Рішення № 88329754, 19.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар`їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2020 р. справа № 520/2381/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

до проГоловного управління Пенсійного фонду України в Харківській області визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) 21.02.2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ПФ України в Харківській області), в якому просить:

-визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Харківській області щодо не призначення та не виплати з 19.09.2019 ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII;

-зобов`язати ГУ ПФ України в Харківській області скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 управління застосування пенсійною законодавства ГУ ПФ України в Харківській області від 20.09.2019 №4, щодо відмови в призначенні та виплати з 19.09.2019 ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ;

-зобов`язати ГУ ПФ України в Харківській області прийняти рішення (розпорядження) щодо призначення та виплати з 19.09.2019 ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років 25 років 10 місяців відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ із зарахуванням стажу (вислуги років) періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 24.09.2015 по 30.04.2018 та періоду безпосередньої участі протягом якого особа брала участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській області, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 по 19.09.2019 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби;

-зобов`язати ГУ ПФ України в Харківській області призначити та виплачувати з 19.09.2019 ОСОБА_1 , пенсію за вислугу років 25 років 10 місяців відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII;

-допустити негайне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, відповідно до частини 2 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України;

-зобов`язати ГУ ПФ України в Харківській області, у встановлений судом строк, подати до суду звіт щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, в порядку до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом звернення до відповідача із заявою, рішенням управління від 20.09.2019 №4 відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років. Позивач вважає, що станом на 16.09.2019 вислуга років складає 25 років 10 місяців, у т.ч. пільгової - 7 років 11 місяців. Відповідач протиправно не врахував стаж роботи з 24.09.2015 по 30.04.2018, з 01.05.2018 по 26.12.2019 із розрахунку один місяць служби за три місяці служби та інші періоди роботи в прокуратурі, оскільки у реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії. Крім того, дотримані умови ч.1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», що свідчить про право позивача на пенсійне забезпечення за вислугою років. Вважає, що має на призначення пенсії за вислугою років.

Ухвалою від 25.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

Відповідач 12.03.2020 подав відзив на адміністративний позов, в якому вказав, що відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років при зверненні з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року. Стаж роботи позивача за вислугу років складає 10 років 02 місяці 28 днів, в т.ч. період роботи на посадах прокурорів 07 років 11 місяців 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Зазначає, що зарахування пенсії в пільговому обчисленні Законом України «Про прокуратуру» не передбачено. Просить відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» від 20.09.2019 №4. В рішенні зазначено, що для призначення пенсії вислуга років прокурорів повинна складати 24 роки, в т.ч. стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років, водночас, вислуга ОСОБА_1 складає 07 років 11 місяців 28 днів, в т.ч. період роботи на посадах прокурорів 07 років 11 місяців 28 днів.

Відповідачем не зараховано позивачу до стажу роботи на посадах прокурорів період роботи з 26.06.2004 по 27.07.2004 в Генеральній прокуратурі України та з 28.07.2004 по 18.08.2004 у Військовій прокуратурі Північного регіону України, оскільки в записах послужного списку не вказана посада на якій саме працював ОСОБА_1 , а також період роботи з 26.06.2004 по 31.07.2012, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії, шо суперечить вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005, а саме заявник не надав за вказаний період довідки про проходження військової служби, нарахування суми грошового забезпечення та сплачених страхових внесків.

ОСОБА_1 з 26.06.2004 призначено на посаду помічника військового прокурора у військовій прокуратурі Харківського гарнізону, на якій він працював по листопад 2010. Надалі позивач проходив службу: з листопада 2010 по квітень 2011 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів у військових формуваннях у військовій прокуратурі Центрального регіону України; з квітня 2011 по серпень 2012 на посаді заступника військового прокурора у військовій прокуратурі Білоцерківського гарнізону Центрального регіону України; з серпня 2012 по серпень 2014 на посаді заступника прокурора у Білоцерківській прокуратурі з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері; з вересня 2014 по червень 2015 на посаді заступника військового прокурора у військовій прокуратурі Білоцерківського гарнізону Центрального регіону України; з червня 2015 по серпень 2015 на посаді прокурора у військовій прокуратурі Харківського гарнізону Центрального регіону України; з серпня 2015 по вересень 2015 на посаді прокурора у військовій прокуратурі Харківського гарнізону сил антитерористичної операції; з вересня 2015 по травень 2018 на посадах прокурора відділу у військовій прокуратурі сил антитерористичної операції; з травня 2018 по 26 грудня 2019 року на посадах прокурора відділу військової прокуратури об`єднаних сил.

Викладене підтверджується витягом з послужного списку, копією трудової книжки серія НОМЕР_1 , копією посвідчення офіцера серія НОМЕР_2 , копією посвідчення офіцера серія НОМЕР_3 , копією посвідчення офіцера запасу серія НОМЕР_4 , які додані до позовної заяви.

Наказом Військової прокуратури об`єднаних сил від 19.12.2019 №759к звільнений з військової служби з 26.12.2019.

Відповідно до наказу вислуга років позивача станом на 26.12.2019 складає: календарна - 16 років 04 місяці 25 днів, пільгова - 08 років 06 місяців 02 дні

ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення на посадах прокурора відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції у період з 24.09.2015 по 30.04.2018, з 01.05.2018 по 26.12.2019 на посадах прокурора відділу військової прокуратури операції об`єднаних сил та брав участь здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, про що свідчать: витяги з наказів від 24.09.2015 №267, від 30.04.2018 №55/дск, від 08.06.2018 №8/ДСК, копія довідки від 10.09.2019 №15-258вих-19.

Позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни- учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням від 17.09.2016 серії НОМЕР_5 .

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Зарахування строку участі в антитерористичній операції до стажу роботи відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються:

- час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на службі в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу, військовій службі в Збройних Силах, органах і військових формуваннях Служби безпеки, Службі зовнішньої розвідки;

- служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до пункту «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби державні службовці та працівники навчальних, медичних закладів та науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України або поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п`яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ України або поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь- яких посадах.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про державну службу» дія цього Закону поширюється на державних службовців, окрім іншого, й органів прокуратури.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Отже, визначальною підставою для пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування до стажу роботи, який дає право прокурорам на пенсію за вислугу років є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій, для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат.

Посилання відповідача про неможливість зарахування до вислуги років для призначення пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру» (а не згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») відповідну службу на пільгових умовах є хибним, оскільки можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і повинна пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а - зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний період часу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 24.09.2015 по 30.04.2018 приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, а з 01.05.2018 по 26.12.2019 приймав участь в операції об`єднаних сил, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, є учасником бойових дій, а тому наявні підстави для зарахування військової служби у ці періоди у пільговому обчисленні до спеціального стажу для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розрахунку один місяць служби за участі у бойових діях у воєнний час за три місяці.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не зараховано період з 24.09.2015 по 16.09.2019 (дату звернення до відповідача) з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Стосовно зарахування інших періодів служби позивача до стажу, суд зазначає наступне.

Щодо відсутності відомостей у базі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, необхідно зазначити, що відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV з 01.01.2004 страховий стаж обчислюється за даними, які містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі по тексту-Реєстр застрахованих осіб).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру. При цьому, час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Аналогічні вимоги передбачено статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011 -XII (далі - Закон №2011-XII). Зокрема, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ визначено, шо основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.

Досліджений судом період вислуги років з 2004 по 2012 роки підтверджується:

- відповідними наказами про призначення на посади;

- наказом військового прокурора об`єднаних сил від 04.09.2019 року №549к «Про оголошення вислуги років працівникам військової прокуратури об`єднаних сил станом на 01 вересня 2019 року», а також додатком до цього наказу;

- копією трудової книжки серія НОМЕР_6 ;

- копією посвідчення офіцера серія НОМЕР_2 ;

- копією посвідчення офіцера серія НОМЕР_3 ;

- копією посвідчення офіцера запасу серія НОМЕР_4 ;

- копією довідки Харківського обласного військового комісаріату від 28.11.2019 №295.

Статтею 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI пенсійний орган наділено правом на отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості для виконання органами Пенсійного фонду функцій, передбачених цим Законом.

Окрім того, суд зазначає, що згідно статті 62 Закону № 1788-XII та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.12.2005 №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Також, суд зазначає, що позивач закінчив Військово - юридичний факультет Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 26.06.2004, здобув кваліфікацію юриста, офіцера військового управління тактичного рівня та наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 26.06.2004 №382 був відряджений із залишенням на військовій службі до Генеральної прокуратури України, що підтверджується витягом з послужного списку, копією диплому серії НОМЕР_7 виданим 30.06.2004 року та додатком до диплому № НОМЕР_8 , наказу МОУ від 26.06.2004 №382.

Наказом військового прокурора Центрального регіону України від 18.08.2004 №21/ос позивач призначений на посаду помічника військового прокурора Харківського гарнізону Центрального регіону України, що підтверджується копією військового квитка офіцеру запасу № НОМЕР_9 та трудової книжки НОМЕР_1 .

Однак, як встановлено судом, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж та вислугу позивача та не надано належну правову оцінку періодам служби позивача, які повинні зараховуватись до вислуги років.

Відтак, рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 управління застосування пенсійною законодавства ГУ ПФ України в Харківській області від 20.09.2019 №4, щодо відмови в призначенні та виплати з 19.09.2019 ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки суд, встановив, що належним, достатнім та ефективним способом захисту прав позивача є скасування рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ГУ ПФ України в Харківській області щодо не призначення та не виплати з 19.09.2019 ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ГУ ПФ України в Харківській області прийняти рішення (розпорядження) щодо призначення та виплати з 19.09.2019 ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років 25 років 10 місяців відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ із зарахуванням стажу (вислуги років) періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 24.09.2015 по 30.04.2018 та періоду безпосередньої участі протягом якого особа брала участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській області, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 по 19.09.2019 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Також суд зазначає, що матеріали справи не містять заяви позивача про призначення пенсії з доданими документами, що надало б суду можливість беззаперечно стверджувати про відповідність поданих документів кількісному та якісному критерію.

З огляду на висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення відповідача, суд, з метою належного відновлення порушених права позивача, вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФ України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.09.2019 щодо призначення та виплати, пенсії за вислугу років відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ, з урахуванням висновків суду.

Оскільки, суд не зобов`язав відповідача прийняти рішення про призначення пенсії, позовні вимоги щодо зобов`язання ГУ ПФ України в Харківській області призначити та виплачувати з 19.09.2019 ОСОБА_1 , пенсію за вислугу років 25 років 10 місяців відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VIІ та про негайне виконання рішення суду, відповідно до частини 2 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають задоволенню.

Позивач, звертаючись до суду із позовом, порушив питання, що стосується здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи статті 2, 3, 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства судом не здійснюється.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61002 код ЄДРПОУ-14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 управління застосування пенсійною законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.09.2019 №4 щодо відмови в призначенні та виплати з 19.09.2019 ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.09.2019 щодо призначення та виплати, пенсії за вислугу років відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ, з урахуванням висновків суду.

У решті позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.03.2020.

Суддя О.В. Ніколаєва