Рішення № 8833210, 23.03.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2010 р. Справа № 14/165/08

За позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз ”НАК” Нафтогаз України” ( 54008, м. Миколаїв, вул.Чигрина,159)

До відповідача: Акціонерного товариства відкритого типу “Гілея”, (55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, б-р Миру, 4)

Про: стягнення 1606191,70 грн. заборгованості за договором № П/2007-ПГР-101-378 від 22.10.2007 р. на постачання природного газу

Суддя Смородінова О.Г.          

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Панфілова О.В., за довіреністю;

Від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 1369 222,19 грн. основного боргу, 132733,43 грн. –інфляційних, 14656,90 грн. –3% річних, 89579,18 грн. –пені.

          Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № П/2007-ПГР-101-378 на постачання природного газу від 22.10.2007 р., норм Цивільного й Господарського законодавства України, та мотивовані тим, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати поставленого газу в період листопад виконав частково, оплатив лише 100000,00 грн.

          Відповідач в судове засідання свого представника не направив, вимоги ухвали суду від 25.02.10 р. не виконав, відзив по суті позову не надав, хоча про час місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 5400111234430.

          Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

22.10.2007 року між сторонами був укладений договір № П/2007-ПГР-101-378 «на постачання природного газу», згідно з умовами якого позивач, як постачальник, зобов’язався поставити (передати 1394,637 тис. куб. м ) споживачу в 2007 році природний газ, а відповідач, як споживач, зобов’язався прийняти та оплатити цей газ на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 4.10 договору сторони обумовили, що приймання-передача газу, поставленого «Миколаївгаз»споживачеві у відповідному місяці поставки, оформляється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, споживач зобов’язується надати «Миколаїгаз»для підпису два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою споживача. Обсяг газу, визначений згідно п.4.1; 4.4 та 4.7, вказаний в акті приймання-передачі є остаточним, обов’язковим для сторін, і є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Акт приймання-передачі газу є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно пунктів 5.1, 5.2 та 5.3 договору роздрібна ціна газу за 1000 куб.м. –1053,48 грн. в т.ч. ПДВ –175,58 грн. Загальна сума даного договору складається із сум вартості місячних поставок газу. Роздрібна ціна на природний газ, зазначена у п.5.1 дійсного договору, визначена на день його підписання.

Розділом 6 сторони передбачили порядок розрахунків, згідно з яким оплата на газ здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом перерахування коштів на розподільний рахунок постачальника. Споживач проводить розрахунки за природний газ в наступному порядку:

-          перша оплата в розмірі 50% від відповідної суми проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки;

-          послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 25% від відповідної суми до 10-го та 20-го числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним. В платіжних дорученнях споживач повинен обов’язково вказувати номер договору, дату його підписання та призначення платежу.

Даний договір набирає чинності з 01.11.2007 і діє в частині постачання газу по 31.12.2007 р., а в частині проведення розрахунків –до повного їх здійснення.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до договору позивач в листопаді 2007 року поставив відповідачу 1394,637 тис. куб. м газу, що підтверджується актом приймання-передачі на суму 1469222,19 грн. (1394,637х1053,48 грн.). Акт підписаний представниками обох сторін без зауважень та скріплений печатками.

Відповідач, в свою чергу, свої зобов’язання по договору виконав частково, а саме оплатив за поставлений газ лише частково в розмірі 100 000,00 грн.

Позивач в судовому засіданні надав суду рахунок –фактуру № 607/ПТ, як додаток до акту прийому-передачі газу на суму 146222,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 02.02.08 р. звертався до відповідача з претензією № 04/292 терміново погасити заборгованість в сумі 1369222,19 грн.

21.02.08 р. у відповіді № 154 на цю претензію відповідач повідомив про тяжке фінансове становище на підприємстві та просив розглянути питання щодо можливості погашення даної заборгованості частками, кінцевий термін погашення боргу встановити липень 2008 року.

06.03.08 р. позивач скерував відповідачу для підпису акт звірки взаєморозрахунків за природний газ за період листопад 2007 р., лютий 2008 р. станом на 01.03.08 р.

Документальні докази повернення цього акту з підписом відсутні.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ст. ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 610, п.1 ст. 612, п. 1 ст. 624 , ст. 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення вищезазначених норм ст. 712 ЦК України та умов пунктів 6.1 та 6.2 договору не сплатив позивачу вартість поставленого природного газу.

За змістом п. 7.1 договору в разі несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, визначені у п. 6.2 даного договору, споживач зобов’язаний сплатити на користь постачальника суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань, а також три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочки. Пеня нараховується, починаючи з 11 числа місяця, наступного за звітним.

Крім того, п.7.5 договору, сторони визначили, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовують вимоги позивача, взагалі не висловив заперечень на позов, отже не скористався наданим йому правом на доказування і подання доказів.

Отже, з аналізу вищенаведених норм та фактичних обставин справи, дослідивши надані документальні докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав та законних інтересів кредитора та задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі шляхом стягнення з боржника основної суми боргу в розмірі 1369 222,19 грн., індексу інфляції в розмірі 132733,43 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 14656,90 грн. та пені в сумі 89579,18 грн.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу “Гілея”, (55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, б-р Миру, 4, код ЄДРПОУ 00372173) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз ”НАК” Нафтогаз України” ( 54008, м. Миколаїв, вул.Чигрина,159, код ЄДРПОУ 05467731) - 1369 222,19 грн. основного боргу, 132733,43 грн. –інфляційних, 14656,90 грн. –3% річних, 89579,18 грн. –пені, 16061,92 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя