Ухвала суду № 88334192, 20.03.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

20.03.2020

227/2258/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Левченка А.М.

при секретарі Черкасовій О.В.

за участю прокурора Ленкевич І.В.

захисника Оніпко Н.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора та захисника у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України.

В судове засідання з`явилися прокурор, захисник, обвинувачений.

Згідно ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

27 березня 2020 року закінчується двомісячний строк тримання під вартою обвинуваченого. До цього строку завершити судовий розгляд з об`єктивних причин не є можливим.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, яке обґрунтовувала тим, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки не має зареєстрованого місця мешкання, не одружений, утриманців не має, тобто не має стійких соціальних зв`язків, які б перешкодили йому змінити місце мешкання. Офіційно він не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, злочин, в якому він підозрюється, вчинено в період умовно – дострокового звільнення від відбування покарання. Тим самим, є ризик продовження займатись протиправною діяльністю, пов`язаною із незаконним обігом наркотиків та отримання за це матеріальної винагороди. Також є ризик впливу на недопитаних у справі свідків, які з обвинуваченим є мешканцями одного населеного пункту, що значно полегшує можливість здійснення тиску на них.

Обвинувачений просив змінити запобіжний захід на більш м`який. Окрім того, зазначив, що буде з`являтися за викликом до суду та не буде перешкоджати розгляду справи.

Захисник обвинуваченого підтримала позицію свого підзахисного, просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт за місцем проживання, надавши суду письмове клопотання.

В обгрнутування клопотання захисником зазначено, обвинувачений протягом тривалого часу утримується під вартою, при цьому прокурором не доведено жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України. Так, обвинувачений має власне житло придатне для відбуття домашнього арешту, жодних спроб перешкоджати органам слідства чи суду, впливати на свідків, переховуватись обвинуваченим не вчинялось.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом. Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд відповідно до ст.ст. 176-178 КПК України враховує тяжкість покарань, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, за які Законом передбачено позбавлення волі до десяти років, характеризуючі дані відносно обвинуваченого, який протягом 20 років перебуває у стані численних судимостей за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, відсутність стійких соцільних зв`язків, що у сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого ст.177 ч. 1 п. 5 КПК України, а саме те, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З цих підстав клопотання захисника не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів – задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, починаючи з 20 березня 2020 року до 18 травня 2020 року включно, з утриманням його в ДУ «Бахмутська УВП (№ 6)».

В задоволенні клопотання захисника – відмовити.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Бахмутська УВП (№6)» в Донецькій області, прокурору та обвинуваченому.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її проголошення, обвинуваченим – протягом цього ж строку з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя А.М. Левченко