Ухвала суду № 88328232, 19.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 березня 2020 року Справа № 160/2288/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій Управління виконавчої дирекції ФСС, -

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли уточнення адміністративного позову, в яких заявлені вимоги: визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень – Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Дніпропетровській області, з не повного нарахування позивачу належних платежів, пов`язаних з професійним захворюванням та зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити їй такі страхові виплати:

- невиплачену суму індексації страхових виплат за 2005-2012 роки в сумі 2001,39 грн.;

- недоплачену суму індексації страхових виплат за березень-грудень 2014 року у розмірі 1234,46 грн.;

- невиплачену суму індексації за грудень 2016 року - грудень 2017 року в сумі 12104,56 грн.;

- суму поточної індексації у квітні - серпні 2017 року в розмірі 314,24 грн.;

- 1407 грн. на відшкодування витрат на санаторно-курортне лікування у 2017 році;

- 867,64 грн. не доплаченої суми індексації за вересень-грудень 2015 року та січень-червень 2016 року.

Пред`явлені уточнення адміністративного позову ухвалою суду від 02 березня 2020 року залишено без руху, через невідповідність вимогам ч.1 ст.171 КАС України. Встановлений строк десять днів з дня отримання цієї ухвали для усунення зазначених в ній недоліків, а саме: звернутися до суду з позовною заявою, замість уточнення адміністративного позову; надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку в проміжок часу з 2005 року по 2015 рік, а також надати відповідні докази в цій частині; надати оригінал документу про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.

До суду 17 березня 2020 року від позивача надійшла позовна заява, клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.

В клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивачем знову зазначено, що її позовні вимоги стосуються, в залежності від виду вимоги, строку з 2005 року по 2017 рік включно. Позивач зазначає, що її намагання вирішити ці спірні питання у досудовому порядку свідчать про її зацікавленість в їх розв`язанні. Несвоєчасне звернення до суду також було обумовлено авторитетом органів, які надавали їй відповіді на її звернення. До позовної заяви нею були надані відповіді на її звернення до відповідних органів починаючи з 2015 року. Що стосується не виплати компенсації за 2005-2012 роки, то про факт її нарахування і нібито виплати, вона дізналася лише після отримання листа начальника Кам`янського відділення ФСС від 27 березня 2019 р.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд роз`яснює, що поважною причиною пропуску строку звернення до суду може бути визнана така причина, яка носить ознаки об`єктивності та непереборності, пов`язана з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасно звернутись до суду.

Суд зазначає, що за практикою Європейського Суду з прав людини, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Згідно висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Фогарді проти Сполученого Королівства”, право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави, а також і рішення Європейського суду з прав людини “Устименко проти України”, яке набуло статусу остаточного 29.01.2016 р., про те, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що строк на звернення до суду щодо оскарження дій суб`єкта владних повноваження у позивача обчислюється з 27 березня 2019 року, як зазначено позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду. Однак, позивач звернулася до суду з даним позовом лише 26 лютого 2020 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.

В ухвалі від 02.03.2020 року суд звертав увагу позивача на те, що в заяві про поновлення строку звернення до суду нею зазначалося, що вона протягом усіх цих років намагалась захистити свої права шляхом звернення до органів Фонду соціального захисту, що підтверджується копіями відповідей на ці звернення, проте до даної зави долучені відповіді лише з 2015 року, а саме: постанова від 19.02.2015 р. №02-447/801, лист від 09.02.2017 р., №01-465, лист від 03.03.2017 р. №4527/0/2-17/27, лист від 28.08.2017 р., лист від 10.12.2018 р. №06-07/6301, від 27.03.2019 р. №0304/914, інших доказів до заяви не надано.

Але позивачем до даної позовної заяви не було надано додаткових доказів на підтвердження обставин, які свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду, а в свою чергу обов`язок надання до позову як заяви про поновлення пропущеного строку так і доказів поважності причин його пропуску саме позивачем встановлений частиною 6 статті 161 КАС України.

Таким чином, суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав, ще у березні 2019 року, а зазначені позивачем підстави незастосування строку позовної давності є не обґрунтованими.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа “Стаббігс та інш. Проти Великобританії” рішення від 22.10.1996 р., “Девеер проти Бельгії” рішення від 27.02.1980 р.).

Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.123, 243, 248 КАС України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду по адміністративній справі №160/2288/20 - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій Управління виконавчої дирекції ФСС - повернути позивачеві.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 КАС України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя К.С. Кучма