Рішення № 8833507, 07.04.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2010 р.Справа № 14/451-10 за позовом Спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт", м. Хмельницький до приватного підприємства „Житловик Сервіс РВ”, м. Хмельницький

про стягнення 82603,25 грн.

                                                                                Суддя Гладюк Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Кізаєва О.М. - за довіреністю від 03.03.10р. №522

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 82603,25 грн. боргу за договорами підряду на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем №16 від 30.09.2008р. та від 01.11.2009 р., посилаючись на ст.193 ГК України, ст. 526 ЦК України.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх д оводів не подав, позовні вимоги не оспорив, причини неявки представника та неподання доказів не пояснив, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи (повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.03.2010р.).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між позивачем (підрядчик) та відповідачем (замовник) 30.09.2008р. та 01.11.2009 р. укладено договори підряду №16 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем у м. Хмельницькому, за умовами яких замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об’єктах замовника, обумовлених додатком №1, що є невід’ємною частиною цих договорів.

Сума оплати робіт за виконання технічного обслуговування ліфтів становить 10273,42 грн. в місяць згідно додатку №1 до договорів, з розрахунку 29,59 коп. з урахуванням ПДВ, за 1 квадратний метр загальної житлової площі.

Згідно п. 5.1, у кінці поточного місяця сторони підписують акти виконаних робіт з зазначенням вартості отриманих (наданих) послуг, які є підставою для проведення щомісячних остаточних розрахунків між сторонами. На підставі трьохстороннього договору підрядника, замовника та кредитної установи від 30.09.2008 р., остання здійснює перерахування коштів, отриманих від мешканців житлових будинків, обладнаних ліфтами у вигляді 25% розміру квартирної плати на розрахунковий рахунок підрядника.

Позивачем надавались відповідачу послуги з технічного обслуговування та ремонту ліфтів і диспетчерських систем, про що було складено акти прийому виконаних робіт, які підписані сторонами.

Відповідач частково сплатив вартість виконаних робіт. Станом на 01.02.2010 р. за відповідачем рахується борг за отримані послуги за період жовтень 2008 р. –січень 2010 р. в сумі 82603,25 грн. За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача наявну заборгованість.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов’язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи вищенаведене та приписи ст.33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства „Житловик Сервіс РВ”, м. Хмельницький (вул. Курчатова, 15, кв. 109, код 34838466) на користь Спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт" м. Хмельницький (вул. Будівельників, 27, код 14157320) 82603,25 грн. боргу, 826,03 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя