Рішення № 88329027, 16.03.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.006516

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючої судді Гулкевич І.З.

суддів : Гавдика З.В., Грень Н.М.

розглянушив у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України, Львівська обласна державна адміністрація про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,-

встановив :

Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України, Львівська обласна державна адміністрація, в якому просить :

Визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України” в частині п.3 щодо поховань на Об`єкті історико-культурної спадщини Ансамбль оборонних споруд Цитадель-місце концентраційного табору “Шталаг-328” за адресою м. Львів, вул. Грабовського,11, занесеного до Державного реєстру нерухомих пам`яток України відповідно до наказу МКТ України від 25.10.2010 №957/0/16-10;

Зобов`язати відповідачів виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України”, в частині п.3 щодо поховань на Об`єкті історико-культурної спадщини Ансамбль оборонних споруд Цитадель-місце концентраційного табору “Шталаг-328” за адресою м. Львів, вул. Грабовського,11 занесеного до Державного реєстру нерухомих пам`яток України відповідно до Наказу МКТ України від 25.10.2010 №957/0/16-10;

Встановити відповідачу за результатами розгляду справи строк подання звіту про виконання судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами не вжито і не вживаються жодні заходи, спрямовані на виконання вимог Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України” щодо поховань на Об`єкті історико-культурної спадщини Ансамбль оборонних споруд Цитадель-місце концентраційного табору “Шталаг-328” за адресою м. Львів, вул. Грабовського,11 занесеного до Державного реєстру нерухомих пам`яток України відповідно до Наказу МКТ України від 25.10.2010 №957/0/16-10, межі не встановлюються, жодна організація їх обстеження та вивчення не здійснювала, не здійснюються заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження.

Протокольною ухвалою суду від 09.01.2020 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України, Львівську обласну державну адміністрацію.

Представник відповідачів Львівська міська рада, Виконавчий комітету Львівської міської ради надали письмовий відзив на адміністративний позов, в якому заперечують проти позовних вимог. Заперечення обґрунтовують тим, що позивач не звертався до відповідачів з проханням щодо виконання вимог п.п.3,4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України” та виконання п. 2,3,4,9 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України”, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р №1760 , а також п.2 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, вимог ст. 32 Закону України “Про охорону культурної спадщини” та ДСТУ Б.Б.2.2-10:2016, а саме не визначення меж та режимів використання зон пам`яток архітектури і містобудування, щодо об`єкта історико-культурної спадщини Ансамбль оборонних споруд Цитадель-місце концентраційного табору “Шталаг-328” за адресою м. Львів, вул. Грабовського,11.

Також представник відповідачів зазначив, що відповідність кожного об`єкта культурної спадщини критеріям, зазначених у п.7, 8 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 №1760 оцінюються науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативними радами органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та науковими (вченими радами) установ та організацій, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини, за результатами оцінки у п`ятнадцятиденний строк надається висновок щодо доцільності занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Міністерству культури України у день його підписання та не стосується виконавчого органу міської ради.

Щодо невиконання вимог ст. 32 Закону України “Про охорону культурної спадщини” та ДСТУ Б.Б.2.2-10:2016,а саме не визначення меж та режимів використання зон пам`яток архітектури та містобудування, представник відповідача зазначає, що встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони належить виключно до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, що свідчить про відсутність відповідних повноважень органів місцевого самоврядування.

Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи Львівської обласної державної адміністрації подав письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначає, що забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження на території м. Львова належить до компетенції управління охорони історичного середовища Львівської міської ради.

Відповідно на замовлення Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Підприємством об`єднання громадян “Інститут культурної спадщини” Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини розроблено науково-проектну документацію “Історико-архітектурний опорний план м. Львова” (Історико-архітектурний опорний план м. Львова з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів), однак на даний час вищевказана документація в законному порядку не затверджена.

Також зазначив, що згідно п.12 ч.2 ст. 5 Закону України “Про охорону культурної спадщини” визначення меж територій пам`яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних 4 археологічних територій, історичних ареалів населених місць належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини – Міністерства культури, молоді та спорту України.

Враховуючи вищенаведене, просить суд вирішити даний спір з урахуванням наведених пояснень та прийняти законне рішення.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Представник третьої особи Міністерства закордонних справ України в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без уповноваженого представника.

Представники третіх осіб Кабінету Міністрів України, Міністерство культури України, Львівської обласної державної адміністрації в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 1 ст. 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстави відкладення судового засідання викладені в ч. 2 ст. 205 КАС України. Окрім того, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи вищевикладене можна зробити висновок, що перешкод для розгляду справи по суті немає, а тому суд вирішив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Міністерства культури та туризму України від 25.10.2010 №957/0/16-10 об`єкт культурної спадщини Ансамбль оборонних споруд Цитадель-місце концентраційного табору “Шталаг-328” за адресою м. Львів, вул. Грабовського,11 занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

З метою отримання інформації щодо виконання вимог розпорядження від 20.07.1998 № 604-р позивач звертався до відповідача з запитом про надання інформації (запит на інформацію № 271-19 від 26.06.2019) про те, яка робота (заходи) проведені Львівською міською радою відповідно до п. 3 розпорядження КМУ “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України” з вивчення місць масових поховань євреїв під час розстрілів у роки ІІ Світової війни на території табору для військовополонених “Цитадель-Шталаг-328” по вул. Грабовського у м. Львові, а також здійснені заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження.

На запит позивача Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради надало відповідь № 0004-1789 від 05.08.2019, у якому відповідач покликається на те, що згідно розпорядження Львівської міської ради №215 від 14.05.2019 з метою забезпечення комплексного розвитку території, охопленої Центральним парком культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького, природоохоронною реакційною установою парком-пам`яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Стрийський парк” та парком “Цитадель” , утворено робочу групу з питань розробки проекту комплексної стратегії інтегрованого розвитку Центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького, природоохоронної реакційної установи парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Стрийський парк” та парком “Цитадель”. Питання облаштування місць масових поховань євреїв, їх утримання та збереження вирішуватиметься комплексно робочою групою.

Позивач вважає, що бездіяльність відповідачем порушуються його права, що стало підставою для звернення до суду.

При вирішенні справи суд виходив з наступного.

Статтею 11 Конституції України визначено, що держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Як передбачено ч.1 ст.9 Основного Закону, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 1 розділу І Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16.11.1972 року, яка ратифікована 04.10.1988 року указом Президії ВР УРСР за №6673-XI, під поняттям “культурна спадщина” розуміється пам`ятки: твори архітектури, монументальної скульптури й живопису, елементи та структури археологічного характеру, написи, печери та групи елементів, які мають видатну універсальну цінність з точки зору історії, мистецтва чи науки; ансамблі: групи ізольованих чи об`єднаних будівель, архітектура, єдність чи зв`язок з пейзажем яких є видатною універсальною цінністю з точки зору історії, мистецтва чи науки; визначні місця: твори людини або спільні витвори людини й природи, а також зони, включаючи археологічні визначні місця, що є універсальною цінністю з точки зору історії, естетики, етнології чи антропології.

Відповідно до параграфу 1 Угоди між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки про охорону і збереження культурної спадщини від 04.03.1994 року, кожна із Сторін вживатиме належних заходів для охорони і збереження культурної спадщини всіх національних, релігійних або етнічних груп (далі іменуються “Групами”), які проживають або проживали на її території і були такими жертвами Другої світової війни.

Поняття “культурна спадщина”, що стосується цілей цієї Угоди, означає культові споруди, історичні пам`ятки, пам`ятники, кладовища та меморіали загиблим, а також архівні матеріали, бібліотечні та музейні фонди, які мають до цього відношення.

Параграфом 4 даної угоди встановлено, що у випадках, коли власті та зацікавлені організації заявляють, що групи не в змозі самі забезпечити належну охорону та збереження своєї культурної спадщини, кожна із Сторін вживатиме спеціальних заходів з метою забезпечення такої охорони та збереження її на своїй території, а також запрошуватиме до співробітництва іншу Сторону та її громадян там, де є потреба в допомозі з цією метою.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України “Про охорону культурної спадщини” від 08.06.2000 року за №1805-III, з наступними змінами та доповненнями, підприємства усіх форм власності, заклади науки, освіти та культури, громадські організації, громадяни сприяють органам охорони культурної спадщини в роботі з охорони культурної спадщини, можуть встановлювати шефство над об`єктами культурної спадщини з метою забезпечення їх збереження, сприяють державі у здійсненні заходів з охорони об`єктів культурної спадщини і поширенні знань про них, беруть участь у популяризації культурної спадщини серед населення, сприяють її вивченню дітьми та молоддю, залучають громадян до її охорони.

Відповідно до ст.6 Закону України “Про національні меншини в Україні” від 25.06. 1992 року за №2494-XII, з наступними змінами та доповненнями, держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії, задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації, створення національних культурних і навчальних закладів та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Кабінетом Міністрів України 20.07.1998 року прийнято Розпорядження №604-р “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України”.

Відповідно до вимог пункту 3 Додаткових заходів щодо збереження місць поховань у населених пунктах України, затверджених вищенаведеним розпорядженням, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, органам місцевого самоврядування із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин, доручено провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та місць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження.

Як передбачено ч.1 ст.2 Закону України “Про охорону культурної спадщини” від 08.06.2000 року за №1805-III, з наступними змінами та доповненнями, до історичних об`єктів культурної спадщини належать - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов`язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.

Згідно з ч.1 ст.3 даного Закону, державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Пунктом 11 ч.1 ст.6 цього ж Закону встановлено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.

До виключної компетенції сесії сільських, селищних, міських рад, відповідно до пункту 37 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні ” належить прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами “сезону тиші” з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.

Обов`язки із забезпечення охорони, утримання в належному стані, планування та впорядкування територій місць поховання, в силу вимог частини 5 статті 8, статті 31, частини 2 статті 23 Закону України “Про поховання та похоронну справу”, покладено на органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи.

Частиною 3 статті 30 Закону України “Про поховання та похоронну справу”, утримання місць поховань, що перебувають на державному обліку як об`єкти культурної спадщини, забезпечують виконавчі органи сільських, селищних, міських рад із залученням органів охорони культурної спадщини.

У Рекомендації Генеральної конференції ООН з питань освіти, науки і культури (1968р.) під терміном “культурні цінності” розуміються: а) нерухомі об`єкти, такі як: місцевості археологічного, історичного чи наукового значення, споруди чи інші об`єкти, які становлять історичну, наукову, мистецьку чи архітектурну цінність, як релігійні, так і світські, в т. ч. архітектурні або традиційні ансамблі, історичні квартали в містах або сільських населених пунктах і етнологічні споруди попередніх культур, які ще й досі знаходяться в доброму стані. Це стосується таких нерухомих об`єктів, як руїни, що збереглися на поверхні землі, а також археологічні чи історичні залишки, виявлені в землі; термін “культурні цінності” охоплює також і їхнє безпосереднє оточення; б) рухомі цінності, що мають культурне значення, в т. ч. цінності в нерухомих об`єктах чи вилучені з них, а також рухомі цінності, приховані в землі, які можуть бути виявлені в місцях, що мають археологічне чи історичне значення, чи інших місцях.

Статтею 9 Рекомендацій передбачено, що Держави-члени мають надавати необхідний пріоритет заходам, необхідним для збереження місцезнаходжень культурних цінностей, яким загрожує небезпека внаслідок проведення громадських чи приватних робіт, аби зберегти історичні зв`язки і середовище. Заходи зі збереження чи врятування культурних цінностей, визначені статтями 22, 23, а саме: необхідно проводити детальні обстеження задовго до початку будь-яких громадських чи приватних робіт, які можуть становити небезпеку для культурних цінностей, щоби визначити: необхідні заходи для збереження важливих культурних цінностей в місці знаходження; заходи щодо збереження і врятування культурних цінностей необхідно вживати задовго до початку громадських чи приватних робіт. У районах, котрі становлять археологічну чи культурну цінність, як-от історичні міста, села, місцевості й райони, що їх варто охороняти в кожній країні відповідним законодавством, початок нових робіт мусить бути поставлений у залежність від обов`язкового проведення попередніх археологічних досліджень. У разі необхідності варто призупиняти роботи з метою забезпечення відповідних заходів для збереження чи врятування культурних цінностей.

Європейською конвенцією про охорону археологічної спадщини визначено, що складовими частинами археологічної спадщини вважаються всі матеріальні залишки та об`єкти, а також будь - які інші сліди існування людства у минулих епохах.

Відповідно до приписів статті 6 Закону України “Про національні меншини в Україні”, держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови через національні культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії, задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації, створення національних культурних і навчальних закладів та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Пам`ятки історії і культури національних меншин на території України охороняються законом.

Судом встановлено з матеріалів справи, що відповідно до наказу Міністерства культури та туризму України від 25.10.2010 №957/0/16-10 об`єкт культурної спадщини Ансамбль оборонних споруд Цитадель-місце концентраційного табору “Шталаг-328” за адресою м. Львів, вул. Грабовського,11 занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

На запит позивача щодо виконання вимог розпорядження від 20.07.1998 № 604-р, а саме щодо проведеної роботи, вжитих заходів Львівською міською радою відповідно до п. 3 розпорядження КМУ щодо місць масових поховань євреїв під час розстрілів у роки ІІ Світової війни на території табору для військовополонених “Цитадель-Шталаг-328” за адресою м. Львів, вул. Грабовського,11 відповідачем не надано відповідної інформації.

Відповідачем у відповіді на запит надано інформацію, що згідно розпорядження Львівської міської ради №215 від 14.05.2019 з метою забезпечення комплексного розвитку території, охопленої Центральним парком культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького, природоохоронною реакційною установою парком-пам`яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Стрийський парк” та парком “Цитадель” , утворено робочу групу з питань розробки проекту комплексної стратегії інтегрованого розвитку Центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького, природоохоронної реакційної установи парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Стрийський парк” та парком “Цитадель”. Питання облаштування місць масових поховань євреїв, їх утримання та збереження вирішуватиметься комплексно робочою групою.

Таким чином, відповідач не надав жодних доказів виконання вимог п. 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України” в частині п. 3 щодо залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин, щодо проведення робіт з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та місць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження поховань на об`єкті історико-культурної спадщини Ансамбль оборонних споруд Цитадель-місце концентраційного табору “Шталаг-328” за адресою м. Львів, вул. Грабовського,11, занесеного до Державного реєстру нерухомих пам`яток України відповідно до наказу Міністерства культури та туризму України від 25.10.2010 №957/0/16-10.

Беручи до уваги викладене в сукупності, суд дійшов висновку про порушення прав та інтересів позивача щодо охорони об`єктів культурної спадщини в аспекті Рішення Конституційного суду України від 1 грудня 2004 року у справу № 1-10/2004 про охоронюваний законом інтерес та статті 10 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, яка закріплює та зобов`язує органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування сприяти діяльності громадських організацій щодо охорони культурної спадщини і статті 11 цього Закону, за якою громадським організаціям надається можливість встановлювати шефство над об`єктами культурної спадщини з метою забезпечення їх збереження, сприяють державі у здійсненні заходів з охорони використання, виявлення, обліку, реєстрації об`єктів культурної спадщини.

Щодо вимоги позивача про встановлення відповідачу строку подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не обов`язком.

Враховуючи обставини даної справи, вимога про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення не підлягає задоволенню.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача та про зобов`язання виконати вимоги п.3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України” є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню частково.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 5, 14, 77, 90, 194, 205, 241-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України” в частині п.3 щодо поховань на об`єкті історико-культурної спадщини Ансамбль оборонних споруд Цитадель-місце концентраційного табору “Шталаг-328” за адресою м. Львів, вул. Грабовського,11, занесеного до Державного реєстру нерухомих пам`яток України відповідно до наказу Міністерства культури та туризму України від 25.10.2010 №957/0/16-10.

Зобов`язати Львівську міську раду, Виконавчий комітет Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р “Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України”, в частині п.3 щодо поховань на об`єкті історико-культурної спадщини Ансамбль оборонних споруд Цитадель-місце концентраційного табору “Шталаг-328” за адресою м. Львів, вул. Грабовського,11 занесеного до Державного реєстру нерухомих пам`яток України відповідно до наказу Міністерства культури та туризму України від 25.10.2010 №957/0/16-10.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 04055896), що знаходиться за адресою: 79006, м. Львів, пл. Ринок,1, на користь Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (код ЄДРПОУ 21720365), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Кульчицької, 1, квартира 94, 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 67 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 26256622), що знаходиться за адресою: 79006, м.Львів, пл. Ринок,1, на користь Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (код ЄДРПОУ 21720365), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Кульчицької, 1, квартира 94, 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 67 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 26256659), що знаходиться за адресою: 79008, м.Львів, вул. Валова, 20, на користь Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (код ЄДРПОУ 21720365), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Кульчицької, 1, квартира 94, 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 67 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20 березня 2020 року.

Головуючий суддя Гулкевич І.З.

Суддя Гавдик З.В.

Суддя Грень Н.М.