Рішення № 88333441, 11.03.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 березня 2020 р. Справа № 120/3559/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Волинець В.М.,

представника позивача: Покоєвича А.О.,

представника відповідача: Македонського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби про зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в :

01.11.2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Вінницької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.

Вказувала, що 10.03.2018 року перетинала кордон в зоні митного контролю митного поста "Краковець" Львівської митниці ДФС автобусною смугою руху в напрямку "виїзд з України", на транспортному засобі (автобус) марки "SETRA", де переміщувалася в якості пасажира. В ході митного контролю даного транспортного засобу та внесення даних про нього та осіб, які в ньому переміщувались, позивач дізналася, що в АСМО «Інспектор» спрацювала АСАУР (коди 401-1,801-1, "По даній особі існує наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення").

Постановою в справі про порушення митних правил №1635/20900/18 від 24.04.2018 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 8500 грн.

24.04.2019 року з відповіді ДФС України позивачу стало відомо, що на її ім`я здійснено декларування ввезеного на митну територію України транспортного засобу марки Opel Vectra FDL 148, VIN: НОМЕР_1 .

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 вказує, що транспортного засобу на територію України не ввозила, жодних документів для оформлення транспортного засобу не надавала, особистого підпису не ставила на жодних документах, під час винесення постанови в справі про порушення митних правил, її не було запрошено на розгляд, не надано оцінки її поясненням щодо ввезення транспортного засобу на територію України, в зв`язку з чим, звернулась з цим позовом до суду, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 1960/20900/17 від 12 червня 2017 року виконуючого обов`язки заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Скоромного Ярослава Ігоровича про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень;

- зобов`язати ДФС України Вінницька митниця ДФС вилучити інформацію про автомобіль з бази даних АСМО «Інспектор» та САІС ДМС України марки OPEL VECTRA FDL 148 VIN: НОМЕР_1 , оскільки було здійснено незаконне декларування транспортного засобу на її прізвище.

Ухвалою суду від 06.11.2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

25.11.2019 року до суду надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви. В прохальній частині нової редакції позовної заяви позивач просила:

- зобов`язати ДФС України Вінницька митниця ДФС вилучити інформацію про автомобіль з бази даних АСМО "Інспектор" та САІС ДМС України марки Opel Vectra FDL 148 VIN: НОМЕР_1 , оскільки було здійснено незаконне декларування транспортного засобу на її прізвище.

Ухвалою суду від 09.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 25.12.2019 року.

25.12.2019 року адміністративну справу знято з розгляду в зв`язку із державним святом, визначивши день судового засідання 27.12.2019 року.

27.12.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема вказав, що під час здійснення перевірки факту оформлення 07.11.2017 року транспортного засобу Opel Vectra FDL 148, VIN: НОМЕР_1 встановлено, що згідно інформації в модулі «Пасажирський пункт пропуску» та поданих до митного оформлення документів, декларування даного транспортного засобу здійснювалось саме громадянкою ОСОБА_1 .

При переміщенні зазначеного транспортного засобу та проведення митного контролю посадовою особою митниці здійснено сканування документів, які подано позивачем, про що здійснено відповідний запис в полі "Примітки" модуля "Електронний журнал пасажирського пункту пропуску", а також прикріплено скановані копії документів, а саме:

- договор пользования автомобилем № 2017/10/31 (російською та литовською мовами, скріплений підписом ОСОБА_1);

- закордонний паспорт громадянки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 ;

- технічний паспорт на транспортний засіб марки Opel Vectra FDL 148, VIN: НОМЕР_1 за № НОМЕР_3 (країна реєстрації Литва).

На переконання відповідача, у Вінницької митниці ДФС відсутні підстави для вилучення інформації про автомобіль марки Opel Vectra FDL 148, VIN: НОМЕР_1 з бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України.

Враховуючи вищевикладене просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 27.12.2019 року допущено заміну відповідача Вінницьку митницю Державної фіскальної служби України на її правонаступника - Подільську митницю Держмитслужби.

Також, ухвалою суду від 27.12.2019 року занесеною до протоколу судового засідання для надання часу представнику позивача на подачу відповіді на відзив у судовому засіданні оголошено перерву до 21.01.2020 року.

Ухвалою суду від 21.01.2020 року витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетинання державного кордону 07.11.2017 року громадянкою України ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 05.02.2020 року занесеною до протоколу судового засідання, у зв`язку із ненадходженням витребуваної інформації, підготовче судове засідання відкладено на 12.02.2020 року.

07.02.2020 року на адресу суду надійшов лист Державної прикордонної служби України №0.184-3895/0/15-20 від 03.02.2020 року, в якому зокрема зазначено, що Головний центр обробки спеціальної інформації не може надати інформацію щодо перетинання державного кордону України 07.11.2017 року громадянкою України ОСОБА_1

12.02.2020 року у судовому засіданні представником позивача надано додаткові докази.

Ухвалою суду від 12.02.2020 року повторно витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетинання державного кордону 07.11.2017 року ОСОБА_1 , в зв`язку з чим, підготовче судове засідання відкладено на 26.02.2020 року.

24.02.2020 року на адресу суду надійшла витребувана у Державної прикордонної служби України інформація.

26.02.2020 року представником позивача заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 26.02.2020 року у задоволенні клопотання відмовлено.

Також, ухвалою суду від 26.02.2020 року занесеною до протоколу судового засідання закінчено підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті на 11.03.2020 року.

У судовому засіданні 11.03.2020 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив адміністративний позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Додатково зауважив, що підставами, якими обґрунтовує свій позов є та обставина, що ОСОБА_1 державний кордон України 07.11.2017 року не перетинала, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Крім того, в позивача відсутнє посвідчення водія, що також підтверджує факт незаконного декларування даного транспортного засобу на її прізвище.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову з мотивів наведених у відзиві на позов та просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд встановив наступне.

Зі змісту постанови про порушення митних правил в справі №1635/20900/18 від 24.04.2018 року судом встановлено, що 10.03.2018 року о 20:44 год. в зоні митного контролю митного поста "Краковець" Львівської митниці ДФС автобусною смугою руху в напрямку "виїзд з України" прибув транспортний засіб (автобус) марки "SETRA", модель "S 328", р/н НОМЕР_4 , сполученням "Нова Каховка-Щецин", де в якості пасажира переміщувалася громадянка України ОСОБА_1 .

В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та осіб, які у ньому переміщувались, в АСМО «Інспектор» спрацювала АСАУР (коди 401-1,801-1, "По даній особі існує наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення"). Шляхом здійснення оперативного запиту до САІС ДМС України та на підставі аналізу переміщень за даними ФМ "Пасажирського пункту пропуску" та ФМ "Диспетчер зони митного контролю" АСМО "Інспектор" виявилось, що 07.11.2017 року о 22:10 год. громадянка України ОСОБА_1 через пункт пропуску "Могилів-Подільський" митного посту "Дністер", Вінницької митниці ДФС смугою руху "зелений коридор" ввезла на митну території України транспортний засіб марки "Opel" модель "Vectra" р.н. НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_1 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, на строк, передбачений ст.95 МК України. Транспортний засіб Opel Vectra FDL 148, VIN: НОМЕР_1 зареєстрований на території республіки Литва.

Також, постановою про порушення митних правил №1635/20900/18 встановлено відсутність в АСМО "Інспектор" та САІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного транспортного засобу станом на 10.03.2018 року.

Судом встановлено, що постановою в справі про порушення митних правил №1635/20900/18 від 24.04.2018 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 8500 грн.

28.05.2019 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив вилучити інформацію про автомобіль з бази даних АСМО "Інспектор" та САІС ДМС України марки Opel Vectra FDL 148, VIN: НОМЕР_1 , оскільки здійснено незаконне декларування транспортного засобу на прізвище ОСОБА_1 .

Відповідач листом №6030/8/02-80-18-02 від 25.07.2019 року повідомив, що згідно баз даних АСМО "Інспектор" 07.11.2017 року через митний кордон України в пункті пропуску "Могилів- Подільський - Отач" м/п "Дністер" Вінницької митниці ДФС в напрямку "В`їзд в Україну" зафіксовано переміщення транспортного засобу Opel Vectra FDL р/н 148, VIN: НОМЕР_1 . До запису про переміщення вказаного транспортного засобу приєднано документи, що свідчать про переміщення транспортного засобу ОСОБА_1 . Окремо повідомили, що до Вінницької митниці ДФС будь-яка інформація щодо вказаного переміщення, яка б містила факти, що мають юридичне значення, не надходила, а відтак правові підстави розгляду питання внесення змін (модифікації) запису про переміщення до АСМО "Інспектор", відсутні.

Вважаючи, що декларування транспортного засобу Opel Vectra FDL 148, VIN: НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_1 здійснено незаконно та вказуючи про наявність підстав для вилучення інформації про даний транспортний засіб з бази даних АСМО "Інспектор" та САІС ДМС України, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 90 Митного кодексу України (далі - МК України) транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 МК України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Особливості ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).

Так, частина 1 ст.381 МК України визначає, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 р. №1118 (далі - Правила), врегульовано особливості митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, зареєстрованих у відповідних реєстраційних органах іноземних держав, що ввозяться на митну територію України з метою транзиту.

Так, нормами п. 3.1 розділу IV Правил передбачено, що у разі ввезення громадянином-нерезидентом з метою транзиту на митну територію України транспортного засобу, зареєстрованого у відповідному реєстраційному органі іноземної держави, або ввезення з цією самою метою громадянином-резидентом транспортного засобу, зареєстрованого постійно в цьому органі та який йому належить, що підтверджується відповідним документом про право власності на такий транспортний засіб та реєстраційним документом, декларування такого транспортного засобу здійснюється в усній формі.

Відповідно до п. п. 3.2 розділу IV Правил, митний контроль за переміщенням транспортних засобів, зазначених у п.п. 3.1 п. 3 цього розділу, здійснюється згідно з Технологією прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення.

Послідовність дій посадових осіб митних органів під час здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються ними через митний кордон України, у пунктах пропуску для автомобільного сполучення через державний здійснюється за Типовою технологічною схемою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №451 від 21.05.2012 р. (далі - Типова технологічна схема).

Згідно п. 5 Типової технологічної схеми митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється митними органами за участю державних органів, на які відповідно до законодавства покладено функції здійснення інших видів контролю автомобільних транспортних засобів і товарів, у встановленому законодавством порядку. Митні органи координують роботу із здійснення інших видів контролю у пунктах пропуску.

Пунктом 10 Типової технологічної схеми передбачено, що декларування автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 11 Типової технологічної схеми для здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів і товарів декларант, уповноважена ним особа або перевізник подають митним органам документи в паперовій або електронній формі, що містять відомості про автомобільні транспортні засоби і товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про їх пропуск через митний кордон України.

Відповідно до підпункту 1.1. Розділу ІІІ Правил при ввезенні ТЗ на митну територію України його власник або вповноважена особа представляє уповноваженій посадовій особі митного органу, у зоні діяльності якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, ТЗ для здійснення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів:

- що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом;

- що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні), перелік яких визначено в підпункті 4.2 пункту 4 цього розділу. Працівники дипломатичної служби, які перебували за кордоном у довготерміновому відрядженні або проходили дипломатичну службу строком не менше одного року та повертаються в Україну, замість довідки МЗС України подають довідку відповідної закордонної дипломатичної установи України про повернення з довгострокового відрядження або після проходження дипломатичної служби;

- паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.

Водночас, судом встановлено, що під час переміщення транспортного засобу Opel Vectra FDL 148, VIN: НОМЕР_1 надавалися наступні документи: копія паспорта гр. ОСОБА_1 , копія реєстраційного документа вищезазначеного транспортного засобу, "Договор пользования автомобилем №2017/10/31" (литовською та російською мовами), яким передано ОСОБА_1 в користування та управління, розпорядження вищевказаний автомобіль.

Пункт 6 Типової технологічної схеми визначає, що під час митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів митні органи у пунктах пропуску здійснюють, в тому числі:

- реєстрацію прибуття автомобільних транспортних засобів і товарів на митну територію України або їх вибуття з митної території України;

- перевірку комплектності документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів відповідно до заявленого митного режиму, а також відомостей, зазначених у цих документах;

- облік та реєстрацію автомобільних транспортних засобів і товарів, результатів їх митного контролю та митного оформлення;

- контроль за дотриманням установлених законодавством строків тимчасового ввезення автомобільних транспортних засобів і товарів на митну територію України або їх тимчасового вивезення з митної території України;

- контроль за дотриманням установлених законодавством умов здійснення транзиту автомобільних транспортних засобів і товарів митною територією України.

Відповідно до п. 8 Типової технологічної схеми, митні органи під час здійснення митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску через державний кордон проставляють на митних, товаросупровідних (товаротранспортних) документах відповідні відмітки, печатки та штампи, а також вносять відповідну інформацію до журналів, у тому числі електронних, чи інших документів, які використовуються митними органами, відповідно до порядку, визначеного Мінфіном, нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.

Згідно п. 12 Типової технологічної схеми переміщення та митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється з використанням двоканальної системи, на смугах руху, визначених для переміщення автомобільних транспортних засобів за їх типами, з урахуванням вимог законодавства щодо декларування та оподаткування автомобільних транспортних засобів і товарів (у разі неможливості розмежування смуг руху - у визначених місцях режимних зон пунктів пропуску - боксах поглибленого огляду, на оглядових майданчиках тощо).

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють порядок здійснення митного контролю та оформлення тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суд дійшов висновку, що таким являється комплекс дій посадових осіб митного органу, який здійснюється на підставі встановленого переліку документів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач заперечує будь-яку причетність до декларування транспортного засобу.

Водночас, як вже встановлено судом та підтверджується постановою про порушення митних правил в справі №1635/20900/18 від 24.04.2018 року, громадянка України ОСОБА_1 07.11.2017 року о 22:10 год. через пункт пропуску "Могилів-Подільський" митного посту "Дністер", Вінницької митниці ДФС смугою руху "зелений коридор" ввезла на митну території України транспортний засіб марки "Opel" модель "Vectra" р.н. НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_1 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, на строк, передбачений ст.95 МК України.

При цьому, інформацією витребуваною у Державної прикордонної служби України підтверджується факт перетинання позивачем державного кордону 07.11.2017 року о 21:55 хв. через пункт пропуску "Могилів-Подільський" на автомобільному транспорті FDL148, що у свою чергу, спростовує доводи позивача про не перетинання нею 07.11.2017 року держаного кордону.

Крім того, позивач у позовній заяві зазначає, що 07.11.2017 року вона перетинала кордон на іншому транспортному засобі та виключно як пасажир, що суперечить поясненням, наданими представником позивача у судовому засіданні.

В свою чергу, скріншот з бази даних митниці в модулі "Електронний журнал пасажирського пункту пропуску" також підтверджує переміщення транспортного засобу Opel Vectra р.н. НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_1 по "зеленому коридору" через державний кордон в напрямку "В`їзд в Україну" та визначення декларанта транспортного засобу " ОСОБА_1 " ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 .

Водночас слід зазначити, що положеннями ст. 366 МК України визначено, що двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

Канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 14 Типової технологічної схеми, митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються смугами руху, позначеними символами зеленого кольору ("зелений коридор"), у пункті пропуску здійснюється у спрощеному порядку, з однією зупинкою автомобільного транспортного засобу на смузі руху та, як правило, без виходу з нього водія та пасажирів.

Згідно п.3.1 розділу IV Правил № 1118 у разі ввезення громадянином-нерезидентом з метою транзиту на митну територію України ТЗ, зареєстрованого у відповідному реєстраційному органі іноземної держави, або ввезення з цією самою метою громадянином-резидентом ТЗ, зареєстрованого постійно в цьому органі та який йому належить, що підтверджується відповідним документом про право власності на такий транспортний засіб та реєстраційним документом, декларування такого ТЗ здійснюється в усній формі.

Виходячи із встановленого законодавством порядку митного оформлення транспортних засобів, що ввозяться громадянами з метою транзиту, транспортний засіб марки "Opel" модель "Vectra" р.н. НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_1 був оформлений у режимі транзиту на особу, яка пред`являла цей транспортний засіб для митного контролю, декларувала (у даному випадку усно) транспортний засіб та подавала відповідні документи, у яких була зазначена власником чи уповноваженою особою, тобто на гр. ОСОБА_1 .

На переконання суду, твердження позивача про відсутність у неї посвідчення водія, що унеможливлює ввезення даного транспортного засобу на митну територію України є необґрунтованим, оскільки транспортний засіб для здійснення митного контролю та митного оформлення може бути пред`явлений митному органу як власником, так і уповноваженою особою, при цьому обов`язкової вимоги щодо наявності у такої особи посвідчення водія законодавством не передбачено.

Таким чином, вищезазначеними нормативними актами, що регулюють митну справу, спростовуються твердження позивача щодо відсутності її відношення до вказаного автомобіля, оскільки ними визначено, що оформлення транспортного засобу здійснюється не на водія, а на власника автомобіля або уповноважену ним особу, тобто, при оформленні зобов`язання про транзит визначальним є не факт знаходження особи за кермом автомобіля, а факт зазначення такої особи у поданих документах власником транспортного засобу або уповноваженою особою.

Отже, враховуючи визначений законодавством порядок митного оформлення транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України для особистого користування, суд вважає належним чином доведеним матеріалами справи факт ввезення транспортного засобу марки "Opel" модель "Vectra" р.н. НОМЕР_5 , VIN:НОМЕР_1 саме ОСОБА_1 . Доказів зворотнього, на час вирішення справи, суду надано не було, а відтак відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача вилучити таку інформацію з бази даних АСМО "Інспектор" та САІС ДМС України.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Poland № 30210/96).

Крім того, у пункті 227 рішення у справі «Кудла проти Польщі» Суд вказав, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечувати втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, у якій формі вони закріплені в національному правовому порядку. Отже, дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), пункт 95 та рішення у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, пункт 157).

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відтак, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 );

Відповідач: Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43350542).

Рішення у повному обсязі виготовлене 20.03.2020 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович