Ухвала суду № 88328296, 20.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 березня 2020 року Справа №160/10359/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Казенного підприємства "Південукргеологія" про відстрочення виконання рішення суду по справі № 160/10359/19 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до Казенного підприємства "Південукргеологія" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Казенного підприємства "Південукргеологія" про відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року по справі № 160/10359/19, в якій позивач просив:

- відстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року у справі № 160/10359/19 за позовом Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області до Казенного підприємства «Південукргеологія» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 2092377,72 грн. терміном до 31.12.2020 року.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що у підприємства відсутні кошти на рахунках, існує велика заборгованість перед працівниками, органами Пенсійного фонду, фондами соціального страхування. Ще у 2018 році через несвоєчасне та неповне фінансування з бюджету, зменшення обсягів фінансування геологорозвідувальних робіт за державним замовленням, зниження попиту на ринку геологічних послуг призвело до тяжкого матеріального становища підприємства, внаслідок чого КП «Південукргеологія» не мало можливості своєчасно сплачувати земельний податок та інші платежі протягом 2018 - 2019 років. Постановою про арешт коштів боржника від 15.08.2018 року, винесеної Соборним відділом державної виконавчої служби накладено арешт на всі рахунки підприємства. Ситуація погіршена тим, що на виконавчому провадженні у Соборному відділі виконавчої служби м. Дніпра знаходиться виконавчих листів на загальну суму більш ніж 11 млн. грн., в тому числі і заборгованості із заробітної плати. Кошти, які поступають на розрахункові рахунки підприємства у першу чергу йдуть на погашення заборгованості із заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, згідно рішенням судів. На банківських рахунках КП «Південукргеологія» відсутні кошти, достатні для погашення податкової заборгованості. З метою недопущення у подальшому погіршення фінансового стану підприємства, заявник просив задовольнити заяву в повному.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року заяву Казенного підприємства "Південукргеологія" про відстрочення виконання рішення суду було призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.03.2020 року.

20.03.2020 року Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на адресу суду надійшли заперечення на заяву відстрочення виконання рішення, в обґрунтування яких зазначено, що за даними ІТС «Податковий блок» платник податків КП «Південукргеологія» має заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 41 775 243, 99 грн. Станом на 18.03.2020 року до бюджету сплачено лише 2643,71 грн., в той час, як згідно балансу станом на 31.12.2019 підприємство має: нематеріальні активи у сумі 20 708 тис .грн., основні засоби у сумі 5319 тис. грн., незавершені капітальні інвестиції у сумі 158055 тис. грн., запаси у сумі 6349 тис. грн., дебіторську заборгованість у сумі 1762 тис. грн., на рахунках в банках кошти у сумі 1470 тис. грн. Відповідно до звіту про рух грошових коштів за 2019 рік надходження від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) склали 3939 тис. грн., цільового фінансування - 5795 тис. грн., надходження авансів від покупців і замовників 1682 тис. грн., надходження від операційної оренди - 347 тис. грн., інші надходження 478 тис. грн. Згідно декларації з податку на прибуток за 2019 рік - дохід від будь-якої діяльності склав 10 722, 5 тис. грн. На підставі викладеного позивач просив відмовити в задоволенні у відстроченні виконання рішення суду.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу судом вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи суд встановив наступне.

Вирішуючи заяву Казенного підприємства "Південукргеологія" про відстрочення виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 23.10.2019 року Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Казенного підприємства "Південукргеологія", який в подальшому уточнив та просить:

- стягнути податковий борг з Казенного підприємства "Південукргеологія" (код ЄДРПОУ 01432150) на користь державного бюджету у розмірі 2 092 377,72 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відповідач має заборгованість по сплаті земельного податку в загальній сумі 2 092 377,72 грн., яка утворилась внаслідок несплати самостійно визначених грошових зобов`язань за податковими розрахунками земельного податку, несплаті податкових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями рішеннями, крім того на суму заборгованості була нарахована пеня. Вказана сума податкового боргу відповідачем самостійно не сплачується, у зв`язку з чим виникла необхідність її примусового стягнення.

Відповідач позовні вимоги визнав, проте зазначив, що підприємство не має фінансової можливості сплатити податковий борг у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства та відсутністю відповідних коштів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року позовні вимоги було задоволено та стягнуто з позивача податковий борг у розмірі 2 092 377,72 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків у банках.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 4, 5 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Пленум Верховного Суду України в пункті 10 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 року зазначив, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Таким чином, розстрочення виконання судового рішення передбачає наявність дійсних та реальних обставин, що об`єктивно унеможливлюють, або створюють значні перешкоди у виконанні рішення суду. Такі обставини можуть виникати, зокрема, у зв`язку із відсутністю у боржника відповідних коштів, у разі, коли стягнення усієї суми боргу призведе до порушень або зупинення роботи боржника, інших істотних обставин.

При цьому, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, єдиною правовою підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст.ст. 72-77 КАС України. При цьому, обов`язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Так, суд враховує, що заявник має організаційну-правову форму казенне підприємство, що зумовлює певні особливості ведення господарської діяльності та звернення стягнення на його майно. Відповідно до ст. 76 Господарського кодексу України казенні підприємства створюються у галузях економіки, в яких: законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам; основним (понад п`ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава; за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів; переважаючим (понад п`ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним; приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом; здійснюється медичне обслуговування населення (ч. 1 ст. 76 ГК України). Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться відповідно до вимог цього Кодексу за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства (ч. 2 т. 76 ГК України). Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління. (ч. 1 ст. 76 ГК України). Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, затверджує статут підприємства, призначає його керівника, дає дозвіл на здійснення казенним підприємством господарської діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг), на виробництво та реалізацію якої поширюється зазначений дозвіл (ч. 5 ст. 76 ГК України). Відповідно до ч. 7 ст. 77 ГК України казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями казенного підприємства.

Так судом було встановлено, що на рахунки заявника накладено арешт в межах виконавчих проваджень, фінансовий стан підприємства є вкрай важким.

На підтвердження обґрунтованості заяви про відстрочення виконання судового рішення та складного матеріального становища до матеріалів справи надано наступні копії документів: баланс підприємства станом на 31.12.2019 року, постанову про арешт коштів боржника від 15.08.2018 року.

У п. 49 рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд в черговий раз наголосив на тому, що втручання, яким можна вважати відстрочення виконання рішення суду, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

Суд дійшов висновку, що враховуючи виплати заробітної плати працівникам та відрахувань з неї, а також сплати загальнообов`язкових платежів до Державного бюджету України, крім того мінімального підтримання життєдіяльності підприємства в цілому, виконання рішення суду від 22.01.2020 року в даній справі суттєво вплине на і так скрутний фінансовий стан боржника, а зупинення діяльності підприємства та звільнення працівників державного підприємства не забезпечить «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини.

З урахуванням поданих заявником доказів суд вважає за необхідне заяву Казенного підприємства "Південукргеологія" про відстрочення виконання рішення суду задовольнити та відстрочити виконання рішення суду від 22.01.2020 року до 31.12.2020 року.

Керуючись статтями 248, 256, 378 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Казенного підприємства "Південукргеологія" про відстрочення виконання рішення суду по справі № 160/10359/19 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до Казенного підприємства "Південукргеологія" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року у справі № 160/10359/19 за позовом Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області до Казенного підприємства «Південукргеологія» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 2 092 377,72 грн. терміном до 31.12.2020 року

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна