Постанова № 88327554, 19.03.2020, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/912/19

Провадження № 2/352/108/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області:

у складі: головуючого судді Струтинського Р.Р.

з участю секретаря судового засідання Бардюк-Кавецької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 15384,76 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору № б/н від 24.01.2013 року укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач не виконує свої зобов`язання за даним договором, а саме не надає своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що відображається у розрахунку заборгованості за договором.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності.

Відповідачка та іі представник – адвокат Атаманюк Б. М. в судове засідання не з`явилися. Представником відповідача 18.03.2020 подано до суду заяву в якій він, у зв`язку з проти епідеміологічними заходами, просить справу розглядати без його участі та участі відповідачки, позов не визнають, та просять відмовити в його задоволенні в повному обсязі. На обґрунтування своєї позиції представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що матеріали справи не містять документів, які б підтверджували факт отримання кредитних коштів відповідачкою. Також заперечує щодо можливості одночасного стягнення штрафу і пені, які є одним видом цивільно-правової відповідальності. У додатковому відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити у позові в частині стягнення з відповідача 6307,43 грн. нарахованої пені за прострочене зобов`язання, 869,69 грн. нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також в частині стягнення штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме: 500,00 грн. штрафу (фіксована частина), 708,80 грн. штрафу (процентна ставка). На обґрунтування підстав для цього посилається на постановуВеликої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, подані представником відповідача відзиви на позовну заяву, відповідь на відзив позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Розглядаючи даний спір суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України щодо зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Згідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

24.01.2013 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с.9, ) і отримав кредит у розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) зобов`язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як підтверджується матеріалами справи, банк виконав зобов`язання, надавши відповідачу кредит.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що відповідачка не знімала кредитні кошти та не передавала кредитну карту третім особам не заслуговує уваги, оскілки суду не надано докази, що відповідачка звернулася із заявою про втрату кредитної карти до банку, чи із заявою-повідомленням до правоохоронних органів за фактом незаконного використання кредитної карти.

Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.5-8) відповідачка порушувала графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Позивач визначив розмір заборгованості, виходячи з вказаного вище розрахунку, який станом на 26.03.2019 року становить 15383,76 грн., та складається з: 3697,29 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 3301,55 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6307,43 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 869,69 грн. – нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 708,80 грн. – штраф (процентна складова).

Позивач з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З цього приводу суд вказує таке.

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника від 24.01.2013 року процентна ставка не зазначена. Також у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відтак слід відмовити у задоволенні позову про стягнення з відповідача штрафів у розмірі 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 708,80 грн. – штраф (процентна складова), а також заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 3301,55 грн., нарахованої пені за прострочене зобов`язання в розмірі 6307,43 грн., нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в розмірі 869,69 грн.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14-131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року.

Укладений між сторонами кредитний договір від 24.01.2013 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним), однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд приходить до переконання, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, суд зазначає про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення в примусовому порядку з боржника отриманого ним та непогашеного тіла кредиту в розмірі 3697,29 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 та керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ „ПриватБанк”, заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.01.2013 року в розмірі 3697 (три тисячі шістсот дев`яносто сім) грн. 29 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ „ПриватБанк”, 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. судового збору.

В решті вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р НОМЕР_1 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 20 березня 2020 року.

Суддя Р.Р.Струтинський