Ухвала суду № 88333377, 19.03.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/7966/19

Номер провадження: 2/225/164/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року м. Торецьк

Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Ткач Г.В., розглянув матеріали позовної заяви представника позивача - адвоката Бузанова Дмитра Вікторовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Бузанов Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Ухвалою судді Дзержинського міського суду Донецької області від 02.12.2019 позовна заява залишена без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме: надання документів щодо оцінки оспорюваного майна.

Зокрема, в ухвалі вказано, що представником позивача зазначено ціну позову в розмірі 400 гривень, в обґрунтування якої в позові зазначено, що це є сумою, яку сплатив ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2 в червні 2003 року при купівлі квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позивачу надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали та роз`яснено, що в разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку.

Ухвалу суду від 02.12.2019 отримано позивачем ОСОБА_1 та його представником - адвокатом Бузановим Д.В. особисто 03.03.2020 року, про що свідчать зворотні повідомлення з особистими підписами, долучені до матеріалів справи.

Однак, до теперішнього часу вимоги ухвали не виконані, недоліки заяви не усунуті, а саме документи щодо оцінки оспорюваного майна, квартири АДРЕСА_1 суду не надано, заяв або клопотань протягом встановленого строку не надходило.

Суддя зазначає наступне.

Відповідно до приписів п. 3, ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, яка визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до п. 1, п. 2 і п. 9 ч. 1 ст.176ЦПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - дійсною вартістю нерухомого майна.

Разом з тим, враховуючи майновий характер спірних правовідносин, позов не містить повного виконання п. 4 і п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Зокрема, позовна заява не містить доказів з чого виходив позивач, визначаючи ціну позову вартістю двокімнатної квартири загальною площею 43,6 м? в розмірі 400 гривень. Відтак, дійсна вартість нерухомого майна станом на день звернення з даною позовною заявою до суду, не вказана.

Після роз`яснення судом зазначених положень про можливість проведення оцінки майна, позивач не скористався таким правом.

При цьому, є незрозумілими причини не проведення оцінки майна, яким сам позивач як зазначає вже тривалий час вільно володіє.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21лютого 1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Крім того, ухвалою суду звернуто увагу позивача, що з аналізу норми ст. 344 ЦК України набувальна давність - це спосіб набуття права власності на нерухомість, який не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а виникає із сукупності певних обставин, а саме: майно може бути об`єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності. Позивачем у справах про набуття права власності за набувальною давністю є володілець чужого майна.

Одночасно з цим право власності за набувальною давністю можна визнати лише за особою, яка фактично не є законним володільцем такого майна, тобто особа, яка володіє майном по волі власника і завжди знає хто є власником майна, не може вимагати визнання за нею права власності за давністю володіння.

У разі якщо існує інша підстава для виникнення права власності у момент заволодіння (наприклад, договір), а сторона посилається на строк набувальної давності, - то така сторона обрала невірний спосіб захисту, тобто такий, який не відповідає специфіці правовідносин, що виникли.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч.3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника позивача - адвоката Бузанова Дмитра Вікторовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15.5 ч.1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).

Суддя: