Рішення № 88334676, 10.03.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/585/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дембіцького П.Д.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кривохижа Н.В.

представника позивача: Богданов О.В.

представника відповідача: Ахтемійчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) просить суд: визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області: податкове повідомлення-рішення № 0007651304 від 07.05.2018 року, податкове повідомлення-рішення № 0007661304 від 07.05.2018 року, вимогу про сплату боргу № Ф-0007691304 від 07.05.2018 року, рішення № 0007681304 від 07.05.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, податкове повідомлення - рішення №0007671304 від 07.05.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення №0007651304 від 07.05.2018 року є необґрунтованим, протиправним, оскільки позивачем були належним чином нараховані та сплачені у повному обсязі до бюджету згідно з вимогами законодавства чинного на момент виконання платником податків податкових зобов`язань (у період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 рік) відповідні суми податку з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 рік.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0007661304 від 07.05.2018 року позивач зазначає, що відповідачем донараховано платнику податків-позивачу суму податкових зобов`язань зі сплати єдиного податку на загальну суму в розмірі 28744,32 грн, одна позивач не погоджується з цим, оскільки платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , попри помилкові (занижені) показники обов`язкових до сплати сум єдиного податку, що були помилково зазначені у податковій ФОП ОСОБА_1 податковій звітності за 1-й квартал 2015 року, 1-й квартал 2016 року та за 3-й квартал 2016 року – належні до сплати суми єдиного податку за казні періоди буд сплачені в повному обсязі, що підтверджується відповідними банківськими виписками, а тому вказане податкове повідомлення-рішення слід визнати протиправним та скасувати.

Крім того, вказує, що оскільки відповідачем помилково інкриміновано позивачу заниження чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22%, на загальну суму 280000,00 грн., в результаті чого відповідачем безпідставно, протиправно прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф00007691304 від 07.05.2018 року, щодо слати суми безпідставно інкримінованої відповідачем недоїмки зі слати єдиного внеску в розмірі 27750,00 грн., і як наслідок – протиправно прийнято Рішення № 0007681304 від 07.05.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування органом доходів і зборів за своєчасно не нарахованого єдиного внеску – позивача за період з 01.10.2016 по 31.12.2016 року.

Податкове повідомлення рішення № 0007671304 від 07.05.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання зі сплати військового збору за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 рік у сумі 4200 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1050,00 грн., вважає протиправним вказане рішення, оскільки у вказаний період позивачем господарська (підприємницька) діяльність не здійснювалася, а дохід від здійснення господарської діяльності позивачем не одержувався.

06.08.2018 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС України у Чернівецькій області, відповідно до якого зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 07.05.2018 року №0007651304, №0007661304, №0007671304, та рішення від 07.05.2018 року №0007681304, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2018 року №Ф-0007691304 є законними і обґрунтованими, прийнятими контролюючим органом в межах наданих повноважень із дотриманням покладених законом обов`язків та є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а тому не підлягають скасуванню.

17.09.2019 року ухвалою суду замінено відповідача - Чернівецьку об`єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернівецькій області на правонаступника - Головне управління ДФС у Чернівецькій області.

З урахуванням заявлених вимог, заперечень, пояснень представників сторін, судом з метою з`ясування обставин справи було зобов`язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог та заперечень.

Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог частини 4 статті 9 КАС України зобов`язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, у зв`язку з чим розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 3 статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зареєстрований, як фізична особа-підприємець з 09.08.2011 року, номер запису: 2038020380000000030786, РНОКПП НОМЕР_1 . (т. 1 а. с. 22).

На підставі наказу “Про проведення документальної позапланової перевірки” № 232 від 05.04.2018 року, направлень на перевірку від 11.04.2018 року № № 604, 605, з 11.04.2018 року по 15.04.2018 року працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2015 р. по 26.02.2017 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01.10.2013 р. по 26.02.2017 р. (т. 1 а. с. 226-227, 234).

За результатами документальної позапланової перевірки позивача складено Акт про результати документальної позапланової перевірки самозайнятої особи ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2015 р. по 26.02.2017 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01.10.2013 р. по 26.02.2017 р. (т. 1 а. с. 51-70, 118-156, 162-181).

Актом позапланової перевірки позивача № 50/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 від 25.04.2018 року встановлено порушення:

- п. 177.10 ст. 177, пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, не представлено для перевірки книгу обліку доходів та витрат.

- п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період з 01.10.2016р. по 31.12.2016р. в сумі в сумі 50 400,00 грн.

- п. 292.1, ст. 292 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано єдиний податок в розмірі 22 995,46 грн., в тому числі за 1 кв.2015 року (ставка 4%) в сумі 8004,84 грн., за 1 квартал 2016 року (ставка 5%) в сумі 6498,31 грн., за 3 квартал 2016 року в сумі 8492,31 грн.

- п. п. 2 п. 7.1 ст. 7 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого донараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з чистого оподатковуваного доходу на суму доходу (прибутку) за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року в сумі 24 750,00 грн.

- п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом №71-111 Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014р. , внаслідок чого донараховано військовий збір за період за 01.10.2016 року по 31.12.2016 року на загальну суму 4 200,00 грн.

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п.8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 самозайнятою особою ОСОБА_1 не повідомлено контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП. (т. 1 а. с. 51-70, 118-156, 162-181).

За результатами проведеної документальної позапланової перевірки, на підставі акту перевірки № 50/24-13-13-004-19/ НОМЕР_1 від 25.04.2018 року, контролюючим органом були прийнятті наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0007651304 від 07.05.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за податковими зобов`язаннями в сумі 50400,00 грн., за штрафними санкціями – 12600,00 грн. (т. 1 а. с. 43, 110, 221, т. 2 а. с. 33, 87, 107).

- податкове повідомлення-рішення № 0007661304 від 07.05.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб за податковими зобов`язаннями у сумі 22 995,46 грн. та за штрафними санкціями – 5 748,86 грн. (т. 1 а. с. 44, 111, 222, т. 2 а. с. 34, 115, 124).

- податкове повідомлення-рішення № 0007671304 від 07.05.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по військовому збору за податковими зобов`язаннями – 4200,00 грн., за штрафними санкціями – 1050,00 грн. (т.1 а.с. 47,114,219, т.2 а.с.36, 158, 169).

- вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0007691304 від 07.05.2018 року щодо сплати недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 24750,00 грн. (т. 1 а. с. 45, 112, 216, т. 2 а. с. 35, 134, 146).

- рішення № 0007681304 від 07.05.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 4950,00 грн. (т.1 а.с.46,113,217, т.2 а.с.32, 135, 147).

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У ході судового розгляду справи за клопотанням позивача, з урахуванням позиції відповідача 22.12.2018 року ухвалою суду призначено в справі судово-економічну експертизу.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

- чи підтверджується документально зазначене в акті податкової інспекції (складеному Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області Акті про результати документальної позапланової перевірки само зайнятої особи ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства, дотримання норм законодавства, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2015 року по 26.02.2017 року правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013 року по 26.02.2017 року, від 25.04.2018 року № 50/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 ) заниження ФОП ОСОБА_1 об`єкта оподаткування – доходу платника єдиного податку всього в сумі 499933,40 грн. (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять три гривні 40 копійок), в тому числі зі 1 квартал 2015 року в сумі 200121,00 грн., за 1 квартал 2016 року – в сумі 129953,40 грн., за 3 квартал 2016 року – в сумі 169859,00 грн., і відповідне донарахування до сплати до бюджету єдиного податку згідно з зазначеним Актом про результати документальної позапланової перевірки само зайнятої особи ОСОБА_1 ;

- чи підтверджується нормативно та документально факт заниження доходу платника ФОП ОСОБА_1 єдиного податку всього в сумі 499933,40 грн., в тому числі за 1 квартал 2015 року в сумі 200121,00 грн., за 1 квартал 2016 року в сумі 129953,40 грн., за 3 квартал 2016 року в сумі 169859,00 грн., внаслідок порушення перевіряємим суб`єктом господарювання п. 292.2, ст. 292 Податкового кодексу України;

- чи повинні бути враховані при обчисленні чистого оподаткованого доходу витрати ФОП ОСОБА_1 у сумі 280000,00 грн., на придбання морозильних камер, за умови що вказані камери не використовувались у господарській діяльності, не були реалізовані та залишились у власності підприємця після припинення підприємницької діяльності;

- чи підтверджується нормативно та документально висновки документальної позапланової перевірки само зайнятої особи ОСОБА_1 (Акт документальної позапланової перевірки від 25 квітня 2018 року № 50/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 ) в частині встановленого порушення, зокрема: п. 177.2, 177.4.5, п. 177.4, ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2775-VІ (з змінами та доповненнями), в наслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року в сумі 50400,00 грн;

- чи підтверджується нормативно та документально висновки документальної позапланової перевірки само зайнятої особи ОСОБА_1 (Акт документальної позапланової перевірки від 25 квітня 2018 року № 50/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 ) в частині встановленого порушення, зокрема: п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, в наслідок чого донараховано єдиний податок в розмірі 22995,46 грн. в тому числі за 1 кв. 2015 року (ставка 4%) в сумі 8004,84 грн., за 1 кв. 2016 року (ставка 5%) в сумі 6498,31 грн., за 3 кв. 2015 року (ставка 4%) в сумі 8492,31 грн;

- чи підтверджується нормативно та документально висновки документальної позапланової перевірки само зайнятої особи ОСОБА_1 (Акт документальної позапланової перевірки від 25 квітня 2018 року № 50/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 ) в частині встановленого порушення, зокрема: п. п. 2 п. 7.1 ст. 7 розділу ІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування " № 2464-VІ від 08.07.2010 року внаслідок чого донараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з чистого оподаткованого доходу га суму доходу (прибутку) за період із 01.10.2016 року по 31.12.2016 року в сумі 24750,00 грн;

- чи підтверджується нормативно та документально висновки документальної позапланової перевірки само зайнятої особи ОСОБА_1 (Акт документальної позапланової перевірки від 25 квітня 2018 року № 50/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 ) в частині встановленого порушення, зокрема: п. 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2775-VІ (із змінами та доповненнями) з урахуванням змін, внесених Законом № 71-ІІІ до податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано військовий збір за період із 01.10.2016 року по 31.12.2016 року в сумі 4200,00 грн;

- чи підтверджується нормативно та документально висновки документальної позапланової перевірки само зайнятої особи ОСОБА_1 (Акт документальної позапланової перевірки від 25 квітня 2018 року № 50/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 ) в частині встановленого порушення, зокрема: п. 177.10 ст. 177, п. п. 296.1.1. п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2775-VІ (з змінами та доповненнями), що стосується не представлення для перевірки книги обліку доходів та витрат;

- чи належним чином відображені в бухгалтерському обліку само зайнятої особи ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) операції з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства, дотримання норм законодавства, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2015 року по 26.02.2017 року правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013 року по 26.02.2017 року зазначених у Акті від 25.04.2018 року № 50/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 пов`язаних із заниженням ФОП ОСОБА_1 об`єкта оподаткування – доходу платника єдиного податку на суму 499933,40 грн. (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять три гривні 40 копійок), в тому числі зі 1 квартал 2015 року в сумі 200121,00 грн., за 1 квартал 2016 року – в сумі 129953,40 грн., за 3 квартал 2016 року – в сумі 169859,00 грн., і відповідне донарахування до сплати до бюджету єдиного податку згідно з зазначеним Актом про результати документальної позапланової перевірки само зайнятої особи ОСОБА_1 та встановлених порушень.

Дослідженням висновку експерта судово-економічної експертизи від 22.04.2019 року висновок № 21 вбачається, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 та ст. 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від покладених на нього обов`язків.

Із змісту висновку експерта видно наступне.

Дослідженням наданих документів, судовим експертом висновки документальної позапланової перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 (Акт документальної позапланової перевірки від 25 квітня 2018 року №50/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 ) в частині встановлено порушення, зокрема: п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2775-VI (з змінами та доповненнями), внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 рік в сумі в сумі 50 400,00 грн, нормативно та документально підтверджується.

Дослідженням наданих документів, судовим експертом висновки документальної позапланової перевірки самозайнятої особи ФОП ОСОБА_1 (Акт документальної позапланової перевірки від 25 квітня 2018 року №50/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 ) в частині встановлено порушення, зокрема: п. 292.1, ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2775-VI (з змінами та доповненнями), внаслідок чого донараховано єдиний податок в розмірі 22995,46 грн., в тому числі за 1 кв.2015 року (ставка 4%) в сумі 8004,84 грн., за 1 квартал 2016 року (ставка 5%) в сумі 6498,31 грн., за 3 квартал 2016 року в сумі 8492,31 грн., нормативно та документально не підтверджується.

Документально та нормативно підтверджується донарахування ФОП ОСОБА_1 єдиного податку за І квартал 2015 року в сумі 8004,85 грн., завищення ФОП ОСОБА_1 єдиного податку за півріччя 2015 року в сумі 27380,00 грн., 9 місяців 2015 року в сумі 39377,54 грн., 2015 рік в сумі 43662,84 грн., І кварталі 2016 року в сумі 8352,29 грн., півріччя 2016 року в сумі 8352,30 грн., 9 місяців 2016 року в сумі 8344,35 грн.

Дослідженням наданих документів, судовим експертом висновки документальної позапланової перевірки самозайнятої особи ФОП ОСОБА_1 (Акт документальної позапланової перевірки від 25 квітня 2018 року №50/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 ) в частині встановлено порушення, зокрема: п. п. 2 п. 7.1 ст. 7 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, внаслідок чого донараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з чистого оподатковуваного доходу на суму доходу (прибутку) за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року в сумі 24 750,00 грн, нормативно та документально підтверджується.

Дослідженням наданих документів, судовим експертом висновки документальної позапланової перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 (Акт документальної позапланової перевірки від 25 квітня 2018 року №50/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 ) в частині встановлено порушення, зокрема: п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом №71-111 Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014р., внаслідок чого донараховано військовий збір за період за 01.10.2016 року по 31.12.2016 року на загальну суму 4200,00 грн., нормативно та документально підтверджується. (т. 3 а. с. 54-66).

Отже, за висновком судової економічної експертизи від 22.04.2019 року висновок № 21 підтверджено документально, що відповідачем правомірно донараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 рік в сумі в сумі 50400,00 грн., донараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з чистого оподатковуваного доходу на суму доходу (прибутку) за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року в сумі 24750,00 грн., донараховано військовий збір за період за 01.10.2016 року по 31.12.2016 року на загальну суму 4200,00 грн.

Висновком судової економічної експертизи від 22.04.2019 року висновок № 21 документально не підтверджено донарахування відповідачем позивачу єдиного податку в розмірі 22 995,46 грн., в тому числі за 1 кв.2015 року (ставка 4%) в сумі 8004,84 грн., за 1 квартал 2016 року (ставка 5%) в сумі 6498,31 грн., за 3 квартал 2016 року в сумі 8492,31 грн.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

В силу частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі – ПК України) (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин),.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно п. п. 3. 1. ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення та запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. п. 62.1.3. п. 62.1. ст. 62 ПК України однією з форм податкового контролю є перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Приписи п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачають, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Отже, зі змісту наведеної статті вбачається, що документальна перевірка може бути плановою або позаплановою, а також виїзною чи невиїзною.

Згідно з п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України визначено, що Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Вказане кореспондується з пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984 (далі - Порядок № 84) (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

При цьому пунктами 4-6 Порядку № 984 визначено, що Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, складання акту за результатами перевірки в разі виявлення порушень є обов`язком контролюючого органу, при цьому такий акт перевірки повинен містити детальний опис виявлених порушень, з посиланням на первинні документи, які були досліджені в ході її проведення.

Разом з тим, оцінка висновків акту перевірки надається уповноваженим законом органам влади при вирішенні спору щодо оскарження рішень, прийнятих на підставі такого акту.

Актом позапланової перевірки позивача № 50/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 від 25.04.2018 року відповідачем встановлено порушення:

- п. 177.10 ст. 177, п. п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, не представлено для перевірки книгу обліку доходів та витрат.

- п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період з 01.10.2016р. по 31.12.2016р. в сумі в сумі 50400,00 грн.

- п. 292.1, ст. 292 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано єдиний податок в розмірі 22 995,46 грн., в тому числі за 1 кв.2015 року (ставка 4%) в сумі 8004,84 грн., за 1 квартал 2016 року (ставка 5%) в сумі 6498,31 грн., за 3 квартал 2016 року в сумі 8492,31 грн.

- п. п. 2 п. 7.1 ст. 7 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого донараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з чистого оподатковуваного доходу на суму доходу (прибутку) за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року в сумі 24750,00 грн.

- п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом №71-111 Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року, внаслідок чого донараховано військовий збір за період за 01.10.2016 року по 31.12.2016 року на загальну суму 4200,00 грн.

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п.8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 самозайнятою особою ОСОБА_1 не повідомлено контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП. (т. 1 а. с. 51-70, 118-156, 162-181).

Відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 177.1. ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.3 ст. 177 ПК України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. п. 177.4.1-177.4.4 ст. 177 ПК України визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно п. 177.4.5 ст. 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Відповідно до п. п. 14.1.138 п.14.1 ст. 14 ПК України основні засоби — матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Згідно п. 138.1.1. п. 138 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

У відповідності п. 177.10. ст. 177 ПК України Фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до підпунктів 5, 6 пункту 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 16.09.2013 № 481, записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід; самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку: у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг; у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу за підсумками дня.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 придбав у ПП ОСОБА_2 морозильні камери «УГУР 600» в кількості 10 штук та «ЮККА» в кількості 13 штук на загальну суму 280000,00 грн. (т. 2 а. с. 18).

За придбані у ПП ОСОБА_2 морозильні камери ФОП ОСОБА_1 було сплачено готівкою, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів. (т. 2 а. с. 19-28).

Крім того, в матеріалах справи знаходиться Додаток Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 за 2016 рік, в якому суму 280000,00 грн., було включено до складу інших витрат. (т. 1 а. с. 30-31).

Враховуючи викладене, з огляду на те, що Фізичні особи підприємці не ведуть бухгалтерський облік та не можуть обліковувати основні засоби на балансі, визначати їх первісну та залишкову вартості, а також частку їх використання саме у господарській діяльності, такі платники не можуть включати до складу витрат, сплачені у зв`язку з придбанням (спорудженням) та утриманням основних засобів.

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що за період 01.10.2016 року по 31.12.2016 рік завищено витрати в сумі 280 000,00 грн., чим порушено п.п.177.4.5, п.п.177.4 ст. 177 ПК України.

Витрати позивача в сумі 280000,00 грн., на придбання морозильних камер, за умови що вказані камери не використовувались у господарській діяльності, не повинні були реалізовані та залишались в власності підприємця після припинення підприємницької діяльності, не повинні бути враховані при обчисленні чистого оподаткованого доходу.

Аналізуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що чистий оподатковуваний дохід Фізичної особи-підприємця за звітний податковий період визначається як різниця між отриманим від провадження господарської діяльності в грошовій та не грошовій формі доходом та документально підтвердженими витратами, що пов`язані з її здійсненням.

При цьому, Фізична особа-підприємець може віднести до складу витрат, витрати, що безпосередньо пов`язані з отримання доходів, перелік яких визначено пунктом 177.4 статті 177 ПК України за умови, що факт понесення таких витрат підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0007651304 від 07.05.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за податковими зобов`язаннями у сумі 50400,0 грн., та за штрафними санкціями - 12600,00 грн., є правомірним, прийняте в межах та у спосіб визначений законом.

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0007691304 від 07.05.2018 року та рішення №0007681304 від 07.05.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів не нарахованого єдиного внеску суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI).

Перевіркою правильності відображення показників у поданих звітах по єдиному соціальному внеску (додатків №5) за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року та відповідно до виявлених порушень викладених в акті позапланової перевірки, встановлено порушення п.п.2 п.1 ст. 7 Закону № 2464-VI в частині заниження сум отриманого доходу з якого нараховується та сплачується єдиний соціальний внесок в загальній сумі – 280 000,0 грн.

Частиною 1 ст. 4 Закон № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у проваджені ними підприємницької діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закон № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закон № 2464-VI платники єдиного внеску фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у проваджені ними підприємницької діяльності зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року.

Відповідно до п. 11 ст. 8 Закон № 2464-VI єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування встановлюється у розмірі 22 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно п. 2 ст. 7 Закон № 2464-VI базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 затверджена Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – Інструкція), яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Відповідно до п. п. 3 п. 1 розділу II Інструкції платниками єдиного внеску є: фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. п. 1 п. 5 розділу IV Інструкції обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. п. 2 п.5 розділу IV Інструкції платники, визначені підпунктом 3 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) пункту 1 розділу II цієї Інструкції, здійснюють розрахунок єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску застосовується ставка, зазначена в пункті 3 розділу ІІІ цієї Інструкції.

При цьому, п. 3 ст. 7 Закону № 2464-VI визначено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (частина 4 статті 1 вказаного Закону).

Сума чистого оподаткованого доходу за 2016 рік становила 280000,00 грн. Сума доходу, на яку нараховується ЄСВ з врахуванням максимальної величини становить по 36250,00 грн. за жовтень та листопад 2016 року (прожитковий мінімум – 1450 грн.) та 40000,00 грн. за грудень 2016 року (прожитковий мінімум становив 1600 грн.).

Враховуючи зазначене, сума єдиного внеску, що підлягала сплаті ОСОБА_1 за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року становить 24750,0 грн. (7975,0 грн. – жовтень, 7975,00 грн. - листопад, 8800,00 грн. – грудень).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0007691304 від 07.05.2018 року щодо сплати недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 24750,00 грн. є правомірною, прийнятою в межах та у спосіб визначений законом.

Пунктом 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено, що податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Таким чином , оскільки відповідачем правомірно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0007691304 від 07.05.2018 року щодо сплати недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 24750,00 грн., суд приходить до висновку, що відповідач діяв, як передбачено п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI, а тому рішення №0007681304 від 07.05.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів не нарахованого єдиного внеску прийнято в межах та спосіб визначений законом.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0007671304 від 07.05.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по військовому збору суд зазначає наступне.

Пунктом 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України встановлено тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 ПК України.

Відповідно до п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 п.16 підрозділу 10 розділу XX.

Згідно з п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 п.16 підрозділу 10 розділу XX.

У період із 01.10.2016 року по 31.12.2016 року самозайнятою особою ОСОБА_1 не утримано та не перераховано військовий збір з доходів від здійснення господарської діяльності на загальну суму 4200,0 грн. (280 000,0*1,5%).

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, контролюючим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №0007671304 від 07.05.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по військовому збору на загальну суму 5250,00 грн. (з них за основним платежем - 4200,00 грн. та за штрафними санкціями – 1050,00 грн.).

Щодо податкового повідомлення-рішення №0007661304 від 07.05.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку, суд зазначає наступне.

Пункт 291.2 статті 291 ПК України визначає спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, як особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно з п. 292.1 ст. 292 ПК України доходом платника єдиного податку є для фізичної особи підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до п. 292.6 ст. 292 ПК України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

З метою визначення розміру донарахування єдиного податку позивачу за період з січня 2015 року по вересень 2016 року 22.12.2018 року у справі призначено судово-економічну експертизу.

Із змісту висновку експерта судово-економічної експертизи від 22.04.2019 року висновок № 21, зокрема щодо визначення розміру донарахування єдиного податку позивачу за період з січня 2015 року по вересень 2016 року, вбачається що дослідженням наявних в матеріалах адміністративної справи документів та додатково наданих документів, а саме: Банківська виписка за період з 01.01.2015 року по 27.02.2017 року, звіти комісіонера про реалізацію товару на виконання договору комісії, Книги ОРО, судовим експертом встановлено, що загальна сума доходу ФОП ОСОБА_1 становить: за І квартал 2015 року – 2238990, 00 грн.; за півріччя 2015 року – 5614090,00 грн.; за 3 квартал 2015 року – 10340926,29 грн.; за 2015 рік – 15778417,39 грн.; за І квартал 2016 року – 3167287,76 грн.; за півріччя 2016 року – 3729785,99 грн.; за 3 квартал 2016 року – 4528212,44 грн.; за січень 2017 року – 263440,46 грн.

Вказаним висновком встановлено, що:

- за І квартал 2015 року позивачем занижено отриманий дохід на суму 200121,00 грн, в результаті чого не донараховано суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 8004,85 грн.;

- за півріччя 2015 року завищено отриманий дохід на суму 684500,00 грн., в результаті чого завищено суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 27380,00 грн.;

- за 9 місяців 2015 року завищено отриманий дохід на суму 984438,44 грн., в результаті чого завищено суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 39377,54 грн.;

- за 2015 рік завищено отриманий дохід на суму 1091570,45 грн., в результаті чого завищено суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 43662,84 грн.;

- за І квартал 2016 року завищено отриманий дохід на суму 167045,91 грн., в результаті чого завищено суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 8352,29 грн.;

- за півріччя 2016 року завищено отриманий дохід на суму 167045,91 грн., в результаті чого завищено суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 8352,30 грн.;

- за 9 місяців 2016 року завищено отриманий дохід на суму 166886,91 грн., в результаті чого завищено суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 8344,35 грн.

Дослідженням наданих документів, судовим експертом висновки документальної позапланової перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 (Акт документальної позапланової перевірки від 25 квітня 2018 року №50/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 ) в частині встановлено порушення, зокрема: п. 292.1, ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2775-VI (з змінами та доповненнями), внаслідок чого донараховано єдиний податок в розмірі 22 995,46 грн., в тому числі за 1 кв.2015 року (ставка 4%) в сумі 8004,84 грн., за 1 квартал 2016 року (ставка 5%) в сумі 6498,31 грн., за 3 квартал 2016 року в сумі 8492,31 грн., нормативно та документально не підтверджується.

Документально та нормативно підтверджується донарахування ФОП ОСОБА_1 єдиного податку за І квартал 2015 року в сумі 8004,85 грн. та завищення ФОП ОСОБА_1 єдиного податку за півріччя 2015 року в сумі 27380,00 грн., 9 місяців 2015 року в сумі 39377,54 грн., 2015 рік у сумі 43662,84 грн., І кварталі 2016 року в сумі 8352,29 грн., півріччя 2016 року в сумі 8352,30 грн., 9 місяців 2016 року в сумі 8344,35 грн. (т. 3 а. с. 54-66).

Отже, за висновком судової економічної експертизи від 22.04.2019 року висновок № 21 не підтверджено документально порушення ФОП ОСОБА_1 , п. 292.1, ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2775-VI (з змінами та доповненнями), внаслідок чого донараховано єдиний податок у розмірі 22995,46 грн., в тому числі за 1 кв.2015 року (ставка 4%) в сумі 8004,84 грн., за 1 квартал 2016 року (ставка 5%) в сумі 6498,31 грн., за 3 квартал 2016 року в сумі 8492,31 грн.

Таким чином, беручи до уваги висновки судової економічної експертизи, суд зазначає, що висновки акта перевірки від 25 квітня 2018 року №50/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 щодо порушення ним п. 292.1, ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2775-VI (з змінами та доповненнями), внаслідок чого донараховано єдиний податок в розмірі 22995,46 грн., в тому числі за 1 кв.2015 року (ставка 4%) в сумі 8004,84 грн., за 1 квартал 2016 року (ставка 5%) в сумі 6498,31 грн., за 3 квартал 2016 року в сумі 8492,31 грн., є необґрунтованими та такими які не підтверджені належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами, як визначено ст. ст. 72-77 КАС України, а тому податкове повідомлення-рішення № 0007661304 від 07.05.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб за податковими зобов`язаннями в сумі 22995,46 грн., та за штрафними санкціями – 5748,86 грн., слід визнати протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

Статтею 108 КАС України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Враховуючи наведене, суд погоджуються з висновками експерта.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд звертає увагу, що відповідач надаючи письмові пояснення щодо висновку експерта в цій частині, посилаючись на сумніви щодо її правильності та повноти, не скориставшись правом, передбаченим ст. 111 КАС України, щодо призначення додаткової або повторної експертизи.

Крім того, позивач також не скористався правом, передбаченим ст. 111 КАС України, щодо призначення додаткової або повторної експертизи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч. ч.1-2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти висновку, що суд не наділений повноваженнями здійснювати розрахунок фінансових санкцій, тим самим перебирати на себе не властиві функції, які є притаманними суб`єкту владних повноважень.

При вирішенні даного спору судом надається оцінка виключно щодо застосування норм матеріального права.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3525,00 грн., що підтверджується квитанціями № 28 від 22.06.2018 року (т. 1 а. с. 6) та № 78 від 11.07.2018 року (т. 1 а. с. 77).

Оскільки, позов задоволено частково, а саме одна вимога із п`яти , тому, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 704,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Форми «Р» № 0007661304 від 07.05.2018 року.

3. Стягнути з Головного управління ДПС у Чернівецькій області судовий збір у сумі 704,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

4. В іншій частині відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.03.2020 року з урахуванням вихідних днів.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200а, код ЄДРПОУ 43143196).

Суддя П.Д. Дембіцький