Ухвала суду № 88328445, 19.03.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 березня 2020 року м.Київ №320/1762/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є;

при секретарі судового засіданні - Ставничому Н.В.;

за участі представника позивача - Глоба М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про відвід судді в межах адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

у с т а н о в и в:

в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ТОВ «Маядо» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 01.03.2019 №UA100120/2019/300055/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2019/0067.

Під час розгляду справи, представником позивача- Глоба М. було заявлено відвід судді з підстав ухвалення нею рішень про недопуск представника позивача до участі у судовому засіданні за відсутності належних та допустимих доказів, якими підтверджені її повноваження та залишення позовної заяви без розгляду.

З огляду на що суд зазначає таке: частинами першою, другою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Отже, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Разом з тим, як вбачається із заяви про відвід, він обумовлений незгодою представника позивача з процесуальними діями судді, які вчинені під час розгляду справи, та не містить передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Окрім того, визначаючись з обґрунтуванням поданої заяви, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, згідно якої безсторонність судді має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Таким чином, не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).

Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, наданого в пункті 10 постанови "Про незалежність судової влади" №8 від 13 червня 2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею рішенням, а так само вчинення ним процесуальних дій, не повинно розглядатися у якості підстави для відводу, а передбачає право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 36, 38-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

відвід товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" вважати таким, що заявлений без законних підстав.

Провадження у даній справи зупинити.

Передати справу до відділу документального забезпечення та контролю для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому ч.4 ст.40 КАСУ іншим суддею, визначеним згідно ст. 31 КАСУ.

Ухвала суду в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені 293-297 КАСУ.

Суддя Брагіна О.Є.