Рішення № 88328315, 20.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 року Справа № 280/5147/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження в спрощеному позовному провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області №0089784907 за формою «Ш», складене 16.07.2019, яким нараховано ОСОБА_1 штраф у розмірі 20% - 42380,48 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 16.07.2019 йому було вручено податкове повідомлення рішення № 0089784907 відповідно до якого зобов`язано сплатити штраф в розмірі 42380,48 грн за платежем - Єдиний податок з фізичних осіб. Підставою для нарахування штрафний санкцій став акт камеральної перевірки від 28.05.2019 року № 2862/08-01-49-07/ НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що камеральна перевірка проведена з порушенням визначених законом строків, акт за результатами камеральної перевірки йому не надсилався, податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням визначених законодавством строків, підписане не уповноваженою на те особою. Також позивач зазначає, що штраф, який з визначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, стосується різних періодів, а тому відповідач повинен приймати окремі податкові повідомлення-рішення, окрім того до податкового повідомлення-рішення не додано розрахунок (аркуш який додано до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не містить підпису, а отже, на думку Позивача не є документом).

Ухвалою від 28.10.2019 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 20.11.2019.

18.11.2019 від Головного управління ДФС у Запорізькій області до суду надійшов відзив на позов, в якому цей орган зазначає, що на підставі пп.19-1.1.1, 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст.75, 76 Податкового Кодексу України було проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати єдиного податку. З результатами перевірки складено акт камеральної перевірки платника єдиного податку фізичної особи - підприємця від 28.05.2019 № 2862/08-01-49-07/ НОМЕР_1 та 28.05.2019 засобами поштового зв`язку направлено на податкову адресу позивача. 03.07.2019 лист повернувся до податкового органу з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», а отже в силу вимог ст. 42 ПК України він вважається врученим. Проведеною перевіркою встановлено факт несвоєчасної сплати єдиного податку ОСОБА_1 а саме: податкову декларацію платника єдиного податку за 1 квартал 2016 року подано 26.04.2016, тоді як грошове зобов`язання сплачено із затримкою у 55 днів - 14.07.2016; податкову декларацію платника єдиного податку 2016 рік подано 30.01.2017, тоді як грошове зобов`язання сплачено із затримкою у 37 днів - 28.03.2017.

Також відповідач зазначає, що заперечень на акт камеральної перевірки до контролюючого органу не надходило, тож 16.07.2019 було прийнято податкове-повідомлення рішення №008978907, яке в цей же день було особисто вручене позивачу. Заперечень з приводу інших доводів позивача у відзиві не зазначено.

20.11.2019 від позивача та відповідача до суду надійшли заява та клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою від 20.11.2019 судовий розгляд відкладався на 03.12.2019.

Ухвалою від 03.12.2019 провадження у справі було зупинене до 23.12.2019.

Ухвалою від 23.12.2019 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 23.12.2019.

Протокольною ухвалою від 23.12.2019 за згодою представників було замінено первинного відповідача по справі - Головне управління ДПС у Запорізькій області на належного відповідача - Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області).

Ухвалою від 23.12.2019 провадження у справі було зупинене до 14.01.2020.

Ухвалою від 14.01.2020 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 14.01.2020.

Ухвалою від 14.01.2020 провадження у справі було зупинене до 03.02.2020.

Ухвалою від 03.02.2020 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 03.02.2020.

03.02.2020 від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч. 9 ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

На підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 10.02.2009 про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за номером 2 103 000 0000 049592.

З 01.07.2012 позивач є платником єдиного податку ІІІ групи (за ставкою 5%), що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2.

Основним видом діяльності є діяльність у сфері права (КВЕД 69.10).

Актом про результати камеральної перевірки платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 28.05.2019 №2862/08-01-49-07/ НОМЕР_1 , яку було проведено співробітником відповідача, встановлено, що: за податковою декларацією №9064665974 від 26.04.2016 позивачем був несвоєчасно сплачений єдиний податок в сумі 28739,65 грн - зобов`язання сплачено із простроченням на 55 днів - 14.07.2016; за податковою декларацією №9268482816 від 30.01.2017 позивачем був несвоєчасно сплачений єдиний податок в сумі 183162,75 грн - зобов`язання сплачене із простроченням на 37 днів - 28.03.2017.

Зазначений акт надсилався на податкову адресу позивача, проте був повернений без вручення адресату.

16.07.2019 позивачу було вручено податкове повідомлення-рішення №008978907 від 16.07.2019, підписане в.о. начальника Олександрівського управління у м. Запоріжжя ГУ ДФС України в Запорізькій області Галушко Н.І., відповідно до якого позивачу нарахований штраф в розмірі 42380,48 грн. (20% від несвоєчасно сплаченого єдиного податку). До зазначено податкового повідомлення-рішення додано розрахунок, який не містить підпису посадових осіб.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПС України. Рішенням ДПС України від 20.09.2019 №2628/6/99-00-08-05-04 скаргу позивача залишено без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом на підставі вимог п. 126.1 ст. 126 ПК України, відповідно до якого: у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання може бути предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.

Камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

За податковою декларацією № 9064665974 від 26.04.2016 з граничним терміном сплати грошового зобов`язання - 20.05.2016 по 28.05.2019 (день проведення перевірки) минуло 1104 дні, тобто з порушенням строку визначеного ст. 102 ПК України та, відповідно, п. 76.3 ст. 76 ПК України.

Отже, в врахуванням приписів п. 76.3 ст. 76 та ст. 102 ПК України, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні відповідачем неправомірно нарахований штраф за п. 126.1 ст. 126 ПК України за несвоєчасну сплату єдиного податку за податковою декларацією №9064665974 від 26.04.2016 в розмірі 5747,93 грн.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що по кожного періоду в якому позивачем несвоєчасно сплачено податкові зобов`язання з єдиного податку має бути прийняте окреме податкове повідомлення-рішення, оскільки відповідно п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Аналогічні норми містяться в п. 3 «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затверджених Наказом Міністерство фінансів України від 28.12.2015 №1204 податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В даному випадку оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято по одному податку.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на ту обставину, що розрахунок, доданий до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не містить підпису посадової особи контролюючого органу, оскільки зміст оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та доданий до нього розрахунок дають змогу встановити підстави нарахування позивачу штрафних санкцій.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно із п. 42.1 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що уповноваженою особою контролюючого органу є посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності; не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом; оприлюднювати на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, перелік уповноважених осіб контролюючого органу та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених цим Кодексом.

На підтвердження повноважень в.о. начальника Олександрівського управління м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області Галушки Н.І. суду наданий наказ відповідача від 10.07.2019 №381-о, відповідно до якого на період з 11.07.2019 по 19.07.2019 на зазначену особу було покладене тимчасове виконання обов`язків начальника цього структурного підрозділу відповідача.

Будь-якого розпорядчого акту, яким би відповідачем начальнику Олександрівського управління м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області чи виконуючому його обов`язки було доручено підписувати податкові повідомлення-рішення суду не надано.

Разом з тим, судом встановлено, що на дату прийняття оскаржуваного рішення обов`язки начальника відповідача виконував Манько В., а не особа, яка підписала оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Про підписання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не уповноваженою особою позивач зазначав у позові, відповідач не надав суду жодного доказу на спростування цього твердження позивача, хоча в силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідача покладений обов`язок доведення правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Таким чином, прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.07.2019 №0089784907 не уповноваженою на те посадовою особою контролюючого органу, свідчить про порушення процедури прийняття такого рішення суб`єктом владних повноважень, а отже, є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, враховуючи встановлені вище обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 241, 243 - 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39396146, пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2019 №0089784907 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.07.2019 №0089784907.

Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) присудити на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль