Рішення № 88328688, 10.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 березня 2020 року о/об 17 год. 15 хв.Справа № 280/766/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Лялько Ю.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (69063, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Олександрівська, буд.48; код ЄДРПОУ 03193005)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (надалі - відповідач, ДСЗН Запорізької ОДА), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправним дії заступника директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації - начальника управління соціальних гарантій, державної соціальної допомоги Кривошей Катерини Юріївни, щодо відмови 12.12.2019 у видачі посвідчення ОСОБА_1 особі, яка належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи; 2) зобов`язати Департамент соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації визначити ОСОБА_1 відповідну категорію постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи на регіональній комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у Запорізькій області.

Позивач у позові зазначив, що ОСОБА_1 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказана обставина підтверджується Довідкою від 23.06.2003 за №1315, виданою Маньківською районною державною адміністрацією Черкаської області, згідно якої ОСОБА_1 постійно проживав в с.Кривець, Маньківського району, Черкаської області і станом на 01.01.1993 проживав в цій зоні не менше чотирьох років. Згідно Довідки від 24.07.2003 за №201/02-07, виданої Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, позивач був визнаний дитиною, яка належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 від 24.06.1999 дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи. На думку позивача, всі ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 дійсно проживав на території радіоактивного забруднення не менше чотирьох років. Зазначений факт мав юридичне значення для отримання відповідного посвідчення замість дитячого посвідчення категорії «Д», оскільки від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, а саме: здійснення права заявника на виконання вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо отримання відповідного посвідчення. 07.11.2019 позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації з заявою та додатками, просив видати посвідчення постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС замість посвідчення потерпілої дитини, між тим, з телефонної розмови від 24.12.2019 йому стало відомо, що 12.12.2019 заступник директора Департаменту, начальник управління соціальних гарантій, державної соціальної допомоги Кривошей Катерина Юріївна одноособово вже відмовила у видачі посвідчення (лист від 12.12.2019 за №6369/03.2-29). На думку позивача, 12.12.2019 Кривошей Катерина Юріївна , відмовляючи йому, порушила встановлений постановою Кабінету Міністрів України порядок, одноосібно присвоївши повноваження регіональної комісії з визначення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що є недопустимим, протиправним впливом.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що підставою для отримання посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з п.4 ч.1 ст.11 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є дотримання, одночасно, двох умов: постійне проживання або постійне працевлаштування чи постійне навчання, на території зони посиленого радіоекологічного контролю; проживання у цій зоні не менше чотирьох років, за станом на 1 січня 1993 року. З огляду на вищевикладене, з урахуванням достовірності документів, зокрема Довідки від 23.06.2003, виданою Маньківською районною державною адміністрацією Черкаської області, з метою реалізації права на отримання посвідчення з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.11 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має звернутися до Управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області й відповідної Комісії Черкаської обласної державної адміністрації. Тобто, відповідач - Департамент соціального захисту і населення Запорізької обласної державної адміністрації є неналежним відповідачем у справі. Стосовно дій заступника директора Департаменту - начальника управління соціальних гарантій, державної соціальної допомоги Кривошей К.ІО. відповідач зазначає, що відповідно до п.3, п.7 Посадової інструкції заступника директора Департаменту - начальника управління соціальних гарантій, державної соціальної допомоги ДСЗН Запорізької ОДА, затвердженої заступником голови облдержадміністрації 12.07.2017, серед іншого, заступник директора має право: організовувати ділове листування з органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у межах наданих повноважень; розглядати скарги, заяви, листи та звернення громадян, готувати відповіді на них. Відповідач зазначає, що позивач 07.11.2019, будучі достеменно обізнаним про механізм та підстави видачі посвідчення, звернувся до відповідача із заявою про видачу такого посвідчення безстроково. Не маючи права відмови у розгляді звернення (заяви), відповідно до ст.ст.7, 15 Закону України «Про звернення громадян» заяву позивача було розглянуто та надано відповідь у строки, передбачені ст.20 цього Закону. Відповідно, лист відповідача, за підписом Кривошей К.ІО. є відповіддю в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», а не рішенням про відмову у видачі посвідчення відповідно до Закону та Порядку. Окрім того, в заяві позивача від 07.11.2019 за місце проживання було зазначено АДРЕСА_1 , що й викликало надання роз`яснень з боку відповідача про відсутність права на отримання статусу потерпілої особи, віднесеної до 4 категорії, відповідно до п.4 ч.1 ст.11 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач заперечував проти позову.

Ухвалою судді від 10.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 10.03.2020.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Дослідивши матеріали справи, суд з`ясував наступне.

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), що підтверджується Довідкою №1315 від 23.06.2003, виданою Маньківською районною державною адміністрацією Черкаської області (а.с.35).

У Довідці №1315 від 23.06.2003 зазначено: «… Довідка №1315 видана гр-ну (ці) ОСОБА_1 про те, що він (вона) постійно проживає або постійно працює чи постійно навчається на території зони постійного радіоекологічного контролю і за станом на 1 січня 1993 р. проживав (ла) або відпрацював (ла) у цій зоні не менше чотирьох років у с.Кривець, Маньківський, Черкаської області. Довідка є підставою для видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії 4, відповідно до статті 4 Закону України '"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і дає право на пільги передбачені цим Законом. …».

Позивач 07.11.2019 звернувся до відповідача із заявою про видачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи безстрокове (а.с.34).

У листі заступника директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (вих.№6369/03.2-29 від 12.12.2019) на адресу позивача зазначено наступне: «… На заяву про видачу Вам посвідчення постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС «безстрокового» замість посвідчення потерпілої дитини, яке 24.06.1999 видавалося Маньківською райдержадміністрацією, Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації повідомляє про таке. Питання встановлення статусу особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, видача посвідчень тощо, чітко регламентуються чинним законодавством України. Згідно з пунктом 4 статті 11 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесених до 4 категорії, належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років. Оскільки Ви , шановний ОСОБА_1 , проживаєте та працюєте в Запорізькій області, а не в зоні посиленого радіоекологічного контролю, правових підстав для видачі посвідчення 4 категорії немає. …» (а.с.6).

Відповідно до пп.4 ч.1 ст.11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Згідно з п.11 «Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян», затвердженого 11.07.2018 постановою Кабінету Міністрів України №551, посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії). Посвідчення видаються: (…) особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 6); (…).

За матеріалами справи, позивачем як до відповідача, так і до суду не надано доказів того, що його місцем проживання (реєстрації) є: АДРЕСА_1 .

При цьому, відповідно до зазначеної Довідки №1315 від 23.06.2003 позивач проживає у с.Кривець Маньківського району Черкаської області.

Також, позивачем не надано до суду доказів того, що він постійно працює чи постійно навчається у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів з боку відповідача.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Оскільки позов є необґрунтованим, то у стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат має бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 10.03.2020.

Суддя О.О. Прасов