Рішення № 88329834, 05.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2020 року №640/7506/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Ігнатову І.Ю., за участі представника позивача Куницького В.В., представників відповідача-2 Норця В.М. та Морозова П.В., без участі представника відповідача-1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач, АТ «НАК «Нафтогаз України») до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач-1, ОВПП ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2019 р. №0000194203.

Ухвалою суду від 02.05.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/7506/19 (далі - справа), розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.10.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

При цьому, ухвалою суду від 22.10.2019 р. залучено в якості співвідповідача у справі - Офіс великих платників податків ДПС (далі - відповідач-2, ОВПП ДПС).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідачі позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте обґрунтовано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

04.01.2019 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки АТ «НАК «Нафтогаз України» з питань повноти і своєчасності визначення в складі податкових зобов`язань податкової звітності з ПДВ за березень 2018 року операцій щодо компенсації збитків втраченої вигоди з послуг по транзиту природного газу, відповідно до рішень Стокгольмського Арбітражу, ОВПП ДФС складено акт №6/28-10-42-03/20077720 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог ст. 192, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: відсутність реєстрації протягом граничного строку розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

07.02.2019 на підставі Акту перевірки ОВПП ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення №0000194203, яким у зв`язку з відсутністю реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України, розрахунків коригування на суму ПДВ 4 751 191 970,93 грн., до позивача, відповідно до п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 2 375 645 985,47 грн. за платежем ПДВ.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, ДФС України рішенням від 11.04.2019 №16935/6199-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення- рішення, а скарга - без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням ОВПП ДФС, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

В Акті перевірки встановлено, що АТ «НАК «Нафтогаз України» складено 19 розрахунків коригування кількісних і вартісних показників із зазначенням причини коригування - «зміна суми компенсації вартості послуг», але на час проведення перевірки відсутня їх реєстрація в ЄРПН у терміни, встановлені п. 201.10 ст. 210 ПК України, а саме: розрахунки коригування від 12.03.2018 №№638, 639, 640, 641, 642, 643, 644, 645, 647, 648, 650, 651, 652, 653, 654, 655, 656, 660, 662 на загальну суму 4 751 291 970,93 грн. до податкових накладних від 31.01.2016 №3877, від 29.02.2016 №6989, від 31.03.2016 №8026, від 30.04.2016 №11580, від 31.05.2016 №13426, від 30.06.2016 №14511, від 31.07.2016 №15595, від 31.08.2016 №16688, від 30.09.2016 №17906, від 31.10.2016 №20977, від 31.12.2016 №28695, від 31.01.2017 №3218, від 28.02.2017 №6297, від 31.03.2017 №9240, від 30.04.2017 №10895, від 31.05.2017 №12114, від 30.06.2017 №13271, від 31.10.2017 №19308 та від 31.12.2017 №26874 відповідно.

Аналізуючи доводи та аргументи позивача, заперечення представника відповідача, а також наявні в матеріалах справи докази у їх взаємозв`язку, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1201.2 ст. 120 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Отже, допущення платником податку податкового правопорушення щодо нереєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу.

При цьому, необхідно враховувати, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

З системного аналізу наведених положень вбачається, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них (їх нереєстрацію), необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №824/100/17-а (адміністративне провадження №К/9901/41260/18), від 08.10.2019 у справі №820/3006/17 (касаційне провадження №К/9901/533/17), від 21.01.2020 у справі №826/7925/16 (касаційне провадження №К/9901/28977/18).

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, склад податкового правопорушення за висновком податкового органу полягає у нереєстрації позивачем вказаних розрахунків коригування до податкових накладних.

Водночас, як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, визначальною кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є саме протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) платника податків, а в межах спірних правовідносин - протиправність поведінки позивача щодо нереєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН у встановлені строки.

Відповідно, для підтвердження факту нереєстрації розрахунків коригування до податкових накладних необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на таку реєстрацію.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, не можуть за висновком суду бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 1201.2 ст. 1201 ПК України.

За таких умов, суд критично сприймає уваги твердження представників відповідача-2, як на підставу правомірності спірного рішення, щодо того, що умови застосування заходів фінансової відповідальності є імперативними та не допускають альтернативи.

Одночасно, з метою встановлення обставин щодо вчинення/відсутності податкового правопорушення, необхідно з`ясувати, які помилки слугували підставою для неприйняття контролюючим органом своєчасно поданих розрахунків коригування та чи є такі помилки такими, що свідчать про правомірність відмови позивачу у прийнятті таких розрахунків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що подані позивачем на реєстрацію розрахунки коригування від 12.03.2018 №№638, 639, 640, 641, 642, 643, 644, 645, 647, 648, 650, 651, 652, 653, 654, 655, 656, 660, 662 на загальну суму 4 751 291 970,93 грн. не прийнято через виявлені помилки: «Документ не може бути прийнятий - рядок 1. Поле «Причина коригування» містить неприпустиме значення. Дозволені значення: «Зміна кількості», «Зміна ціни», «Зміна номенклатури», «Повернення товару або авансових платежів», «Зменшення обсягу при нульовій кількості», «Зменшення кількості при нульовому обсягу», «Усунення неоднозначностей», що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями від 31.03.2018 №1.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); ґ) виключено; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) виключено; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

При цьому, за змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставою для неприйняття (відмови у прийнятті) податкових накладних/розрахунків коригування може бути їх формування з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПК України та/або п. 192.1 ст. 192 ПК України (за виключенням помилок в реквізитах (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань), про що платнику надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі.

Разом з тим, згідно з п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема: дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п. 13 Порядку №1246).

Водночас, форму та порядок заповнення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (далі - Порядок №1307), з аналізу змісту якого, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не вбачається обов`язку платника податку зазначити лише певний вид «причин коригування», які наведені у квитанціях від 31.03.2018 №1 як підстава для відмови у прийнятті розрахунків коригування.

Таким чином, суд погоджується з твердженням представника позивача, що ні наведеними нормами ПК України, ні Порядком №1307, а також Порядком №1246, на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено обмежень щодо формулювань причин коригування у розрахунках коригування до податкових накладних.

Тільки після доповнення згідно з наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 №763, який набрав чинності 01.12.2018, тобто вже після 31.03.2018 (дата подання розрахунків на реєстрацію), Порядку №1307 новим пунктом 23, Державна фіскальна служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованим твердження представника позивача, що позивачу протиправно відмовлено у реєстрації розрахунків коригування від 12.03.2018 №№638, 639, 640, 641, 642, 643, 644, 645, 647, 648, 650, 651, 652, 653, 654, 655, 656, 660, 662 на загальну суму 4 751 291 970,93 грн., а відтак позивач не мав можливості зареєструвати такі розрахунки через їх безпідставне неприйняття.

Поряд з цим, у разі, якщо після постачання товарів/послуг покупцю - платнику податку відбувається збільшення суми компенсації їх вартості, при цьому на дату такого збільшення покупцю анульовано реєстрацію платника податку, постачальник (продавець) складає податкову накладну на суму такого збільшення. У рядку «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначається «Неплатник», у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 100000000000», а у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини 01 (п. 13 Порядку №1307).

31.03.2018 позивачем подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 12.03.2018 №7402 на вказану суму - 4 751 291 970,93 грн. з зазначенням номенклатури товарів/послуг - «компенсація збитків втраченої вигоди з послуг по транзиту природного газу», у рядку «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначено «Неплатник», у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставлено ІПН « 100000000000 », а у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» зроблено відповідну помітку «Х».

Вказана податкова накладна, відповідно до наявної в матеріалах квитанції від 31.03.2018 №1, зареєстрована в ЄРПН, тобто у межах строків, встановлених ПК України.

Водночас, судом також враховується, що, як стверджує представник позивача та не заперечує представник ОВПП ДФС, АТ «НАК «Нафтогаз України» сплачено податкові зобов`язання до бюджету по такій накладній.

Посилання представника ОВПП ДФС на те, що податкова накладна від 12.03.2018 №7402 направлена до ДФС України на реєстрацію на годину раніше, ніж позивачу прийшла відмова у реєстрації розрахунків, суд сприймає критично, оскільки такі обставини не свідчать про: (1) невчинення дій, направлених на виконання покладених на позивача ПК України обов`язків, (2) наявність складу податкового правопорушення щодо нереєстрації таких розрахунків.

Отже, проаналізувавши у сукупності вказані обставини, в контексті наведених норм, суд вважає, що нереєстрація протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України, розрахунків коригування на суму ПДВ 4 751 191 970,93 грн. відбулася не з вини АТ «НАК «Нафтогаз України», що свідчить про відсутність складу податкового правопорушення у розумінні ст. 109 ПК України.

Відтак, у межах спірних правовідносин має місце недоведеність складу податкового правопорушення, покладеного в основу застосування штрафних санкцій, передбачених п. 1201.2 ст. 1201 ПК України.

Таким чином, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Отже, виходячи із меж заявлених позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з`ясовані обставини, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем прийняте протиправно, а тому, як наслідок, воно підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 19210,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г; код ЄДРПОУ 39440996), Офісу великих платників податків ДПС (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г; код ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 07.02.2019 р. №0000194203.

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» сплачений ним судовий збір у розмірі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко

Рішення у повному обсязі складено 10 березня 2020 року.