Рішення № 88333888, 19.03.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/310/20

провадження №: 2/398/731/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"19" березня 2020 р., Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі головуючого судді Ніколаєва М.В.,

з участю секретаря судового засідання Василяки І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрія в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 09 грудня 2019 року на загальну суму 25135,94 грн., з яких 18027,61 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн. заборгованості за поточним тілом кредиту, 18027,61 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. заборгованості за нарахованими відсотками, 1286,19 грн. заборгованості за простроченими відсотками, 4149,00 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 0,00 грн. нараховано пені, 0,00 грн. нараховано комісії, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 1173,14 грн. штраф (процентна складова), мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору від 09 вересня 2013 року відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок,зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30%, однак порушив умови договору та норми закону, які регулюють дані відносини, і має погасити заборгованість.

Ухвалою суду від 27.02.2020 року відкрито провадженняу справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження. Учасникам справи роз`яснено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду, з копією позовної заяви та доданими до неї документами були направлені по місцю проживання відповідача, зареєстрованому у встановленому законом порядку, на адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом відповідача про отримання поштового відправлення. Крім того, на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про дату розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв, клопотань не подав. Відзив не подав.

Представник позивача про дату розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити на підставі наявних матеріалів справи та доказів заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-284 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд розглядає справу в межах заявлених вимог.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 207 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стаття 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як убачається із заяви ОСОБА_1 від 09 вересня 2013 року, вона містить пункт наступного змісту: «Я ознайомився і згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення у письмовому вигляді» (а.с. 12).

Таким чином, під час укладення договору б/н від 09 вересня 2013 року були дотримані вимоги як частини 1, так і частини 2 ст. 207 ЦК України, оскільки всі умови договору викладені у письмовій формі на паперових носіях, а сам договір скріплений підписами обох сторін. З урахуванням наведеного, вказаний вище кредитний договір складається із заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг.

Отже, доведеним є факт, що 09 вересня 2013 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, згідно з яким відповідач отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, за умови сплати 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, пені та штрафів з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Судом встановлено, що пунктом 2.1.1.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг сторони погодили, що після отримання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, Банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і Клієнт дає право Банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Також пункт 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачає, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.

Згідно п 1.1.2.1.18 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов`язаний підтримувати в актуальному стані номер свого мобільного телефону та інші контактні дані, що є у розпорядженні банку. У разі їхньої зміни інформувати про це банк в термін не пізніше 15 днів з моменту їхньої зміни.

Таким чином, рішення про розмір кредитного ліміту банк приймає вже після підписання заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, з позовної заяви вбачається, що відповідно до розрахунку банку відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином, в результаті чого станом на 09 грудня 2019 року за кредитним договором від 09 вересня 2013 року виникла заборгованість на загальну суму 25135,94 грн., з яких 18027,61 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн. заборгованості за поточним тілом кредиту, 18027,61 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. заборгованості за нарахованими відсотками, 1286,19 грн. заборгованості за простроченими відсотками, 4149,00 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 0,00 грн. нараховано пені, 0,00 грн. нараховано комісії, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 1173,14 грн. штраф (процентна складова).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правової позиції ВСУ № 6-2129цс16 від 19.10.2016, проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3,0 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

Враховуючи зазначене, проценти від простроченої суми заборгованості, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов`язання. Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦПК України в розмірі 4149,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, у разі порушення боржником зобов`язання він, відповідно до ст. 549, 1050 ЦК України, зобов`язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн. (в еквіваленті 500,00 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми заборгованості з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій. Крім того, відповідач 25 січня 2011 року підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки, відповідно до якої сторони погодили умови нарахування штрафу при порушенні строків платежів більш ніж на 30 днів: 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків та комісій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача: 500,00 грн.- штраф (фіксована частина), 1173,14 грн.- штраф (процентна складова) також підлягають задоволенню.

Суд знаходить позов обґрунтованим в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 09 вересня 2013 року в загальній сумі 25135,94 грн., яка складається з: 18027,61 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 1286,19 грн. заборгованості за простроченими відсотками, 4149,00 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 1173,14 грн.- штраф (процентна складова).

Підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до статті 617 ЦК України судом не встановлено.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь позивача сплачений судовий збір з відповідача, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 264, 265, 280-282, ч. 2 ст. 288, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, поштовий індекс 49094) заборгованість за кредитним договором від 09 вересня 2013 року станом на 09 грудня 2019 року: 18027,61 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 1286,19 грн. заборгованості за простроченими відсотками, 4149,00 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 1173,14 грн.- штраф (процентна складова), всього на загальну суму 25135 (двадцять п`ять тисяч сто тридцять п`ять) гривень 94 копійки, а також судові витрати в сумі 2102 грн. 10 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційну скаргу на заочне рішення може бути подано позивачем до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 19 березня 2020 року.

Суддя М.В.Ніколаєв