
Справа № 487/747/20
Провадження № 2-а/487/52/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2020 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Карташевої Т.А.,
за участю секретаря Бурятинської В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Заводського району м. Миколаєва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
04.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС, в якому просив: скасувати постанову по справі про порушення митних правил №0026/50400/19 від 22.01.2020 року про визнання ОСОБА_1 , директора ТОВ «ВО ДАРМЕРА», винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 480 Митного кодексу України та закриття провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення; закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу правопорушення.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що справа розглянута не об`єктивно і не повно, а постанова винесена незаконно та підлягає скасуванню у зв`язку із відсутністю умисних чи необережних дій позивача, які б стали причиною порушення Закону. TOB «ВО ДАРМЕРА» на основі давальницької сировини виробляє готовий одяг, на митній території України, згідно умов контракту від 17.11.2017 р. № 11/17 з фірмою «Polaris H.m.b/H». Замовлення на переробку сировини на митну територію України, згідно умов контракту від 17.11.2017 р. № 11/17, завезли 13.09.2018 року - вагою 193,714 кг, з кінцевою датою переробки 30.12.2018 року. 01.10.2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 13.03.2013 року та Наказу Міністерства охорони навколишнього середовища №98 від 15.03.2013 року, ліквідовано територіальні управління екології та природних ресурсів, які надавали дозволи на видалення відходів, отриманих в процесі переробки. 18.10.2018року в установленні строки та в повному об`ємі, позивачем згідно декларацій було оформлено вивіз за межі митної території України, шляхом реекспорту, всього продукту переробки (готовий одяг) вагою – 173,564 кг. Це підтверджено в постанові. На митній території залишились відходи тканини вагою – 20,15 кг, які не мають господарської цінності, та які були виявлені 29.01.2019 року митницею під час проведення митного огляду іноземних товарів, що були поміщенні у митний режим переробки на території ТОВ «ВО ДАРМЕРА», у вигляді обрізків текстильних матеріалів, несортовані, різних кольорів, вагою 20,15 кг. 05.02.2019 року посадовою особою митниці був складений протокол про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 , директора ТОВ «ВО ДАРМЕРА», за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 480 МК України. 12.06.2019 року заступник начальника Миколаївської митниці ДФС Сизов Микола Вікторович, виніс постанову відносно ОСОБА_1 , в якій визнав його винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 480 Митного кодексу, та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 гривень. Зазначена постанова була скасована судом. Процес переміщення відходів з митної зони потребує документального оформлення і також повинен бути оформлений в строк установлений для процесу переробки, а саме: направлення в митницю декларації з пакетом документів, в який входить дозвіл про визнання сировини, з якої вони виникли, безпечною. Згідно умов довгострокового контракту від 17.11.2017 р. № 11/17, ТОВ «ВО ДАРМЕРА» одержувала замовлення на переробку сировини. Після реекспорту готової продукції ТОВ «ВО ДАРМЕРА» подавала до митниці пакет документів на переміщення відходів, до яких входив дозвіл на видалення відходів цього заказу. Згідно законодавства України до жовтня 2018 року дозвіл на видалення відходів від переробки сировини видавався Миколаївським територіальним відділенням Міністерства екології на кожний заказ окремо. Умови отримання дозволу на видалення відходів до 1 жовтня 2018р. були такі: треба було подати до відділення екології пакет документів: заяву, копію контракту та копію інвойсу на отриманий заказ. Сам процес одержання дозволу був безоплатний і займав від 15 до 30 хвилин. До жовтня 2018 року порушень строку переміщення відходів з митної зони позивач не мав. В середині діючого контракту та процесу переробки, з 1 жовтня 2018 року обласні відділення екології були ліквідовані і право видачі дозволу на видалення відходів відійшло до Міністерства екології та природних ресурсів України (Мінприроди), в м. Київ. Хоча Постанова Кабінету Міністрів України № 159 та Наказ Міністерства охорони навколишнього середовища №98 прийняті в 2013 році, але дійсну ліквідацію територіальних відділень екології провели тільки 01.10.2018 року без попередження та роз`яснень. Умови отримання дозволу на видалення відходів по новому законодавству після 01.10.2018 року значно погіршились та стали платними. Тепер треба було подати до Мінприроди в м. Київ, пакет документів: копію контракту; висновок по коду УКТ ЗЕД товару, з якого виникли відходи; довідку про сумарну кількість відходів на весь рік. Дозвіл тепер видавався на 1 рік і тільки через 30 днів з моменту отримання (реєстрації) в Мінприроди отриманого пакету документів. Умови отримання дозволу по новому законодавству стали платними, так як висновок по коду УКТ ЗЕД товару коштує близько 2000 гривень. Де отримати висновок по коду УКТ ЗЕД товару та довідку про сумарну кількість відходів на весь рік, повідомлень не було. 31.10.2018 року позивач направив в Мінприроди пакет документів для отримання дозволу. 12.12.2018 року ОСОБА_1 отримав відмову з роз`ясненням, де отримати висновок по коду УКТ ЗЕД товару. Де отримати довідку про сумарну кількість відходів на весь рік, роз`яснень так і не було. Позивач звернувся у Торгово-промислову палату для отримання висновку по коду УКТ ЗЕД товару, сплатив 1871,10 гривень та отримав його. Згідно ч. 1 ст. 3 МК України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України. Одержавши 12.12.2018 року листа Мінприроди з роз`ясненням умов отримання дозволу на видалення відходів, позивачу стало зрозумілим, що він, з причин не залежних від нього (30 днів на відповідь), не зможе до закінчення строку переробки 30.12.2018р. одержати дозвіл, навіть за умови, що в нього були б в наявності всі документи, указані в листі Мінприроди. Щоб уникнути порушення строку переміщення відходів, позивач в усній формі звернувся до начальника митного посту в Варварівці з проханням продовжити строк переробки до отримання дозволу, на що отримав категоричну відмову, так як процес переробки уже закінчився, а для зберігання відходів продовжувати його не можливо. 02.01.2019 року позивач направив декларацію на вивід відходів з митної зони, без дозволу Мінприроди, на що отримав відмову. Але, згідно ч. 1 ст. 160 МК України, митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим. Згідно декларацій МД типу ЕК 11 АА № UA504180/2018/004363 від 18.10.18 р. здійснено реекспорт готової продукції (продукту переробки), що свідчить про закінчення процесу переробки. Залишились тільки відходи вагою 20,15 кг, які не мають господарської цінності (згідно висновку експерта), а в відповідний митний режим можливо перевести тільки відходи, які мають господарську цінність і тільки до закінчення процесу переробки. Таким чином позивач вважає, що він виконав все залежне від нього, щоб вчасно отримати дозвіл на видалення відходів по новому законодавству. В подальшому він все зробив, щоб одержати дозвіл і після його отримання, вивів відходи з митної зони, ліквідувавши правопорушення, уже після закінчення строку переробки. Позивач вважає, що його вини в порушені строків переміщення відходів з митної території не має, тому що:1) він повністю та в строк оформив вивіз товару переробки (готового одягу) з митної території в повному об`ємі; 2) зміни умов отримання дозволу на видалення відходів пройшли в середині діючого контракту та процесу переробки, значно погіршили умови (часові, бюрократичні, фінансові) його отримання, зміною законодавствав середині діючого контракту та процесу переробки позивач був поставлений в умови, коли виконання закону стає неможливим; 3) ОСОБА_1 робив все залежне від нього, щоб отримати дозвіл на видалення відходів, отримав його та ліквідував правопорушення.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 10.02.2020 року відкрито провадження по даній справі.
27.02.2020 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому він просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначав, що 29.01.2019 року Миколаївською митницею ДФС під час проведення митного огляду іноземних товарів, що були поміщені у митний режим переробки на території ТОВ «ВО ДАРМЕРА» відповідно до заяви від 11.09.2018р. №57 та МД типу ІМ 51 ДЕ № UA504180/2018/003924 від 13.09.2018, встановлено, що на території складського приміщення ТОВ «ВО ДАРМЕРА» за адресою: м. Миколаїв, вул. Образцова, 4Б/1, знаходяться (зберігаються) відходи - товари у вигляді: обрізків текстильних матеріалів, несортовані, різних кольорів. вагою 20,15 кг.Вказані відходи були утворені внаслідок переробки іноземних товарів – тканина з синтетичних волокон та фурнітура, загальною вагою нетто 193,714 кг. ОСОБА_1 , як посадова особа підприємства, безпосередньо звертався до митниці для отримання дозволу на переробку іноземних товарів та зобов`язувався додержуватися умов режиму переробки; ОСОБА_1 особисто декларував іноземні товари у митний режим переробка на митній території, та декларував продукти переробки - готовий одяг, у режим реекспорт. Отже, з огляду на вищевикладене, встановлено: відходи - обрізки текстильних матеріалів, несортовані, різних кольорів, вагою 20,15 кг,мають статус іноземних товарів і вважаються такими, що на підставі заяви TOB «ВО ДАРМЕРА» від 16.10.2018 та МД №UA504180/2018/003924 від 13.09.2018, були розміщені у митний режим переробки на митній території;ОСОБА_1 , як посадова особа підприємства, яка зобов`язалася дотримуватися умов режиму переробки на митній території, до закінчення строку переробки цих товарів, тобто до 30.12.2018 року, повинний був вчинити з вищевказаними відходами певні дії, тобто: (видалити) утилізувати відходи або помістити їх в цьому стані у відповідний митний режим, чи вивезти відходи за межі митної території України; станом на 05.02.2019 року, тобто складання протоколу про ПМП №0026/50400/19, ОСОБА_1 жодної з вищенаведених дій з відходами - обрізки текстильних матеріалів, несортовані, різних кольорів, вагою 20,15 кг,не зробив, за межі митної території України вказані відходи не вивіз, тобто ним вчинено порушення митних правил, передбачене ст. 480 Митного кодексу України. Також, 05.06.2019 року згідно МД ІМ 40 АА №UA504180/2019/002671 від 05.06.2019 рокуОСОБА_1 , після отримання висновку Мінприроди, особисто задекларував відходи - обрізки текстильних матеріалів, несортовані, різних кольорів, вагою 20,15 кг,до митного режиму імпорт. ТОВ «ВО ДАРМЕРА» в особі директора цього підприємства - ОСОБА_1 зверталося до Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Мінприроди) для одержання висновку щодо того, чи підпадають або ні вищевказані відходи до Зеленого переліку відходів, які є об`єктом імпорту, під дію пунктів 6-33 цього Положення про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 №1120.Після надання ТОВ «ВО ДАРМЕРА» до Мінприроди усієї інформації щодо вищезазначених відходів, 13.03.2019 року за №7/1699-19 Мінприроди було видано відповідний висновок. Зазначений висновок у подальшому був використаний для митного поміщення зазначених відходів у митний режим «імпорт». У позові ОСОБА_1 вказує, що у зв`язку зі зміною умов отримання дозволу на видалення відходів, він не встиг своєчасно, тобто до 30.12.2018, одержати від Міністерства екології та природних ресурсів України відповідний дозвіл. Разом з тим, згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 13.09.2019, звертаючись до Миколаївської митниці ДФС із заявою від 06.08.2018 року №45 (вх. № 2377/10/14-70-63-01-32) для отримання дозволу на переробку іноземних товарів, мав технологічну схему переробки від 01.08.2018 №180, в якій вказано, що в результаті переробки іноземних товарів будуть створюватися відходи у вигляді: обрізків текстильних матеріалів, несортовані, різних кольорів, придатні для подальшого використання, вагою брутто 20,15 кг, код товару згідно з УКТЗЕД – 6310900000(п. 9 Переліку операцій з переробки та способом їх здійснення Технологічної схеми переробки).ОСОБА_1 як директору підприємства, яке досить довгий час займається виготовленням із іноземної сировини швейних виробів, було відомо, що відходи швейного виробництва підлягають митному оформленню з обов`язковим одержанням висновку Мінприроди. Порядок одержання зазначеного висновку Мінприроди був встановлений Кабінетом Міністрів України ще у 2000 році. Отже, ОСОБА_1 мав можливість завчасно звернутися до Мінприроди та одержати висновок на вищевказані відходи та своєчасно, тобто до закінчення строку переробки - 30.12.2018 року, здійснити поміщення цих відходів у митний режим імпорт або інший митний режим. ОСОБА_1 , як директору ТОВ «ВО ДАРМЕРА» та посадовій особі, яка зобов`язалася додержуватися умов митного режиму переробки на митній території, безумовно були відомі вищевказані положення законодавства з питань державної митної справи. Позивач мав можливість, до закінчення строку переробки вищевказаних іноземних товарів, тобто до 30.12.2018 року, звернутися до Миколаївської митниці ДФС з письмовою заявою про продовження строку їх переробки, проте, таку заяву ОСОБА_1 до Миколаївської митниці ДФС не подавав. Твердження ОСОБА_1 про усне звернення до митниці з проханням продовжити строк переробки товарів не може розглядатися як намагання уникнути прострочення строку переробки, так як позивач не надав жодних доказів, що підтверджують зазначене усне звернення, і законодавством встановлена письмова форма заяви для продовження строку переробки на митній території України, така письмова заява ОСОБА_1 до Миколаївської митниці ДФС не подавалася.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 27.02.2020 року в порядку ст. 52 КАС України у зв`язку з реорганізацією було замінено відповідача з Миколаївської митниці ДФС на Чорноморську митницю Держмитслужби.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позов, надав пояснення, аналогічні його змісту; в подальшому позивач до судового засідання не з`явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримував в повному обсязі, наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача Чорноморської митниці Держмитслужби в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, надавши пояснення, аналогічні змісту відзиву. 12.03.2020р. до судового засідання представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно, належним чином.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.
За правилами ч.ч. 1, 9, 10 ст. 494 Митного кодексу України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно ст.ст. 524, 525 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.
Справа про порушення митних правил розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Відповідно до ст. 498 Митного кодексу України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Судом встановлено, що згідно з контрактом від 17.11.2017 року №11/17, укладеним між фірмою «Polaris H.m.b.H», як замовником, та ТОВ «ВО ДАРМЕРА», як виконавцем, замовник уповноважує виконавця представляти інтереси фірми «Polaris H.m.b.H» у Миколаївській митниці в частині декларування імпорту, експорту товарів, власником якого є замовник. За умовами п.4.10 Контракту відходи (обрізки), які створюються під час переробки давальницької сировини, можуть передаватися Виконавцю у вільний обіг за ціною для митниці 0,69 доларів США.
Строк дії контракту до 31.12.2019 року.
13.09.2018 року до сектору митного оформлення №1 митного поста «Костянтинівка» Миколаївської митниці ДФС від ТОВ «ВО ДАРМЕРА», в особі директора цього підприємства - ОСОБА_1 , надійшла заява від 11.09.2018р. №57 (вх. № 2654/10/14-70-63-01-32)та документи: контракт від 17.11.2017 № 11/17, замовлення-специфікація від 10.09.2018 № 20, технологічна схема переробки від 10.09.2018 №20,проформа від 10.09.2018 року № 3304-18, договір суборенди приміщення для здійснення підприємницької діяльності від 02.01.2018 № 1, договір оренди обладнання від 02.01.2018 року для отримання дозволу щодо розміщення у митний режим переробки на митній території України іноземних товарів: тканина з синтетичних волокон та фурнітура, загальною вагою нетто 193,714 кг, з метою виготовлення одягу: куртки чоловічі моделі 12244-007001, у кількості 2000 одиниць; куртки чоловічі моделі 1073, у кількості 127 одиниць.
Згідно з вищевказаною заявою, ОСОБА_1 зобов`язався, зокрема, проводити операції з переробки товарів відповідно до вимог законодавства України, а також заявляти у відповідному митному режимі товарну продукцію, супутні продукти переробки, залишки переробки, що будуть отримані в результаті переробки вищевказаних іноземних товарів і видалити відповідно до законодавства України відходи переробки. При цьому, він зазначив, що ознайомлений зі ст. 480 Митного кодексу України.
Того ж дня Миколаївською митницею ДФС, з врахуванням умов контракту, дозволено поміщення іноземних товарів: тканина, фурнітура, вагою нетто 5561,996 кг,у митний режим переробки на митній території України, та встановлено строк переробки на митній території України до 30.12.2018 року.
13.09.2018 року до сектору митного оформлення №1 митного поста «Костянтинівка», декларантом - ТОВ «ВО ДАРМЕРА», в особі директора цього підприємства - ОСОБА_1 , подано електронну митну декларацію (далі - МД) типу ІМ 51 ДЕ № UA504180/2018/ 003924 на поміщення у митний режим переробка на митній території іноземних товарів: тканина з синтетичних волокон та фурнітура (усього 19 товарних позицій), вагою нетто 193,714 кг,загальною вартість – 90988,34 грн., при цьому, згідно зазначеною МД, вказаний кінцевий строк переробки іноземних товарів - до 30.12.2018. Того ж дня, вищевказані іноземні товари, на підставі МД типу ІМ 51 ДЕ №UA504180/2018/003924від 13.09.2018, поміщені у митний режим переробка на митній території.
18.10.2018 року до сектору митного оформлення № 1 митного поста «Костянтинівка» ОСОБА_1 подано МД типу ЕК 11 АА №UA504180/2018/004363 з метою митного оформлення у митний режим реекспорт (вивезення) за межі митної території України продукти переробки, тобто: куртки чоловічі моделі 1073, у кількості 127 одиниць, вага брутто 173,564 кг; нетто 157,589 кг, вартість 157245,05 грн. (товар №2 МД). Того ж дня, вказана МД та товари зазначені у ній, оформленні та вказані у ній товари були оформлені у митний режим реекспорту.
21.10.2018 зазначені продукти переробки вивезені за межі митної території України.
02.01.2019 року, тобто після завершення строку переробки іноземних товарів, до сектору митного оформлення № 1 митного поста «Костянтинівка» ОСОБА_2 І. подано МД типу ІМ 40 AA №UA504180/2019/000004з метою розміщення у митний режим імпорт відходів, що утворилися в процесі переробки товарів іноземного замовника відповідно до заяви від 11.09.2018р. №57, тобто: обрізків текстильних матеріалів, несортовані, різних кольорів, придатні для подальшого використання, вага брутто 20,15 кг; нетто 20,15 кг, вартість – 384,96 грн., (товар №2 МД), код товару згідно з УКТЗЕД 63109000000 (графа 33 МД). Згідно з проформою-інвойсом від 21.12.2018 №20/2, що наданий до митного контролю ОСОБА_1 , вартість вищевказаних текстильних відходів становить 13,90 дол. США по 0,69 доларів США за 1 кг відходів.
02.01.2019 року у митному оформленні зазначених товарів за МД типу ІМ 40 АА № UA504180/2019/000004 відмовлено, у зв`язку з помилками у митній декларації, ненаданням усіх необхідних дозвільних документів та несплатою митних платежів, при цьому, декларанту - ОСОБА_1 видана картка відмови у митному оформленні товарів від 02.01.2019 №UA504180/2019/000001. Вищевказана картка відмови у митному оформлені (випуску) товарів у встановленому порядку ОСОБА_1 не була оскаржена.
29.01.2019 року Миколаївською митницею ДФС під час проведення митного огляду іноземних товарів, що були поміщених у митний режим переробки на території ТОВ «ВО ДАРМЕРА» відповідно до заяви від 11.09.2018р. №57 та МД типу ІМ 51 ДЕ №UA504180/2018/003924 від 13.09.2018 року, встановлено, що на території складського приміщення ТОВ «ВО ДАРМЕРА» за адресою: м. Миколаїв, вул. Образцова, 4Б/1, знаходяться (зберігаються) товари у вигляді: обрізків текстильних матеріалів, несортовані, різних кольорів, вагою 20,15 кг,про що складено акт про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на органи доходів і зборів від 29.01.2019 № 14-70-63-01-45/005 з додатками.
05.02.2019 року з вказаного приводу, відносно ОСОБА_1 , директора ТОВ «ВО ДАРМЕРА», складено протокол про порушення митних правил №0026/50400/19 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 480 МК України.
22.01.2020 року постановою Миколаївської митниці ДФС, по справі про порушення митних правил №0026/50400/19 ОСОБА_1 було визнано винним за ст. 480 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень. Провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Не погоджуючись з правомірністю висновків відповідача про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 480 МК України, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митний режим - це комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.71 Митного кодексу України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.
Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.147 Митного кодексу України переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.
Частиною 1 статті 151 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що строк переробки товарів на митній території України встановлюється органом доходів і зборів у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення органом доходів і зборів іноземних товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів на митній території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів.
Згідно ч.1 ст.157 Митного кодексу України залишки або відходи, що утворилися в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів і мають господарську цінність та/або можуть бути утилізовані, підлягають поміщенню в цьому стані у відповідний митний режим до закінчення строку переробки товарів.
Відповідно до ч.2 ст.159 Кодексу продукти переробки, залишки (відходи), виготовлені (одержані) в процесі здійснення операцій з переробки іноземних товарів, мають статус іноземних товарів та вважаються такими, що поміщені у митний режим переробки на митній території.
Частиною 1 статті 160 Кодексу передбачено, що митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим.
Згідно ст.1 Закону України «Про відходи» відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Частиною 5 статті 34-1 Закону передбачено, що органи доходів і зборів здійснюють митні формальності, необхідні для пропуску через митний кордон України, випуску у відповідний митний режим небезпечних відходів, на підставі письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів, отриманої від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, з використанням механізму «єдиного вікна» відповідно до Митного кодексу України.
З аналізу вказаних норм слідує, що особа, яка звернулася до митного органу із заявою про отримання дозволу щодо розміщення у митний режим переробки на митній території України іноземних товарів зобов`язана до закінчення строку переробки зазначених товарів здійснити одну з дій: здійснити реекспорт продуктів переробки чи помістити їх у інший митний режим; утилізувати відходи або помістити їх у цьому стані у відповідний митний режим, або видалити відповідно до законодавства України; звернутися із заявою про продовження строку переробки.
Відповідно до ст.480 МК України порушення встановленого цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядку здійснення операцій з переробки товарів, у тому числі не вивезення за межі митної території України (не ввезення на митну територію України) товарів, що переміщувалися через митний кордон України з метою переробки, та/або продуктів їх переробки після закінчення строку переробки, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 статті 459 МК України передбачено, що суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
При цьому, пунктом 43 частини 1 статті 4 МК України встановлено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
При зверненні з позовом до суду ОСОБА_1 не спростовує висновків митного органу про невивезення ним після закінчення строку переробки за межі митної території України відходів, що утворилися при переробці іноземних товарів, а також не вчинення ним інших дій, а саме: щодо утилізації відходів або поміщення їх у цьому стані у відповідний митний режим, або видалення відповідно до законодавства України, а також щодо звернення із заявою про продовження строку переробки.
При цьому, суд враховує, що при зверненні до митного органу із заявою від 11.09.2018 року №57, ОСОБА_1 зазначив, що зобов`язується проводити операції з переробки товарів відповідно до вимог законодавства України, а також заявляти у відповідному митному режимі товарну продукцію, супутні продукти переробки, залишки переробки, що будуть отримані в результаті переробки вищевказаних іноземних товарів і видалити відповідно до законодавства України відходи переробки. Позивач був ознайомлений зі ст. 480 Митного кодексу України.
Позивач стверджує, що у зв`язку із зміною умов отримання дозволу на видалення відходів він не встиг своєчасно, тобто до 30.12.2018 року, одержати від Міністерства екології та природних ресурсів України відповідного дозволу.
Суд не приймає до уваги такі доводи позивача, оскільки за наявності документально підтверджених причин ОСОБА_1 не позбавлений був права звернутися до митного органу, в порядку ч.1 ст. 151 Митного кодексу України, із заявою про продовження строку переробки товарів на митній території України, однак таким правом не скористався.
Доводи позивача про те, що він звертався до митного органу щодо продовження строку переробки в усній формі не підтверджено матеріалами справи.
Варто зазначити, пунктом 8 розділу V Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року №657, передбачено, що строк переробки товарів встановлюється митним органом відповідно до статей 151 і 166 Кодексу та зазначається в дозволі на переробку. За заявою підприємства строк переробки товарів продовжується митницею оформлення з унесенням відповідних змін до дозволу на переробку.
Переміщення товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, або продуктів переробки здійснюється з дозволу митного органу. Дозвіл на переміщення товарів між переробниками надається митним органом шляхом унесення до розділу «Рішення митного органу» заяви запису «Дозволено переміщення між переробниками».
Про прийняте рішення митний орган зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особу, яка звернулася із заявою.
У разі прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на переробку митний орган зобов`язаний повідомити про причини та підстави такої відмови.
З вказаного слідує, що звернення із заявою про продовження строку переробки товарів на митній території України має бути здійснено саме у письмовій формі з наданням документальних підтверджень неможливості здійснення переробки у попередньо встановлений митним органом строк.
З положень Закону України «Про відходи» слідує, що видалення відходів здійснюється підприємствами лише на підставі дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, який видається місцевими органами виконавчої влади та у місцях видалення відходів, що мають відповідний паспорт, який, у свою чергу, повинний бути та внесений до Реєстру місць видалення відходів.
Однак, позивачем не надано доказів, які б підтверджували вчинення ним дій, спрямованих на одержання саме дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, а також наявності у ТОВ «ВО ДАРМЕРА» паспортизованого місця видалення відходів або договору з іншим суб`єктом господарювання про надання послуг з видалення відходів.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертався до Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України для одержання висновку щодо того, чи підпадають або не подають вищевказані відходи до Зеленого переліку відходів, які є об`єктом імпорту, під дію пунктів 6-33 Положення про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 року №1120.
Лише 05.06.2019 року ОСОБА_1 , як декларант товарів, використовуючи своє право, передбачене ст. 71 МК України, змінив митний режим «переробки на митній території» на митний режим «імпорт» для іноземних товарів «обрізки текстильних матеріалів, несортовані, різних кольорів», вагою 20,15 кг, шляхом їх декларування з наданням до Миколаївської митниці ДФС митної декларації ІМ 40 АА №UA504180/2019/002671, яка того ж дня була оформлена Митницею.
Щодо посилань ОСОБА_1 на висновок експерта №120-0342 від 26.03.2019 року про неможливість використання відходів в подальшому, то суд вважає, що на підставі частини 7 статті 101 КАС України, він не підлягає врахуванню, оскільки у вказаному висновку не зазначено про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
З огляду на викладене, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем згідно ч. 2 ст. 77 КАС України доведено недотримання директором ТОВ «ВО ДАРМЕРА» ОСОБА_1 порядку здійснення операцій з переробки товарів, отже, його дії правильно кваліфіковано Миколаївською митницею ДФС за статтею 480 Митного кодексу України та постанова по справі про порушення митних правил № 0026/50400/19 від 22.01.2020 року є правомірною і скасуванню не підлягає. Доводи позивача вказаних висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 71, 147, 151, 157, 159, 160, 458, 459, 467, 480, 486, 494, 498, 522- 526 МК України, ст. ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 101, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил № 0026/50400/19 від 22.01.2020 року відмовити, залишивши без змін постанову Миколаївської митниці ДФС по справі про порушення митних правил № 0026/50400/19 від 22.01.2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду або через Заводський районний суд міста Миколаєва.
Суддя Т.А. Карташева
Судове рішення № 88341337, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 12.03.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 487/747/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: