Рішення № 88332674, 20.03.2020, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1018/18

Провадження № 2/367/924/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Стародубець О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово- експлуатаційна компанія «ЖК Коцюбинський» про усунення порушень прав споживача комунальних послуг та визанння недійсною вимоги сплати грошових коштів, зобов`язання зробити перерахунок сум за спожиті комунальні послуги

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово - експлуатаційна компанія «ЖК Коцюбинський» про усунення порушень прав споживача комунальних послуг та визанння недійсною вимоги сплати грошових коштів, зобов`язання зробити перерахунок сум за спожиті комунальні послуги. В позовній заяві зазначає, що є власником житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказане майно набуте ним 10.01.2017 року на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.01.2017 року. 16.01.2017 року між ним та відповідачем укладено договір про надання послуг з утримання будинку, прибудинкової території та додаткових послуг №50/2017. За умовами договору, послуги з утримання будинку та прибудинкової території надаються йому з 01.01.2017 року, починаючи з січня 2017 року по серпень 2017 року включно отримав від відповідача рахунки на сплату житлово-комунальних послуг на такі суми: січень 2017 року - 631,89 грн, лютий 2017 року - 633,00 грн. березень 2017 року - 375,00 грн, квітень 2017 року - 375,00 грн, травень 2017 року - 375,00 грн, червень 2017 року - 371,25 грн, липень 2017 року - 371,25 грн, серпень 2017 року - 371,25 грн, разом 3503,64 грн., оплачено згідно квитанцій 2014,89 грн. Вказує, що в рахункові на сплату житлово-комунальних послуг за січень 2017 року нарахована сума разом до сплати 20708,48 грн, з них за січень 2017 року 631,89 грн. З лютого 2017 року по вересень 2017 року звертався до відповідача з проханням відкрити на його ім`я новий особовий рахунок, щоб в рахунках на сплату наданих послуг не відображалися борги попереднього власника квартири на що постійно отримував відповідь про те, що ТОВ «ЖКЕ «ЖК Коцюбинський» такого з технічних причин зробити не може. 08.09.2017 року звернувся до відповідача з проханням підписати акт звірки по наданих йому житлово-комунальних послугах за 2017 рік, зокрема, щоб суму боргу по його квартирі, яка не сплачена попереднім власником зафіксувати на 31 грудня 2016 року. Акт звірки був сформований ним у особистому кабінеті 08.09.2017 року. Інформація, яка містилася в цьому акті відрізнялася від отриманих рахунків на сплату житлово-комунальних послуг, Акт звірки відповідач відмовився підписувати та відповіді чому інформація в акті не відповідає виставленим рахункам не надав. 13 вересня 2017 року у його квартирі без його відома (попередження) відключили електроенергію. На лічильникові електроенергії, який знаходиться в коридорі загального користування, було приклеїне повідомлення, при цьому відповідачу були відомі його контактні дані, що вказані у договорі про надання послуг з утримання будинку, прибудинкової території та додаткових послуг №50/2017 (електронна пошта, мобільний телефон, адреса реєстрації). Звернувшись до відповідача з проханням пояснити на підставі яких норм чинного законодавства відключена електроенергія, якщо в нього оплачено авансом більше ніж на 300 кВт, отримав відповідь, що борги попереднього власника повинен оплачувати він, і у зв`язку з тим, що за квартирою числиться великий борг - йому відключили електроенергію. 15.09.2017 року написав заяву до відповідача з проханням пояснити чому в його квартирі відключили електроенергію та надати копії документів, які встановлюють факт відключення і окремою заявою від 15.09.2017 року просив відкрити на його ім`я новий особовий рахунок по його квартирі та в рахунках на сплату житлово-комунальних послуг не виписувати борги попереднього власника. Відповіді на ці заяви не отримав, тому через місяць після звернення (15.10.2017 року) знову звернувся до відповідача, який наддав копію своєї відповіді в якій була не вірно вказана адреса отримувача, печатку підприємства відповідач відмовився ставити щоб посвідчити що це копія оригіналу. 20.10.2017 року знову звернувся до відповідача, за відповіддю на його листи, йому надали відповідь датовану 29.09.2017 року. Дана відповідь є не обґрунтованою, та не дає пояснень чому розмір заборгованості за житлово-комунальні послуги по його квартирі станом на 29.09.2017 року становить 30258,75 грн. Оскільки дивним чином з моменту його письмового звернення з 15.09.2017 року по 15.10.2017 року в його квартирі донарахували заборгованості на 9127,42 грн., з них: 4596,59 грн - в період до 01.01.2017 року та 4530,83 грн - в період після 01.01.2017 року. При цьому формуючи акт звірки 29.10.2017 року, сума боргу попереднього власника станом на 31.12.2016 року теж змінилася, як і змінилися суми нарахованих йому платежів. Такі дії відповідача свідчать про порушення ведення бухгалтерського обліку, зокрема п. 5 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», передбачає, що господарські операції повинні відображатися в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони здійснені. Зазначає, що відповідно до чинного законодавства та умов договору підписаного з відповідачем оплачувати за житлово-комунальні послуги повинен з 01.01.2017 року. Постійні відмови відповідача задовольнити його законні та обґрунтовані вимоги змушують витрачати значний час на підготовку та подання скарг і претензій, звернень за захистом до органів влади тощо. Зазначена ситуація у зв`язку з безвихідністю становища зумовлює і моральні переживання для нього, оскільки з вини відповідача не може користуватися належним йому житловим приміщенням в зв`язку з відсутністю електроенергії, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації, періодично вивішуються списки боржників з номером квартири та сумою боргу, що спричиняє негативні емоції та переживання з цього приводу; просить згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України стягнути з ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський» моральну шкоду в подвійному розмірі боргу попереднього власника, а саме 40153,18 грн. Окремо зазначає, що попереднім власником квартири було ТОВ «Аверс-сіті», код ЄДРПОУ33939099, керівником якого є ОСОБА_2 і він же являється засновником ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський», та володіє 100% статутного капіталу відповідача. Інформація доступна на сайті Міністерства Юстиції України. Дана інформація свідчить про те, що попередній власник його квартири може прямо впливати на діяльність відповідача, який в свою чергу необґрунтовано вимагає сплатити заборгованість попереднього власника. Просить зобов`язати ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський» відкрити новий особовий рахунок для сплати житлово-комунальних послуг по його квартирі, зобов`язати ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський» здійснити перерахунок наданих житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2017 року по 30.09.2017 року відповідно до рахунків, які він отримував протягом 2017 року, стягнути з ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський» моральну шкоду в розмірі 40153,18 грн., судові витрати покласти на відповідача.

В матеріалах справи міститься відповідь на відзив, проте відзиву на позов відповідач до суду не надав, що підтверджується матеріалами справи та даними автоматизованої системи документообігу суду Д-3.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва від 13.01.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Шурпіновим В.І., ОСОБА_1 належить на праві власності майно, а саме: квартира АДРЕСА_2 .

Право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №78127488.

16.01.2017 року між ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія «ЖК Коцюбинський» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з утримання будинку, прибудинкової території та додаткових послуг №50/2017. За умовами договору, послуги з утримання будинку та прибудинкової території надаються ОСОБА_1 з 01.01.2017 року.

15.09.2017 року ОСОБА_1 звертався до ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія «ЖК Коцюбинський» із заявою в якій просив в рахунках на оплату житлово-комунальних послуг вказувати фактичні суми на оплату послуг, якій йому надавалися з 01.01.2017 року без зазначення чужих боргів, відкрити на його ім`я новий особовий рахунок на сплату послуг з утримання будинку, прибудинкової території та додаткових послуг. Також просив пояснити на якій підставі відключено електроенергію, надати документи на основі яких відключили електроенергію, надати копії документів, які встановлюють факт відключення електроенергії.

ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія «ЖК Коцюбинський» листом від 29.09.2017 року за вих. №2909/01 повідомило ОСОБА_1 про те, що враховуючи наявність заборгованості, йому як власнику квартири АДРЕСА_3 було припинена послуга електропостачання. Йому як новому власнику квартири разом із правом власності набуто і ряд майнових обов`язків минулого власника, зокрема утримання майна. Відповідно до п. 5.6 договору, незалежно від вказаного в платіжному документі призначення платежу, здійсненого споживачем, грошові кошти, що надійшли від споживача зараховуються в наступному порядку: у першу чергу погашаються борги споживача минулих періодів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.

Згідно з ч.1, 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Тобто у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа (ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

У квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва від 23.10.2013 року №170 «Про затвердження порядку відкриття, закриття та ведення особових рахунків для обліку абонентів-споживачів послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» та житлового законодавства України, особовий рахунок є номерним, що дозволяє ідентифікувати його відповідно до конкретного житлового приміщення та являє собою сукупність даних про житлове приміщення.

Отже, особовий рахунок оформлюється на житлове приміщення, а не на особу, і відкриття особового рахунку відбувається шляхом переоформлення вже відкритого номерного особового рахунку із наявною на ньому заборгованість, якщо вона є, на іншого квартиронаймача або власника. Вказаний особовий рахунок є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій і списання з цього документу будь-яких сум є правом кредитора, тобто ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський».

Тобто, на особовому рахунку НОМЕР_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 наявна заборгованість за той період коли позивач ОСОБА_1 не був власником зазначеної квартири та не мешкав у ній.

Встановлено, що ОСОБА_1 звертався до відповідача з проханням відкрити новий особовий рахунок та в рахунках на оплату ЖКХ вказувати фактичні суми на оплату послуг, які йому надавалися з 01.01.2017 року без боргів попереднього власника.

Враховуючи, що особовий рахунок оформлюється на житлове приміщення, а не на особу, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття нового особового рахунку для сплати житлово-комунальних послуг по квартирі позивача.

Відповідно до ст.322 ЦК України на власника покладено тягар утримання майна. Таким чином, новий власник майна не зобов`язаний платити за борги попереднього власника, якщо суд встановить, що він не брав на себе обов`язку про сплату таких боргів.

Як вбачається зі змісту свідоцтва від 13.01.2017 року ОСОБА_1 став власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вказана квартира придбана на електронних торгах, попереднім власником є: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕРС-СІТІ», відомості щодо наявності заборгованості за житлово-комунальні послуги відсутні.

Відповідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

З позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відтак, діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.

Отже, обов`язок позивача щодо оплати послуг з утримання будинку, прибудинкової території та додаткових послуг виник з 01.01.2017 року, що передбачено договором та оскільки договір не містить жодного посилання на наявну заборгованість по особовому рахунку за надані послуги й обов`язку позивача щодо її погашення, тому суд вважає можливим зобов`язати відповідача здійснити перерахунок наданих позивачу послуг за період з 01.01.2017 року по 30.09.2017 року .

Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_1 не був стороною договору про надання житлово-комунальних послуг до набуття ним права власності на квартиру, а відтак відсутні правові підстави покладення на нього зобов`язання з їх оплати за цей період.

Взаємовідносини між громадянами (фізичними особами - споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладення договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин

Пунктом 42 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що серед іншого споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Порядок припинення енергопостачання визначений у пункті 35 Правил користування електричною енергією для населення, відповідно до якого енергопостачальник має право відключати споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію; несплати за встановлення нового приладу обліку; невиконання припису державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача.

Згідно пункту 27 Правил користування електричною енергією для населення, у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі. Забороняється відключення споживачів перед вихідними та святковими днями.

ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський» як на підставу правомірності дій щодо відключення квартири позивача від електропостачання, посилається на попередження про відключення електричної енергії, що було розміщене у кожному під`їзді (секції) будинку на інформаційному стенді, проте доказів направлення на адресу позивача попередження про відключення електроенергії та те, що дана особа отримала таке попередження відповідач не надав. Тому суд дійшов висновку про недотримання ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський» порядку попередження споживача про відключення від електропостачання.

Крім того, відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження підстав виникнення у позивача заборгованості за спожиту електроенергію, періоду її нарахування та порушення споживачем термінів оплати спожитої електричної енергії.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок наданих житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2017 року по 30.09.2017 року, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення моральної шкоди суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд погоджується з тим, що внаслідок неправомірного відключення електроенергії у квартирі позивача, останньому спричинено значні душевні страждання. Крім того, як вбачається із листа ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський» від 29.09.2017 року за вих. №2909/01/01 у будинку позивача відсутнє електропостачання, отже позивач позбавлений можливості користуватися належним йому майном, у нього порушився звичний спосіб життя, виникла необхідність у докладання додаткових зусиль для його нормалізації, а тому суд вважає за необхідне, враховуючи вимоги розумності та справедливості стягнути з відповідача моральну шкоду на користь позивача в розмірі 5000,00 грн.

Оскільки позивач при зверненні до суду, звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмір 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія «ЖК Коцюбинський» про усунення порушень прав споживача комунальних послуг та визанння недійсною вимоги сплати грошових коштів, зобов`язання зробити перерахунок сум за спожиті комунальні послуги - задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія «ЖК Коцюбинський» здійснити перерахунок наданих ОСОБА_1 житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2017 року по 30.09.2017 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія «ЖК Коцюбинський» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія «ЖК Коцюбинський» на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.Ф. Карабаза