Рішення № 88329833, 18.03.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/597/20

РІШЕННЯ

іменем України

18 березня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Гандзьошина М.В., представника відповідача: Мельник - Корієнко А.П., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.01.2020 року № 20 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції; стягнути з Департаменту патрульної поліції грошове утримання за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 24 січня 2020 року.

В обгрунтування позовних вимог в позовній заяві та у відповіді на відзив позивач зазначив, що наказом т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.01.2020 року № 20 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" він був притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Позивач вважає, що службове розслідування щодо нього проведено з порушенням встановленого законом порядку, вказане дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції застосовано неправомірно, наказ виданий відповідачем за відсутності належних на те правових підстав, а тому є незаконним та таким, що порушує його законні права та інтереси, тому звернувся з адміністративним позовом до суду.

Ухвалою від 04.02.2020 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду відзив, в якому вказав, що наказом т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.01.2020 року № 20 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" позивача правомірно притягнено до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Також вказав, що оскаржуваний наказ про накладення дисциплінарного стягнення на позивача виданий уповноваженою особою в порядку, передбаченому законом, а також із дотриманням норм Дисциплінарного статуту поліції, а тому відсутні підстави для його скасування, відповідно у задоволенні адміністративного позову просить суд відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що позивач проходив службу в Національній поліції України на посаді інспектора роти №4 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП, мав спеціальне звання старший лейтенант поліції.

23.10.2019 року начальнику Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшла доповідна записка від т.в.о. заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Хмельницькій області ДПП Шустова Р., про те, що 16.10.2019 року надійшла доповідна записка інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Хмельницькій області ДПП капітана поліції Турі С.О., згідно якої ним під час розгляду звернення гр. ОСОБА_2 , (вх. УПП № М-819 від 16.10.2019 року) було виявлено факт можливого порушення службової дисципліни інспектором роти № 4 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 Є ОСОБА_4 , що виразилось у можливо неправомірному застосуванні фізичної сили відносно гр. ОСОБА_2 , що мало місце 18.09.2019 року.

Також в даній доповідній записці ОСОБА_5 , просив призначити службове розслідування.

Згідно наказу № 76 від 24.10.2019 року начальником управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції призначено службове розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни інспектором роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Сторожуком Євгеном Анатолійовичем, що виразилось у можливо неправомірному застосуванні фізичної сили відносно громадянина ОСОБА_2 , що мало місце 18.09.2019 року, проведення якого вирішено доручити комісії в наступному складі: голова комісії - старший лейтенант поліції Шустов Ратібор Олегович; члени комісії: старший лейтенант поліції Павлюк Марина Петрівна, капітан поліції Турі Сергій Олександрович, головний спеціаліст відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини Національної поліції України - Яцкова Ірина Олександрівна.

Рапортом від 14.11.2019 року старший лейтенант поліції ОСОБА_6 Ратібор Олегович повідомив начальника управління патрульної поліції в Хмельницькій області, про те, що в процесі проведення службового розслідування, призначеного наказом УПП в Хмельницькій області ДПП № 76 від 24.10.2019 року щодо можливого порушення службової дисципліни деякими працівниками УПП в Хмельницькій області ДПП, що виразилось у можливому неправомірному застосуванні фізичної сили відносно гр. ОСОБА_2 , що мало місце 18.09.2019 року, під час перегляду відеозапису з місця події, а саме під час затримання гр. ОСОБА_2 , в приміщенні залізничного вокзалу станції Хмельницький було виявлено факт можливого вчинення окремими працівниками УПП в Хмельницькій області ДПП кримінального правопорушення. Вказано, що на вищевказаній події перебував зокрема інспектор роти №4 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 Євген Анатолійович.

28.10.2019 року старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , взяв пояснення у інспектора роти №4 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

У наданих поясненнях ОСОБА_1 , вказав, що 18.09.2019 він заступив на нічне чергування спільно з інспектором роти №4 УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_8 в складі екіпажу «Сапфір-0208». О 22 годині 38 хвилин на службовий планшет від оператора «102» з позивним «Хмельницький 55», надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Гнатівці, Хмельницького району, який просив приїзду поліції, так як працюють незаконні ігрові автомати. Прибувши до центрального входу до залізничного вокзалу було виявлено заявника, який перебував з явними ознаками сильного алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук). ОСОБА_2 було запропоновано пройти до кімнати поліції, розташованої в приміщенні залізничного вокзалу для вирішення питань по суті. Прибувши до кімнати поліції, де вже був присутній екіпаж «Сапфір Т1» заявнику було запропоновано викласти суть свого звернення в письмовій формі, на що останній відмовився, а точніше ОСОБА_2 був на стільки п`яний, що не міг написати заяву самостійно. Також ОСОБА_2 постійно висловлювався ненормативною лексикою під час спілкування і також ображав присутніх поліцейських та на зауваження не реагував жодним чином, а навпаки почав на підвищених тонах продовжувати висловлюватись ненормативною лексикою. Після чого останнього було попереджено про можливість застосування відносно нього спеціальних засобів та фізичної сили, однак ОСОБА_2 протиправну поведінку не припиняв і так само висловлювався ненормативною лексикою сидячи за столом навпроти нього. Також в своєму поясненні старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зазначив, що під час того як ОСОБА_2 сидів навпроти нього і продовжував висловлюватись ненормативною лексикою, він також зробив різкий рух у його напрямку та ОСОБА_1 сприйняв це як можливу загрозу та виставив руку, щоб відштовхнути ОСОБА_2 в плече, однак він попав ОСОБА_2 в ділянку шиї та щоки. Крім цього старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вказав, що будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 він не спричиняв після чого останнього було затримано екіпажем «Сапфір Т1» та застосовано кайданки, після чого доставлено до Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області для складання адміністративних матеріалів.

Рапортом від 22.11.2019 року старший лейтенант поліції ОСОБА_7 доповів начальнику управління патрульної поліції в Хмельницькій області, про те що існує необхідність продовження строків проведення службового розслідування призначеного наказом управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції № 76 від 24.10.2019 року у зв`язку з тим, що в місячний термін опитати усіх учасників події не представилось за можливе.

Наказом начальника управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції № 90 від 22.11.2019 року продовжено термін проведення службового розслідування на один місяць.

Комісією проведено службове розслідування, яке призначене наказом № 76 від 24.10.2019 року начальником управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, та складено висновок, який 23.12.2019 року затверджений начальником управління патрульної поліції у Хмельницькій області департаменту поліції.

За результатами проведення службового розслідування, комісія дійшла наступного висновку, а саме: за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у неправомірному застосуванні фізичної сили та не припиненні неправомірних дій працівників поліції які здійснювали затримання ОСОБА_2 , а саме порушенні пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 та пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 1, 2, 7, 8 частини 1 розділу II та пункту 4 розділу III Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС № 1179 від 09.11.2016, пункту 2, 3 та 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», частину 1 статті 44 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 10 та 11 частини 1 Розділу 3 Посадової інструкції інспектора роти № 4 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до інспектора роти № 4 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.01.2020 року № 20 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення", за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в неправомірному застосуванні фізичної сили та неприпиненні неправомірних дій працівників поліції, які здійснювали адміністративне затримання ОСОБА_2 , чим порушено вимоги пунктів 1,2 частини першої ст.18 та пункту 3 частини першої статті 23, частини першої статті 44 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 1, 2, 7, 8 частини першої розділу ІІ та пункту 4 розділу III Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, пунктів 2, 3 та 7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», пунктів 1, 10 та 11 частини першої розділу 3 Посадової інструкції інспектора роти № 4 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», до інспектора роти №4 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 23.01.2020 року № 64 о/с "Про особовий склад" звільнено зі служби в поліції ОСОБА_1 з 23 січня 2020 року.

Не погоджуючись із зазначеними наказами, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно із частиною 1 статті 60 Закону № 580-VIII, проходження служби в поліції регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Основні обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону № 580-VIII. Відповідно до пунктів 1,2 частини 1 статті 18 зазначеного закону поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" №2337-VIII від 15.03.2018 року затверджений Дисциплінарний статут національної поліції України, (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Частинами 1,2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Порядок утворення в органах (підрозділах) поліції дисциплінарних комісій та їх повноваження визначає Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, яке затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року. Відповідно до пункту 2 розділу І зазначеного Положення дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (далі - уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування.

Дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії.

Пунктом 10 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в НП України забороняється включати до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, заінтересованих у результатах розслідування.

Частинами 1,2 статті 16 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Відповідно пункту 16 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в НП України у разі прийняття уповноваженим керівником рішення про продовження строків проведення службового розслідування повноваження дисциплінарної комісії продовжуються одночасно з виданням письмового наказу про продовження строку проведення службового розслідування.

Пунктом 2 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в НП України визначено повноваження голови дисциплінарної комісії. Голова дисциплінарної комісії, з поміж іншого забезпечує організацію роботи дисциплінарної комісії, у разі систематичного невиконання обов`язків членом дисциплінарної комісії інформує про це керівника, який призначив службове розслідування, а також подає йому пропозиції про внесення змін до персонального складу комісії

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що наказом № 76 від 24.10.2019 року начальником управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" визначено склад дисциплінарної комісії. До складу комісії включено: голова комісії - старший лейтенант поліції ОСОБА_7 ; члени комісії: старший лейтенант поліції Павлюк Марина Петрівна, капітан поліції Турі Сергій Олександрович, головний спеціаліст відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини Національної поліції України - Яцкова Ірина Олександрівна.

Наказом начальника управління патрульної поліції № 90 від 22.11.2019 року продовжено термін службового розслідування на один місяць.

За результатами проведення службового розслідування 23.12.2019 року складено висновок, який підписаний трьома членами комісії ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 .

Відповідно до наказу № 906 о/с від 21.11.2019 року "Про надання відпусток" старшому лейтенанту поліції ОСОБА_12 з 18.12.2019 року по 03.01.2020 року надано частину основної відпуски. Таким чином член комісії ОСОБА_12 , у період проведення службового розслідування, а саме: з 18.12.2019 року по дату складання висновку у зв`язку із перебуванням у відпустці, не виконувала обов`язки члена дисциплінарної комісії.

Голова комісії не інформував про це керівника, який призначив службове розслідування та не подав йому пропозиції про внесення змін до персонального складу комісії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення.

Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до частини 1 стаття 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно із частинами 1,2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, а саме: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування встановлено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції, що затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року.

Пунктом 1 розділу V Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції службове розслідування має встановити:

- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

- обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- вид і розмір заподіяної шкоди;

- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

В силу положень частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.

У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

В силу положень статті 13 Дисциплінарного статуту одним з видів дисциплінарного стягнення є звільнення із служби в поліції.

Суд враховує, що дослідженими матеріалами справи, зокрема матеріалами службового розслідування встановлено (доведено) вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилось у неправомірному застосуванні фізичної сили та не припиненні неправомірних дій щодо затримання ОСОБА_2 , чим порушенні пункти 1, 2 частини 1 статті 18 та пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 1, 2, 7, 8 частини 1 розділу II та пункту 4 розділу III Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС № 1179 від 09.11.2016, пункту 2, 3 та 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», частину 1 статті 44 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 10 та 11 частини 1 Розділу 3 Посадової інструкції інспектора роти № 4 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Разом із тим, суд зазначає, що розділом VІ Порядку проведення службових розслідувань у НП України встановлено, що зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування;

форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено;

- разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

З огляду копії матеріалів службового розслідування, які долучені до матеріалів справи судом встановлено, що висновок від 23.12.2019 року не містить інформації про форму розгляду дисциплінарною комісією даної дисциплінарної справи (відкрите засідання чи письмове провадження), і у висновку відсутні пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи.

Висновок не підписаний членом комісії старшим лейтенантом поліції Павлюк Мариною Петрівною, в зв`язку із перебуванням останньої у відпустці, яка до того ж особисто провела відбирання більшості особистих пояснень працівників поліції, причетних до події, що стала предметом службового розслідування, і які лягли в основу висновків службового розслідування за результатами якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Вказані обставини підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 - старший лейтенант поліції.

В зв`язку з тим, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнятий на підставі висновку за результатами проведення службового розслідування, який є протиправним, суд вважає, що відповідно є протиправним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що необхідно визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.01.2020 року № 20 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму N 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

В той же час, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений пункту 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи наведене, з огляду на те що позовні вимоги викладені таким чином, що не дають змогу захистити правові інтереси позивача в повній мірі, суд дійшов висновку, що для повного забезпечення захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 23.01.2020 року №64 о/с "Про особовий склад" в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 з 23 січня 2020 року.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Оскільки нормами Закону України «Про Національну поліцію» не врегульовані питання процедури поновлення на посаді поліцейських, звільнення яких визнано судом незаконним, вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно з ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

11 листопада 2015 року Кабінетом міністрів України прийнято постанову №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Даною постановою встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України Про оплату праці визначається за правилами, закріпленими у порядку.

Згідно з правовим висновком зазначеним у Постанові Верховного Суду України від 14.01.2014 року по справі № 21-395а13: суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку.

Відповідно до п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому, враховується положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Згідно з п.5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз.1 п.8 цього Порядку середньоденна (середньо година) заробітна плата працівника.

Відповідно до абз.1 п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 порядку).

В рішенні у справі П`єрсак проти Бельгії ЄСПЛ зазначив, що він виходитиме з того принципу, що заявник має бути, по можливості, повернений у становище, в якому б він перебував, якби не була порушена стаття 6 Конвенції, таким чином підкреслюючи верховенство обов`язку відновлення status quo ante.

Зміст наведених правових актів дає підстави для висновку про те, що у випадках стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу судом має бути визначений період вимушеного прогулу, останнім днем якого завжди є день ухвалення постанови суду як акту правосуддя, з яким відбулося врегулювання публічно-правового спору, про який зазначено в адміністративному позові, і вирішено завдання адміністративного судочинства, або день поновлення позивача на роботі, та середньоденний заробіток позивача. Отже, суд визначає конкретну суму коштів, яка стягується з відповідача.

Згідно п.7 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.

Відповідно до довідки про доходи позивача, виданої начальником ВОП УФЗБО, грошове забезпечення за останні два календарні місяці перед звільненням позивача, за листопад 2019 року (10456,85 грн.) та грудень 2019 року (10456,85 грн.) становить 20913,70 грн.

Відтак, з огляду на зазначене суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції з 24.01.2020 року, та стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України грошове утримання за час вимушеного прогулу з 24 січня 2020 року по 18 березня 2020 року в сумі 19420,00грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2, п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплат заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, а також поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тому суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №4 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП та стягнення середньомісячного грошового утримання.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки відповідач не довів правомірність оскаржуваного наказу, а встановлені обставини справи свідчать про його протиправність, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача, а тому даний адміністративний позов необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.01.2020 року №20 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 23.01.2020 року №64 о/с "Про особовий склад" в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 з 23 січня 2020 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції з 24.01.2020 року.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України грошове утримання за час вимушеного прогулу з 24 січня 2020 року по 18 березня 2020 року в сумі 19420,00грн (дев`ятнадцять тисяч чотириста двадцять гривень).

В частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного грошового утримання допустити негайне виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 березня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федіра Ернста, 3, м. Київ, 03048 , код ЄДРПОУ - 40108646)

Головуючий суддя П.М. Майстер