
Виноградівський районний суд Закарпатської області
______________
Справа № 299/226/19
У Х В А Л А
19.03.2020 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В., при секретарі Казимірська Н.В., за участі скаржника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП у Закарпатській області про закриття кримінального провадження,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді із скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що не відповідає нормам Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), оскільки винесена передчасно без урахування всіх доказів по справі. В скарзі зазначає, що в рамках кримінального провадження слідчим не було проведено всіх необхідних слідчих дій, направлених на збирання доказів, що свідчать про злісне ухилення її колишнього чоловіка від сплати аліментів, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та направити кримінальне провадження для продовження розслідування.
Крім того, скаржник посилається на те, що постанова слідчого була отримана нею лише 24 лютого 2020 року, і слідчим вказана інформація не спростована, матеріали кримінального провадження не містять доказів отримання постанови про закриття кримінального провадження скаржником.
Згідно ст. 304 ч. 1 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Таким чином, слідчий суддя зазначає, що скарга подана до суду скаржником у встановлений кримінальним процесуальним законом України строк.
При розгляді скарги в суді ОСОБА_1 скаргу підтримала та просила суд таку задовільнити з підстав наведених у ній.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги у їх відсутності.
Заслухавши скаржницю, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши обґрунтованість скарги матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 307 КПК України, п. 12 роз`яснення ВССУ від 09.11.2012 року зазначено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора постановляється ухвала, зокрема, про скасування рішення слідчого чи прокурора у випадку визнання його незаконним.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до ст. 2 КПК України - завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до постанови слідчого СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУ Національної поліції у Закарпатській області Микуляк А.М. від 26.03.2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070080001271 від 12.12.2018 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КК України.
Вказана постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, стабільного доходу немає, а від так в його діях відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч.1-2 та 6 ст.223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно з ч.1 ст.91КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч.2 ст.84КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Відповідно до ч.2 ст.9КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Водночас слідчим не було дотримано вимог статті 284 КПК України, оскільки диспозиція статті 164 КК України передбачає злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), об`єктивна сторона злочину якого характеризується бездіяльністю особи, що полягає у злісному ухиленню від сплати аліментів та може полягати у приховуванні доходів, зміні місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця та ін.
Проте, слідчим в ході досудового розслідування не вживались заходи на отримання інформації про наявність чи відсутність доходів у боржника, про його місце роботи, в період не сплати аліментів, наявність у нього нерухомого майна, не проводився допит всіх можливих свідків, які б могли надати інформацію про доходи та спосіб життя останнього. Посилання ж слідчого лише про те, що особа не може знайти роботу не може слугувати безпосередньою підставою для закриття кримінального провадження, адже слідчий навіть не перевірив вказану інформацію.
Таким чином, постанова слідчого Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області Микуляк А.М. про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам закону, оскільки винесена без всебічного, повного та об`єктивного дослідження даних, на які посилається в скарзі заявник.
Проте, як перевірено слідчим суддею, при винесенні оскаржуваної постанови слідчим в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам, повідомленим заявником, та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.
Згідно принципу публічності, закріпленого вст. 25 КПК України, слідчий зобов`язаний в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч. 4ст. 38 КПК Україниорган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Тому враховується, що у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов`язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у дослідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відтак, враховуючи вищенаведене, слідчим СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області Микуляк А.М. винесено постанову від 26.03.2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070080001271 від 12.12.2019 року передчасно та необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, приходжу до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною, винесеною без врахування вимог ст. 284 КПК України, без всебічного урахування усіх доказів та обставин справи, а відтак скаргу ОСОБА_1 слід задоволити.
Під час досудового розслідування слід в повній мірі перевірити доводи ОСОБА_1 , встановити місцезнаходження ОСОБА_1 , та допитати його, встановити та допитати родичів, друзів, сусідів та колег правопорушника, які володіють інформацією про його місце знаходження, джерела його існування, тощо, з метою встановлення наявності нерухомого майна, долучити витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, метою встановлення наявності рухомого майна, долучити довідку сервісного центру МВС, з метою встановлення наявності джерел доходів правопорушника направити запити до компетентних органів, які володіють інформацією про наявність нарахування коштів останньому, та інші необхідні слідчі дії після чого винести законне та обґрунтоване рішення в порядку КПК України.
Керуючись ст. ст. 303-307, 318, 376 КПК України, -
У Х В А Л И В:
Скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Постанову слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Микуляк А.М. від 26.03.2019 року про закриття кримінального провадження № 12018070080001271 від 12.12.2018 року - скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 12018070080001271 від 12.12.2018 року направити СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП у Закарпатській області для продовження розслідування.
Відповідно до ч.3 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя В. В. Леньо
Судове рішення № 88337089, Виноградівський районний суд Закарпатської області було прийнято 19.03.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 299/226/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: