Рішення № 88339170, 16.03.2020, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/1554/19

Провадження №2/319/105/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року смт Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області

у складі головуючого судді Валігурського Г.Ю.,

при секретарі судового засідання Костенко А.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Більмак цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування,

в с т а н о в и в:

ПрАТ «Українська страхова компанія» (позивач) звернулось до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з ОСОБА_1 (відповідачка) в порядку регресу матеріальну шкоду за виплачене страхове відшкодування в розмірі 21608,70 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що між кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9259с від 06.03.2013 року на виконання умов якого кредитна спілка надала, а відповідачка отримала у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки у загальному розмірі 6000 грн., строком на 12 місяців, зі сплатою процентів у розмірі 28,8% річних. Перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідачки підтверджується копією платіжного доручення №18084 від 06.03.2013 року. В подальшому між сторонами 03.09.2013 року укладено додаткову угоду до кредитного договору №9259с від 06.03.2013 року на виконання умов якого кредитна спілка додатково надала, а відповідачка отримала у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки у загальному розмірі 6500 грн., строком на 24 місяці, зі сплатою процентів у розмірі 28,8% річних. Між ПрАТ «Українська страхова компанія та кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» укладено договори добровільного страхування кредитів № 6 від 01.04.2013 року та № 20 від 01.10.2013 року, відповідно до яких позивач, як страховик здійснює страхування кредитних ризиків за кредитними договорами, укладеними між позичальником та кредитною спілкою. У відповідності з додатками до договорів добровільного страхування кредитів, кредитний договір №9259с від 06.03.2013 року віднесено до переліку договорів, страхові ризики за якими застраховано позивачем на загальну суму 33838 грн. Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачувала, що підтверджується випискою з рахунку ОСОБА_1 . На підставі заяви кредитної спілки №3698 від 20.11.2019 року та доданих до неї документів складено страховий акт №752кр від 21.11.2019 року, здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 21608,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1556 від 21.11.2019 року.

Як на підстави позовних вимог посилається на норми ст.ст. 525, 526, 530, 546, 610, ч. 1 ст. 612, ст. ст. 979, 980, ч. 1 ст. 993, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування».

Представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій вказано про підтримання позовних вимог та відсутність заперечень проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не прибула, про час і місце його проведення повідомлена належним чином згідно ст. 12-1 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ст. 1-1 ЗУ "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції", що підтверджується копіями оголошень про виклик учасника справи від 29.01.2020 року та від 21.02.2020 року розміщених на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без її участі не заявила, заперечень проти позову не надала, тому на підставі ст. 280 ЦПК України, за письмової згоди позивача, суд постановив здійснювати заочний розгляд справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» (далі кредитна спілка) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9259с від 06.03.2013 року (далі кредитний договір). На виконання умов кредитного договору та на підставі рішення кредитного комітету №775К від 05.03.2013 року кредитна спілка надала, а ОСОБА_1 отримала у тимчасове користування грошові кошти з дотриманням вимог їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки у розмірі 6000 грн., строком на 12 місяців з 06.03.2013 року по 06.03.2014 рік включно, зі сплатою процентів у розмірі 28,8 % річних.

Перерахування визначеної кредитним договором суми грошових коштів на банківський рахунок відповідача підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення №18084 від 06.03.2013 року з відміткою банку про проведення платежу.

В подальшому між сторонами 03.09.2013 року укладена додаткова угода до кредитного договору № 9259с від 06.03.2013 року. На виконання умов кредитного договору та на підставі рішення кредитного комітету №896 від 02.08.2013 року кредитна спілка додатково надала, а ОСОБА_1 отримала у тимчасове користування грошові кошти з дотриманням вимог їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки у розмірі 6500 грн., строком на 24 місяці з 03.09.2013 року по 03.09.2015 рік включно, зі сплатою процентів у розмірі 28,8 % річних.

Перерахування визначеної додатковою угодою до кредитного договору суми грошових коштів на банківський рахунок відповідача підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення №24031 від 03.09.2013 року з відміткою банку про проведення платежу.

Між ПрАТ «Українська страхова компанія» та кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» укладені договори добровільного страхування кредитів №6 від 01.04.2013 року та № 20 від 01.10.2013 року (далі договір страхування).

Відповідно до п. 1.2. договору страхування його предметом є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані із матеріальними збитками, які завдані останньому внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до кредитних договорів.

Згідно з п. 1.3. договору ПрАТ «Українська страхова компанія» здійснює страхування кредитного ризику за кредитними договорами, укладеними між позичальниками та КС «Українська кредитна спілка», згідно з реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені в межах договору про співробітництво між страхувальником та страховиком.

У відповідності із додатками до договорів страхування, кредитний договір №9259с від 06.03.2013 року укладений між КС «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 віднесено до переліку договорів, страхові ризики за якими застраховано позивачем на загальну суму 33838 грн.

Пунктами 2.1, 2.1.1. договору страхування встановлено, що страховим випадком за цим договором по відношенню до конкретного кредитного договору, що внесений до реєстру наданих кредитів, є факт збитків кредитора внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором по поверненню кредиту в строки та в порядку, передбачених укладеним між ними кредитним договором, внаслідок будь-яких подій. Відповідальність страховика за страховим випадком виникає у разі, якщо кредитор не одержав суми трьох будь-яких послідовних платежів, передбачених кредитним договором протягом 10 (десяти) днів після настання строку сплати третього платежу.

Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, щомісячні платежі не сплачувала. Вказані обставини підтверджуються наданою КС «Українська кредитна спілка» випискою з рахунку відповідачки №3701 від 21.11.2019 року.

У відповідності до 5.1 договору страхування КС «Українська кредитна спілка» повинна повідомити про настання страхового випадку та направити позивачу заяву про виплату страхового відшкодування з додаванням документів згідно з переліком, визначеним цим договором.

Керуючись вимогами п. 5.1 договору страхування КС «Українська кредитна спілка» направила ПАТ «Українська страхова компанія» заяву №3698 від 20.11.2019 року про виплату страхового відшкодування у сумі 21608,70 грн., у зв`язку з невиконанням відповідачкою свого зобов`язання за кредитним договором.

Позивачем, на підставі вищезазначеної заяви, складено страховий акт №752кр від 21.11.2019 року та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 21608,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1556 від 21.11.2019 року з відміткою банку про проведення платежу.

Відповідно до п. 5.7 договору страхування до ПрАТ «Українська страхова компанія», яке виплатило страхове відшкодування за цим договором, переходить в межах виплаченого страхового відшкодування право вимоги, яке КС «Українська кредитна спілка» має до позичальника згідно з умовами кредитного договору.

Згідно із п. 5.8 вказаного договору, після отримання страхового відшкодування, КС «Українська кредитна спілка» за вимогою ПАТ «Українська страхова компанія» надає йому документи для можливості реалізації права вимоги, яке останній має до позичальника згідно з умовами кредитного договору та подальшого провадження судових дій, зокрема довідку про сплачене ПАТ « Українська страхова компанія» страхове відшкодування.

На виконання вимог п. 5.8 договору страхування КС «Українська кредитна спілка» надано позивачу довідку №3705 від 21.11.2019 року про здійснення ПрАТ «Українська страхова компанія» страхової виплати за кредитним договором №9259с від 06.03.2013 року в рахунок погашення заборгованості відповідача у розмірі 21608,70 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається зі змісту ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України. боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтями 979, 980 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У частині 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, оскільки ПрАТ «Українська страхова компанія» виконано покладені на нього законом та умовами договору добровільного страхування кредитів, обов`язки, то до останнього перейшло право вимоги на стягнення з відповідачки матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування у розмірі 21608,70 грн.

Проте суд не погоджується, що в даному випадку заборгованість виникла в порядку регресу.

Як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» (страховик) виплатило страхувальнику страхове відшкодування та звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування.

КС «Українська кредитна спілка» реалізувало своє право кредитора шляхом пред`явлення вимоги до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», оскільки за договором страхування (Закон України «Про страхування») останнє надало згоду на прийняття обов`язку сторони боржника у зобов`язанні, якщо воно виникне.

Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов`язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв`язку з яким було виплачене страхове відшкодування, й зміна в ньому кредитора. Натомість регрес - право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим і виникло нове - пов`язане саме з регресною вимогою.

Завдання майнової шкоди страхувальнику слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором майнового страхування, в якому кредитором є страхувальник, а боржником - страховик.

Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування є обов`язком страховика за договором (ст. 988 ЦК України). Така виплата не припиняє зобов`язання і не може вважатися відшкодуванням шкоди потерпілому в цьому зобов`язанні, оскільки страховик у правовідносинах добровільного майнового страхування не є боржником у зобов`язанні. Тобто заподіювач шкоди залишається зобов`язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування.

Тому правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, є суброгацією.

На підставі наведеного суд вважає, що позов підлягає задоволенню, але з інших підстав, так з відповідачки слід стягнути на користь позивача в порядку суброгації матеріальну шкоду за виплачене страхове відшкодування в сумі 21608,70 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв`язку із задоволенням позову з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1921 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 525, 526, 530, 978, 980, 993, 1191, ЦК України, ст. 9, 16, 20, 25, 27 ЗУ «Про страхування» ст. ст. 141, 263-265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку суброгації матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» в порядку суброгації матеріальну шкоду за виплачене страхове відшкодування в розмірі 21608,70 грн., а також 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору, а всього 23529 (двадцять три тисячі п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 70 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Позивач: приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» (зареєстрована адреса місцезнаходження: 83048 м. Донецьк, вул. Артема, буд. 116, кв. 19, код ЄДРПОУ 20346864, фактична адреса: 84130 Донецька область, м. Святогірськ, вул. Незалежності, буд. 35/7).

Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Г. Ю. Валігурський