Ухвала суду № 88333717, 20.03.2020, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

20.03.2020

385/255/20

1-кп/394/52/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого - судді: Краснопольської Л.П.

суддів: Партоліної І.П.

Запорожця О.М.

при секретарі судового засідання: Владовій В.В.

за участю прокурора: Кириленка С.О.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника - адвоката Вишні Є.В.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Новоархангельськ матеріали кримінального провадження№ 1-кп/394/52/20, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120120000504 від 20.09.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України

в с т а н о в и в :

До Новоархангельського районного суду Кіровоградської області 18.03.2020 року з Кропивницького апеляційного суду за підсудністю надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження 11.03.2020 року обвинувачений та його захисники отримали копію обвинувального акта, а також копію реєстру матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою судді від 18.03.2020 року кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні висловив думку щодо призначення справи до розгляду, вважає, що справа відповідає вимогам КПК, відсутні перешкоди для призначення справи до судового розгляду, при цьому зазначив, що справа може бути призначена до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Разом з тим, заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, матеріали клопотання додані до обвинувального акту, копії вказаного клопотання вручені і обвинуваченому, і його захисникам.

Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду, обвинувачений ознайомився з матеріалами кримінального провадження, при цьому зазначили, що з клопотанням прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не погодилися. Надали клопотання щодо зміни обраного запобіжного заходу на домашній арешт, надали матеріали на підтвердждення заявленого клопотання. Також заявили клопотання про виклик свідків.

Потерпіла щодо призначення справи до судового розгляду на підставі даного обвинувального акту та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечувала. Потерпіла надала цивільний позов, просила визнати обвинуваченого цивільним відповідачем.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дійшов до наступних висновків:

Підсудність справи Новоархангельському районному суду визначена згідно ухвали Кропивницького апеляційного суду від 17.03.2020 року.

Угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості відсутні; в справі немає підстав для її закриття; відсутні підстави для повернення обвинувального акту через невідповідність вимогам КПК України.

Враховуючи принцип гласності та відкритості кримінального судочинства, те що обмеження щодо відкритості, передбачених ч.2 ст. 27 КПК України відсутні, тому розгляд даної справи необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, вказаних в обвинувальному акті.

Клопотань про проведення інших процесуальних дій від учасників судового провадження не надійшло.

Що стосується запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23.09.2019 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід увигляді тримання під вартою, строком до 19.11.2019 року, ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 18.11.2019 року обраний запобіжний захід продовжено до 21.12.2019 року, ухвалою слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2019 року обраний запобіжний захід продовжено до 21.01.2020 року, ухвалою від 20.01.2020 року запобіжний захід продовжено до 21.02.2020 року, ухвалою від 19.02.2020 року запобіжний захід продовжено до 21.03.2020 року до 01.30 години.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено відповідне клопотанння, згідно якого вбачається, що на час розгляду питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 не відпали.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Рішення ЄСПЛ "Харченко проти України" передбачає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах "Смирнова проти Російської Федерації", "Летельєр проти Франції", "Вемгофф проти Німеччини", відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

У справі "Ілійков проти Болгарії" ЄСПЛ зазначено, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

В рішенні по справі "W проти Швейцарії" Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Відповідно до рішення ЄСПЛ "Волосюк проти України" тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

По даному кримінальному провадженню відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання під вартою закінчується 21.03.2020 року.

Дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років.

Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддві, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися. Запобігти вказаним ризикам в разі непродовження строку запобіжного заходу тримання під вартою або при застосуванні іншого запобіжного заходу неможливо. У даному, конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Оцінюючи можливість обмеження права на свободу та особисту недоторканість обвинуваченого, судова колегія вважає, що в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути виправданим, оскільки цього вимагають вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи. Обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Зміна запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, потерпілої, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховатися від суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_1 , а також те, що заявлені під час досудового розслідування ризики, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися і виправдовують обраний запобіжний захід, вважає доцільним продовжити обвинуваченому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризик, який виправдовує тримання особи під вартою, не зменшився.

Обставини особистого життя та соціальної адаптації у суспільстві свідчать про наявність певних ознак нестабільного характеру поведінки обвинуваченого у звичайному житті , що дає підстави стверджувати те, що домашній арешт не забезпечить належних гарантій здатності обвинуваченого самостійно дотримуватись належної процесуальної поведінки без додаткових стимулюючих факторів.

Оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, враховуючи ризик втечі, зумовлений тяжкістю покарання за інкримінованим йому злочином та обґрунтованість підозри, яка встановлена (та не спростована) при застосуванні запобіжного заходу, суд вважає, що на даний час більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Тримання під вартою обвинуваченого, як запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, тому підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного західу на домашній арешт не має.

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

В підготовчому судовому засіданні потерпілою ОСОБА_2 надано цивільний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Згідно з ч.1 ст.62 КПК цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої предявлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Оскільки потерпілою подано цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, то вона підлягає визнанню її цивільним позивачем, а обвинуваченого слід визнати цивільним відповідачем.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого, при цьому, відмовити в задоволенні клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт, та задовольнити клопотання щодо виклику свідків, а також клопотання потерпілої щодо визнання її цивільним позивачем та обвинуваченого - цивільним відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61-62, 128, 177, 178, 181, 183, 314, 315, 369-372, 376, 392 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Призначити кримінальне провадження № 1-кп394/52/20, що внесене до ЄРДР за № 12019120120000504 від 20.09.2019 року відносно ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новоархангельського районного суду на 06 квітня 2020 року о 12 .00 год. колегією суддів у складі головуючого судді Краснопольської Л.П. та двох суддів Запорожця О.М. та Партоліної І.П.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілу.

Продовжити обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 19.05.2020 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому для відома та направити для виконання начальнику ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор".

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Задовольнити клопотання захисника щодо виклику та допиту свідків у судовому засіданні.

Прийняти цивільний позов потерпілого і долучити його до матеріалів провадження.

Визнати цивільним позивачем у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , а цивільним відповідачем у кримінальному провадженні ОСОБА_1 .

Запропонувати цивільному відповідачу у кримінальній справі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії позовної заяви надати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам - копію відзиву та доданих до нього документів. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надана одночасно з наданням відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Новоархангельський районний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий:

Судді: