Рішення № 8832889, 01.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.10                                                                                           Справа№ 13/42

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ "Вента ЛТД", м.Дніпропетровськ

до відповідача: ТзОВ "Доната", м.Львів

про стягнення 63342,27грн.

Представники сторін:

Від позивача: Кокотко С.А. –заст.директора

Від відповідача: Тихомиров Д.Є. –директор

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов ТзОВ "Вента ЛТД", м.Дніпропетровськ до відповідача: ТзОВ "Доната", м.Львів про стягнення 63342,27грн.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалах господарського суду від 26.02.10р. та від 11.03.10р.

Позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог у зв”язку із частковим погашенням заборгованості відповідачем після подання позову до суду і заявлено до стягнення 45228,66грн. основного боргу, 1192,10грн. 3% річних, 1557,02грн. індексу інфляції, 8570,49грн. пені, всього 56548,27грн.

Відповідачем позовні вимоги визнано, подано клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду на п”ять місяців.

Позвачем проти надання такої розстрочки заперечено.

З’ясовано:

10 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД»(позивач) і товариством з обмеженою відповідальністю «Доната»(відповідач) укладено договір №1449 про постачання лікарських препаратів та медичних товарів позивачем для відповідача з відстрочкою платежу згідно п.4.2 до договору та строку, вказаному у видаткових накладних - 14 календарних днів.

В п.8.1 договору встановлено, що у випадку відсутності повідомлення від сторін про намір розірвати даний договір не менш, ніж за один місяць до закінчення строку дії договору, останній вважається пролонгованим на той же термін і на тих же умовах.

За період з 21.07.2009 р. по 07.11.2009 р. позивачем вчинено 196 поставок товару відповідачу на загальну суму 52 022 грн. 66 коп.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за отриманий товар складає 45228,66 грн.

Згідно п.5.1 договору та ст.625 ЦК України, позивачем також вимагається стягнення 1192,10грн. 3% річних, 1557,02грн. індексу інфляції та 8570,49грн. пені.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки невиконанням договірних зобов”язань відповідачем допущено порушення ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України за що, згідно ст.ст.224, 230, п.п.4.6 ст.231, п.4 ст.232 ГК України, ст.611,625 ЦК України, наступає відповідальність у виді стягнення боргу, пені, індексу інфляції та річних, то суд приходить до висновку про задоволення позову.

Оскільки часткове погашення заборгованості відбулось після порушення провадження у справі, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.43,49,82, 84, 85, 115,116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ТзОВ „Доната” (м.Львів, вул.Пасічна,43, код ЄДРПОУ22402555) на користь ТзОВ „Вента ЛТД” (м.Дніпропетровськ, вул.Селянський узвіз, 3а, код ЄДРПОУ 21947206) 45228,66грн. основного боргу, 1192,10грн. 3% річних, 1557,02грн. індексу інфляції, 8570,49грн. пені, грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя