесь В.Р., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Свачієм М.І. про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали встановити до 23 год. 59 хв. 13.05.2020 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 гривень (сорок дві тисячі сорок гривень ) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №1201821001001636 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.03 2020 року).

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними особами, свідками, потерпілими.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Лесь В.Р.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. М. Братасюк