Рішення № 88336850, 16.03.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/113/2020

Номер справи 243/7805/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

« 16 » березня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Гончарової А.О.,

за участю секретаря судового засідання – Олійник А.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 13 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» до ОСОБА_1 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

ТДВ СК «Кредо» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування, обґрунтувавши свої вимоги тим, що ТОВ «СК «КРЕДО» та ОСОБА_2 07.09.2015 року уклали договір страхування поліс № АІ/8780368, згідно з яким Позивач зобов`язався у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". При цьому, позивачем вартість полісу № АІ/8780368 для Третьої особи, на підставі ст. 13.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", була зменшена на 50%.

Об`єктом страхування за Договором є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем ВАЗ 21102 держ.знак НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 19 серпня 2016 року о 18 годині 50 хвилин, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21102, д/н НОМЕР_1 , по вул. Добровольського у напрямку вул. Г.Лозановича до вул. Шовковичної поблизу буд. №2 вул. Добровольського м. Слов`янська Донецької області, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем GEELY Emgrand-7 н/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , що рухався попереду у попутньому напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальний збиток.

У відповідності до постанови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12.09.2016 року винним у спричиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди є водій автомобілю ВАЗ 21102 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Згідно зі Звітом про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу, № 99 /16-08 від 31.08.2016 року, складеного СПД ОСОБА_4 сума складає 52905,72 гривень. Сума страхового відшкодування до виплати Страхувальнику з урахування визначеної Договором страхування франшизи на підставі Страхового акту № ОСГПО-7116852 від 27.09.2016 року складає 47615,15 гривень.

Зазначене страхове відшкодування виплачено потерпілій особі на підставі заяви-узгодження ОСОБА_5 та платіжного доручення № 3654 від 28.09.2016 року, в повному розмірі.

Оскільки, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8780368. був виданий на ім`я ОСОБА_2 з застосуванням пільг, а під час ДТП застрахованим транспортним засобом керував ОСОБА_1 , то в силу ст. 38-1.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у Відповідача виникає обов`язок компенсувати Позивачу 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

На підставі викладеного, сума позовних вимог складає — 23 807,58 гривень.

Звертаю увагу суду на те, що Позивач не скористався своїм правом досудового врегулювання спору, та не надсилав на адресу Відповідача претензії.

В зв`язку з викладеним просить суд стягнути з відповідача на свою користь у рахунок відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування 23 807,58 гривень та судовий збір в розмірі 1921,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, справу просив розглянути без його участі, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 7 вересня 2015 року між Позивачем та його батьком ОСОБА_2 , був укладений страховий договір, підтверджений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8780368. У відповідності до умов вказаного полісу страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «ВАЗ» 21102, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 , сплатити страхове відшкодування за шкоду, заподіяну третім особам.

19 серпня 2016 року о 18 годині 50 хвилин, він керуючи автомобілем «ВАЗ» 21102, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 по вул. Добровольського у напрямку вул.Г.Лозановича до вул.Шовковичної де поблизу буд.2 вул. Добровольського м. Слов`янська Донецької області, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем GEELY Emgrand-7 номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . При цьому, останній зазнав матеріального збитку.

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2016 року я відповідач був визнаний винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.

На підставі страхового акту №ОСГПО-7116852 від 27 вересня 2016 року власнику автомобіля GEELY Emgrand-7 номерний знак НОМЕР_3 28 54 ІМ ОСОБА_5 позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 47 615,15 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3654 від 28 вересня 2016 року, тобто позивач вважає, що його фактично понесені витрати склали 47 615,15 грн. А тому, згідно приписів ст. 1191 ЦК України, а також згідно з пунктом 13.2 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач звернувся до відповідача зі зворотними вимогами та просить стягнути з нього на свою користь вищевказані збитки у розмірі 50% від виплаченого страхового відшкодування, а саме 23 807,58 грн.

Зазначає, що не отримував від позивача претензію про відшкодування збитків позивача і ознайомився з нею лише, коли отримав позовну заяву з доданими матеріалами з суду.

У постанові Великої палаті Верховного суду від 4 липня 2018 року Справа №755/18006/15-ц, Провадження № 14-176 цс 18, вказано, що страховику слід відмовляти у задоволенні позову про відшкодування збитків у порядку регресу у випадку, якщо страховик не надав суду докази, які підтверджують отримання відповідачем або страховиком потерпілої у дорожньо-транспортній пригоді сторони претензії у порядку досудового врегулювання по справам про відшкодування збитків у порядку регресу, або відмови у задоволенні такої претензії в добровільному порядку.

Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.

Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до наступного висновку.

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12.09.2016 року по справі № 243/6951/16-п відповідач ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Постановою суду від 12.09.2016 року, яка набула законної сили, встановлено, що 19 серпня 2016 року о 18 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ» 21102, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 по вул. Добровольського у напрямку вул.Г.Лозановича до вул.Шовковичної поблизу буд.2 вул. Добровольського м. Слов`янська Донецької області, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем GEELY Emgrand-7 номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , що рухався попереду у попутньому напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальний збиток.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 31.08.2016 року за №99/16-08 встановлено, що вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля GEELY Emgrand-7 номерний знак НОМЕР_2 становить 52905,72 грн., у т.ч. без ПДВ 47120,24 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 № НОМЕР_5 ОСОБА_6 належить автомобіль «ВАЗ» 21102, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 .

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 ОСОБА_5 належить автомобіль Emgrand-7 номерний знак НОМЕР_2 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ТДВ СК «Кредо», згідно полісу АІ/8780368 від 07.09.2015 року, ліміт відповідальності за майнову шкоду становить 50 000 грн., франшиза 0 грн.

Відповідно до страхового акту від 27.09.2016 року №ОСГПО-7116852 страхове відшкодування узгоджене з ОСОБА_5 в сумі 47615,15 грн. виплачено їй, що підтверджується платіжним дорученням №3654 від 28.09.2016 року.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з п.13.2 ст. 13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

З огляду на не, що в момент ДТП саме Відповідач керував забезпеченим транспортним засобом, що суперечить умовам договору, Позивач в порядку регресу просить стягнути з Відповідача понесені збитки.

Відповідно до п. 38-1.1 ст. 38-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Оскільки на час ДТП саме відповідач (як водій) керував забезпеченим транспортним засобом, який належить страхувальнику ОСОБА_2 , що суперечить умовам договору, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення саме з нього на користь страховика ТДВ «СК «Кредо» відшкодування 50 % завданої шкоди у розмірі 23 807,58 грн.

Посилання відповідача на постанову Великої палати Верховного суду від 4 липня 2018 року Справа №755/18006/15-ц є недоречним, оскільки в даному випадку право зворотної вимоги (регресу) страховика завдавача шкоди прямо передбачено вимогами ст.38-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У постанові №755/18006/15-ц зазначено, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Позивачем було відшкодовано шкоду, спричинену відповідачем потерпілій стороні, після чого, враховуючи наявність підстав, передбачених ст.38-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в нього виникло право на відшкодування відповідачем 50 % завданої шкоди.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування належить задовольнити в повному обсязі у розмірі 23 807,58 грн.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжного доручення №1144 від 12.07.2019 року позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13, 141,259,264,265,268,280-283 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» до ОСОБА_1 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» (адреса: 69068 м. Запоріжжя, пр-т Моторобудівників, 34, ЗКПО 13622789, МФО 305299, п/р № НОМЕР_8 у ПАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпро), у рахунок відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування в розмірі 23 807 (двадцять три тисячі вісімсот сім) грн. 58 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1928 (одна тисяча дев`ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст судового рішення складено 19 березня 2020 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області А.О. Гончарова