Ухвала суду № 88329967, 18.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

18 березня 2020 року м. Київ № 640/1213/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участі секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання «Про поновлення строку на звернення до адміністративного суду», викладене у п. 2 прохальної частини позову вих. № 2020/01/17-1 від 17.01.2010, представника Васкевича Ю.В. - Брезінського І.О. (адвоката) у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до головного державного виконавця Відділу примусового виконання

рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства

юстиції України Рагімової Асі Назимівни,

Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної

виконавчої служби Міністерства юстиції України

третя особа, що не Товариство з обмеженою відповідальністю «Базальт-6»

заявляє самостійних

вимог на предмет

спору

про визнання протиправною та скасування постанови

представники позивача - Брезінський І.О.;

учасників справи: відповідачів та третьої особи - не з`явилися;

у судовому засіданні вільний слухач - ОСОБА_2 ,

також був присутній:

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової Асі Назимівни (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13) (надалі - відповідач-1 або ДВС), у якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової Асі Назимівни про стягнення виконавчого збору від 24.04.2014, винесену в рамках виконавчого провадження ВП № 33253399.

Мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає про відсутність підстав для стягнення виконавчого збору та витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, оскільки державним виконавцем не вчинено відповідних виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду за ВП № 33253399.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами, передбаченими ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України); призначено справу до судового розгляду у судове засідання на 18.02.2020; залучено у якості співвідповідача Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код - 00015622) (в рішенні - відповідач-2 або Відділ примусового виконання рішень); залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-6" (адреса: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, ідентифікаційний код - 39932990) (за текстом - третя особа або ТОВ "Базальт-6") до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору; витребувано належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 33253399.

У судовому засіданні призначеної дати судом оголошено перерву до 16.03.2020.

Вказаної дати в судовому засіданні представник позивача підтримав, за викладених у позові підстав, позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не з`явилися, причин неявки не повідомили. Про час та місце розгляду справи останні були повідомлені належним чином.

За ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин, приймаючи до уваги належне повідомлення Відділу примусового виконання рішень та ТОВ "Базальт-6" про час та місце судового засідання 16.03.2020, з урахуванням заявленого представником позивача клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, судом ухвалено про здійснення розгляду адміністративної справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній матеріалів, згідно ч. 3 ст. 268, ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України.

Наразі суд примічає, що у позові позивачем заявлене клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого останнім відмічено, що оскільки спірну постанову ним отримано не було, 25.10.2017 його представник ознайомився із матеріалами виконавчого провадження № 33253399, під час чого установлено прийняття постанови.

Позивач акцентує, що 03.11.2017 ОСОБА_1 подано до Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративний позов за № 2017/11/03-3 на постанову про стягнення виконавчого збору від 24.04.2014 в рамках виконавчого провадження № 33253399.

08.11.2017 року Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалене рішення у справі № 826/14163/17, яким відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, у зв`язку із тим, що розглядувана позовна заява не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

В той же час, позивач зазначає, що одночасно із подачею адміністративного позову до Окружного адміністративного суду міста Києва, 03.11.2017 ОСОБА_1 подано скаргу за № 2017/11/03-1 на постанову про стягнення виконавчого збору від 24.04.2014 в рамках виконавчого провадження № 33253399 до Печерського районного суду міста Києва, в якій ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати вищезазначену постанову посилаючись на те, що він повністю погасив заборгованість перед стягувачему у розмірі, визначеному заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 лютого 2012року, а також на те, шо пропущені строки пред`явлення виконавчого листа.

За результатами розгляду поданої ОСОБА_1 скарги від 03.11.2017 за № 2017/11/03-1, 17.04.2018 Печерський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким вказану скаргу ОСОБА_1 на спірну постанову задовольнив та скасував постанову.

Водночас, Київський апеляційний суд своєю постановою від 15.11.2018 у справі № 2-67/12 (провадження № 22-ц/824/767/2018) апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - задовольнив частково, ухвалу Печерського районного іуду міста Києва скасував та закрив провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Рагімової А.Н.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що «зазначений спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства», оскільки з набранням чинності статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII з 5 жовтня 2016 року «така категорія справ підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства».

27.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 15.11.2018.

17.01.2019 ухвалою Верховного Суду у справі № 2-67/12 (провадження № 61- 629ск19) ОСОБА_1 поновлено процесуальний строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, цивільну справу витребувано з Печерського районного суду міста Києва, як суду першої інстанції.

12.06.2019 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду прийнято рішення передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 2-67/12 (провадження № 61-629св19) за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Рагімової А.Н., за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року.

06.08.2019 ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі № 2-67/12 (провадження № 14-386цс19) прийнято рішення про продовження розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Рагімової А.Н., за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018року та призначення справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

20.11.2019 постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 2-67/12 (провадження № 14-386цс19) прийнято рішення про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року - без змін, у зв`язку із тим, що апеляційний суд зробив правильний висновок, що скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до компетенції адміністративного суду.

Позивач звертає увагу, що постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 2-67/12 було отримано ним нарочно в Печерському районному суді міста Києва 15.01.2020, а тому ОСОБА_1 вважає доведеним існування поважних причин для поновлення йому строків на звернення до суду.

У своєму відзиві на позов відповідач-2 зазначає, що наведені позивачем у позові обставини щодо подання касаційної скарги до Верховного Суду не є свідченням поважності причин строку на звернення у січні 2020 року з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи по суті клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із позовом, проаналізувавши наведені сторонами обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як свідчать матеріали справи 03.11.2017, після ознайомлення представником позивача із матеріалами справи 25.10.2017, ОСОБА_1. подано до Печерського районного суду міста Києва скаргу за № 2017/11/03-1 на постанову про стягнення виконавчого збору від 24.04.2014 в рамках виконавчого провадження № 33253399.

17.04.2018 Печерським районним судом міста Києва постановлено ухвалу у справі № 2-67/12, згідно якої скаргу ОСОБА_1 на спірну постанову задоволено, скасовано постанову від 24.04.2014.

Надалі, постановою Київського апеляційного суду від 15.11.2018 по справі № 2-67/12 апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - задоволено частково, ухвалу Печерського районного іуду міста Києва - скасовано та закрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Рагімової А.Н., зокрема з підстав необхідності розгляду скарги позивача в порядку адміністративного судочинства.

20.11.2019 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 2-67/12 про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року - без змін.

Постанову від 20.11.2019 отримано представником позивача 15.01.2020, що підтверджується відміткою про отримання.

З огляду на наведене, проаналізувавши у сукупності наведені позивачем у заяві доводи та наявні у матеріалах справи докази, враховуючи, що доказів вручення позивачу спірної постанови до 24.10.2017 матеріали справи не містять, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду про доцільність розгляду вимог ОСОБА_1 в порядку адміністративного судочинства, з метою забезпечення можливості останнього звернутись до суду для вирішення спору, суд вважає клопотання про поновлення строку на звернення до суду обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, у зв`язку з чим пропущений позивачем строк звернення до суду, за висновком суду, підлягає поновленню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 123, 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання «Про поновлення строку на звернення до адміністративного суду», викладене у п. 2 прохальної частини позову вих. № 2020/01/17-1 від 17.01.2010, представника ОСОБА_1 - Брезінського І.О. (адвоката) - задовольнити.

2. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко