Ухвала суду № 88334099, 19.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

19 березня 2020 року м. Київ № 640/6196/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши, до моменту відкриття провадження у справі, у порядку письмового провадження, клопотання б/н від 12.03.2020 «Про забезпечення позову» представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» Туза Я.В. у адміністративній справі за позовом б/н від 12.03.2020

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд»

до Головного управління Держпраці у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (адреса: 02090, м. Київ, вул. Бутлерова, буд. 1, ідентифікаційний код - 40720198) (далі - позивач або Товариство або ТОВ «Сільпо-Фуд») подано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Головного управління Держпраці у Київській області (місцезнаходження юридичної особи: (адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, ідентифікаційний код - 39794214) (надалі - відповідач або ГУ Держпраці у Київській області або Контролюючий орган), у якому Товариство просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ38/1777/АВ/СП/ФС-37 від 25.02.2020, що винесена Головним управлінням Держпраці у Київській області.

Обґрунтовуючи позов ТОВ «Сільпо-Фуд» зазначає, що з 14.05.2019 форми документів, які затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338, не можуть використовуватися для здійснення державного контролю, оскільки вони затверджені на виконання порядку, який визнаний нечинним, а новий наказ Міністерством соціальної політики України не був прийнятий та нові форми документів затверджені не були. Відтак, ГУ Держпраці у Київській області не мало права складати акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № КВ38/1777/НД/АВ від 30.01.2020 та постанову № КВ38/1777/АВ/СП/ФС-37 від 25.02.2020, оскільки відсутня затверджена форма таких документів.

Позивач вказує, що відповідачем було порушено «Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, а саме процедуру розгляду справи про накладення штрафу, оскільки відповідно до абз. 1 п. 3 цього Порядку справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 Порядку.

У наведеній площині Товариство примічає, що Контролюючим органом складено постанову про накладення штрафу ще до того, як ТОВ «Сільпо-Фуд» було отримано лист Головного управління Держпраці у Київській області щодо розгляду справи про накладення штрафу, зокрема постанова про накладення штрафу була прийнята 25.02.2020, у свою чергу ТОВ «Сільпо-Фуд» тільки 26.02.2020 було отримано лист щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Крім того, лист Головного управління Держпраці у Київській області № 43/2/20/2694 від 21.02.2020 щодо розгляду справи про накладення штрафу не містив жодної інформації стосовно розгляду справи про накладення штрафу, у листі не були зазначені час та місце розгляду справи, не було зазначено ким буде здійснюватися розгляд справи та ін.

Відповідно, на думку позивача, такі порушення позбавили його можливості бути присутнім при розгляді справи та, як наслідок, надати додаткові пояснення.

Також Товариство звертає увагу на необґрунтованість спірної постанови, позаяк обсяг затребуваних ГУ Держпраці у Київській області документів був надзвичайно великим, оскільки запитувані документи стосувалися як працівників ТОВ «Сільпо-Фуд», які працюють на даний час, так і звільнених працівників. Тому, в межах наданого відповідачем часу, позивач не мав би фізичної змоги за визначений час надати усі зазначені у вимозі про надання/поновлення документів № 31 від 21.01.2020 документи.

Разом з позовом Товариством (по тексту альтернативно - Заявник) подано заяву про забезпечення позову, в якій викладені вимоги про вжиття, до набрання рішенням адміністративного суду у справі законної сили, заходів забезпечення позову шляхом заборони ГУ Держпраці у Київській області здійснювати дії щодо приведення у виконання та стягнення коштів за постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ38/1777/АВ/СП/ФС-37 від 25.02.2020.

Обґрунтовуючи заяву Товариство, за викладених у позові мотивів, а також посилаючись на приписи ч.ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (в ухвалі скорочено - КАС України), відмічає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист ТОВ «Сільпо-Фуд» та виконання рішення суду. Зокрема, наголошує, що оскаржувана постанова має силу виконавчого документів, а тому після спливу 30-ти календарних днів може бути звернена до примусового виконання через органи державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції.

ТОВ «Сільпо-Фуд» є великим працюючим підприємство, яке кожного дня здійснює операційну діяльність. Звернення оспорюваної постанови до виконання до вирішення справи в суді призведе до того, що ТОВ «Сільпо-Фуд» прийдеться сплатити штраф, який пізніше буде необхідно повертати із Державного бюджету України, незважаючи на те, що оскаржуване рішення має ознаки очевидної протиправності.

Також, на рахунки ТОВ «Сільпо-Фуд» можуть бути накладені арешти виконавця, що становить для позивача серйозний репутаційний ризик, оскільки платоспроможність ТОВ «Сільпо-Фуд» постійно перевіряться кредиторами.

Товариство очікує захисту в судовому порядку шляхом скасування винесеної постанови, щоб не сплачувати безпідставний штраф, що і буде для ТОВ «Сільпо-Фуд» ефективним способом захисту.

Додатково позивач примічає, що повернення коштів із Державного бюджету України, які сплачені в якості штрафу є надзвичайно ускладненим.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, клопотання про забезпечення позову внесено до системи автоматизованого розподілу та передано судді Пащенку К.С.

Вирішуючи по суті подане позивачем клопотання, проаналізувавши наведені останнім обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як слідує із позову, публічно-правовий спір між сторонами існує, за переконанням Заявника, за обставин прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм та вимог чинного законодавства України.

Виходячи з наведених у клопотанні фактичних обставин, суд відмічає, що правомірність та оцінка спірного рішення, процедурні питання дотримання його прийняття підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті про таке оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи.

Окремо, варто наголосити, що на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності оспорюваного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, з огляду на те, що Заявником у клопотанні не доведено, в контексті ст. 150 КАС України, наявність обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи, що станом на момент розгляду клопотання, судом не виявлено очевидності ознак протиправності рішення, з урахуванням того, що до поданого клопотання не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам Товариства до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача, суд вважає, що клопотання є необґрунтованим, а тому відсутніми є підстави для його задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання б/н від 12.03.2020 «Про забезпечення позову» представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» Туза Я.В. у адміністративній справі за позовом б/н від 12.03.2020.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено.

Суддя К.С. Пащенко