Рішення № 88328601, 20.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/749/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо не зарахування до пільгового стажу (Список №1) ОСОБА_1 періоду навчання у Ровеньківському гірничому технікумі з 01.09.1981 по 26.06.1985, періоду його служби в Радянській армії з 02.11.1985 по 30.11.1987 та періодів його роботи 04.06.1984 по 13.10.1984, з 15.03.1985 по 03.05.1985, з 18.07.1985 по 25.10.1985 на шахті імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит», з 20.01.1988 по 21.09.1992, з 26.09.1995 по 31.12.1998 в шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит»;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати до пільгового стажу (Список №1) ОСОБА_1 період навчання у Ровеньківському гірничому технікумі з 01.09.1981 по 26.06.1985, періоду його служби в Радянській армії з 02.11.1985 по 30.11.1987 та періодів його роботи 04.06.1984 по 13.10.1984, з 15.03.1985 по 03.05.1985, з 18.07.1985 по 25.10.1985 на шахті імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит», з 20.01.1988 по 21.09.1992, з 26.09.1995 по 31.12.1998 в шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит», та провести відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням збільшеного пільгового стажу його роботи, з дня призначення йому пенсії.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 09 грудня 2019 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах. Пенсію позивачу було призначено з 09.12.2019.

Також, 11.02.2020 позивач звернувся до УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області з заявою щодо надання роз`яснень стосовно зарахованих та незарахованих до його пільгового стажу періодів його роботи.

Листом УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області позивача повідомлено, що при прийнятті рішення про призначення пенсії пільговий стаж було враховано на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу. До пільгового стажу позивача при призначенні пенсії не враховано періоди роботи з 04.06.1984 по 13.10.1984, з 15.03.1985 по 03.05.1985, з 18.07.1985 по 25.10.1985 на шахті імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит», з 20.01.1988 по 21.09.1992, з 26.09.1995 по 31.12.1998 в шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит», оскільки в трудовій книжці відсутні відомості про характер виконуваної роботи, про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, та не враховано період строкової військової служби та період навчання.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року задоволено самовідвід головуючого судді Ірметової Олесі Віталіївни від розгляду справи № 360/749/20 (а.с. 59).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду головуючим суддею Басовою Н.М., та відкрито провадження у справі, визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 62-63).

17 березня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.30-32), в обґрунтування якого зазначено, що згідно заяви про призначення пенсії від 09.12.2019 та наданих до неї документів, ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 09.12.2019, тобто позивач набув права на пенсію і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області. 11.02.2020 позивач звернувся до управління з заявою невстановленого Законом зразка вх.№26/П-4 від 11.02.2020 щодо зарахування періодів роботи, надання копії рішення про призначення пенсії та перерахунку пенсії. Тому, заява ОСОБА_1 від 11.02.2020 була розглянута як звернення, будь-яке рішення з приводу її розгляду управлінням не приймалось.

Також відповідачем зазначено, що уточнюючих довідок, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» заявником надано не було, у зв`язку з чим до пільгового стажу неможливо врахувати періоди роботи: 04.06.1984 - 13.10.1984, 15.03.1985 - 03.05.1985, 18.07.1985 - 25.10.1985 на шахті ім.Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит» - оскільки в трудовій книжці відсутні відомості про характер виконуваної роботи, про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, 20.01.1988 - 21.09.1992, 26.09.1995 - 31.12.1998 в шахтоуправлінні ім.Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит» - оскільки в трудовій книжці відсутні відомості про характер виконуваної роботи, про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи. Отже, відповідач вважає, що управлінням правомірно було не зараховано зазначені періоди роботи.

Крім того, відповідачем зазначено, що оригінали первинних документів (відомостей), які можуть бути використані для підтвердження права на пільгове забезпечення, зберігаються в архіві підприємства за фактичною адресою в м. Ровеньки. Документи, в тому числі уточнюючи довідки про періоди роботи, видані підприємствами, які знаходяться в районах проведення антитерористичної операції, є недійсними і не створюють правових наслідків і відповідно, не можуть бути враховані при призначенні пенсії.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача за списком №1 періоду навчання у Ровеньківському гірничому технікумі з 01.09.1981 по 26.06.1985, відповідач зазначив.

Згідно диплома НОМЕР_1 від 26.06.1985 ОСОБА_1 навчався в Ровеньківському гірничому технікумі з 1981 року по 1985 рік. Стаття 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» містить вичерпний перелік типів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, технікум не відноситься до закладів професійно-технічної освіти. Тому період навчання позивача у Ровеньківському гірничому технікумі з 1981 по 1985 не може бути зараховано до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах по списку №1.

Щодо періоду строкової військової служби відповідачем зазначено, що цей період також неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки і попередній і наступний періоди роботи не враховані управлінням до пільгового стажу позивача, тому даний період (02.11.1985 по 30.11.1987) можливо зарахувати лише до страхового (загального) стажу роботи, до пільгового стажу даний період зарахувати неможливо.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 09 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком за списком №1 (а.с. 68). До вказаної заяви про призначення пенсії було додано копії документів, а саме: військовий квиток серії НОМЕР_2 , диплом серії НОМЕР_1 , трудова книжка серії НОМЕР_3 , довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, що підтверджується розпискою-повідомленням та наданими представником відповідача документами (а.с. 68 зворотній бік, 72-77).

Пенсію позивачу призначено з 09.12.2019, що підтверджується рішенням відповідача №121630002237 від 21.12.2019 (а.с. 69).

11 лютого 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання роз`яснень щодо зарахованих та незарахованих до його пільгового стажу періодів роботи (а.с. 78).

Листом УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 18.02.2020 №26/П-4 повідомлено, що при прийнятті рішення про призначення пенсії пільговий стаж було враховано на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Зарахувати періоди роботи з 04.06.1984 по 13.10.1984, з 15.03.1985 по 03.05.1985, з 18.07.1985 по 25.10.1985, з 20.01.1988 по 21.09.1992, з 26.09.1995 по 31.12.1998 як пільгові відсутні законні підстави, оскільки заявником не надано уточнюючих довідок відповідно до Постанови №637 (а.с. 28-29, 79-80).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за№ 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1788-ХІІ, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (частина перша та друга статті 7 Закону № 1788-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування," на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому, статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.З Порядку).

Пунктом 20 Порядку 637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд дійшов висновку, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону № 1788- XII, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-ХП).

Таким чином, уточнюючі довідки мають надаватися в разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 04 березня 2020 року у справі №367/945/17.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 (а.с. 11-19, 75-77), позивач у спірні періоди:

- з 04.06.1984 по 13.10.1984, 15.03.1985 по 03.05.1985, 18.07.1985 по 25.10.1985 працював гірником з повним робочим днем під землею на шахті імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит»;

- з 20.01.1988 по 21.09.1992, з 26.09.1995 по 31.12.1998 працював гірником, гірничим майстром та старшим гірничим майстром з повним робочим днем під землею в шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит».

При цьому, суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірних періодів його роботи містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірні періоди позивач працював на підземних роботах з повним робочим днем під землею.

Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на те, що для підтвердження пільгового стажу позивач повинен був надати уточнюючі довідки підприємства є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, відповідно до абз.5 п. 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього стажу.

Відповідно до пункту 4.1 розділу IV «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Отже, обов`язок щодо перевірки документів необхідних для призначення пенсії покладено саме на орган, що призначає пенсію, та у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, пенсійний орган зобов`язаний повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково.

Жодних доказів щодо письмового повідомлення позивача про необхідність надання додаткових документів, відповідачем не надано.

Крім того, до матеріалів справи позивачем було надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що видані Відокремленим підрозділом «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» №276 від 26.10.2015, якими підтверджується, що позивач у спірні періоди роботи працював за посадами, що передбачені Списком №1 (а.с. 43-51).

Також, позивачем додано до матеріалів справи довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 1988 року по 1992 рік, та з 1995 року по 1999 рік, що видані Відокремленим підрозділом «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» (а.с. 32-35).

Крім того, проведення атестації робочих місць за умовами праці регулюється Порядком про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442).

Відповідно до пункту першого Порядку № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Пунктом 2 Порядку № 442 визначено, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Пунктом 10 Порядку № 442 передбачено, що результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" регулюється Порядком застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі – Порядок № 383).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 383, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку № 383, зазначена постанова (442-92-п) набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Порядку № 383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Згідно із підпунктом 4.3 пункту 4 Порядку № 383, якщо у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Позивачем на підтвердження пільгового стажу у спірні періоду роботи було надано наказ «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» №169 від 02.06.1997 по шахті імені Космонавтів, де працював позивач, яким підтверджується право позивача на пенсію за списком №1 за роботами, на яких позивач працював (а.с. 55).

Висновком Управління праці та зайнятості населення Луганської обласної Державної адміністрації було встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці за вище вказаним наказом №169 від 02.06.1997, проведено у відповідності до вимог Постанови КМУ від 01.08.1992 №422 (а.с. 56).

При цьому, суд зазначає, що вищезазначені документи, видані установою, що здійснює свою діяльність на тимчасово окупованій території України.

Щодо зазначеного факту, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року “Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії” зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але “у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів”. Так, у справі “Лоізіду проти Туреччини” (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини” ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії” (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать” (Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Україною, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи (“Намібійські винятки”), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки вищезазначених документів, виданих установами, що знаходяться на окупованій території, як докази, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення позивача.

Таким чином, суд приймає до розгляду зазначені документи для визначення пільгового стажу позивача у спірні періоди його роботи.

Однак, зазначені висновки суду жодним чином не легалізують саму установу, що видала такі документи.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що трудова книжка та подані позивачем довідки та накази містять усі необхідні відомості про пільговий характер праці позивача у спірні періоди його роботи, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу позивача періоду його служби в Радянській армії з 02.11.1985 по 30.11.1987, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 8 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з трудової книжки позивача, у період з 18.07.1985 по 25.10.1985 він працював гірником з повним робочим днем під землею на шахті імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит», тобто за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, 25.10.1985 позивача було звільнено з займаної посади у зв`язку з його призовом на строкову службу до Радянської армії.

Отже, у розумінні частини першої статті 8 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», позивач має право на зарахування до його пільгового стажу часу проходження служби в Радянській армії з 02.11.1985 по 30.11.1987.

Що стосується періоду навчання позивача в Ровеньківському гірничому технікумі у період з 01.09.1981 по 26.06.1985, то вказаний період не може бути зарахований до пільгового стажу позивача з наступних підстав.

Так, за приписами статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Випускникам професійно-технічних навчальних закладів денної форми навчання, які навчалися 10 і більше місяців, надається оплачувана відпустка підприємством, установою, організацією протягом перших трьох місяців роботи в ньому. Тривалість щорічної основної відпустки випускників віком до 18 років становить тридцять один календарний день, випускників віком понад 18 років - відповідно до встановленої на підприємстві для робітників відповідної професії, спеціальності, посади.

На час навчання позивача в Ровеньківському гірничому технікумі діяв Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» від 28.06.1974 № 2778-VIII.

Згідно статті 5 Закону №2778-VIII система народної освіти в Українській РСР включала:

дошкільне виховання;

загальну середню освіту;

позашкільне виховання;

професійно-технічну освіту;

середню спеціальну освіту;

вищу освіту.

Згідно статті 42 Закону № 2778 професійно-технічні навчальні заклади є основною школою професійно-технічної освіти молоді і формування гідного поповнення робітничого класу.

До професійно-технічних навчальних закладів (училищ, професійних шкіл) приймаються громадяни СРСР, які закінчили восьмирічну або середню загальноосвітню школу.

Згідно статті 49 Закону № 2778 середня спеціальна освіта здійснюється в технікумах, училищах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до середніх спеціальних навчальних закладів.

У середніх спеціальних навчальних закладах може проводитися денне, вечірнє і заочне навчання.

Навчання в середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва є формою здобуття спеціальності і підвищення кваліфікації особами, які працюють у різних галузях народного господарства.

Отже зі змісту наведених норм Закону № 2778 встановлено, що технікум належить до середньої спеціальної освіти та не належить до професійно-технічних навчальних закладів, у зв`язку з чим відсутні підстави для зарахування періоду навчання позивача в Ровеньківському гірничому технікумі до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 26 лютого 2020 року відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

13 березня 2020 року позивачем надано докази сплати судового збору у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1646264839.1 від 12.03.2020 (а.с.82).

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250,255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду його служби в Радянській армії з 02.11.1985 по 30.11.1987 та періодів його роботи 04.06.1984 по 13.10.1984, з 15.03.1985 по 03.05.1985, з 18.07.1985 по 25.10.1985 на шахті імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит», з 20.01.1988 по 21.09.1992, з 26.09.1995 по 31.12.1998 в шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит».

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код: 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, будинок 9) зарахувати до пільгового стажу (Список №1) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) період служби в Радянській армії з 02.11.1985 по 30.11.1987 та періоди роботи: з 04.06.1984 по 13.10.1984, з 15.03.1985 по 03.05.1985, з 18.07.1985 по 25.10.1985 на шахті імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит», з 20.01.1988 по 21.09.1992, з 26.09.1995 по 31.12.1998 в шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит».

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код: 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, будинок 9) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) з урахуванням збільшеного пільгового стажу його роботи, з дня призначення йому пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код: 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, будинок 9) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова