Рішення № 88327829, 10.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Справа № 804/16363/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді судді суддіСерьогіної О.В. Кальника В.В. Горбалінського В.В. за участі секретаря судового засіданняТрайдук С.В. за участі: позивача представника відповідача представника третьої особи Кулініча А.С. Петрушевської І.О. Петрушевської І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року по справі № 804/16363/15 за позовом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

03.06.2019 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року по справі № 804/16363/19, в якій просив:

- скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року по справі №804/16363/15 за позовом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування наказу – скасувати.

- ухвалити нове рішення по справі №804/16363/15 та задовольнити в повному обсязі позовні вимоги приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування наказу.

В обґрунтування вказаних вимог зазначено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/16363/15 від 09.02.2016 року було визнано законними дії відповідача при видачі наказу за №2286/5 від 13.11.2015 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, у зв`язку з тим, що на час його прийняття було постановлено ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 року щодо позивача про закриття кримінального провадження №1 2012 04 003 0000107 за обвинуваченням у вчиненні злочинів за ч. 1,2 ст. 358 КК України за нереабілітуючих підстав. 21.02.2019 року ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по справі №200/23277/14-к (провадження №1-о/0203/1/2019) була задоволена його заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 року про закриття кримінального провадження відносно позивача, а ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 року про закриття кримінального провадження була скасована. 05.03.2019 року ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по справі №200/23277/14-к кримінальне провадження №12012040030000107, щодо ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 358 КК України закрито за реабілітуючими обставинами. Так, судом встановлено, що 30.05.2018 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська на підставі ст. 49 КК України було винесено ухвалу про звільнення від кримінальної відповідальності гр. ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 358 КК України, а саме за підроблення фотокопій довіреностей серії ВКО № 476706 від 20.05.2008 року, ВКО №476707 від 20.05.2008 року, ВКІ № 817878 від 31.03.2009 року, ВКІ № 817877 від 31.03.2009 року, ВКІ № 817875 від 31.03.2009 року. Тобто, ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєні того самого кримінального правопорушення, у якому необґрунтовано було звинувачено позивача. За таких умов, заявник вважає, що на даний час підстави, які слугували винесенню рішення №1 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 12.11.2015 року та в подальшому анулювання Свідоцтва про право на зайняття нотаріальної діяльністю ОСОБА_1 , виданого Міністерством юстиції України 08.09.1999 року за № 3459, з`ясовані в повному обсязі, та скасовані ухвалами Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21,02.2019 року та від 05.03.2019 року по справі №200/23277/14-к.", а отже підстави, за якими видавався оскаржуваний Наказ № 2286/5 Міністра юстиції України, на даний час також відсутні. За таких обставин просить переглянути постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/16363/15 від 09.02.2016 року за нововиявленими обставинами та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

27.08.2019 року заява за нововиявленими обставинами приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року по справі № 804/16363/15 надійшла в провадження судді Серьогіної О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року по справі № 804/16363/15 та призначено розгляд даної заяви в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 16.10.2019 року.

09.10.2020 року від Міністерства юстиції України надійшов відзив на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.11.2004 року висловив таку правову позицію щодо нововиявлених обставин: «Процедурою скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачено наявність доказу, який раніше не міг бути відомий, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування судового рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також що цей доказ є вирішальним у справі». Згідно із постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 22 травня 2015 року № 7 під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Такі обставини завжди є обставинами об`єктивної дійсності, що вже існували на момент розгляду справи судом. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової позовної вимоги або інших вимог на стадії виконання судового рішення. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Таким чином, нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин та нових доказів. Так нові обставини — це обставини, які виникли вже після ухвалення рішення суду. Власне, перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами не є способом перевірки їх законності й обґрунтованості на момент ухвалення (на відміну від апеляційного чи касаційного переглядів). Із вищевикладеного, можна прийти до висновку, що оскільки, вищезгадана ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 200/23277/14-к була винесена лише 05 березня 2019 року, то обставина, на яку посилається позивач є новою обставиною. У свою чергу, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити безладного руху судового процесу. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

Крім того, за результатами розгляду ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 року, винесену в рамках кримінального провадження № 12012040030000107 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська було розглянуте клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. ч. 2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України обвинуваченого ОСОБА_1 , який в судовому засіданні після роз`яснень відповідно до ст. 285 Кримінального процесуального кодексу України підтримав клопотання захисника, погодившись на закриття кримінального провадження з нереабілітуючої підстави спливу строків давності, повністю визнаючи свою вину у вчиненні злочину. За таких обставин відповідач просить відмовити в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №804/16364/15.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року провадження у справі було поновлено та призначено судове засідання на 13.03.2020 року.

В судове засідання з`явились позивач та представник відповідача та третьої особи.

Позивач підтримав вимоги заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та просив їх задовольнити з підстав, які у ній викладені.

Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши матеріали всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що 19.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.11.2015 року № 2286/5 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 3459 ОСОБА_1 , виданого Міністерством юстиції України 08.09.1999 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що є приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та здійснював нотаріальну діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 3459, виданого Міністерством юстиції України 09.09.1999 року. 13.11.2015 року виданий наказ за № 3459 Міністерством юстиції України про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, підставою для видачі якого було рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 12.11.2015 року на підставі подання Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Вважає, що зазначений наказ прийнято не об`єктивно та упереджено, з урахуванням того, що ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012040030000107 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, кримінальне провадження було закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, також закриття кримінального провадження було відносно фізичної особи, а не нотаріуса, що надає публічні послуги, тому правова норма згідно п.п. «г» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат» не підлягає застосуванню. Винесення судом ухвали щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав не є обов`язковою умовою анулювання свідоцтва, а може бути при певних умовах підставою для цього. Відповідач видав Наказ № 2286/5 від 13.11.2015р. на підставі подання Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яке було незаконним. На підставі вищенаведеного просив суд позов задовольнити позовні вимоги.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. За висновками суду на час прийняття оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 13.11.2015 року №2286/5 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 , щодо останнього було постановлено ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 року про закриття кримінальне провадження № 12012040030000107 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за ч. 1, 2 ст. 358 Кримінального кодексу України; за результатами розгляду кримінального провадження, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за злочинне посягання на підроблення документів і їх збут за п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України у зв`язку з закінченням строків давності; свою вину ОСОБА_1 визнав повністю, активно своїми щирими показами сприяв розкриттю всіх обставин вчинених злочинів. Ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 року по справі № 200/23277/14-к в раках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12012040030000107, є такою, що набрала законної сили 09.01.2015 року. Разом з тим п.п. ст.12 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України у разі закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав. Отже, при винесенні оскаржуваного наказу Міністерство юстиції України діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, правомірність своїх дій ним доведена. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що наказ Міністерства юстиції України від 13.11.2015 року №2286/5 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 є законним, підстави для визнання його протиправним та скасування - відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 року сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили 05.07.2016 року.

03.06.2019 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року по справі № 804/16363/19.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в адміністративній справі №804/16363/15 була повернута без розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року було скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Так, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами стали наступні обставини.

21.02.2019 року ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по справі №200/23277/14-к (провадження №1-о/0203/1/2019) була задоволена його заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 року про закриття кримінального провадження та скасована ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 року про закриття кримінального провадження, якою ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за злочинне посягання на підроблення документів і їх збут за п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України у зв`язку з закінченням строків давності.

05 березня 2019 року ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 200/23277/14-к кримінальне провадження №12012040030000107 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 358 КК України закрито у зв`язку з тим, що 30.05.2018 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська на підставі ст. 49 КК України було винесено ухвалу про звільнення від кримінальної відповідальності гр. ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 358 КК України, а саме за підроблення фотокопій довіреностей серії ВКО № 476706 від 20.05.2008 року, ВКО №476707 від 20.05.2008 року, ВКІ № 817878 від 31.03.2009 року, ВКІ № 817877 від 31.03.2009 року, ВКІ № 817875 від 31.03.2009 року. Отже, ОСОБА_2 було обвинувачено та він визнав вину у вчиненні злочину по тому самому обвинуваченню, в якому обвинувачується і ОСОБА_1 та відносно ОСОБА_2 постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження, а тому кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Враховуючи, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 стало те, що за результатами розгляду кримінальної справи № 200/23277/14-к (кримінальне провадження № 12012040030000107) 31.12.2014 року було винесено ухвалу про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ,3 ст. 358 КК України та звільнено його від покарання у зв`язку із закінченням строків давності, тобто за нереабілітуючих підстав, яка в подальшому ухвалою Кіровського районного суду від 21.02.2019 року була скасована, суд вважає постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 року має бути переглянута за нововиявленими обставинами на підставі п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України.

Дослідивши матеріали судом встановлено, що 07.04.2015 року на адресу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надійшло звернення ОСОБА_3 щодо направлення до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 .

До вищевказаного звернення ОСОБА_3 було долучено ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 грудня 2014 року, винесену в рамках кримінального провадження № 12012040030000107.

За результатами розгляду вищевказаної ухвали відповідачем було встановлено, що в рамках кримінального провадження № 12012040030000107 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська було розглянуте клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за ч.ч. 2, 3, ст. 358 Кримінального кодексу України обвинуваченого ОСОБА_1 , який в судовому засіданні після роз`яснень відповідно до ст. 285 Кримінального процесуального кодексу України підтримав клопотання захисника, погодившись на закриття кримінального провадження з нереабілітуючої підстави спливу строків давності, повністю визнаючи свою вину у вчиненні злочину.

У зв`язку з викладеними обставинами рішенням № 1 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 12 листопада 2015 року на підставі підпункту г) пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме, у зв`язку із закриттям кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав, свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 3459, яке видано Міністерством юстиції України 08 вересня 1999 року на ім`я ОСОБА_1 , анульоване (наказ Міністерства юстиції України від 13 листопада 2015 року №2286/5).

Ні підставі вказаного рішення було прийнято наказ Міністерства юстиції України від 13.11.2015 року № 2286/5 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 3459 від 08.09.1999 року, який є предметом спору у даній справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України (далі - Положення, про Мін`юст), затвердженого постановою Уряду від 02.07.2014 №228, встановлено, що Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін`юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Пунктом 10 Положення про Мін`юст, Мін`юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.

Відповідно до цього Положення Мін`юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики, зокрема, у сфері нотаріату і відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі, видає та анулює в установленому законом порядку свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Статтею 12 Закону України від 02.09.1993 року №3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон №3425-ХІІ) визначено, що Міністерство юстиції України анулює свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання відповідного Головного управління юстиції, у випадках визначених Законом.

Тобто, виключно за рішенням Комісії і лише Міністерство юстиції України може прийняти рішення щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

З метою реалізації вказаних положень Закону №3425-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 року № 923 затверджено Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату (далі - Постанова №923).

Відповідно до п.3 Постанови № 923, який кореспондується зі ст.10 Закону №3425-ХІІ, для вирішення питання про анулювання свідоцтва про право па зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.

Частинами 9-10 статті 10 Закону №3425-ХІІ визначено, що питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Головного управління юстиції у випадках, визначених цим Законом. Порядок внесення такого подання встановлюється Міністерством юстиції України.

На виконання вказаної норми наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 року №1904/5 затверджено Порядок внесення головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону №3425-ХІІ Міністерство юстиції здійснює контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України. Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, на Міністерство юстиції України покладено обов`язок щодо контролю за організацією діяльності нотаріусів.

Конституцією України задекларовано чотири види відповідальності: адміністративна, матеріальна, дисциплінарна, кримінальна.

Юридична відповідальність - це міра державного примусу на виконання вимог права, що містять осуд дій правопорушника перед державою та суспільством. Специфіка юридичної відповідальності визначається її нерозривним зв`язком із державою; вона покладається за порушення правових норм.

Відповідальність нотаріуса за змістом є формою впливу держави на допущені порушення правових норм, на посягання на соціальні інтереси суспільства, права особи.

Відповідно до положень п.п. «б», «г» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат» в разі порушення відносно нотаріуса кримінального провадження, пов`язаного із вчинення ним нотаріальних дій, встановлені самостійні підстави для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю: винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності або закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав.

Як вже було встановлено судом, ухвалою Кіровського районного суду від 21.02.2019 року було скасовано ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 та звільнення його від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Крім того, ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2019 року було закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України у зв`язку з тим, що під час розгляду кримінальної справи було встановлено, що ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30.05.2018 року гр. ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358 КК України, а саме за підроблення фотокопій довіреностей серії ВКО № 476706 від 20.05.2008 року, ВКО №476707 від 20.05.2008 року, ВКІ № 817878 від 31.03.2009 року, ВКІ № 817877 від 31.03.2009 року, ВКІ № 817875 від 31.03.2009 року. Отже, ОСОБА_2 було обвинувачено та він визнав вину у вчиненні злочину по тому самому обвинуваченню, в якому обвинувачується і ОСОБА_1 та відносно ОСОБА_2 постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження. За таких обставин кримінальне провадження № 12012040030000107 відносно ОСОБА_1 було закрито.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, станом на час перегляду постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 року за нововиявленими обставинами, підстави передбачені п.п. «г» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат» відсутні.

Крім того, як вже було зазначено вище наказ Міністерства юстиції України від 13.11.2015 року № 2286/5 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 3459 ОСОБА_1 , виданого Міністерством юстиції України 08.09.1999 року винесено на підставі рішення № 1 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 12 листопада 2015 року.

Правомірність вказаного рішення була предметом спору у справі № 804/16364/15.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/16364/15 від 22.10.2019 р. було скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №1 від 12.11.2015 року про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №3459 на ім`я Кулініча А.С.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 р. в справі № 804/16364/15 було залишено без задоволення. Змінено мотивувальну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 р. в справі № 804/16364/15 за позовом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення, виклавши її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, тому судові витрати в розмірі 2754,80 грн. (1536,80 грн. судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та 1218,00 грн. судовий збір за подання позовної заяви до суду) підлягають стягненню на користь позивача з Міністерства юстиції України за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 33, 243, 246, 250, 255, 361, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року по справі № 804/16363/15 за нововиявленими обставинами – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року по справі №804/16363/15 за позовом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування наказу – скасувати.

Адміністративний позов приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування наказу задовольнити.

Скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.11.2015 року № 2286/5 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 3459 ОСОБА_1 , виданого Міністерством юстиції України 08.09.1999 року.

Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 2754,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20 березня 2020 року.

Головуючий суддя О.В. Серьогіна

Суддя В.В. Кальник

Суддя В.В. Горбалінський