Ухвала суду № 88334265, 20.03.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 березня 2020 року м. Київ № 320/2528/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

16 березня 2020 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування висновку, датованого 26 березня 2019 р. та затвердженого начальником Департаменту захисту економіки Купранець І.М. 27 березня 2019 р. винесеного за результатами службового розслідування за фактом порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно з вимогами ч. 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов`язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача (ч. 2 ст. 25 КАС України).

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначено місце проживання: АДРЕСА_1 .

Проте, в матеріалах, доданих до позовної заяви відсутня інформація на підтвердження місця проживання або перебування позивача, що позбавляє суд можливості визначити територіальну підсудність цієї справи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 р. № 1382-IV (далі-Закон № 1382-IV) довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.

Пунктом 1.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 № 1077 (далі - Порядок), передбачено, що реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до вимог п. 2.9 цього Порядку працівник територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи), зокрема, вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи (далі - штамп реєстрації місця проживання), зразок якого наведено в додатку 3 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 р. № 320, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 р. за № 1089/21401.

Крім того, згідно з вимогами ч.4 ст. 6 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 р. № 1207-VII за зверненням громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, за місцем їх перебування оформляються і видаються органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, довідки, що підтверджують місце їх перебування. Такі довідки видаються громадянам у день звернення на підставі паспорта громадянина України чи іншого документа, до якого згідно із Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" вносяться відомості про реєстрацію місця проживання, та письмової заяви, в якій зазначається адреса, за якою громадянину може бути вручена офіційна кореспонденція. При цьому відомості (відмітка) про місце перебування такої особи не вносяться до її паспорта.

Таким чином, надання ОСОБА_1 додаткових документів на підтвердження зареєстрованого місця проживання/перебування особи є визначальним для встановлення територіальної підсудності цієї адміністративної справи.

Крім того, згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 ч. 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Дослідивши позовну заяву суддею встановлено, що ОСОБА_1 просить суд «визнати протиправним та скасувати висновок, який датовано 26 березня 2019 р. та затверджено начальником Департаменту захисту економіки Купранець І.М. 27 березня 2019 р., винесеного за результатами службового розслідування за фактом порушення ОСОБА_1 службової дисципліни».

Суд зазначає, що висновок службового розслідування від 26 березня 2019 р., складений Департаментом захисту економіки Національної поліції України, пов`язаний із проходженням позивачем служби в органах Національної поліції України, його оскарження здійснюється протягом місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із цією позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду 16 березня 2020 р., що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції Київського окружного адміністративного суду, тобто з порушенням визначеного ст. 122 КАС України місячного строку звернення до адміністративного суду з позовом. У зв`язку з чим суддя зазначає, що ОСОБА_1 було пропущено місячний строк звернення до суду. При цьому мотивована заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази на її підтвердження позивачем до суду не надано та не вказано інших підстав для поновлення цього строку.

Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 чітко не зазначив про те, коли саме йому стало відомо про прийняття спірного висновку. У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити, коли саме йому стало відомо про складання Департаментом захисту економіки Національної поліції України спірного висновку, та надати докази на підтвердження таких пояснень.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 4 ст. 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.160-161 КАС України не було надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: висновок службового розслідування від 26 березня 2019 р.; наказ Департаментом захисту економіки Національної поліції України було прийнято наказ "По особовому складу" від 28 березня 2019 р. №83 о/с; медична картка амбулаторного хворого від 1 жовтня 2018 р., складена Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Шевченківського району; листки непрацездатності від 1 жовтня 2018 р. № 024374, від 8 жовтня 2018 р. серії АДХ № 567804, від 7 листопада 2018 р. серії АДХ № 568543, від 12 листопада 2018 р. серії АДХ № 234452, від 26 листопада 2018 р. серії АДХ № 462780, від 22 грудня 2018 р. серії АДХ № 341478, від 4 лютого 2019 р. серії АДХ № 063178, від 15 березня 2019 р. серії АДХ № 061360; довідки від 19 березня 2019 р. б/н, від 29 березня 2019 р. б/н, видані ПП "Клініка Медіком"; накази Департаментом захисту економіки Національної поліції України від 19 вересня 2018 р. № 957 "Про призначення та проведення службового розслідування" та від 28 січня 2019 р. № 98 "Про призначення та проведення службового розслідування".

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду належним чином засвідчені копії вказаних документів або подати заяву про їх витребування (у разі їх відсутності у ОСОБА_1 ).

Суддя звертає увагу ОСОБА_1 , що вказані докази повинні бути засвідченні відповідно правил встановлених Національним стандартом України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації". Зокрема, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (станом на 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень.).

Як убачається з позовної заяви, вона містить 1 вимогу немайнового характеру

На підтвердження сплати судового збору ОСОБА_1 не було долучено до матеріалів справи копію квитанцію про сплату судового збору.

Натомість у позовній заяві ОСОБА_1 зазначив про те, що він є звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У позовній заяві ОСОБА_2 зазначив, що у спірному висновку було зазначено про порушення позивачем вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських та Порядку формування та ведення особових справ поліцейських. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що на підставі спірного висновку Департаментом захисту економіки Національної поліції України було прийнято наказ «По особовому складу» від 28 березня 2019 р. №83 о/с, яким позивача було звільнено зі служби. Згідно з прохальною частиною позову цей наказ не є предметом оскарження.

Суд зазначає, що предметом позову є оскарження висновку, прийнятого за результатами службового розслідування, а не вимоги про стягнення заробітної плати та поновлення позивача на службі, а тому, в даному випадку, позивач не є звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, ОСОБА_1 у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп., який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: 34316206084081;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку "призначення платежу" платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір за позовом", ПІБ чи назва установи, організації позивача, "Київський окружний адміністративний суд", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до вимог п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, як слідує з позовної заяви, позивачем не надано суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано до суду іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 160-161 КАС України.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 з наданням часу для усунення зазначених недоліків.

Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду:

- копій всіх заповнених сторінок паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з додатковим обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду (з урахуванням зауважень суду) та доказами на підтвердження вказаних обставин;

- копії документів (які визначенні в ухвалі суду), які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації" та доказів направлення таких документів для відповідачу;

- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 840 грн. 80 коп.;

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування висновку, - залишити без руху.

Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Журавель В.О.