Вирок № 88339516, 20.03.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.03.2020

Справа № 320/6188/19

Провадження №1-кп/937/368/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015080140005362 від 28.10.2015 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, з незакінченою вищою освітою, не працюючого, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 190 КК України,

за участі:

прокурора - Нагорного В.А.,

представника потерпілого - Кольц Д.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Василенка О.В., -

В С Т А Н О В И В:

Наприкінці жовтня 2015 року, знаходячись на території підприємства ФОП « ОСОБА_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 зв`язався з потерпілим ОСОБА_3 за допомогою засобів телефонного зв`язку та домовились про зустріч на 27.10.2015 року, для участі у якості посередника для реалізації останньому насіння соняшника у кількості 30 тон.

27 жовтня 2015 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, знаходячись біля автомобіля «Citroen Berlingo», зеленого кольору, д/н НОМЕР_1 , який знаходився на перехресті автомобільних доріг М 18 Харків-Сімферополь та Т 08 11 Новобогданівка-Веселе в Мелітопольському районі, ОСОБА_1 , переконавши ОСОБА_3 у правомірності своїх дій, завідомо не маючи наміру проводити реалізацію вищевказаного товару попередньо домовився про відвантаження йому насіння соняшника у ФОП « ОСОБА_2 ». Під час розмови з потерпілим ОСОБА_3 ОСОБА_1 , маючи на меті присвоїти грошові кошти у розмірі 159 300 гривень, з корисливих мотивів, умисно, зловживаючи довірою потерпілого запропонував останньому передати йому грошові кошти у розмірі 159 300 гривень для подальшої передачі грошових коштів ФОП « ОСОБА_2 ». В свою чергу, ОСОБА_3 на дану пропозицію погодився та передав грошові кошти у розмірі 159 300 гривень в якості оплати за товар. В подальшому ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, маючи на меті присвоїти грошові кошти у розмірі 159 300 гривень, з корисливих мотивів, умисно, зловживаючи довірою потерпілого, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, привласнив собі грошові кошти у розмірі 159 300 гривень, не оплативши товар, зник з місця події, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 159 300 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 190 КК України визнав повністю та пояснив наступне. Так, наприкінці жовтня 2015 року він приїхав в с. Веселе Запорізької області, для завантаження насіння соняшника. Знайшов оголошення про купівлю насіння соняшника. Зателефонував ОСОБА_3 , якому було потрібне насіння соняшника. Домовились, що ОСОБА_3 дасть йому порожню машину, він завантажує машину насінням, домовився з фермером про завантаження машини насінням. Він зателефонував ОСОБА_3 і повідомив, що машина завантажена. ОСОБА_3 не захотів їхати далеко, тому вони зустрілись на трасі, де ОСОБА_1 , переконавши ОСОБА_3 у правомірності своїх дій, завідомо не маючи наміру проводити реалізацію вищевказаного товару, маючи на меті присвоїти грошові кошти у розмірі 159 300 гривень, з корисливих мотивів, умисно, зловживаючи довірою потерпілого запропонував ОСОБА_3 передати йому грошові кошти у розмірі 159 300 гривень для подальшої передачі грошових коштів ФОП « ОСОБА_2 ОСОБА_3 на дану пропозицію погодився та передав грошові кошти у розмірі 159 300 гривень в якості оплати за товар. Після отримання коштів ОСОБА_1 привласнив собі грошові кошти у розмірі 159 300 гривень, не забезпечивши ОСОБА_3 насінням соняшника всупереч обіцяному. Щиро кається у скоєному, просив суворо не карати, уточнений цивільний позов визнає в повному обсязі.

Дані обвинуваченим в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи.

Представник потерпілого Кольц Д.М. в судовому засіданні підтримала уточнений цивільний позов та просила стягнути з ОСОБА_1 99 300 гривень, оскільки ОСОБА_1 частково погасив суму збитку.

Суд, з`ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати обставини, не досліджені в судовому засіданні, в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують його особу.

Аналізуючи зібрані докази в ході слухання кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд кваліфікує діяння, вчинені ОСОБА_1 за ч.3 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом`якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_1 є особою, раніше не судимою в силу ст. 89 КК України, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває. За місцем проживання обвинувачений характеризується добре, щиро покаявся у скоєному правопорушенні, частково відшкодував заподіяну шкоду, своїми правдивими показаннями сприяв розкриттю злочину, що судом визнаються обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в обвинувальному акті та прокурором в судовому засіданні не зазначено, тому судом не встановлюються.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність стійких соціальних зв`язків, враховуючи промову прокурора та представника потерпілого в судових дебатах щодо призначення покарання обвинуваченому з випробуванням, суд вважає можливим виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковане його діяння у вигляді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання про заявлений потерпілим ОСОБА_3 уточнений цивільний позов до ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про його повне задоволення, виходячи з доведеності позовних вимог за наступних підстав.

Відповідно до ст. 128 ч. 5 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовується норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Водночас, за змістом ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Цей же принцип змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання сторонами кримінальної справи їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів, свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості закріплений і в ст. 50 КПК України.

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдані збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Так, в судовому засіданні встановлено, що саме неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 була спричинена шкода на суму 159300 грн, 60000 грн. з яких обвинуваченим відшкодовано. Отже, враховуючи викладене, факт визнання обвинуваченого цивільного позову, стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого підлягає сума в 99 300,00 грн..

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Арешт на майно ОСОБА_1 не накладався.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 2 /два/ роки іспитового строку.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, завдану злочином у сумі 99 300 /дев`яноста дев`яти тисяч трьохста/ гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Ю.В. Ковальова