Рішення № 88329626, 19.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2020 р. № 520/13388/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська,46) про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати противоправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоімки) від 13.11.2019 року №Ф-2242-57.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем незаконно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 року 3 Ф-2242-57, яка на думку позивача, підлягає скасуванню.

Через канцелярію суду представником відповідача надано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску №Ф-2242-57 від 13.11.2019 року на суму 26 539,26 грн., що відповідає вимогам "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 р. зі змінами та доповненнями та особисто вручена ОСОБА_1 13.11.2019 року.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець в Київському управлінні 16.08.2002 року, дата державної реєстрації - 02.08.2005 р.

Перебував на загальній системі оподаткування, платник єдиного внеску за період з 02.08.2005 року по 30.10.2019 рік.

Як зазначено в позовній заяві, 29.11.2019 року позивачем отримано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 року № Ф-2242-57 у розмірі 26 539,26 грн. у зв`язку з несплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Не погоджуючись з прийнятою вимогою, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, а також порядок, строки подання звіту до фіскальних органів та його форму визначає та встановлює Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) та Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом № 435 від 14.04.2015 року із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року № 441 (далі - Порядок).

Форми та строки подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які проводять незалежну професійну діяльність, передбачено розділом ІІІ Порядку № 435.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч.2 ст. 6 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону).

Відповідно до абз. 3 пункту 1 частини 1 ст. 4 Закону платниками ЄСВ є ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи- підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Суд зауважує, що з 01.01.2017 року відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” набрали чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування, обчислення єдиного внеску.

Базою нарахування для ФОП на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.2 ч.1 ст. 7 Закону № 2464).

Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч.1 ст. 1 Закону).

Максимальна база величини нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону).

Суд крім того зазначає, що ФОП на загальній системі оподаткування формують та подають звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ (далі - звіт), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018 року № 511, один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

При цьому, граничний термін сплати зобов`язань, визначених ФОП на загальній системі оподаткування у звіті, при остаточному розрахунку за 2018 рік припадає на граничний термін подання звіту, тобто 09 лютого 2019 року включно.

Таким чином, з 01.01.2017 базу нарахування єдиного внеску зобов`язані визначати платники, вказані у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону, як і ті, які не отримують дохід (прибуток) від провадження підприємницької діяльності.

З 01 січня 2018 року Законом України від 03.10.2017 року № 2148-УІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” у п. 2 частини 1 ст. 7 Закону №2464 для бази нарахування єдиного внеску змінено період (рік на квартал).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки, визначеної ст. 7 Закону бази нарахування єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

Відповідно до ст. 8 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2017 рік” з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 3 200,00 гривень.

У 2017 році, за який здійснено нарахування, мінімальний місячний розмір страхового внеску складав 704 гривні, в той час як річний - 8 448 грн.

Платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464).

Додатково суд вказує, що відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску контролюючий орган застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.1 ст. 25 Закону № 2464). Нарахування пені, передбаченої цим законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування), включно (ч. 13 ст. 25 Закону).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець в Київському управлінні 16.08.2002 року.

Станом на 01.01.2020 року згідно інтегрованої картки платника ІС “Податковий блок” обліковується борг за ОСОБА_1 у сумі 26539,26 гри.

Заборгованість зі сплати єдиного внеску виникла внаслідок несплати наступних нарахувань: нарахування єдиного внеску № 3820078/єу від 09.02.2018 року - 8448, 00 гривень (за 2017 рік, 704 х 12 міс), нарахування ЄВ № 6949012/єу від 19.04.2018 року, терм, сплати - 19.04.2018 року - 2 457, 18 гривень (за 1 квартал 2018 року), нараховано ЄВ № 8339142/єу від 19.07.2018 року, терм, сплати 19.07.2018 - 2 457, 18 гривень (за 2 квартал 2018 року), нараховано ЄВ № 9734433/єу від 19.10.2018 року, терм, сплати 19.10.2018 - 2 457, 18 гривень (за 3 квартал 2018 року), нараховано ЄВ № 10 14785/єу від 21.01.2019 року, терм, сплати 21.01.2019 - 2 457. 18 гривень (за 4 квартал 2018 року), нараховано ЄВ № 3931491/єу від 19.04.2019 року, терм, сплати 19.04.2019-2 457, 18 гривень (за 1 квартал 2019 року), нараховано ЄВ № 5409479/єу від 19.07.2019 року, терм, сплати 19.07.2019 - 2 457, 18 гривень (за 2 квартал 2019 року), нараховано ЄВ № 6887789/єу від 21.10.2019 року, терм, сплати 21.10.2019 - 2 457, 18 гривень (за 3 квартал 2019 року).

Суд зазначає, що згідно з Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року, а саме: розділом IV “Порядок стягнення заборгованості з платників”: до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки). Фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках:

- якщо платник на кінець календарного місяця має недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Підсумовуючи зазначене вище, суд зазначає, що Головним управління ДПС у Харківській області була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску № Ф-2242- 57 від 13.11.2019 р, на суму 26539,26 грн., що відповідає аб .2 п.3 ст. “VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 р. зі змінами та доповненнями.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що підприємницька діяльність припинена ним 13 років тому, суд зазначає, що відповідно до Витягу з Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1 припинена лише 30.10.2019р.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач, приймаючи спірне рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська,46) про скасування вимоги - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.