Рішення № 88331455, 13.03.2020, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1426/18

Провадження № 2/493/13/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючої-судді Мясківської І.М.,

за участю секретаря Пінул І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 через свого представника за довіреністю ОСОБА_3 звернулася до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання усного правочину - договору будівельного підряду, укладеного 22.08.2017 року між нею, як замовником з однієї сторони, та виконавцем ОСОБА_2 , як підрядником з другої сторони, відповідно до якого вона доручила, а підрядник зобов`язувався у період з 22.08.2017 року до 15.03.2018 року виконати будівельні роботи з будівництва будинку та стягнення з відповідача відшкодування прямих збитків, спричинених неналежним виконанням правочину - будівельного підряду у розмірі 497 205, 00 гривень..

Представник позивачки позовні вимоги обґрунтовує тим, що між позивачкою та відповідачем укладено усний договір будівельного підряду, на виконання якого позивачкою надано відповідачу грошову суму в розмірі 497 205,00 гривень, а саме для закупівлі, поставки будівельних матеріалів та будівництва будинку, що підтверджується наданою розпискою від 22.08.2017 року, яку також затвердили свідки та розписки від 16.05.2018 року. Даними умовами договору погоджені строки та види виконання робіт, які не дотриманні відповідачем. На даний час будь-яких дії зі сторони відповідача на виконання умов договору не виконано, внаслідок чого порушуються права позивачки.

Рух справи у суді

02.07.2018 року ОСОБА_1 через свого представника за довіреністю ОСОБА_3 звернулася до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків.

Ухвалою суду від 09.07.2018 року заяву представника позивача ОСОБА_6 про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Провадження у справі відкрито 09.07.2018 року та призначено підготовче судове засідання.

21.11.2018 року ухвалою суду клопотання представника відповідача адвоката Бузовського О.І. про прийняття відзиву на позов задоволено та прийнято відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості представника відповідача адвоката Бузовського О.І.

. 06.12.2018 року до суду надана відповідь на відзив представником позивачки адвокатом Комісаром О.В.

23.01.2019 року ухвалою судді Балтської районного суду Одеської області Мясківської І.М. прийнята до свого провадження цивільна справа № 493/1426/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків.

04.11.2019 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Представник позивачки адвокат Комісар О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд визнати усний договір підряду дійсним та стягнути з відповідача відшкодування збитків у розмірі 497 205,00 гривень.

Представник відповідача адвокат Бузовський О.І. в судовому засіданні підтвердив факт виконання відповідачем певних ремонтних робіт будинку та придбання будівельних матеріалів, однак заперечує проти існування саме договору будівельного підряду та наявності збитків у розмірі 497 205,00 гривень, та просив суд відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог.

Фактичні обставини справи

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, що перебувають в матеріалах цивільної справи, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Представник позивачки стверджує, що 22.08.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено усний договір будівельного підряду, що не суперечило вимогам ЦК України, істотними умовами якого визначили: предмет - будівництво будинку, строки початку та закінчення, винагорода за виконання будівельних робіт, а представник відповідача адвокат Бузовський О.І. у відзиві на позовну заяві зазначає, що між позивачкою та відповідачем в серпні 2017 року досягнуто усної домовленості про те, що відповідач організовує здійснення ремонту (реконструкції) будинку позивачки, а позивачка, в свою чергу, оплачує всі необхідні будівельні матеріали, а також сплачує за роботу будівельникам.

Однак, позиції позивачки та відповідача не підтверджені жодними доказами, у зв`язку з чим встановити об`єктивні фактичні обставини не представляється можливим.

Починаючи будівельні чи ремонтні роботи, сторонами були порушенні норми які регулюють спірні відносини.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

В даному випадку, якщо сторони дійсно домовились про укладення договору будівельного підряду, письмова форма останнього є обов`язковою, оскільки така істотна умова договору як ціна значно б перевищувала 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин першої, третьої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Умова про предмет договору підряду є істотною. Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника на який спрямована узгоджена воля сторін.

Умова щодо предмета договору підряду уточнюється ціною підрядних робіт.

Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення. За змістом статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

За відсутності цих умов ціну може встановити суд на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Таким чином, закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір. Причому консенсуальність договору підряду означає, що він визнається укладеним у момент одержання особою, що направила оферту, акцепту.

Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

При цьому в оферті та в акцепті щодо виконання будівельних підрядних робіт повинна бути чітко виражена воля осіб щодо істотних умов договору.

Судом вставлено, що договір будівельного підряду в письмовій формі між сторонами не укладався.

Докази виготовлення в установленому законом порядку проектно-кошторисної документації в матеріалах справи відсутні.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка, як на підставу, посилалася на копію розписки від 22.08.2017 року та 16.05.2018 року, а також копією проекту будівництва.

Перевіривши та оцінивши надані позивачкою вищевказані документи, суд дійшов висновку, що вони не є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт погодження сторонами обсягу будівельних підрядних робіт та їх вартості.

До того ж сторони проігнорували вимогу закону як замовник та підрядник.

В світлі ст. 81 ЦПК України представник позивачки як замовниці не довів суду обставин укладення договору будівельного підряду, узгодження обсягів будівельних підрядних робіт та їх вартість.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 09.12.2019 року у справі № 566/1115/17.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 77, 78, 81, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 20.03.2020 року.

СУДДЯ