Рішення № 88338656, 20.03.2020, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/281/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Самолюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Новодворського Володимира Євгенійовича, Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2164205 від 26.02.2020

ВСТАНОВИВ:

05.03.2020 року до суду звернувся позивач Тимощук В.В., з адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2164205 від 26.02.2020 до інспектора Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Новодворського Володимира Євгенійовича, Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 12.03.2020 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження на 19.03.2020 року, встановлено відповідачам строк, протягом якого вони мають право подати суду відзив на позовну заяву - до 19.03.2020.

В ухвалі суду визначено, що у зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.162 КАС України, та докази, які підтверджують обставини, на яких грунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

До 19.03.2020 року від відповідачів відзиву на позовну заяву не надходило. В той же час, 19.03.2020 року від відповідачів надійшов диск з відеозаписом по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП.

Оскільки, відповідно до ч.5 ст.120КАС України, останнім днем строку, який закінчується з вказівкою на певний день, вважається цей день, то вказаний доказ поданий відповідно до ст.79 КАС України та приймається судом до розгляду.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визнати протиправним та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 51 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2164205 від 26.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.02.2020 року постановою інспектора Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Новодворського В.Є. серії ЕАК №2164205 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. за ч.5 ст.121 КУпАП за те, що 26.02.2020 року о 17 год. 05 хв. в м.Острог по провул.Садовому, 1, керуючи транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки, він був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3 в ПДР України.

Позивач з порушенням не згідний, посилається на те, що Правил дорожнього руху не порушував, оскільки був пристебнутий ременем безпеки, відстебнув його після зупинки транспортного засобу, а тому вважає дії поліцейського протиправними. Крім того, позивач зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо нього не складався, його зауваження при винесенні оскаржуваної постанови враховані не були, докази правопорушення йому не надавались, в тому числі поліцейським не було проведено опитування свідків.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 26.03.2020 року щодо ОСОБА_1 було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.121 КУпАП відповідно до якої зазначено, що 26.02.2020 року о 17 год. 05 хв. в м.Острог по провул.Садовому, 1, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки, він був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3 в ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 частини 1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.

Згідно з ч.1, 2 ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні Правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст.283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В оскаржуваній постанові зазначено, дані про особу, стосовно якої розглядається справа, якою є позивач ОСОБА_1 , та зазначено, що його особа встановлена на підставі посвідчення водія, дані про автомобіль, яким здійснювалось керування.

Відповідно до ч.5 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки, а відповідно до п.2.3 в ПДР України визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Положеннями ч.2 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У відповідності до ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП визначено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зазначені положення містяться і в п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», які вказують, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

За змістом зазначених норм, поліцейський не був зобов`язаний складати протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , оскільки як встановлено з наданого суду відеозапису ОСОБА_1 не оспорював того, що він не користувався ременем безпеки, а лише виявив незнання ПДР України, заявивши, що на його думку, користування ременем безпеки в межах населеного пункту допускається, в той час, як відповідно до п.2.3. в ПДР України, дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі. При цьому, доказів, що ОСОБА_1 належить до вказаного кола осіб, позивач суду не надав.

Водночас, відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про дорожній рух.

З дослідженого в судовому засіданні доказу – відеозапису подій, які мали місце 26.02.2020 року біля 17 год. за участю водія ОСОБА_1 вбачається, що позивач не оспорював вчинення ним адміністративного правопорушення, не вимагав від працівників поліції надання йому доказів правопорушення, в тому числі проведення опитування свідків, яких взагалі не було, що вбачається з відеозапису подій, які мали місце 26.02.2020 року, а отже доводи позивача про порушення під час провадження у справі про адміністративне правопорушення і в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).

В свою чергу обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14.03.2018 року у справі №760/2846/17.

Відповідачем на підтвердження своїх заперечень надано доказ згідно якого підтверджується факт вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.121 КУпАП, яке зафіксоване в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

В свою чергу, позивачем не надано будь-яких доказів та не спростовано факту, що на час руху його транспортного засобу він був пристебнутий ременем пасивної безпеки. Таким чином позивачем не надано доказів та переконливих обґрунтувань того. що ним не було вчинено правопорушення, за яке позивач притягнений до адміністративної відповідальності.

Інші доводи позивача, які викладені позивачем в позовній заяві суд вважає такими, що не впливають на притягнення його до адміністративної відповідальності.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що позиція позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП нічим не підтверджена, поліцейським при винесенні рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача були дотримані положення КУпАП щодо необхідності з`ясування всіх обставин справи, а тому суд вважає, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу не є протиправною.

Оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено переконливих обґрунтувань заявлених вимог та не надано доказів на їх підтвердження, таким чином не доведено відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він був притягнений до адміністративної відповідальності.

Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог та вважає за можливе відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ст.222, 258, 265-2, 283, 287, 293 КУпАП, керуючись ст.9, 246, 250, 268, 286 КАС України

вирішив:

в позові ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до інспектора Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Новодворського Володимира Євгенійовича (місцезнаходження: м.Острог, пр-кт Незалежності, 89), Головного управління Національної поліції в Рівненській області (місцезнаходження: м.Рівне вул.Хвильового,2) про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2164205 від 26.02.2020, закриття провадження у справі відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.