Ухвала суду № 88337473, 20.03.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2475/15-к

Провадження № 1-кп/541/4/2020

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

133 м. м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 рокум. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Андрущенко-Луценко С.В.,

при секретарі - Калініченко Л.О.

з участю: прокурорів - Корсун В.С., Петренко П.С.

захисника - Куцин В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальне провадження про застосування примусових заходів медичного характеру внесене до ЄРДР за №12015170260000095 від 31.01.2015 року щодо:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Савинці Миргородського району Полтавської області, громадянина України, з не закінченою середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

- у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 вбачається, що 25 січня 2015 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_1 знаходячись за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив сварку з своєю бабусею ОСОБА_2 , 1929 р.н. У ході сварки ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, маючи намір на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , наніс ОСОБА_2 не менше сорока одного удару руками і ногами по голові та тулубу останньої. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинку за місцем проживання.

Згідно висновку судово-медичної експертизи на трупі ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: переломи 3,8,9 ребер справа та 4-10 ребер зліва по декількох анатомічних лініях; перелом під`язикової кістки з крововиливами у м`які тканини навколо; крововиливи у м`які тканини голови тім`яної ділянки зліва; синці, що розташовані: в надбрівній ділянці справа; навколо правого ока, з розповсюдженням на виличну ділянку та щоку; в ділянці кута нижньої щелепи справа; на верхній губі справа; в ділянці підборіддя справа, з розповсюдженням на передню поверхню шиї в верхній та середній третинах та в ділянці верхньої губи зліва, підборіддя зліва, лівої щоки, передньо-бокової поверхні шиї зліва, що зливаються між собою; в надбрівній ділянці зліва та навколо лівого ока, з розповсюдженням на виличну ділянку, що зливаються між собою; на зовнішній поверхні лівого ліктевого суглобу; на зовнішній поверхні лівого плечового суглобу; на задній поверхні лівого передпліччя в середній третині; на тилі лівої кисті, в проекції 1-2 п`ясних кісток; на задній поверхні нижньої третини правого передпліччя; на передньо-зовнішній поверхні середньої третини правого стегна; на внутрішній поверхні правого колінного суглобу; на зовнішній поверхні верхньої та середньої третини правої гомілки; на передній поверхні середньої третини лівого стегна; на зовнішній поверхні лівого колінного суглобу з розповсюдженням на верхню третину зовнішньої поверхні гомілки; на внутрішній поверхні середньої третини лівого стегна; на внутрішній поверхні верхньої та середньої третини правого стегна; на внутрішній поверхні нижньої третини правої гомілки; на зовнішній поверхні середньої третини лівої гомілки; на внутрішній поверхні середньої третини лівої гомілки, які утворилися не менш ніж від 41 (сорок однієї) точки прикладання сили твердих тупих предметів, якими, могли бути удари руками, ногами, з достатньою силою для їх утворення. Стосовно живої особи всі тілесні ушкодження можуть бути оцінені лише в своїй сукупності та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті потерпілої.

Смерть ОСОБА_2 настала в наслідок тупої травми грудної клітини,яка призвела до виникнення чисельних переломів ребер справа та зліва по декількох анатомічних лініях та ускладнилася шоком тяжкого ступеню.

ОСОБА_1 при допиті його в судовому засіданні пояснив, що він любив свою бабусю, доглядав її, варив їй їсти, прибирав в хаті. Жили вони разом із бабусею та ніколи не сварилися між собою. Пенсії за бабусю він не отримував, оскільки читати і писати не вміє. Коли саме це було не пам`ятає, але поїхав в гості до своєї сестри в с. Попівка Миргородського району. Напередодні наварив бабі їсти, прибрав в хаті. Бабуся сказала, щоб їхав не надовго, бо вона по хаті ходила на паличках. Працівники поліції забрали його від сестри. Бабусю він не бив. Про те, що бабуся померла дізнався від сестри.

Законний представник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 суду пояснив, що ОСОБА_1 його брат. Він з сім`єю проживає в іншому районі, а тому в с. Савинці Миргородського району бував рідко. ОСОБА_2 проживала разом з ОСОБА_4 , який здійснював за нею догляд. Йому відомо, що ОСОБА_4 спочатку відвідав сестру ОСОБА_5 в с. Попівка Миргородського району , а потім приїхав до нього. У нього брат був днів 4-5. Зателефонувала тітка ОСОБА_6 і повідомила йому про смерть баби. ОСОБА_4 зразу ж став збиратися додому, сказавши, що заїде за ОСОБА_5 та вони разом поїдуть в с. Савинці. Бабуся йому ніколи не скаржилася на поведінку ОСОБА_4 , навпаки казала, що він єдиний на кого можна покластися. Алкоголем ОСОБА_4 не зловживав, але коли вип`є був веселим. Ніхто з односельців також йому ніколи не скаржився на поведінку ОСОБА_4 . Приїхав до нього ОСОБА_4 десь 21-22 січня 2015 року. Гостював 4-5 днів. ОСОБА_4 неодноразово залишав бабусю на тиждень і вона без нього обходилася. Тітка ОСОБА_6 знала, що ОСОБА_4 був у нього. Коли ОСОБА_4 приїхав, то виглядав звичайно, ніякої стурбованості не проявляв. Казав, що з бабусею все добре. ОСОБА_7 проживає у нього. Допомагає людям, скарг на нього від сусідів не було. В с. Савинці у брата було господарство. Він тримав курей, гусей, поросят. ОСОБА_8 садив. Бабуся заповіт склала на ОСОБА_4 , про що всі близькі родичі знали. Тітка ОСОБА_9 забирала бабу до себе жити, а коли дізналася про заповіт, то повернула її в с. Савинці Миргородського району доживати. Вважає, що ОСОБА_4 не міг вбити бабусю.

На підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечного діяння передбаченого ст. 121 ч.2 КК України сторона обвинувачення послалася на наступні докази, які були перевірені та оцінені судом в ході судового слідства:

- показання потерпілої ОСОБА_10 , яка пояснила, що загибла її мати, а ОСОБА_1 приходився онуком ОСОБА_2 . Оскільки за віком та станом здоров`я ОСОБА_2 потребувала постійного стороннього догляду, так як ходила дуже погано, то такий догляд за нею здійснював ОСОБА_1 . Він прибирав, готував їсти, займався городом, тобто все господарство було виключно на ньому. Жодних відомостей, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 вживав спиртні напої у неї немає, особисто вона його ніколи не бачила випивши. Мати ніколи їй не скаржилася на поведінку ОСОБА_1 , як ніколи не бачила вона на тілі матері тілесних ушкоджень. Матір останній раз бачила місяців за два до смерті, коли приїжджала її провідувати. В будинку було чисто, наварено їсти, жодних скарг чи побоювань мати не висловлювала. Хто заподіяв матері тілесні ушкодження, що спричинили її смерть їй не відомо. Також за матір`ю приглядав сусід ОСОБА_11 . Їй відомо, що мати переписала будинок розташований в АДРЕСА_1 на свого онука ОСОБА_1 . Хто в даному будинку проживає на даний час їй не відомо. Їй не відомо за яких обставин померла її мати ОСОБА_2 та вона нікого не підозрює в її смерті. ОСОБА_1 характеризує з позитивної сторони.

- показання свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що близько 5 років тому, взимку, вона приїхала в с. Савинці до свого батька ОСОБА_13 та пішла в гості до ОСОБА_6 з якою вони вирішили провідати тітку ОСОБА_2 , яка проживала разом з онуком ОСОБА_1 . Вона рідко відвідувала свою тітку. Наскільки їй відомо, відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були добрі, він здійснював за нею догляд. Ніколи не чула щоб між ними були якісь сварки чи непорозуміння. ОСОБА_1 також їй ніколи не жалівся на поведінку баби. Напередодні того дня випав сніг. Біля будинку ОСОБА_2 жодних чужих слідів вони не побачили, а двері будинку були закриті на навісний замок. ОСОБА_6 знала де лежить ключ він будинку, а тому пішла в літню кухню та взявши його повернулася до будинку і відчинила двері. Зайшовши в будинок, вони біля вхідних дверей в кімнату побачили ОСОБА_2 , яка лежала на підлозі боком, мертва. Особисто вона не побачила на тілі та обличчі ОСОБА_2 слідів крові чи синців. В будинку нікого стороннього не було, світло не горіло. Про виявлення ОСОБА_2 вони повідомили сільського голову який і викликав працівників поліції. Наскільки їй відомо, ОСОБА_2 по хаті ходила, вставала поїсти, але на вулицю за станом здоров`я вже не виходила. Скарг на поведінку ОСОБА_4 ніколи не чула;

- показання свідка ОСОБА_6 , яка пояснила, що подія мала місце взимку 2015 року. ЇЇ свекруха попрохала відвідати ОСОБА_2 . Вона часто відвідувала ОСОБА_2 , близько 2-3 разів на тиждень. Потім до неї зайшла ОСОБА_12 і вони вирішили сходити до ОСОБА_2 разом. Коли йшли до будинку, то побачили сусіда ОСОБА_14 , який звернув їх увагу на відсутність біля будинку слідів. Зайшовши до двору вони жодних слідів на снігу не помітили, двері будинку були замкнуті на навісний замок. Оскільки вона знала, де лежить ключ від дверей, то пішла в літню кухню, та взявши там ключ відчинила двері, включила світло і вони побачили ОСОБА_2 , яка лежала на підлозі мертвою. Обстановка з хаті не була порушена. Світла не було в будинку, але груба горіла, тобто було тепло. Вона не побачила жодних ушкоджень на тілі ОСОБА_2 , але під очима були синці. Крові не бачила, тіло лежало недалеко від ліжка. З її точки зору, ОСОБА_2 могла самостійно пройти на ту відстань, де її виявили. Про виявлення ОСОБА_2 повідомили сільського голову, який викликав працівників поліції. Відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були добрі. Баба любила ОСОБА_4 , адже він виріс у неї. Сама ОСОБА_2 нікуди вже не ходила. Догляд за нею здійснював онук. Він готував їсти, прибирав в будинку, біля баби завжди стояло біовідро, куди вона ходила в туалет,а ОСОБА_4 все після неї виносив. ОСОБА_4 часто їздив в гості до брата або до сестри, при цьому був відсутній днів 2-3, але їсти у баби завжди було що. Бабуся ніколи не жалілася на поведінку онука. Баба самостійно отримувала свою пенсію, та розпоряджалася нею. Отримувала пенсію і вона за бабу, а ОСОБА_4 приносив їй книжки для оплати комунальних послуг, як було останнього разу. Вона оплачувала комунальні послуги і повертала їм книжечки. ОСОБА_1 коли приніс їй книжки для оплати комунальних послуг був у звичному стані, казав що баба мало і погано їсть. ОСОБА_4 інвалід з дитинства, він не вміє читати і писати. Про конфлікти між ОСОБА_4 і бабою вона нічого не чула. ОСОБА_4 тримав господарство: курей і гусей, городом займався. Людям допомагав по селу, а вони йому платили. Вона ніколи не бачила ОСОБА_1 п`яним. Друзів у нього не було. ОСОБА_4 добра, спокійна людина. Гроші що заробить бабі віддавав. Вважає, що ОСОБА_4 не міг вбити бабу;

- показаннями свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що працює сімейним лікарем. Вона разом з дільничним інспектором приїхала на виклик до ОСОБА_2 . В дворі були люди. ОСОБА_6 їй повідомила, що ОСОБА_2 померла. Зайшовши в будинок вона побачила мертву ОСОБА_2 , яка лежала на підлозі, боком, поряд валялися пасма волосся. За вухами у померлої була кров. Про інші ушкодження на тілі померлої не пам`ятає. В кімнаті був безлад. Білизна на ліжку була зібгана. За життя ні бабу, ні ОСОБА_4 вона не знала. З її точки зору ОСОБА_2 померла днів за 2-3 до виявлення;

- показання свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що працює сільським головою. В той день, годині о 17-18 до нього зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила, що виявила тіло ОСОБА_2 . Він викликав поліцію. Коли він приїхав до будинку ОСОБА_2 , то там вже були працівники поліції. Йому відомо, що бабуся проживала з своїм онуком ОСОБА_1 . Про їх відносини між собою нічого поганого не чув. Особисто він ніколи не бачив в діях ОСОБА_1 агресії. Йому не відомо про те, що ОСОБА_1 вживав спиртні напої;

- показання свідка ОСОБА_17 , який пояснив, що потерпіла його дружина. Вони час від часу приїздили в с. Савинці провідувати ОСОБА_2 , яка проживала разом з онуком ОСОБА_1 , який здійснював за нею догляд. В приміщенні будинку завжди було прибрано, наварено їсти, доглянуто подвір`я та город. ОСОБА_1 знає як спокійну не агресивну особу. Ніколи не бачив, щоб ОСОБА_1 вживав спиртні напої. Теща йому ніколи не скаржилася на поведінку онука та на її тілі він не бачив тілесних ушкоджень;

- показання свідка ОСОБА_18 , яка пояснила, що проживає по-сусідству з ОСОБА_19 –сестрою ОСОБА_1 в с. Попівка Миргородського району. ОСОБА_1 не знає та ніколи його не бачила в будинковолодінні ОСОБА_20 . На досудовому розслідуванні її ніхто не допитував;

- показання свідка ОСОБА_21 , яка повідомила, що ОСОБА_1 в дитинстві був учнем їхнього закладу. Під час навчання за характером був добрим, ніколи не проявляв агресії, безхитрісний. Може його охарактеризувати виключно з позитивної сторони. Коли навчався в школі, то його часто відвідувала бабуся. Після того, як ОСОБА_1 залишив школу, вона його більше не бачила;

- показання свідка ОСОБА_22 , яка пояснила, що працює поштаркою. Носила пенсію ОСОБА_2 . Агресії ОСОБА_1 до баби ніякої і ніколи не проявляв. Останній раз пенсію в кінці січня ОСОБА_2 не отримувала, оскільки ОСОБА_1 попрохав пенсію віддати ОСОБА_6 . Зазвичай пенсію отримувала сама ОСОБА_2 . Їй не відомо, про те, щоб ОСОБА_1 вживав спиртні напої. Нічого поганого про ОСОБА_4 їй баба ніколи не казала. Вона не бачила, щоб вони коли-небудь сварилися. ОСОБА_1 може охарактеризували виключно з позитивної сторони. В більшості випадків, коли баба отримувала пенсію, ОСОБА_1 був відсутнім. При ній ОСОБА_1 ніколи не забирав у баби пенсію. В будинку, коли вона приходила було чисто, біля баби стояла їжа, пляшок від алкоголю в будинку ніколи не бачила;

- показання свідка ОСОБА_23 , яка пояснила, що вона проживала по-сусідству з ОСОБА_2 . Коли саме це було не пам`ятає, але взимку, здається в понеділок, бачила ОСОБА_1 який вранці йшов з сумками на автобус. Потім на протязі тижня йшов сніг і біля будинку жодних слідів не було, тому сусід ОСОБА_14 в п`ятницю пішов до ОСОБА_6 , щоб вона сходила до баби та понесла їй їсти. Наскільки їй відомо, ОСОБА_6 не знала, що баба залишилася сама. В той же день, в п`ятницю, ввечері, ОСОБА_6 виявила мертву ОСОБА_2 . Відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були нормальні, свідком сварок між ними не була. Наскільки їй відомо, ОСОБА_1 вживав спиртні напої, але агресивності в поведінці не проявляв ніколи. ОСОБА_1 часто відвідував свою сестру та брата. З бабусею вона спілкувалася рідко, так як остання на подвір`я взимку не виходила. Бабуся їй ніколи не скаржилася на поведінку ОСОБА_4 . ОСОБА_1 вживав спиртні напої з її братом, а тому їй про це відомо. Їй відомо, що між ОСОБА_4 та дівчатами-підлітками в селі був якийсь конфлікт. Вони щось написали на воротях, кидали в нього каміння, а він казав, що викличе поліцію, кричав на них;

- показання свідка ОСОБА_24 , яка пояснила, що працює в магазині. ОСОБА_1 часто заходив в магазин і купляв продукти, порошок, мило. Горілки ОСОБА_1 ніколи не брав та п`яним вона його не бачила. ОСОБА_1 може охарактеризувати з позитивної сторони, агресії ніколи і ні до кого він не проявляв. Бабуся їй ніколи не скаржилася на онука;

- показання свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що поживає по-сусідству із ОСОБА_2 . Свідком сварок між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не був. ОСОБА_1 не часто вживав спиртні напої, але якщо вип`є то агресії з його боку не бачив;

- показання свідка ОСОБА_25 , яка пояснила, що знайома з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_4 у неї купляв молоко. Які відносини були між ОСОБА_4 та бабою не знає. П`яним його ніколи не бачила. Ніколи не чула, щоб хтось скаржився на поведінку ОСОБА_1 . Свідком агресії з боку ОСОБА_4 ніколи не була;

- показання свідка ОСОБА_26 , який пояснив, що проживав по-сусідству з ОСОБА_2 та ОСОБА_27 . ОСОБА_4 доглядав за бабою. Були випадки, що коли баба його примушувала щось робити, то він сердився на неї. ОСОБА_4 по життю спокійний, не агресивний. Бачив його кілька разів випивши, агресії він не проявляв, був тільки веселий. ОСОБА_4 бачив в понеділок, він йому казав, що збирається їхати до родичів. Пакет взяв та і пішов. Сніг в той день не йшов, а потім цілий тиждень йшов. Його здивувала та обставина, що він залишає бабу та їде, але він сказав, що за бабою пригляне тітка ОСОБА_6 , яку він попередив про свою поїздку. Через кілька днів після того, як поїхав ОСОБА_1 , ОСОБА_6 виявила мертвою ОСОБА_2 . Не бачив, щоб хтось приходив до баби після того, як ОСОБА_4 поїхав. До хвірточки слідів не було, а чи були сліди в дворі не звернув уваги. Також до будинку можна було підійти з боку, а не від дороги, але він не знає, чи були там сліди. В будинок заходив вже після того, як виявили мертву ОСОБА_2 .. Тілесних ушкоджень на ній не бачив , в будинку було холодно. Пам`ятає , що в будинку було розкидано речі по підлозі. З його точки зору, баба була не доглянута. ОСОБА_4 пішов з дому в понеділок, а бабу виявили в кінці тижня, десь в п`ятницю, бо в неділю було поховання. Останнім часом з бабою жив тільки ОСОБА_1 ;

- показання свідка ОСОБА_28 , який охарактеризував ОСОБА_1 з позитивної сторони. ОСОБА_1 ніколи п`яним не бачив, свідком сварок з участю ОСОБА_4 не був. Агресивності ОСОБА_4 ніколи не проявляв;

- показання свідка ОСОБА_29 , яка пояснила, що про смерть ОСОБА_2 їй повідомили ОСОБА_6 та ОСОБА_12 . Наскільки їй відомо, тоді пройшов сніг і жодних слідів до будинку ОСОБА_2 видно не було. Свідком сварок між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вона не була. Між собою вони жили дружно. А от коли приїжджала дочка ОСОБА_2 – ОСОБА_9 з онуками, то були постійні сварки. Вони вимагали грошей в баби. ОСОБА_4 бабу не бив і не ображав, а інші родичі били. Коли приїжджали інші онуки, то баба тікала від них до неї. Вона часто бачила ОСОБА_4 в стані алкогольного сп`яніння. Його поведінка при цьому змінювалася, але агресії він ніколи не проявляв. Баба скаржилася їй на онуку ОСОБА_5 та казала, що онук ОСОБА_30 бив її. Вона відвідувала бабу вдома. В хаті було тепло, їсти наварено. ОСОБА_31 баба завжди відзивалася добре, називала його господарем;

- показання свідка ОСОБА_32 , яка пояснила, що ОСОБА_2 знала з молодості, оскільки разом з нею працювали в колгоспі. З ким останнім часом проживала ОСОБА_2 та про обставини її смерті їй нічого не відомо. ОСОБА_1 вона не знала, а тому охарактеризувати його не може;

- показання свідка ОСОБА_33 , яка пояснила, що взимку, точного числа та року вона не пам`ятає, зустріла свого знайомого ОСОБА_13 та він дав їй гроші, щоб купила горілки. Вона купила горілки і вони разом її розпивали. Потім в будинок зайшов ОСОБА_1 та вживав горілку разом з ними. Вона вийшла на подвір`я, щоб справити свої природні потреби, а ОСОБА_4 , як їй здалося, хотів її зґвалтувати. ОСОБА_13 побачив це, та взявши палку замахнувся нею на ОСОБА_4 . ОСОБА_1 вихопив з рук ОСОБА_13 палку та поламавши її на дві частини залишив будинок . Серія знає не дуже добре, але люди говорять, що він трудяга. Коли вони розпивали спиртні напої, то ОСОБА_4 щось сказав за бабу, і вона так зрозуміла, що її вже немає в живих;

- показання свідка ОСОБА_34 , який пояснив, що проживає по-сусідству з ОСОБА_19 в с. Попівка Миргородського району. ОСОБА_1 не знає, його не бачив і з ним ніколи не спілкувався;

- показання свідка ОСОБА_35 , який пояснив, що ОСОБА_1 знає з дитинства, але з ним не спілкувався. ОСОБА_2 не знав і нічого про неї сказати не може. Охарактеризувати ОСОБА_1 не може ніяк. В протоколі про допит його в якості свідка стоїть не його підпис. Його на досудовому розслідуванні ніхто не допитував;

- показання свідка ОСОБА_36 , який пояснив, що в 2015 році працював слідчим Миргородського ВП, проводив першочергові слідчі дії по справі про заподіяння тілесних ушкоджень, що потягли смерть ОСОБА_2 . На час огляду будинок був замкнутий на замок, тому саме на ОСОБА_1 впала підозра. Проводив слідчий експеримент в ході якого досліджувався замикаючий пристрій на дверях будинку. Двері в будинку були в занедбаному стані. Металеві петлі неодноразово протягом функціонування знімалися. Був незадовільний стан запираючого пристрою. Скоби він сам не витягував, але якщо їх добре потягнути, то вони б витягнулися. З його точки зору в будинок можна було зайти не відчиняючи замка, зважаючи на стан запираючого пристрою. Не пам`ятає, чи проводив допит ОСОБА_1 , але спілкувався з ним. Він ніяк не міг пояснити того що сталося, з його пояснень він нічого не зрозумів. Прямих доказів, які б вказували на те, що побив ОСОБА_2 саме ОСОБА_1 не було. Жоден свідок прямо не вказував на ОСОБА_1 , як на особу, яка побила ОСОБА_2 ;

- протокол огляду місця пригоди -території будинковолодіння розташованого в АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_1 , та фототаблицею до нього, в якому дається детальний опис, як території будинковолодіння так і приміщень будинку. Зафіксовано виявлення на підлозі в приміщенні однієї з кімнат трупу ОСОБА_2 зі слідами тілесних ушкоджень на тілі. Будь-яких слідів проникнення до будинку не виявлено. При огляді виявлено та вилучено сліди пальців рук, светр бежевого кольору зі слідами речовини бурого кольору, клочки волосся, слід рукавичок, светр зі слідами РБК;

- ухвалу слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку в житловому будинку та господарських будівлях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ;

- протокол огляду трупа ОСОБА_2 в приміщенні моргу Миргородської ЦРЛ, з фото таблицею до нього, з якого вбачається, що в ході огляду з трупа відібрано зрізи нігтів з обох рук, зрізи волосся, мікрочастинки з долоней рук, вилучено одяг померлої –жіночий сарафан. Труп дактилоскоповано;

- лікарське свідоцтво про смерть, за яким причиною смерті ОСОБА_2 названо травматичний шок, множинні переломи ребер;

- протокол обшуку на підставі ухвали слідчого судді в житловому будинку, господарських та інших будівлях та земельній ділянці, які знаходяться в АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_37 та який перебуває у фактичному володінні ОСОБА_19 за результатами якого ОСОБА_19 видано і працівниками поліції вилучено: дві сумки, які 2 лютого 2015 року привіз та залишив у неї її брат ОСОБА_1 : пакет чорного кольору та сумку господарську, дубльонку та шапку. Також, як вбачається з протоколу обшуку, було проведено особистий обшук ОСОБА_1 в ході якого вилучено його особисті речі: шкарпетки шерстяні штани сірого кольору, чоловічі штани камуфляжні, шкарпетки чорні, труси сірого кольору, шорти чорного кольору;

- протокол огляду речей, з фото таблицею до нього, з якого вбачається, що було проведено огляд речей вилучених в ході обшуку в будинковолодінні розташованому в АДРЕСА_3 . Дається опис всіх вилучених речей. Зафіксовано виявлення на вилученій шапці нашарувань речовини бурого кольору, на вилученому пакеті чорного кольору на його зовнішній та внутрішній поверхнях нашарувань речовини бурого кольору у формі мазків;

- протокол проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді в житловому будинку та господарських будівлях (садибі), розташованій в АДРЕСА_1 , фото таблицею та план-схемою до нього, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_6 в присутності понятих розповіла та показала на місці про обставини виявлення нею разом з ОСОБА_38 трупа ОСОБА_2 , про обстановку в будинку, яку вони виявили, зокрема виявлення в кімнаті спальні розкиданого чоловічого одягу: на ліжку –чорної куртки, на стільці - чорних спортивних штанів. На речах виявлено нашарування речовини бурого кольору в зв`язку з чим під час проведення вище згаданої слідчої дії виявлені речі були вилучені. Також зафіксовано виявлення та вилучення навісного замка із ключами від вхідних дверей будинку;

- протокол слідчого експерименту із свідком ОСОБА_23 , з план-схемою та фото таблицею до нього, яка в присутності понятих розповіла та показала на місці про обставини за яких вона бачила ОСОБА_1 26.01.2015 року, який йшов від будинку за місцем свого проживання в напрямку будинку культури з двома сумками. Також посвідчила, що після від`їзду ОСОБА_1 жодних осіб на території будинковолодіння по АДРЕСА_1 вона не бачила , як не бачила і слідів;

- протокол слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_33 , з якого вбачається, що свідок в присутності понятих пояснила, що 15 січня 2015 року вона перебувала вдома у ОСОБА_13 та до нього також прийшов ОСОБА_1 і вони втрьох вживали горілку. ОСОБА_1 намагався позичити гроші у ОСОБА_13 , але останній йому в цьому відмовив. Потім ОСОБА_1 придбав ще одну пляшку горілки, яку вони також випили, після чого вона вийшла на подвір`я а вслід за нею вийшов ОСОБА_1 , який намагався її зґвалтувати спочатку на подвір`ї, а потім, коли вона зайшла до будинку, то в приміщенні будинку, але ОСОБА_13 перешкодив йому в цьому, відтягнувши його від неї. У відповідь, ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_13 і він впав на підлогу. ОСОБА_1 підійшов до нього та сказав : «Дід вставай, хвате мені одного клопоту». Також свідок вказала про те, що розповідала, що буде йти в будинок престарілих і чи не хоче ОСОБА_1 туди відправити свою бабу, на що ОСОБА_1 відповів, що бабу туди відправляти вже нічого;

- протокол огляду місця події, план-схемою до нього та фото таблицею - території, прилеглої до будинковолодіння за місцем проживання ОСОБА_1 , в якому зафіксовано розташування сусідніх будинковолодінь та будівель територіальної громади;

- протоколи пред`явлення речей для впізнання, з фото таблицями до них, з яких вбачається, що свідки ОСОБА_33 та ОСОБА_6 серед пред`явлених їм для впізнання речей, впізнали, як таку, що належить ОСОБА_1 , кофту вилучену з місця події – будинковолодіння , де було виявлено труп ОСОБА_2 ;

- протокол обшуку на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтава житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1 , з фото таблицею до нього, з якого вбачається що в ході обшуку було виявлено та вилучено медичну документацію, оригінал ідентифікаційного коду ОСОБА_1 , повідомлення з пенсійного фонду, довідку-характеристику на ОСОБА_1 , зарядний пристрій та навушники до телефону;

- ухвали слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтава про тимчасовий доступ до речей і документів, на підставі яких з метою перевірки інформації про місце знаходження ОСОБА_1 в період часу з 0 год. 25.01.2015 року по 17 год. 14.04.2015 року було надано доступ до телефонів, якими користувався ОСОБА_1

- протокол тимчасового доступу до речей та документів . В ході слідчої дії вилучено інформацію на електронному носії, де зазначено відомості про час, тривалість та місце здійснення вхідних та вихідних дзвінків та коротких текстових повідомлень із зазначенням типу з`єднань та адреси базових станцій;

- постанову прокурора про відібрання у ОСОБА_1 біологічних зразків для проведення експертизи та протокол отримання зразків для експертизи, з яких вбачається , що у ОСОБА_1 було відібрано зрізи нігтів з усіх пальців рук, пучки волосся з голови, здійснено забір крові;

- висновки судово-медичних експертиз трупа ОСОБА_2 , з яких вбачається, що при дослідженні трупа ОСОБА_2 у неї були виявлені наступні тілесні ушкодження: переломи 3,8,9 ребер справа, 7-10-го ребер зліва по середньо-ключичній лініях та 4-7 ребер по лівій середньопахвовій лінії з крововиливами в місцях переломів; перелом під`язикової кістки з крововиливами у м`які тканини навколо; крововиливи у м`які тканини голови тім`яної ділянки зліва; синці, що розташовані: в надбрівній ділянці справа, навколо правого ока з розповсюдженням на виличну ділянку та щоку, в ділянці кута нижньої щелепи справа, на верхній губі справа, в ділянці підборіддя справа, з розповсюдженням на передню поверхню шиї в верхній та середній третинах та в ділянці верхньої губи зліва, підборіддя зліва, лівої щоки, передньо-бокової поверхні шиї зліва, що зливаються між собою, в надбрівній ділянці зліва та навколо лівого ока з розповсюдженням на виличну ділянку, що зливаються між собою, на зовнішній поверхні лівого ліктевого суглобу, на зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, на задній поверхні лівого передпліччя в середній третині, на тілі лівої кисті в проекції 1-2 п`ястних кісток, на задній поверхні нижньої третини правого передпліччя, на передньо-зовнішній поверхні середньої третини правого стегна, на внутрішній поверхні правого колінного суглобу, на зовнішній поверхні верхньої та середньої третини правої гомілки, на передній поверхні середньої третини лівого стегна , на зовнішній поверхні лівого колінного суглобу з розповсюдженням на верхню третину зовнішньої поверхні гомілки, на внутрішній поверхні середньої третини лівого стегна, на внутрішній поверхні верхньої та середньої третини правого стегна, на внутрішній поверхні нижньої третини правої гомілки, на зовнішній поверхні середньої третини лівої гомілки, на внутрішній поверхні середньої третини лівої гомілки, які моголи утворитися не менш , ніж від 41 точки прикладання сили твердих тупих предметів, якими також могли бути удари руками, ногами, з силою, достатньою для їх утворення по давності утворення можуть відповідати 3-4 добовій давнині та по ступеню тяжкості можуть оцінюватися тільки у своїй сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті. Причиною смерті ОСОБА_2 стала тупа травма грудної клітини, яка призвела до виникнення чисельних переломів ребер зправа та зліва по декількох анатомічних лініях та ускладнилася шоком тяжкого ступеню. Смерть ОСОБА_2 могла настати 30.01.2015 року близько 03-06 години Тілесні ушкодження могли бути заподіяні ОСОБА_2 25.01.2015 року;

- висновок дактилоскопічної експертизи слідів пальців рук виявлених та вилучених з будинку розташованого в АДРЕСА_1 , з якої вбачається, що сліди №1,5, 6, 7 долоней рук залишені відтиском долоні лівої руки ОСОБА_1 , слід №4 пальця руки залишений відбитком середнього пальця лівої руки ОСОБА_1 , сліди №8 та 9 долоней рук залишені відтиском долоні правої руки ОСОБА_1 ;

- висновок трасологічної експертизи, з якої вбачається, що наданий на дослідження навісний замок вилучений в АДРЕСА_1 знаходиться в справному стані, на поверхнях корпусу та дужках замка відсутні сліди сторонніх предметів. Відсутність на поверхнях основних та додаткових дисків замикаючого секрету замка дефектів форми, вм`ятин, подряпин та трас на них вказує на те, що наданий на дослідження навісний замок, відкривався наданими на дослідження ключами або точною копією даних ключів, так як точна копія як і оригінал не залишає сліду при відмиканні та замиканні замка на відміну від відмикання стороннім предметом;

- висновок імунологічної експертизи з якої вбачається, що кров ОСОБА_2 належить до А (ІІ) групи, які властиві антиген А та ізогемаглютинін анти-В. Кров ОСОБА_1 належить до В (ІІІ) групи, які властиві антиген В та ізогемаглютинін анти-А. На кофті наданій на дослідження, що була вилучена при огляді місця пригоди знайдена кров людини, де виявлений антиген А Ця кров може походити від громадянки ОСОБА_2 . Походження цієї крові від громадянина ОСОБА_1 виключається. На штанях сірого кольору наданих на дослідження кров не знайдена;

- висновок судово-імунологічної експертизи речей вилучених з трупа ОСОБА_2 , з якої вбачається, що на платті без рукавів наданому на дослідження знайдена кров людини, де виявлений антиген А. Кров в цих слідах може походити від громадянки ОСОБА_2 . Походження цих слідів крові від громадянина ОСОБА_1 виключається;

- висновок судово-психіатричної експертизи за яким ОСОБА_1 в період інкримінованого йому діяння виявляв та в даний час виявляє легку розумову відсталість із значним порушенням емоцій та поведінки. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, він не міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. На час проведення експертизи під експертний також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом;

- висновок судово-медичної експертизи гістологічних препаратів від трупа ОСОБА_2 , з якої вбачається, що у наданих гістологічних препаратах від трупа ОСОБА_2 виявлено у препаратах №1,№2, що марковані, як «м`які тканини шиї зліва та справа» - присутні масивні крововиливи, давність яких в одних полях зору до доби, а у інших –до двох діб. У препараті №3, що маркується як «м`які тканини голови права тім`яна»- масивний інфільтративного характеру крововилив у товщі жирової клітковини, давність якого хвилин та десятки хвилин;

- висновок судово-медичної експертизи під`язикової кістки, фрагменту ребра ОСОБА_2 , згідно якої на під`язиковій кістці та на 7-му ребрі, вилучених з трупа ОСОБА_2 , виявлені численні переломи. Так на під`язиковій кістці виявлено по два переломи обох великих ріжків, вони є згинальні, мають однакові морфологічні ознаки і виникли від тупого предмету (предметів). На 7-му ребрі знайдено два повні переломи та один застарілий перелом з ознаками неповної консолідації (з ознаками формування кісткової мозолі). Два повні переломи -згинальні, мають однакові морфологічні ознаки і, найбільш ймовірно, виникли від дії тупого предмету (кулак, тощо), а місцем прикладання сили був фрагмент ребра між цими переломами;

- висновок повторної комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_2 згідно якої смерть ОСОБА_2 настала внаслідок закритої травми грудей з розвитком шоку. Тупа травма грудної клітки у вигляді переломів ребер з крововиливами в міжреберні м`язи в їх проекції перебуває зі смертю ОСОБА_2 у прямому причинно-наслідковому зв`язку. Достовірно висловитись щодо давності утворення травми грудної клітки не є можливим. Враховуючи морфологічні особливості виявлених при проведенні експертизи трупа ОСОБА_2 численних синців тіла, можна вказати, що вони могли утворитись приблизно за три-чотири доби до настання смерті. Дані ушкодження в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті не перебувають. Судово-медичних ознак, що б вказували на настання смерті ОСОБА_2 внаслідок механічної асфіксії немає, отже зазначені ушкодження не перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті. Крововилив у м`які тканини голови не має з настанням смерті ОСОБА_2 причинного зв`язку та , з урахуванням відсутності реактивних змін, утворився незадовго до настання її смерті. Судово-медичних даних щодо можливості вживання їжі та рідин протягом певного часу після перелому під`язикової кістки такого характеру немає.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності надані стороною обвинувачення докази, перераховані вище, перевіривши їх на предмет належності та допустимості, суд, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості приходить до наступних висновків.

Стороною обвинувачення не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння передбаченого ст. 121 ч.2 КК України.

Безпосередніх свідків вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечного діяння, яке полягало в заподіянні ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, що потягли її смерть немає.

Допитані в ході судового слідства свідки з позитивної сторони охарактеризували ОСОБА_1 , вказували на відсутність в його поведінці агресивності.

Свідок ОСОБА_33 при її допиті в ході судового слідства вказувала, що вона сприймала окремі слова ОСОБА_1 , як такі, які свідчили про те, що ОСОБА_2 вже немає в живих, в той же час зазначала, що прямо про смерть ОСОБА_39 він не повідомляв.

Суд не може визнати належним доказом вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечного діяння особисте сприйняття свідком ОСОБА_33 певних подій з чужих слів.

Як на докази вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_1 сторона обвинувачення послалася на протокол огляду місця пригоди в ході якого було виявлено та вилучено светр належний ОСОБА_1 на якому виявлені сліди крові загиблої та на сліди пальців рук останнього виявлені в ході огляду місця пригоди.

Знову ж таки, суд не вважає дані докази свідченням вчинення саме ОСОБА_1 суспільно-небезпечного діяння, оскільки, як встановлено в ході судового слідства, ОСОБА_1 проживав разом з ОСОБА_2 за однією адресою, здійснював за нею догляд, а отже логічним є виявлення в будинку саме його слідів пальців рук та його речей. Наявність на светрі ОСОБА_1 слідів крові ОСОБА_2 не може свідчити про те, що саме він наніс тілесні ушкодження особі, адже його светром який знаходився в будинку за місцем його проживання могла скористатися будь-яка особа з метою приховання своїх протиправних дій.

Крім того, допитаний в ході судового слідства в якості свідка ОСОБА_36 , який на досудовому розслідуванні проводив огляд місця пригоди пояснив суду про те, що двері в будинку були в занедбаному стані. Металеві петлі неодноразово протягом функціонування знімалися. Був незадовільний стан запираючого пристрою. Скоби він сам не витягував, але якщо їх добре потягнути, то вони б витягнулися. З його точки зору в будинок можна було зайти не відчиняючи замка, зважаючи на стан запираючого пристрою. Дані показання свідка ОСОБА_36 підтверджуються фото таблицею до протоколу обшуку житлового будинку від 22.04.2015 року (а.с.38-54т.2;), фото таблицею до протоколу проведення слідчого експерименту (а.с.234-241, т.1) на якій чітко зафіксовано стан петель на запираючому пристрої на вхідних дверях до будинку.

Сторона обвинувачення посилалася, як на доказ вчинення саме ОСОБА_1 суспільно-небезпечного діяння на показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_26 з приводу того, що на снігу на території будинковолодіння були відсутні будь-які сліди. Але з моменту залишення ОСОБА_1 будинку минуло кілька днів, в цей період часу неодноразово йшов сніг, як зазначали свідки, а отже, відсутність слідів на території будинковолодіння на час виявлення трупа ОСОБА_2 не може свідчити про відсутність доступу до будинку інших осіб . Також судом зі слів свідків, встановлено, що до будинку можна було підійти від городів, при цьому на території будинковолодіння слідів би не залишилося.

Крім того, з точки зору суду, стороною обвинувачення безсумнівно не доведено погодних умов на території с. Савинці Миргородського району в період з 23 січня 2015 року по 30 січня 2015 року, оскільки таким доказом не може бути інформація надана Полтавським обласним центром з гідрометеорології (а.с.135 т.2), адже в ній прямо зазначено, що метеорологічні спостереження по території с. Савинці Миргородського району Полтавської області не проводяться. В цій інформації зазначені дані метеорологічних спостережено на метеостанції Лубни Полтавської області.

В ході досудового розслідування під час обшуку в будинковолодінні ОСОБА_19 було вилучено дві сумки, які привіз та залишив у неї її брат ОСОБА_1 , дубльонку та шапку. Також, вилучено особисті речі ОСОБА_1 в які він був одягнутий: шкарпетки шерстяні, штани сірого кольору, чоловічі штани камуфляжні, шкарпетки чорні, труси сірого кольору, шорти чорного кольору. Експертного дослідження цих речей проведено не було. Отже, згадані речі жодним чином не підтверджують причетність ОСОБА_1 до вчинення суспільно-небезпечного діяння.

Суд визнає недопустимими доказами по справі протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії,-зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 25.06.2015 року та від 12.06.2015 року (т. 2, а.с. 167-183) з наступних обґрунтувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Таким чином, законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.

Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Обов`язковим елементом порядку отримання доказів в результаті НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.

Документи, які стали правовою підставою проведення НСРД (зокрема, не розсекречені на момент звернення до суду з обвинувальним актом), не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною.

Стороною обвинувачення не надано суду ( не розкривався він і стороні захисту) основного документу на підставі якого було проведено НСРД в даному кримінальному провадженні, і на який мається посилання в протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій,- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме: ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області від 10.03.2015 року.

Вирішуючи питання допустимості проведених по справі НСРД, суд враховує правову позицію Верховного Суду по справі №640/6847/15-к від 16.10.2019 року. При цьому Велика Палата ККС/ВС сформувала наступні правові висновки.

Якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів не відкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення.

Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України з тієї причини, що їх не було в розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.

Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.

Якщо в ході розгляду кримінального провадження у суді було задоволене повторне клопотання прокурора про розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, і розсекречено їх, то відповідні процесуальні документи як такі, що отримані стороною обвинувачення після передачі справи в суд, повинні бути відкриті згідно з частиною одинадцятою статті 290 КПК України.

Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду, і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.

Отже, безумовно, прокурор під час досудового розслідування повинен звернутися до відповідної експертної комісії з питань таємниць з клопотанням про розсекречення таких матеріалів.

Судом встановлено, що на досудовому розслідуванні сторона обвинувачення не зверталася з клопотанням до Апеляційного суду Полтавської області про розсекречення процесуальних документів, які стали підставою проведення НСРД, тобто не приймала жодних заходів для виконання вимог ст. 290 КПК України.

Зважаючи на викладене, суд визнає недопустимими доказами по справі в порядку ст. 87 КПК України вищезгадані протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій,-зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

Також судом звертається увага на наступні обставини.

Осудність є однією з загальних ознак суб`єкта злочину, юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності. Виходячи з передбачених ст. 19 КК України критеріїв, відповідний стан особи характеризується здатністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Неосудна особа позбавлена такої здатності унаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, що вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути піддана за рішенням суду примусовим заходам медичного характеру.

Виходячи з положень статей 23, 24 КК України умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання.

Усвідомлення означає розуміння не лише фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу конкретного злочину, а і його негативного соціального значення у виді суспільної небезпеки. Зокрема, при вчиненні крадіжки, заподіяння тілесних ушкоджень, винний усвідомлює, що він порушує право власності, чи право особи на особисту недоторканість, на життя .

Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.

Таким чином, умисна форма вини передбачає правильне відображення у свідомості суб`єкта як фактичних, так і юридичних ознак злочину, обов`язковою передумовою чого є осудність.

Мотив злочину - це усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яке викликає намір діяти певним чином. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.

Мотивованість та цілеспрямованість є ознаками усвідомленої вольової діяльності людини. Прояв таких ознак є неможливим у разі порушень психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх діянь та керувати ними.

Відповідно до дослідженого судом висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 визнаний неосудною особою.

З зазначеним станом, що є юридичним критерієм неосудності, несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу у розумінні ст. 24 КК України, а також мети і мотиву як ознак суб`єктивної сторони злочину.

Тому, висновки сторони обвинувачення в клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру (клопотання затверджене старшим прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Полтавської області) про таке психічне ставлення неосудної особи до вчиненого суспільно небезпечного діяння не ґрунтуються на правильному тлумаченні закону про кримінальну відповідальність, яке б відповідало його точному змісту, що беззаперечно є свідченням неправильного застосування такого закону.

Також суд звертає увагу, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру гарантує захист прав, свобод та законних інтересів осіб з психічними розладами, тому розгляд таких проваджень має спеціальну процедуру, яка урегульована спеціальними нормами закону.

Зокрема, статтею 505 КПК України передбачено, що обов`язковими обставинами, які підлягають доказуванню у такому кримінальному проваджені є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення цього суспільно небезпечного діяння цією особою, при цьому враховуються і інші обставини (інформація про психічні розлади, поведінка, небезпечність особи, розмір завданої шкоди, тяжкість заподіяних тілесних ушкоджень).

Тобто, предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, а умисел, мета і мотив є елементами суб`єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи, на що прокурор який затверджував клопотання, не звернув увагу.

Суд наголошує, що верховенство права (частина перша статті 8 КПК) є засадою кримінального провадження, відповідно до якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечного діяння передбаченого ст. 121 ч.2 КК України не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який також знайшов свій вияв і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумцій факту.

Відповідно до ч.2 ст.22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Згідно з вимогами ч.3 ст.26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на розгляд сторонами та віднесені до їх компетенції цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст.22,26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Прокурор, приймаючи участь у судовому засіданні, після дослідження всіх доказів по справі перед оголошенням початку судових дебатів не скористався своїми правами, передбаченими ст.ст.338, 340 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 513 КПК України встановивши, що суспільно-небезпечне діяння, кримінальне правопорушення не було вчинено або вчинено іншою особою, а також якщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно-небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває кримінальне провадження.

З урахуванням наданих стороною обвинуваченням і досліджених судом доказів, враховуючи, що можливості для збору додаткових доказів вичерпано і не пропонується стороною обвинувачення, в той же час залишилися нез`ясованими обставини, які мають суттєве значення для ухвалення рішення, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено і судом не здобуто жодних переконливих доказів, що отримані законним шляхом, вчинення суспільно-небезпечного діяння передбаченого ст. 121 ч.2 КК України саме ОСОБА_1 , тому суд прийшов до переконання, що в задоволенні клопотання слід відмовити, а кримінальне провадження закрити.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч.9 ст.100 КПК України.

Застосований відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді передання на піклування брату ОСОБА_3 з обов`язковим лікарським наглядом за місцем тимчасового проживання –скасувати.

Керуючись ст.ст. 503; 505; 512; 513 КПК України, ст. ст. 93, 94 КК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у застосуванні примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з суворим наглядом щодо ОСОБА_1 .

Кримінальне провадження про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з суворим наглядом за ознаками суспільно-небезпечного діяння передбаченого ст. 121 ч.2 КК України закрити.

Скасувати застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді передання на піклування брату ОСОБА_3 з обов`язковим лікарським наглядом за місцем тимчасового проживання.

Речові докази по справі, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області: 9 слідів пальців рук, 1 слід рукавички, два пучка волосся, светр бежевого кольору зі слідами речовини бурого кольору, зрізи нігтьових пластин з обох рук, зрізи волосся з 5-ти ділянок голови, мікрочастки з долонь рук, сарафан, зрізи нігтьових пластин та зрізи волосся ОСОБА_1 , зразки крові –знищити.

Речові докази по справі, які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області : куртку коричневого кольору, штани гірчичного кольору, светр чорного кольору, шкарпетки сіро-коричневого кольору, штани сірого кольору, штани військового зразку, шкарпетки чорного кольору, труси сірого кольору, шорти чорного кольору, дублянку чорного кольору, шапку, пакет чорного кольору, зимові ботинки, чек, зарядний пристрій, навушники, повідомлення ОСОБА_2 –повернути законному представнику ОСОБА_1 – ОСОБА_3 .

Речові докази по справі: медичні документи на 4-х аркушах, ідентифікаційний код ОСОБА_1 , повідомлення пенсійного фонду, довідку-характеристику –залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів, з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

СуддяС. В. Андрущенко-Луценко